Україна
провадження № 2-а/361/44/24, cправа № 361/6939/23
21.02.2024
«21» лютого 2024 року м. Бровари Київської області
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Василишина В.О.,
за участю секретаря судових засідань - Бас Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та її закриття,
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, в якому просить скасувати постанову серії ГАБІ № 508476 від 11 квітня 2023 року, винесену дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - ДОП СДОП ВП Броварського РУП ГУНП в Київській області) Сисоєвим О.В., про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП); визнати причини пропущення строку подачі позову поважними та поновити його; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вимог зазначається про те, що постановою від 11 квітня 2023 року серії ГАБІ № 508476 у справі про адміністративне правопорушення, винесеною ДОП СДОП ВП Броварського РУП ГУНП в Київській області Сисоєвим О.В., позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 178 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 грн 00 коп. Указаною постановою встановлено, що 11 квітня 2023 року приблизно о 16 год. 35 хв. у місті Бровари по вулиці Олега Онікієнка поблизу будинку № 22/2 ОСОБА_1 вчинив у забороненому місці розпивання алкогольних напоїв, а саме: алкогольного напою «Shake».
Вказану постанову позивач вважає незаконною, необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав. Так, 11 квітня 2023 року приблизно о 16 год. 35 хв. позивач, сидячи на лавці поблизу будинку АДРЕСА_1 , проводив дозвілля разом зі своїми товаришами. При цьому, спиртних напоїв не вживав, у стані алкогольного сп'яніння не перебував. У цей час до них підійшли працівники поліції, які попросили надати документи, що посвідчують їх особи. Після перевірки документів, працівники поліції пішли у невідомому напрямку.
На обґрунтування поважності причин пропуску встановленого процесуальним законом строку оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення позивач послався на те, що з протоколом він не ознайомлювався, копії постанови йому не надавали, а отже, не був обізнаний про існування вищевказаної постанови.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Статтею 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про поновлення позивачу строку на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, оскільки звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому зазначив обставини, з якими пов'язує поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 вересня 2023 року відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін, до участі у розгляді справи залучено співвідповідача - Головне управління Національної поліції в Київській області.
У строк, визначений ухвалою суду, відповідачі правом подати відзив на позовну заяву не скористалися. Копія ухвали про відкриття провадження у справі та позовна заява з додатками отримана відповідачами 11 вересня 2023 року та 12 вересня 2023 року.
Відповідно до статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями частини п'ятої статті 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно зі статтею 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що 11 квітня 2023 року ДОП СДОП ВП Броварського РУП ГУНП в Київській області Сисоєвим О.В. відносно позивача складено постанову серії ГАБІ № 508476 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 178 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 грн 00 коп.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 11 квітня 2023 року приблизно о 16 год. 35 хв. у місті Бровари по вулиці Олега Онікієнка поблизу будинку № 22/2 ОСОБА_1 вчинив у забороненому місці розпивання алкогольних напоїв, а саме: алкогольного напою «Shake».
Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Як встановлено судом та вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало встановлення стороною відповідача факту розпивання алкогольного напою у забороненому законом місці.
Згідно з частиною першою статті 178 КУпАП розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, - тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Суб'єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку). Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого та непрямого умислу. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у появі в громадських місцях у нетверезому стані, що ображає людську гідність і громадську мораль, під якою необхідно розуміти: поведінку особи у стані сп'яніння, яка явно порушує загальновизнані норми (непристойні висловлювання або жести, грубі вигуки, нав'язливе ставлення до громадян тощо); коли порушник має непристойний зовнішній вигляд, що викликає відразу (брудний, мокрий, розстебнутий одяг тощо); через сп'яніння особа повністю чи значною мірою втратила орієнтування (безцільно стоїть чи безцільно пересувається з місця на місце, у неї порушена координація рухів, звідси - нестійкість, хитка хода); п'яний повністю безпорадний (у непритомному стані). До того ж не має значення вид вжитого напою, що містив алкогольну складову, а також місце його вживання (це може бути будь-яке громадське місце, навіть те, де розпивання алкогольних напоїв не заборонено. Водночас не можна кваліфікувати появу у п'яному вигляді лише за ознаками стану сп'яніння в громадському місці, якщо поведінка особи не ображає людську гідність і громадську мораль.
