23.02.2024
Справа № 359/258/24
Провадження № 1-кп/359/333/2024
23 лютого 2024 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною та відео фіксацією в залі суду кримінальне провадження № 12023111100002749, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.12.2023, що надійшло до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, одруженого, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Відповідно до указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 на території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан. Указом Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжено.
30.11.2023 близько 17 год. 00 хв., ОСОБА_4 , будучи приймальником товару ТОВ «Нова пошта», перебував на робочому місці на території відділення № 1 ТОВ «Нова Пошта», розташованого за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Перспективна 2.
30.11.2023 близько 17 год. 15 хв., до вищевказаного відділення прибув вантажний автомобіль з дерев'яним палетом (піддоном), на якому знаходилися в запакованому вигляді монітори «ТFТ 23,8 «Рhilips 243V7QDSB, ІРS, VGА, DVІ-D, НDМІ»» в кількості 34 штук, що належать ОСОБА_5 , яка працює у ФОП ОСОБА_6 та являється начальником представництва партнерської мережі ТОВ «Нова Пошта».
Під час транспортування вказаного палету до ангару для зберігання великогабаритного товару у ОСОБА_4 виник кримінальний протиправний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій кримінальний протиправний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, поруч немає представників охорони вказаного товариства, 30.11.2023, близько 19 год. 24 хв., ОСОБА_4 , діючи умисно та з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу взяв з дерев'яного палету (піддону), який розвантажував, 2 (два) монітори чорного кольору «ТFТ 23,8 «Рhilips 243V7QDSB, ІРS, VGА, DVІ-D, НDМІ» вартістю 3 263 грн. 50 коп. кожен та заховав на території відділення.
Після чого, дочекавшись закінчення робочого дня, 30.11.2023, близько 20 год. 20 хв., ОСОБА_4 , викликав автомобіль таксі, на якому перевіз викрадені монітори додому, таким чином таємно викравши вказаний товар.
У подальшому ОСОБА_4 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 6 527 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював. Зазначив, що пред'явлене йому обвинувачення відповідає дійсності. Щиро розкаявся та показав, що він дійсно працював приймальником у відділенні «Нова пошта». У зв'язку із матеріальними труднощами, вирішив викрасти два монітора, які переніс додому. Дані монітори він не вспів продати, так як відпала потреба. Він повернув дані монітори працівникам поліції.
У зв'язку з тим, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження не оспорювали фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним досліджувати докази стосовно цих фактичних обставин та обмежується допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу, досліджує речові докази та судові витрати, роз'яснивши сторонам, що у такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.
Таким чином, розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення у судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Дії обвинуваченого кваліфіковані вірно за ч. 4 ст. 185 КК України, як умисні дії, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинені в умовах воєнного стану. Таку кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає правильною.
Так, майно яким заволодів обвинувачений, було для нього чужим, адже не перебувало в його власності чи законному володінні. ОСОБА_4 не мав на нього жодного права, цим майном він заволодів у спосіб, який заборонений законом. Викрадення майна здійснювалось обвинуваченим таємно, тому воно визначається як крадіжка. ОСОБА_4 досягнув віку, з якого наступає кримінальна відповідальність за вчинення крадіжки. Його дії характеризуються умислом та корисливою метою. Зокрема, обвинувачений усвідомлював, що майно, яким він протиправно заволодівав, було для нього чужим, і він не мав права на нього. ОСОБА_4 усвідомлював суспільно небезпечний характер його діянь, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки та бажав їх настання. Корисливий мотив обвинуваченого полягав у тому, що при вчиненні кримінального правопорушення він прагнув обернути чуже майно на свою користь. ОСОБА_4 виконав усі дії об'єктивної сторони крадіжки які вважав необхідними для доведення злочину до кінця. Отже, вчинений обвинуваченим злочин є закінченим та вчинений в умовах воєнного .
Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Згідно із ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого суд вважає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Аналізуючи дані при вивченні особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше не судимий в силу ст. 89 КК України. Обвинувачений одружений. На утримані малолітніх дітей та інвалідів немає. Офіційно не працевлаштований. На обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення його особистості та відношення до скоєного ним.
Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження потерпілою цивільний позов до обвинуваченого не пред'явлено, що свідчить про відсутність у потерпілої сторони претензій до обвинуваченого морального чи матеріального характеру.
Разом з тим, суд не визнає обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, добровільне відшкодування завданої шкоди, оскільки викрадене майно у нього було вилучено працівниками поліції.
Призначаючи вид і міру покарання для обвинуваченого ОСОБА_4 суд враховує те, що він вчинив тяжкий злочин, згідно вимог статті 12 КК України та з урахуванням обставин, які пом'якшують покарання, правову позицію прокурора, додержуючись принципу законності, індивідуалізації, справедливості та обґрунтованості покарання, а також враховуючи, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, з цього приводу, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі строком 5 років.
Разом з тим, суд враховує фактичну тяжкість вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, зокрема, характеру діяння, обстановки, способу, місця і часу його вчинення, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, мотивів і мети кримінального правопорушення, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, обставин, що безпосередньо пов'язані із вчиненням кримінального правопорушення, та характеризують поведінку останнього після вчинення кримінального правопорушення, та індивідуальних особливостей обвинуваченого. Суд враховує відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, а також, із урахуванням правової позиції прокурора, суд приходить до висновку, що вищенаведені обставини істотно знижують фактичну ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і ступінь небезпечності винної особи для суспільства, що у своїй сукупності утворює підставу для висновку суду, що перевиховання та виправлення ОСОБА_4 залишається можливим без ізоляції від суспільства, та вважає, за доцільне застосувати до нього положення ст. 75 та ст. 76 КК України, призначивши покарання з іспитовим строком терміном на 2 роки з визначенням відповідних обов'язків судом.
Підсумовуючи все вище зазначене, суд вважає, що саме дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого.
Запобіжний захід не обирався. Підстав для його обрання судом не встановлено.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у справі відсутній.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись: ст. 22, 100, ч. 3, ст. 349, ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, ст.ст. 65-67, 75-76, ч. 4 ст. 185 КК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від основного покарання у виді позбавлення волі та призначити йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки, передбачені ст.76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання , роботи або навчання.
Іспитовий строк ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту проголошення вироку.
Запобіжний захід не обирався. Підстав для його обрання судом не встановлено.
Речові докази після набрання вироком суду законної сили: CD-R диск марки HAVIT, який визнаний документом та флеш-накопичувач від відеокамери, залишити в матеріалах кримінального провадження; мотінори «ТFТ 23,8 «Рhilips 243V7QDSB, ІРS, VGА, DVІ-D, НDМІ»» в кількості 34 штук, залишити у власності потерпілої ОСОБА_5 .
Цивільний позов у справі відсутній.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.
Суддя: ОСОБА_1