Рішення від 01.03.2024 по справі 420/17596/22

Справа № 420/17596/22

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

05.12.2022 року до суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу у сумі 26042,23 грн.

У позові вказано, що заборгованість відповідача з єдиного податку фізичних осіб виникла в результаті самостійного нарахування платником податків податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за №9334718002 від 08.11.2021 року на загальну суму 56 472,72 грн., але враховуючи переплату у розмірі 30430,49 грн., сума заборгованості становить 26 042,23 грн.

Підстава звернення до суду - наявність у відповідача податкового боргу.

Ухвалою від 12.12.2022 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження по справі.

09.01.2023 року (вх.№792/23) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що відповідач не отримував у встановленому порядку вимогу від 23.11.2021 року №0111330-1304-155.

З урахування вказаного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

17.01.2023 року (вх.№ЕП/1694/23) від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

26.01.2023 року (вх.№2371/23) від представника відповідача до суду надійшли заперечення.

15.02.2023 року (вх.№4513/23) від представника позивача до суду надійшла заява про повернення судового збору.

17.02.2023 року (вх.№ЕП/4998/23, ЕП/5046/23) від представника відповідача до суду надійшло клопотання про долучення доказів до якого додано платіжні інструкції №64 від 20.05.2021 року, №70 від 20.08.2021 року, №76 від 18.11.2021 року, звітні податкові декларації з єдиного податку.

Ухвалою від 23.03.2023 року доручено Головному управлінню ДПС в Одеській області надати до суду у п'ятнадцятиденний строк від дати отримання даної ухвали належним чином засвідчені копії доказів на підтвердження наявності у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 станом на 05.12.2022 року та станом на дату надання відповіді на вказане доручення (ІКП, довідки, інш.).

Вказаною ухвалою судом зупинено провадження по справі №420/17596/22 за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу до надходження відповіді на доручення.

За вх.№13010/23 від представника позивача на виконання вимог ухвали суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

26.06.2023 року (вх.№ЕП/24247/23) від представника відповідача до суду надійшов лист, в якому зазначено, що з метою повного та всебічного з'ясування обставин у справі, та оскільки відповідачем було подано уточнену декларацію, якою вказаний борг був перерахований, адвокатом було надіслано адвокатський запит №15 від 21.06.2023 року до позивача для отримання відповідних доказів на підтвердження зазначеному. Зазначені докази, вказано у листі, мають вирішальне значення для розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

З доданих до листа документів вбачається, що адвокатський запит було надіслано 22.06.2023 року.

Суд зазначає, що станом на дату вирішення даної адміністративної справи інших заяви чи клопотань на адресу суду не надходило.

Ухвалою суду від 01.03.2023 року поновлено провадження по справі.

Станом на дату вирішення даної справи, відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 31.05.2017 року (Номер запису: 25560000000133897) та з 31.05.2017 року перебуває на податковому обліку як платник податків.

Згідно п.15.1.ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пп. 16.1.4. п. 16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

З наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що відповідно до розрахунку податкового боргу, довідки про податкову заборгованість для стягнення в судовому порядку та інтегрованих карток платника (ІКП) податкова заборгованість фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перед бюджетом по єдиному податку фізичних осіб складає 26042,23 грн.

Вказана заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб виникла в результаті самостійного нарахування платником податків податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за №9334718002 від 08.11.2021 року на загальну суму 56 472, 72 грн., але враховуючи переплату у розмірі 30 430,49 грн., сума заборгованості становить 26 042,23 грн.

Так, з інтегрованої картки платника податків - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судом встановлено таке:

- станом на 31.10.2021 року переплата по єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 складала 10299,55 грн;

- станом на 18.11.2021 року переплата по єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 складала 30430,49 грн (збільшена у зв'язку із сплатою 20130,94 грн згідно платіжної інструкції №76 від 18.11.2021 року);

- 19.11.2021 року позивачеві на підставі декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за №9334718002 від 08.11.2021 року збільшено суму грошового зобов'язання на 56 472, 72 грн;

- зважаючи на нараховану суму податку згідно декларації №9334718002 від 08.11.2021 року та розмір переплати, недоїмка станом на 30.11.2021 року склала 26042,23 грн.