Відповідно до приписів статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Згідно із статтею 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 255 КУпАП (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи, зокрема, органів Національної поліції (частини третя і четверта статті 424) (частина перша статті 44, стаття 441, частина перша статті 443, статті 461, 462, 51, 512, 514, 881, 89, 92, частина перша статті 1061, стаття 1062, частини четверта, сьома-дев'ята статті 121, частина третя статті 1213, частини п'ята і сьома статті 122, частина перша статті 1222, статті 1222, 1224, 1225, частини друга і третя статті 123, стаття 124, частини третя і п'ята статті 126, частина четверта статті 127, стаття 1271, частина третя статті 1274, стаття 130, частина третя статті 133, стаття 1351, стаття 136 (про порушення на автомобільному транспорті), стаття 139, частина четверта статті 140, статті 148, 151, 152, частина восьма статті 1521, статті 154, 155, 1552-156, частини перша-четверта статті 1561, статті 1562, 1564, 159, 160, частини перша і третя статті 1611, статті 162, 1623, частина перша статті 16317, статті 164-1648, 16410, 16415-16418, 1651, 1652, 16614 - 16618, 16627, 1724 - 1729 (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище), 1729-1, 1729-2, 17210 і 17219 (про правопорушення, вчинені поліцейськими поліції особливого призначення Національної поліції України під час дії воєнного стану), 173 - 1732, 1734, 174, стаття 1751 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, 178 - 1811, 182 - 1831, частини перша - третя, сьома статті 184, статті 1841, 1842, 1843 (у частині незаконного використання найменування та ознак належності до Національної поліції України), 185-1852, 1854 - 1859, 186, 1861, 1863, 1865 - 187, 18828, 18847, 189 - 1956, статті 2041, 2061, 2126, 2127, 2128, 21210, 21212, 21213, 21214, 21219, 21220, 21222-21224).
Отже, наведеними нормами передбачено обов'язок уповноваженої особи скласти протокол у випадку виявлення факту адміністративного правопорушення.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 178 КУпАП, відносно ОСОБА_1 не складався.
Відповідно до вимог статті 258 КУпАП (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених у частині третій статті 238), частиною третьою статті 109, статтею 110, частинами першою, другою і третьою статті 114, статтею 115, частинами першою, другою статті 1161, частинами першою, другою і третьою статті 1163, статтями 119, 134, 135, частинами першою, другою, третьою і п'ятою статті 1853, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), а також статтями 202-2031, 2042, 2044 (у випадках виявлення цих правопорушень у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України чи контрольних пунктах в'їзду-виїзду) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.
Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 1222, частинами другою, третьою статті 1321, статтею 1322 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (частина 6 статті 258 КУпАП).
Водночас приписами частини 5 статті 258 КУпАП передбачено, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 1853 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Зважаючи на викладене, не заперечуючи наявності у працівників органів Національної поліції повноважень виносити в окремих випадках постанову про адміністративне правопорушення без складення протоколу, суд вважає, що у даному випадку дільничний офіцер поліції повинен був скласти протокол про адміністративне правопорушення, який, у свою чергу, мав би бути належною фіксацією факту правопорушення у випадку його вчинення.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Нормами частин першої, другої та третьої статті 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до частини другої статті 74 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Частинами першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 31 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Частиною першою статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Аналіз матеріалів справи свідчить про відсутність будь-яких доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення у вигляді розпивання алкогольного напою «Shake» у забороненому законом місці. Постанова про адміністративне правопорушення, складена дільничним офіцером поліції, не може оцінюватися судом в розумінні статей 73, 74 КАС України у якості належних і допустимих доказів, що підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 178 КУпАП, оскільки заперечується позивачем, а інші докази, які б його обґрунтовували, у матеріалах справи відсутні.
Положеннями статті 62 Конституції України передбачено, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, всі сумніви стосовно доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Відтак, лише винна особа може нести відповідальність за вчинення будь-якого правопорушення, у свою чергу, стороною відповідача не доведено, що у діях позивача наявна вина, тобто наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 178 КУпАП. Враховуючи наведене, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною другою статті 178 КУпАП, є недоведеним, тому позовні вимоги підлягають задоволенню з підстав їх обґрунтованості та доведеності.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З підстав скасування постанови про накладення адміністративного стягнення провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити.
В окремому клопотанні сторона позивача просить суд поновити строк на оскарження постанови, посилаючись на те, що про існування оскаржуваної постанови позивач дізнався лише 11 серпня 2023 року з відповіді Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 11 серпня 2023 року.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судового захисту. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.
Сам по собі інститут строку звернення до адміністративного суду має на меті полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.
Відповідно до положень частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що процесуальний строк звернення із позовною заявою про оскарження постанови позивачем пропущений з поважних причин, у зв'язку із чим підлягає поновленню.
Керуючись статтями 242, 244, 245, 246 КАС України, Броварський міськрайонний суд Київської області,
Позов - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ГАБІ № 508476 від 11 квітня 2023 року.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ГАБІ № 508476 від 11 квітня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною другою статті 178 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 51 грн 00 коп.
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя В.О.Василишин