01 березня 2024 р. Справа № 520/17308/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,
Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 року, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., м. Харків, повний текст складено 18.10.23 року у справі № 520/17308/23
за позовом ОСОБА_1
до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків , Військової частини НОМЕР_1
про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків, Військової частини НОМЕР_1 , в якому просила суд:
- скасувати рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про зняття з квартирного обліку старшого солдата запасу ОСОБА_1 та членів її сім'ї (чоловік - ОСОБА_2 ,1966 р.н., донька - ОСОБА_3 , 1990 р.н. та син - ОСОБА_4 , 2000 р.н.), оформлене протоколом засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 8 від 16.05.2023 року;
- скасувати рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 про виключення старшого солдата запасу ОСОБА_1 зі списків осіб, що мають право на першочергове отримання житлових приміщень, оформлене протоколом засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 119 від 02.09.2021;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України поновити на квартирному обліку старшого солдата запасу ОСОБА_1 та членів її сім'ї (чоловік - ОСОБА_2 ,1966 р.н., донька - ОСОБА_3 - 1990 р.н. та син - ОСОБА_4 , 2000 р.н.) з 04.04.2002 року у загальному списку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які перебувають на черзі поліпшення житлових умов (одержання житла для постійного проживання) та в списку черги осіб, що мать право на першочергове отримання житлових приміщень;
- зобов'язати Квартирно-експлуатаційний відділ м.Харкова старшого солдата запасу ОСОБА_1 та членів її сім'ї (чоловік - ОСОБА_2 ,1966 р.н., донька - ОСОБА_3 , 1990 р.н. та син - ОСОБА_4 , 2000 р.н.) з 17.01.2002 року до загального списку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які перебувають на черзі поліпшення житлових умов (одержання житла для постійного проживання) та до списку черги на отримання службового житла.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 у справі № 520/17308/23 позов задоволено.
Скасовано рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про зняття з квартирного обліку старшого солдата запасу ОСОБА_1 та членів її сім'ї (чоловік - ОСОБА_2 ,1966 р.н., донька - ОСОБА_3 , 1990 р.н. та син - ОСОБА_4 , 2000 р.н.), оформлене протоколом засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 8 від 16.05.2023 року.
Скасовано рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 про виключення старшого солдата запасу ОСОБА_1 зі списків осіб, що мають право на першочергове отримання житлових приміщень, оформлене протоколом засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 119 від 02.09.2021.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України поновити на квартирному обліку старшого солдата запасу ОСОБА_1 та членів її сім'ї (чоловік - ОСОБА_2 , 1966 р.н., донька - ОСОБА_3 , 1990 р.н. та син - ОСОБА_4 , 2000 р.н.) з 04.04.2002 року у загальному списку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які перебувають на черзі поліпшення житлових умов (одержання житла для постійного проживання) та в списку черги осіб, що мають право на першочергове отримання житлових приміщень.
Зобов'язано Квартирно-експлуатаційний відділ м.Харкова включити старшого солдата запасу ОСОБА_1 та членів її сім'ї (чоловік - ОСОБА_2 , 1966 р.н., донька - ОСОБА_3 , 1990 р.н. та син - ОСОБА_4 , 2000 р.н.) з 17.01.2002 року до загального списку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які перебувають на черзі поліпшення житлових умов (одержання житла для постійного проживання) та до списку черги на отримання службового житла.
Відповідач, Військова частина НОМЕР_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 у справі № 520/17308/23 скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги залишити без задоволення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що позивачем було пропущено строк для звернення до суду з даним адміністративним позовом, передбачений ч. 5 ст.122 КАС України. Крім того, вказує, що за вирішенням спірного питання позивач звернулася до суду більше ніж через 1 рік та 10 місяців після видачі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.09.2021 року № 578 про затвердження протоколу житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 119 від 19.08.2021 року, що свідчить про пропуск встановленого шестимісячного строку звернення до суду.
Зазначає, що позивачем заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, у відповідності до вимог ст.ст. 161, 166-167 КАС України, до суду подано не було.
Жодних належних і допустимих доказів щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали позивача своєчасно звернутись за судовим захистом, обставин та поважних причин, що свідчать про наявність об'єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк в матеріалах справи не міститься.
