Справа № 420/33858/23
29 лютого 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в особі:
Головуючої судді - Бойко О.Я.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами окремого позовного провадження з урахуванням особливостей встановлених ст.ст. 268-272, 287 КАС України справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса), третя особа ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, вирішив у задоволенні адміністративного позову відмовити.
І. Суть спору:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, до відповідача, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса), третя особа, ОСОБА_1 , у якій позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) ВП №72714764 від 16.11.2023 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція позивача
Позивач вважає рішення про накладення штрафу за невиконання рішення суду протиправним. Позивач стверджує, що він виконав рішення суду в повному обсязі, а тому у відповідача були відсутні підстави для застосування штрафу за невиконання рішення суду.
(б) Позиція відповідача, третьої особи
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву. Так само третя особа не скористалася своїм правом на подання до суду письмових пояснень.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
04.01.2024 суд відкрив провадження у справі з урахуванням особливостей встановлених ст.ст. 268-273, 287 КАС України, зупинив провадження у справі до отримання витребуваних судом матеріалів виконавчого провадження.
13.02.2024 суд ухвалив повторно витребувати у позивача матеріали виконавчого провадження.
27.02.2022 на призначене судове засідання сторони не з'явилися, суд ухвалив поновити провадження у справі на підставі ч.9 ст.205, ч.3 ст.268 КАС України ухвалив продовжити розгляд справи в письмовому провадженні.
IV. Обставини, встановлені судом
07.09.2023 відповідач виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №72714754 на підставі виконавчого листа №420/112007/23, виданного 15.08.2023 Одеським окружним адміністративним, який:
- зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 30.03.1992 по 10.08.1995 на МКП “Отитрон” та з 05.01.2004 по 10.04.2010, а також повторно розглянути заяву ОСОБА_1 в частині перерахування призначеної йому пенсії, з урахуванням висновків суду.
В пункті 2 цієї постанов відповідач зобов'язав позивача виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Відповідач листом від 07.09.2023 направив позивачу для виконання постанову про відкриття виконавчого провадження.
На лист, від 07.09.2023, який надійшов від відповідача до пенсійного органу 13.09.2023, позивач 20.09.2023 повідомив відділ примусового виконання рішень про те, що він запрошував до відділу обслуговування громадян для надання заяви для перерахунку пенсії згідно з рішенням суду ОСОБА_1 . Станом на 24.09.2023 ОСОБА_1 до пенсійного органу не завертався.
До вказаної відповіді позивач додав копію листа-запрошення від 24.07.2023.
16.11.2023 відповідач за невиконання рішення виніс постанову про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.
V. Джерела права та висновки суду.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не належить до задоволення.
Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.
Зміст даних спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо існування законних підстав у відповідача для застосування штрафних санкцій до позивача за невиконання рішення суду без поважних причин. Для цього суду необхідно встановити, чи були у позивача поважні причини для невиконання рішення суду.
Згідно з ч.1 ст. 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Принцип обов'язковості судових рішень також закріплений ч. 2 та ч. 3 ст.14 КАС України, якою передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у Рішенні від 26 червня 2013 року, звернув увагу на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Відповідно, виходячи з предмету спірних правовідносин, спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).
Порядок виконання рішень суду, за якими боржник повинен вчинити певні дії, встановлений ст.63 Закон №1404 - VIII. Зокрема частини 2 і 3 ст.63 Закону №1404 - VIII визначають :
“ [...] У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
3. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження”.
Відповідальність за невиконання рішення суду, зокрема умови, підстави та розмір застосування штрафних санкцій встановлені в ст. 75 Закону №1404 - VIII:
“1. У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
2. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення”.
Аналізуючи вищенаведені положення законодавства в контексті цієї справи, необхідно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання (виконати судове рішення).
Звертаючись до обставин цієї справи, позивач, посилається на виконання рішення суду, зокрема на винесення ним рішення №951370835712 від 14.11.2023, яким проведений перерахунок із зарахуванням до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоді роботи з 30.03.1992 по 10.08.1995 на МКП “Отитрон” та з 05.01.2004 по 10.04.2010 заступником директора в ТОВ “ТОР”. Розмір пенсії за віком відповідно до до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” після виконання рішення суду становить 3 232,60 грн. Доплата за період з 24.07.2023 по 30.11.2023 в сумі 1 529,24 грн. буде виплачена на банківський рахунок.
Проте, копію вказаного рішення позивач до суду не надав. В матеріалах справи міститься протокол нарахованих сум за період 01.07.2023-30.11.2023, який не є прямим доказом належного виконання рішення суду. не надав. Навіть, якщо припустити існування вказаного рішення, суд звертає увагу, що сам позивач посилається на те, що вимогу від відповідача про виконання рішення він отримав 13.09.2023. З урахуванням дати винесеного рішення, на яке посилається позивач, він виконав рішення суду із пропуском встановленого виконавцем 10-ти денного строку. Таким чином, у відповідача були законні підстави для прийняття спірного рішення.
Також суд зазначає, що запрошення стягувача до пенсійного органу для подання заяви не є виконанням рішення суду, оскільки суд зобов'язав пенсійний орган повторно розглянути вже подану раніше стягувачем заяву.
Узагальнюючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не належить до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 268-273, 287 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Відповідно до ст.272 КАС України судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Оксана БОЙКО
.