Україна
провадження № 2-а/361/49/24, cправа № 361/7484/23
21.02.2024
«21» лютого 2024 року м. Бровари Київської області
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Василишина В.О.,
за участю секретаря судових засідань - Бас Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Чернігівській області, Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, інспектор Управління патрульної поліції у Чернігівській області лейтенант поліції 1 батальйону 1 роти Гавриленко Любов Михайлівна, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7600095 від 25 серпня 2023 року та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення; стягнути понесені судові витрати.
В обґрунтування вимог зазначається, що 25 серпня 2023 року інспектором Управління патрульної поліції у Чернігівській області лейтенантом поліції 1 батальйону 1 роти Гавриленко Л.М. відносно позивача складено постанову серії ЕАТ № 7600095 про накладення адміністративного стягнення за частиною четвертою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Підставою притягнення до адміністративної відповідальності інспектором патрульної поліції зазначено, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Ford Fusion», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухався у селі Сираї Чернігівської області зі швидкістю 117 км/год, чим порушив встановлене обмеження швидкості руху у населеному пункті більш як на 50 км/год. При прийнятті спірної постанови інспектором Управління патрульної поліції не дотримано процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановленої КУпАП, зокрема, не здійснено підготовку до розгляду справи, не оголошено посадову особу, яка розглядає справу, не вирішено клопотань, не досліджено доказів. Поряд з цим, в оскаржуваній постанові відсутні посилання на докази місцезнаходження дорожнього знаку 5.49 «Населений пункт» та зони його дії в кілометровій відмітці вказаної дороги, а також посилання на дорожній знак «Фото-, відеофіксація порушень Правил дорожнього руху».
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 вересня 2023 року відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін, до участі у розгляді справи залучено співвідповідача - Департамент патрульної поліції.
07 листопада 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від Управління патрульної поліції у Чернігівській області Департаменту патрульної поліції з додатками, диск з фото- та відеозаписом фіксації з приладу «TruCAM LTI 20/20» № ТС 000676.
23 листопада 2023 року до суду надійшла відповідь на відзив від позивача ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями частини п'ятої статті 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно зі статтею 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що 25 серпня 2023 року інспектором Управління патрульної поліції у Чернігівській області лейтенантом поліції 1 батальйону 1 роти Гавриленко Л.М. відносно позивача складено постанову серії ЕАТ № 7600095 про накладення адміністративного стягнення за частиною четвертою статті 122 КУпАП.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 25 серпня 2023 року ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався у селі Сираї Чернігівської області, зі швидкістю 117 км/год, чим порушив встановлене обмеження швидкості руху у населеному пункті більш як на 50 км/год, швидкість вимірювалася приладом «TruCAM LTI 20/20» № ТС 000676, чим порушив пункт 12.4 ПДР.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені статтею 286 КАС України.
Щодо правомірності винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 25 серпня 2023 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 122 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу у розмірі - 1 700 грн 00 коп., суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (стаття 68 Конституції України).
Правила дорожнього руху (далі - ПДР) відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
На підставі статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з пунктом 1.1. ПДР ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до пункту 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з пунктом 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП).
Згідно з пунктами 2, 3 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Поліцейський може зупиняти транспортні засоби в разі якщо водій порушив ПДР (стаття 35 Закону України «Про Національну поліцію»).
Пунктом 5.49 ПДР визначені вимоги до знаку «Початок населеного пункту», який має містити найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.
Відповідно до пункту 12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Згідно із частиною четвертою статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину - тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення ПДР, зокрема правопорушення передбачені частиною третьою статті 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Як передбачено статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
З дослідженого диску з фото- та відеозаписом фіксації з приладу «TruCAM LTI 20/20» № ТС 000676 вбачається, що дійсно позивач рухався зі швидкістю 117 км/год та перевищив встановлене обмеження швидкості руху більш як на 50 км/год. Факт вчинення правопорушення зафіксований лазерним вимірювачем швидкості «TruCAM LTI 20/20» № ТС 000676, який має свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/27942 від 28 червня 2023 року, чинне до 28 червня 2024 року, та сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний TruСАМ LТІ 20/20», який зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ 197-12.
Водночас наявні у матеріалах справи відомості щодо розташування пристрою TruCAM LTI 20/20» № ТС 000676, а саме: географічні координати з кутовими величинами: географічна широта 50.8445414 і географічна довгота 31.0405461, які перевірені судом за допомогою вебсервісу Google Maps, дають підстави стверджувати, що фіксація швидкості здійснювалася працівником патрульної поліцію у межах населеного пункту, а саме: у селі Сираї Чернігівської області.
При цьому, суд зазначає, що дорожній знак 5.70 «Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів саме щодо змонтованої техніки.
Лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTІ 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.
Правильність реалізації у приладі TruCAM зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCAM, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.
Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCAM.
Водночас прилад ТruCAM не є автоматичним засобом вимірювальної техніки, а дорожній знак 5.70 ПДР інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів саме щодо змонтованої техніки. При зупинці патрульного автомобіля наявність попереджувального знаку не є необхідною, адже фото-, відеофіксація здійснюється не постійно, а лише в момент наявності на дільниці дороги екіпажу патрульної поліції.
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що вищевказане адміністративне правопорушення зафіксоване не в автоматичному режимі, перевищення швидкості руху відбулося у межах населеного пункту, тому відсутність дорожнього знаку 5.70 ПДР не впливає на суть порушення ОСОБА_1 пункту 12.4 ПДР. Крім того, вказаний дорожній знак є інформаційно-вказівним знаком.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (стаття 251 КУпАП).
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтуються висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
На підставі зазначеного, суд зазначає, що покази приладу TruСАМ LТ 20/20 оцінюються інспектором як доказ в розумінні статті 251 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Відтак, відповідач, у порядку частини другої статті 77 КАС України, надав докази, зокрема фото- та відеофіксацію, яку здійснено під час вчинення правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даного позову.
Оскільки позовні вимоги є необґрунтованими, будь-які підстави для задоволення вимог про стягнення з відповідачів на користь позивача судових витрат, відсутні.
Керуючись статтями 242, 244, 245, 246, 271 КАС України, Броварський міськрайонний суд Київської області,
У задоволенні позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя В.О.Василишин