Отже, доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не надано, а судом не встановлено підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Щодо позовних вимог про скасування рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 про зняття з квартирного обліку старшого солдата запасу ОСОБА_5 та членів її сім'ї, відповідач зазначає, що рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 (протокол засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 8 від 16.05.2023 року) позивача було знято з квартирного обліку військової частини НОМЕР_1 , оскільки позивача було звільнено з військової служби та виключено зі всіх видів забезпечення у зв'язку з закінченням строку контракту з 16.08.2020 року.
Частиною 1 статті 40 Житлового кодексу України визначено, що громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другої цієї статті.
У відповідності до пункту 3 частини 2 статті 40 Житлового кодексу України, громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках, зокрема: припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.
Також, пунктом 29 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 за №1081 (в редакції чинній станом на 17.09.2020 року - наступний день за днем звільнення позивача з військової служби у зв'язку з закінченням строку контракту і виключення зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення) передбачено, що військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла.
Таким чином положення ч. 9 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п. 29 Порядку № 1081 безпосередньо пов'язується із тим, з якої саме з підстав, зазначених у ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовець звільнений у запас чи у відставку.
Позивач звільнена із військової служби у запас у зв'язку із закінченням строку дії контракту. Внаслідок чого остання втратила право залишатися на квартирному обліку військової частини НОМЕР_1 , оскільки підставою для звільнення в запас було закінчення строку дії контракту, а не вік, стан здоров'я або скорочення штатів чи проведення інших організаційний заходів.
Отже, житловою комісією військової частини НОМЕР_1 та військовою частиною НОМЕР_1 з дотриманням вимог наведених вище актів законодавства України було прийнято рішення про зняття з квартирного обліку старшого солдата ОСОБА_1 зі складом сімї 4 (чотири) особи: вона, чоловік - ОСОБА_1 1966 р.н., донька - ОСОБА_6 , 1990 р.н. та син- ОСОБА_4 , 2000 р.н.), як таку, що втратила відповідне право перебувати на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_1 .
Зазначає, що аналогічні за змістом висновки щодо застосування зазначених норм права містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі №752/5881/15-ц, яка в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України є обов'язковими для застосування при розгляді даної справи.
Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено доводи щодо безпідставності вимог апеляційної скарги.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративно судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг у відповідності до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач - старший солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходила службу в військовій частині НОМЕР_1 з 29.09.1993 року на посаді планшетиста РУ відділення планшетистів взводу обробки інформації роти управління командного пункту військової частини НОМЕР_1 , що підтверджено витягом з послужного списку позивача.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28 липня 2020 року №17-РС старшого солдата ОСОБА_1 було звільнено з військової служби у запас за підпунктом «а» пункту 2 частини п'ятої (у зв'язку із закінченням строку контракту) статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з правом носіння військової форми одягу.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 17.08.2020 року №176 (по стройовій частині) позивачку було виключено зі списків особового складу військової частини, знято з усіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до Харківського РВК Харківської області.
На момент виключення позивача зі списків особового складу частини ОСОБА_1 мала вислугу повних 26 календарних років.
Також встановлено, що 12.03.2002 року позивачка подала рапорт командиру в/ч НОМЕР_1 про прийняття її та членів її сім'ї на квартирний облік для поліпшення житлових умов, за наслідками розгляду якого 04.04.2002 року протоколом житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 59 ОСОБА_1 та членів її сім'ї (чоловік - ОСОБА_2 ,1966 р.н., донька - ОСОБА_7 , 1990 р.н. та син - ОСОБА_4 , 2000 р.н.) було зараховано на квартирний облік, що підтверджується копією виписки з протоколу, який міститься в матеріалах справи.
Рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформленим протоколом №53 від 26 січня 2007 року солдату ОСОБА_1 та членам її родини (чоловік - ОСОБА_2 ,1966 р.н., донька - ОСОБА_7 , 1990 р.н. та син - ОСОБА_4 , 2000 р.н.) була надана окрема 3-х-кімнатна службова квартира АДРЕСА_1 , жилою площею 43,68 (корисною площею 76,33 кв.м.) на 3 поверсі.
