Справа № 366/3024/23
Іменем України
04 березня 2024 рокуІванківський районний суд
Суддя Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції № 1 Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (смт. Іванків), про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,
04.10.2023 справа надійшла до Іванківського районного суду Київської області.
Постановою судді від 05.10.2023 справу повернуто для доопрацювання та належного оформлення.
15.11.2023 справа повторно надійшла до суду.
Постановою судді від 27.11.2023 справу повернуто для доопрацювання та належного оформлення.
21.02.2024 справа повторно надійшла до суду.
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 183989 від 27.09.2023, по суті правопорушення зазначено наступне:
27.09.2023 року, о 14 год. 34 хв. на а/д між с. Коленці та с. Шпилі Вишгородського району, водій керував т.з. ГАЗ н.з. НОМЕР_1 без права керування т.з., а саме був позбавлений права керування транспортними засобами Деснянським районним судом м. Києві від 04.04.2023 на 36 місяців, чим порушив вимоги п. 2.1. «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 за викликом суду не з'явився. Про дату, час і місце судового засідання повідомлявся вчасно та належним чином. Причин своєї неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Таку поведінку суддя розцінює як обраний спосіб захисту з метою уникнення притягнення до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 мав об'єктивну можливість особисто, в повній мірі реалізувати свої права передбаченої ст.286 КУпАП. Останній не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.
В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на викладене, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Як зазначено у ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення у справі.
Станом на час розгляду справи про адміністративне правопорушення, визначені ч. 2 ст. 38 КУпАП строки притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП закінчились, про що слід зазначити таке.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
За приписом ч.6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» - висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 07.02.2018 року по справі №910/18319/16, в рішенні Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 927/623/18, дійшов висновку про те, що з правового аналізу положень КУпАП вбачається, що застосування положень п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП (закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП) можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні правопорушення провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
В пункті 33 Постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 927/120/18 від 16.08.2019, Касаційний господарський суд вважає, що прийняття ним судового рішення в даній справі № 927/120/18 не свідчить про відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше ухваленому рішенні Верховного Суду від 07.02.2018 у справи № 910/18319/16 та рішенні Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 927/623/18, оскільки останні приймалися, як випливає з їх змісту, за фактично-доказової бази, відмінної від тієї, яка має місце в даній справі, що зумовлювало лише певну зовнішню схожість відповідних справ, але не свідчило про подібність правовідносин у них.
Відтак, обставина закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт вчинення адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суддя приходить до висновку, що у зв'язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, у разі встановлення за результатами розгляду справи в діях особи події і складу інкримінованого їй правопорушення, така особа визнається винуватою у її вчиненні, про те, справа підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
При цьому, у разі встановлення відсутності в діях особи події і складу адміністративного правопорушення, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення з наявними в ній доказами, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складений правильно, відомості, які у ньому відображені відповідають фактичним обставинам справи, правопорушення кваліфіковано вірно, а наявні в матеріалах справи докази є належними, допустимими і достатніми у своїй сукупності, та доводять, що в діях ОСОБА_1 є подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами.
Зокрема, в його діях наявне порушення п. 2.1 «а» ПДР України, відповідно до якого водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Його провина у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 183989 від 27.09.2023;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6980241 від 12.05.2023 за ч. 4 ст. 126 КУпАП;
- копією постанови судді Деснянського районного суду міста Києва від 19.06.2023 (набрала законної сили 30.06.2023), відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 34 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки;
- матеріалами відеозапису на оптичному диску.
Із матеріалів справи не встановлено обставин, які б виключали адміністративну відповідальність ОСОБА_1 .
За результатами розгляд справи встановлено наявність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, проте, з моменту вчинення правопорушення до дня розгляду справи, тим більше до її надходження для розгляду до суду, тримісячний строк притягнення особи до адміністративної відповідальності закінчився, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, без накладення адміністративного стягнення.
Питання судових витрат суддя вирішує у відповідності до ст. 40-1 КУпАП.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення.
Оскільки в цьому випадку провадження у справі підлягає закриттю, відповідно судовий збір слід віднести на рахунок держави.
На підставі ст.ст. 19,62 Конституції України, керуючись ст.ст. 7-9, 38, 40-1, 126, 245, 247, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та закрити провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області.
Головуючий-суддяН.Слободян