В той же час, судом встановлено, що у зв'язку із поданням відповідачем податкової декларації платника єдиного податку №9430016972 від 08.02.2022 року розмір грошового зобов'язання по єдиного податку не збільшився.

Відповідно до п.296.3 ст.296 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Згідно з п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Судом встановлено, що як в податковій декларації платника єдиного податку №9430016972 від 08.02.2022 року, так і в податковій декларації №9334718002 від 08.11.2021 року позивачем самостійно визначено розмір податкового зобов'язання у сумі 56472,72 грн.

Загальна сума доходу відповідача у вказаних деклараціях також не змінилась.

З вказаного, суд вважає, можна дійшли висновку, що із поданням податкової декларації платника єдиного податку №9430016972 від 08.02.2022 року уточнення грошового зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з єдиного податку фактично не відбулося.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

При цьому норми ПК України не містить обов'язку контролюючого органу повторно вручати платнику податків податкову вимогу у разі зміни суми податкового боргу.

У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості у встановлені законодавством строки, податковим органом винесено податкову вимогу форми «Ф» від 23.11.2021 року за № 0111330-1304-1552, яку направлено ФОП ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку на адресу АДРЕСА_1 .

На підтвердження надсилання вказаної вимоги позивачем надано до суду список №11695 згрупованих поштових відправлень, згідного якого на адресу відповідача направлено поштове відправлення з штриховим кодовим ідентифікатором « 6504414943438».

Також до суду надано копію поштового повернення листа, що направлявся на адресу відповідача із штриховим кодовим ідентифікатором « 6504414943438».

Вказана заборгованість на час розгляду справи відповідачем не сплачена.

При вирішенні даної справи, суд враховую правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 21.03.2018 року у справі №820/1751/17, в якій зазначено, що: «…Як зазначено Судом, ПК України не покладено на контролюючий орган обов'язку виносити та надсилати нову вимогу в разі існування будь-якого непогашеного зобов'язання, визначеного податковою вимогою, раніше надісланою контролюючим органом. При цьому, приписи пункту 59.1 статті 59 ПК України в частині суми такого боргу не підлягають застосуванню, як це помилково вважає відповідач, так як покладають лише обов'язок на контролюючий орган направляти податкову вимогу по виявленому податковому боргу вперше…».

З огляду на викладене та зважаючи на те, що відповідач не надавав до суду доказів погашення податкового боргу, оскільки сума податкового зобов'язання є узгодженою, та наявна у відповідача станом на час розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Підпунктом 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

При цьому, пунктом 41.2 статті 41 ПК України передбачено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Таким чином, позивач є органом державної влади, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

На підставі встановлених судом обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає подання даного позову правомірним, позовні вимоги - обґрунтованими, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги - доведеними.

В силу приписів ч.2 ст.139 КАС України, за відсутності залучення по вказаній справі свідків та проведення експертиз, судові витрати з відповідача, не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 суму заборгованості єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 26 042 грн. 23 коп. на бюджетний рахунок UA198999980314090699000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37607526, КБК 18040500, отримувач коштів ГУК В Од.обл./м. Одеса/18050400.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П'ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166).

Відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РОНКПП НОМЕР_1 ).

Суддя Корой С.М.

Попередній документ
117382049
Наступний документ
117382051
Інформація про рішення:
№ рішення: 117382050
№ справи: 420/17596/22
Дата рішення: 01.03.2024
Дата публікації: 04.03.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; стягнення податкового боргу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (04.04.2024)
Дата надходження: 05.12.2022
Предмет позову: про стягнення суми податкового боргу
Учасники справи:
суддя-доповідач:
КОРОЙ С М
відповідач (боржник):
Фізична особа-підприємець Гончарук Вячеслав Геннадійович
позивач (заявник):
Головне управління ДПС в Одеській області
представник відповідача:
Андрєєв Ігор Петрович
представник позивача:
Соколовська Анастасія Олександрівна