Статус службової квартира АДРЕСА_1 було встановлено рішенням виконкому Пісочинської селищної ради Харківського району №255 від 10.04.2007 року на підставі листа КЕВ м. Харків № 153 від 22.03.2007 року.
На підставі зазначеного рішення виконкому Пісочинської селищної ради Харківського району №255 від 10.04.2007 року було видано службовий ордер №2848 від 03.05.2007 року на ім'я позивачки зі складом сім'ї 4 особи (вона, її чоловік, донька та син).
Також з матеріалів справи встановлено, що в 2009 році у позивачки народилася онука від доньки, яку також було зареєстровано за адресою: квартира АДРЕСА_1 , що підтверджено довідками про склад сім'ї станом № 583 від 02.11.2011 року, № 422 від 25.11.2013 року, № 496 від 24.11.2014 року, №966 від 02.11.2015 року, №670 від 01.12.2016 року№4242 від 21.11.2017 року; № 6480 від 20.11.2018 року; №5244 від 02.11.2019 року; №4316 від 08.09.2020 року.
25.01.2019 року позивачка подала рапорт командиру НОМЕР_1 про подачу ним клопотання відповідно до п.10 розділу VII наказу МОУ № 380 від 31.07.2018 року «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями» щодо розгляду питання про виключення з числа службового займаного службового житлового приміщення за адресою: квартира АДРЕСА_1 .
Рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 30.01.2019 року, протокол № 94 було прийнято рішення про порушення клопотання перед КЕВ м. Харкова про виключення з числа службових зайняте позивачкою службове житлове приміщення за вищезазначеною адресою.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №73 від 31.01.2019 року було затверджено зазначений протокол житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 30 січня 2019 року № 94.
Згідно витягу з протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 8 від 16.05.2023 року позивача - ОСОБА_8 та членів її сім'ї було знято з квартирного обліку на отримання житла для постійного проживання та з черги на отримання службового житла, у зв'язку зі звільненням в запас відповідно до за підпункту «а» пункту другого частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку з закінченням строку дії контракту), оскільки відповідно до п.29 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2006 р. № 1081 (в редакції чинній станом на 17.08.2020) визначено, що військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті та квартирно експлуатаційному органі та користуються правом першочергового одержання житла.
Зазначене рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 8 від 16.05.2023 року було затверджено наказом начальника військової частини НОМЕР_1 №364 від 17.05.2023 року.
Не погоджуючись з таким діями відповідача, позивач звернулась до суду із даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були відсутні підстави для зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку, а тому рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 8 від 16.05.2023 року та рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 про виключення старшого солдата запасу ОСОБА_1 зі списків осіб, що мають право на першочергове отримання житлових приміщень, оформлене протоколом засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 119 від 02.09.2021 є протиправними та підлягають скасуванню.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
У відповідності до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.
Відповідно до частин першої, дев'ятої статті 12 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII у редакції на час постановлення позивача на квартирний облік військовослужбовці забезпечуються жилими приміщеннями державою. Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та членам їх сімей, які проживають разом з ними, надається жиле приміщення, що має відповідати вимогам статті 50 житлового законодавства України. До одержання постійного жилого приміщення військовослужбовцям, зазначеним у цьому пункті, надаються службові жилі приміщення. У разі відсутності такого житла військова частина зобов'язана тимчасово орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовця та його сім'ї або за бажанням військовослужбовця виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) ним жилого приміщення на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі її розформування у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла
На виконання приписів статті 12 Закону №2011-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року №1081 було затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі - Порядок №1081), яким визначено механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, , у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.
Пунктом 3 Порядку №1081 установлено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.
Питання, пов'язані із забезпеченням житлом військовослужбовців, вирішуються за місцем перебування їх на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (пункт 6 Порядку №1081).
Згідно з пунктом 29 Порядку №1081 військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла.
Також наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року №380 затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі - Інструкція №380).
Цією Інструкцією визначено зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (далі - військовослужбовці), та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов (далі - члени їх сімей).
