Єдиний унікальний номер: 379/17/23
Провадження № 6/379/9/24
04 березня 2024 рокум.Тараща
Таращанський районний суд Київської області в складі
головуючої судді - Музиченко О. О.,
за участю секретаря судового засідання - Бакал О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 заяву представника заявника/стягувача ОСОБА_1 - адвоката Балтака Олексія Олеговича про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у справі ЄУН 379/17/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
23.02.2024 до Таращанського районного суду Київської через ЕКЕС надійшла заява представника заявника/стягувача ОСОБА_1 - адвоката Балтака Олексія Олеговича про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у справі ЄУН 379/17/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів. Заява мотивована тим, що постановою Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року у справі 379/17/23 було змінено ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 03 травня 2023 року в частині стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн та зменшено суму, яка підлягає стягненню, до 2 000,00 грн.. У зв'язку з наведеним, представник заявника просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виданий 19.05.2023 Таращанським районним судом Київської області на підставі ухвали від 03.05.2023 виконавчий лист у справі ЄУН 379/17/23.
23.02.2024 суд постановив ухвалу, якою прийняв указану заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та призначив судове засідання на 04.03.2024 (т.2 а.с. 95).
В судове засідання заявник /стягувач/ ОСОБА_1 та його представник не з'явились, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належно (т.2 а.с. 96-100).
Боржниця ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про день, час і місце розгляду заяви повідомлена належно; її представник - адвокат Кочин С.С. 04.03.2024 подав до суду заяву з проханням задовольнити заяву стягувача та розглядати справу без його участі.
За положенням ч.3 ст. 432 ЦПК України неявка стягувача і боржника не є перешкодоюдля розгляду заяви.
З огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи, на підставі положень ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши заяву та додані до неї документи, оглянувши матеріали цивільної справи ЄУН 379/17/23, суд висновує таке.
Згідно з ст. 446 ЦПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Судом установлено, що ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 03 травня 2023 року провадження у справі ЄУН 379/17/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати: судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок та витрати з надання правничої допомоги у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок, всього - 8992 (вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок (т.1 а.с.205-208).
22.05.2023 на виконання цієї ухвали, що набрала законної сили, судом було направлено на адресу позивача ОСОБА_1 виконавчий лист (т.1 а.с.213), який 06.06.2023 повернувся на адресу суду з відміткою ВПЗ «адресат відсутній за вказаною адресою» (т.2 а.с.72, 73 на звороті).
13.06.2023 Київський апеляційний суд поновив представнику відповідачки строк на апеляційне оскарження ухвали Таращанського районного суду Київської області від 03.05.2023. В подальшому постановою Київського апеляційного суду від 25.10.2023 було змінено ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 03.05.2023 в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн і зменшено суму, яка підлягає стягненню, до 2000,00 грн (а.с.36, 37). Судове рішення набрало законної сили 25.10.2023.
Також судом установлено, що 19.04.2024 на виконання постанови Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року відповідачка ОСОБА_2 перерахувала на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 2 992,00 грн в рахунок відшкодування судових витрат та витрат правничої допомоги, що вбачається з копії платіжної інструкції від 19.04.2024 року № 0.0.3482541134.1 (т.2 а.с.80).
Оцінюючи обґрунтованість доводів заяви, суд виходить із такого.
Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 14 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
Частина 1 статті 18 ЦПК України передбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державних влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Конституційний принцип обов'язковості виконання рішення суду реалізується, зокрема, на стадії виконавчого провадження, яке являється завершальною стадією судового провадження, спрямованою на реальне поновлення порушених прав.
За приписом частини 1 статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
У постанові Верховного Суду від 20.02.2019 в справі № 2-4671/11 сформульовано правовий висновок, за яким підстави визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, прийнято поділяти на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов'язку), зокрема, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання й інші, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання тощо.
Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст. 432 ЦПК України не є вичерпним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Отже, до підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відносяться випадки, коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто об'єктивно відсутній обов'язок боржника; або ж випадки видачі виконавчого документа, коли його не треба було видавати, тобто випадки помилкової видачі виконавчого листа; або випадки, коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення.
Як роз'яснив ВСС України в інформаційному листі від 01 липня 2015 року «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах», у зв'язку з відсутністю чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у суддів виникали труднощі під час її застосування. Так, словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.
Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 20 лютого 2019 року у справі № 2-4671/11, провадження № 61-45337св18 та від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 провадження № 61-9190 ав 22.
Окрім того, за своїм змістом частина друга статті 432 ЦПК України передбачає визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню як повністю так і частково, а тому підстави, якими заявник обґрунтовує свою заяву, можуть бути наслідком як повного так і часткового визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, а отже як повного так і часткового задоволення заяви, поданої відповідно до цієї норми закону.
Таким чином, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є одна з наступних обставин: - помилковість видачі виконавчого документа; - боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов'язок припинився; - обов'язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов'язання, передбачені главою 50 Цивільного кодексу України).
Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, проте наявними є обставини, які виключають проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.
А сутність процедури визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Враховуючи те, що виконавчий лист у справі ЄУН 379/17/23 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат на загальну суму 8 992,40 грн було видано на підставі ухвали суду, що набрала законної сили, однак в подальшому суд апеляційної інстанції поновив відповідачці строк на її оскарження і змінив цю ухвалу, а відповідачка повністю виконала судове рішення, ухвалене судом апеляційної інстанції - відшкодувала позивачу судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу у присудженому розмірі - заява про визнання виконавчого листа від 19.05.2023 таким, що не підлягає виконанню, підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 260, 261, 432 ЦПК України, суд
Заяву представника заявника/стягувача ОСОБА_1 - адвоката Балтака Олексія Олеговича про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у справі ЄУН 379/17/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - задовольнити.
Виконавчий лист, виданий Таращанським районним судом Київської області 19 травня 2023 року у справі ЄУН 379/17/23 про стягнення з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 04.11.2011 Таращанським РВ ГУ МВС України в Київській області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , паспорт № НОМЕР_4 , виданий 04.11.2019 органом 0528, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) судових витрат: судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок та витрати з надання правничої допомоги у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок, всього - 8 992 (вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок - визнати таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 04.03.2024.
Суддя Таращанського районного суду Київської області Ольга МУЗИЧЕНКО