Пунктом 1 розділу ІІ «Організація роботи житлових комісій військових частин» Інструкції №380 передбачено, що для ведення обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, надання та використання службової жилої площі, обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою житловою площею), ведення оперативного обліку службових житлових приміщень в апараті Міноборони, в Генеральному штабі Збройних Сил України, у інших органах військового управління та військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України, а також у військових прокуратурах (далі - військова частина) утворюються житлові комісії (далі - житлова комісія військової частини).
Основними завданнями житлових комісій військових частин (об'єднаних житлових комісій), зокрема, є: прийняття рішення з житлових питань, у тому числі із розгляду відповідних рапортів (заяв) військовослужбовців та членів їх сімей з житлових питань (пункт 5 розділу ІІ «Організація роботи житлових комісій військових частин» Інструкції №380).
Питання, що виникають під час обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, урегульовані розділом VІ Інструкції №380.
Пунктом 1 розділу VІ Інструкції №380 передбачено, що житловими приміщеннями для постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» набули права та не забезпечувалися постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, зареєстровані в населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу та перебуває на відповідному обліку.
На облік не беруться військовослужбовці та члени їх сімей, які: забезпечувалися під час проходження військової служби житловою площею для постійного проживання від Міноборони; мають житлову площу на праві власності, що відповідає нормам та вимогам законодавства для забезпечення громадян житлом, крім випадків забезпечення житловими приміщеннями на територіях, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження,- із урахуванням вимог законодавства України щодо тимчасово окупованих територій; в інших випадках, передбачених законодавством (пункт 7 розділу VІ Інструкції №380).
За умовами абзацу 4 пункту 16 розділу VІ Інструкції №380 військовослужбовці та члени їх сімей, виключені з обліку, мають право повторно протягом року подати командиру військової частини рапорт та документи, визначені Порядком забезпечення житловими приміщеннями, для зарахування на облік в порядку, визначеному цією Інструкцією, із збереженням попереднього часу перебування на обліку.
Згідно з пунктом 24 Порядку №1081 військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини. У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім'ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
Аналогічні приписи абзацу першого частини дев'ятої статті 12 Закону закріплені у пункті 29 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.
Дія частини дев'ятої статті 12 Закону № 2011-XII безпосередньо пов'язується із тим, з яких саме підстав військовослужбовець звільнений у запас чи у відставку.
З матеріалів справи встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28 липня 2020 року №17-РС старшого солдата ОСОБА_1 було звільнено з військової служби у запас за підпунктом «а» пункту 2 частини п'ятої (у зв'язку із закінченням строку контракту) статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з правом насіння військової форми одягу.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 17.08.2020 року №176 (по стройовій частині) позивачку було виключено зі списків особового складу військової частини, знято з усіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до Харківського РВК Харківської області.
Згідно витягу з протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 8 від 16.05.2023 року позивача - ОСОБА_8 та членів її сім'ї було знято з квартирного обліку на отримання житла для постійного проживання та з черги на отримання службового житла, у зв'язку зі звільненням в запас відповідно до за підпункту «а» пункту другого частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку з закінченням строку дії контракту), оскільки відповідно до п.29 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2006 р. № 1081 (в редакції чинній станом на 17.08.2020) визначено, що військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті та квартирно експлуатаційному органі та користуються правом першочергового одержання житла.
Пунктом 30 Порядку №1081 визначені випадки, за яких військовослужбовці знімаються з обліку, а саме: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.
Колегія суддів вважає, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а отже, залишаються на квартирному обліку до отримання ними житла, зокрема і у разі звільнення у запас чи відставку, крім випадків, передбачених пунктом 30 Порядку.
Згідно з пункт 21 розділу VІ Інструкції №380 зняття військовослужбовців з обліку проводиться у разі: поліпшення житлових умов до встановлених норм забезпечення житловою площею громадян у відповідному населеному пункті; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на квартирний облік, включення до списків осіб, що мають право першочергового та позачергового одержання житлових приміщень, або неправомірних дій посадових (службових) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік; в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Житлового кодексу України громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках: поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення; одноразового одержання за їх бажанням від органів державної влади або органів місцевого самоврядування грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у встановленому порядку; припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими актами законодавства України; засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців; подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.
Колегія суддів встановила, що вислуга ОСОБА_9 на військовій службі складає більше 20 років, а саме 26 років, остання перебувала на квартирному обліку з 2004 року і знята з квартирного обліку у зв'язку зі звільненням з військової служби у запас (закінчення строку контракту).
Таким чином, оскільки військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а, отже, і на залишення на обліку до отримання ними житла, в тому числі і у разі звільнення в запас чи відставку, крім випадків, передбачених пунктом 30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого Постановою КМУ від 03 серпня 2006 року № 1081.
Наведене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеного в постановах: від 25 березня 2019 року у справі №359/2295/17, від 08 квітня 2020 року у справі №683/2197/18, від 20 травня 2019 року у справі №487/6514/17, від 20 січня 2021 року у справі №460/6031/18, від 24.02.2021 у справі № 460/6032/18від 24.09.2021 у справі № 748/303/20.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача були відсутні підстави для зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку, а тому рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про зняття з квартирного обліку старшого солдата запасу ОСОБА_1 та членів її сім'ї, оформлене протоколом засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 8 від 16.05.2023 року та рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 про виключення старшого солдата запасу ОСОБА_1 зі списків осіб, що мають право на першочергове отримання житлових приміщень, оформлене протоколом засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 119 від 02.09.2021 є протиправними та підлягають скасуванню.
З огляду на скасування зазначених вище рішень, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення похідних вимог щодо зобов'язання військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України поновити на квартирному обліку старшого солдата запасу ОСОБА_1 та членів її сім'ї (чоловік - ОСОБА_2 ,1966 р.н., донька - ОСОБА_3 , 1990 р.н. та син - ОСОБА_4 , 2000 р.н.) з 04.04.2002 року у загальному списку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які перебувають на черзі поліпшення житлових умов (одержання житла для постійного проживання) та в списку черги осіб, що мають право на першочергове отримання житлових приміщень та зобов'язання Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова включити старшого солдата запасу ОСОБА_1 та членів її сім'ї з 17.01.2002 року до загального списку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які перебувають на черзі поліпшення житлових умов (одержання житла для постійного проживання) та до списку черги на отримання службового житла.
Стосовно доводів апеляційної скарги про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Посилання відповідача на ч. 5 ст. 122 КАС України, якою визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк є помилковим, оскільки в даному випадку не ідеться мова про оскарження підстав, порядку звільнення, поновлення на службі, тощо, а вирішується питання про перебування та зняття з квартирного обліку.
Як зазначив позивач у відзиві на апеляційну скаргу, документи, які отримала вона на момент звільнення, не містять інформацію про зняття її квартирного обліку та виключення зі списків на першочергове отримання житла, оскільки на момент її звільнення та виключення зі списків (17.08.2020 року) таких документів та рішень відповідача не існувало.
За правилами статей 123 та 169 КАС України суд зобов'язаний перевірити дотримання позивачем строків звернення до суду, які передбачені статтею 122 КАС України.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 року відкрито провадження у справі № 520/17308/23, отже, питання дотримання позивачем строків звернення судом вивчалося та порушень не було встановлено. Крім того, під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем не подавалось клопотання про залишення позову без розгляду.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів отримання рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 про виключення старшого солдата запасу позивача зі списків осіб, що мають право на першочергове отримання житлових приміщень, яке оформлене протоколом засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 119 від 02.09.2021 в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надано.
Позивач зазначив, що протокол засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 119 від 02.09.2021 року про виключення старшого солдата ОСОБА_1 зі списків осіб, що мать право на першочергове отримання житлових приміщень був вперше наданий позивачці разом з витягом з протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 8 від 16.05.2023 року про зняття її та членів її родини з квартирного облік.
Таким чином, заявник апеляційної скарги не надав докази отримання позивачем оскаржуваного рішення, а тому колегія суддів не приймає довід апеляційної скарги щодо пропуску строку звернення до суду з позовом.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі постанову Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі №752/5881/15-ц, колегія суддів не приймає, оскільки вважає її не релевантною до даної справи, оскільки у позивача справі №752/5881/15-ц не було 20 років вислуги на військовій службі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Таким чином, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 у справі № 520/17308/23 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 по справі № 520/17308/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Мінаєва
Судді В.А. Калиновський З.О. Кононенко