Справа № 420/23147/23
29 лютого 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Дунайська імпортна компанія” до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Дунайська імпортна компанія” до Львівської митниці в якому позивач просить суд:
визнати противоправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209180/2023/900100/2 від 02.03.2023 року;
визнати противоправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/000791 від 02.03.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 02.03.2023 року ТОВ «ОТОМАН» , діючи в інтересах ТОВ «ДУНАЙСЬКА ІМПОРТНА КОМПАНІЯ» на підставі Договору № 11/06-20 від 11.06.2020 р., звернулось до Відповідача - Львівської митниці, у зв'язку із імпортуванням та ввезенням на територію України товару (митна декларація № 23UA209170016434U0 від 02.03.2023 року), а саме - капуста свіжа, вагою 21 600 кг (нетто), країна виробництва - Польща. Після подання Декларантом МД, Відповідачем було відправлено повідомлення Декларантові, в якому ним вимагаються додаткові документи, окрім тих документів, які були подані раніше та які передбачені ч. 2 ст. 53 МКУ. Повідомлення було наступного змісту: «Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару». У відповідь Декларантом надіслано лист № 02/03-23 від 02.03.2023 р., разом з яким було надано додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості: прейскурант (прайс-лист) № 01/03/2023 від 01.03.2023 року, копія митної декларації країни відправлення № 23PL341010E0058019 від 01.03.2023 р., висновок експерта № 20-02/03-2023 від 02.03.2023 року; та в якому викладено аргументи щодо безпідставності та необґрунтованості вимоги надати додаткові документи. 02.03.2023 року Декларантом було спочатку отримано від Відповідача рішення про коригування митної вартості товарів № UA209180/2023/900100/2 від 02.03.2023 року, а згодом того ж дня - картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/000791 від 02.03.2023 року. Так, відповідно до Рішення про коригування, митна вартість Товару була відкоригована Відповідачем в бік збільшення її розміру, а саме: митну вартість збільшено до EUR 11 119,68, у порівнянні із заявленою Декларантом митною вартістю - EUR 8 640,00. Таке коригування митної вартості Товару в бік збільшення спричинило необхідність для Позивача сплатити митні платежі в більшому розмірі, ніж це було передбачено виходячи із заявленої Декларантом митної вартості. Таким чином, Позивачем було доплачено: мито - 9 617,37 грн, ПДВ - 21 158,20 грн, разом - 30 775,57 грн. У Рішенні про коригування в якості підстави для витребування додаткових документів та збільшення митної вартості Відповідачем зазначено таке: «подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов ,зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. У контракті №12/22 від 09.03.2022 п. 3. «Умови платежу» у п.3.1 вказано, що оплата за товар здійснюється покупцем за однією з наступних умов: 100% від вартості партії товару у якості передоплати; 100% протягом 14 днів з моменту закінчення митного оформлення товару покупцем, що підтверджується ВМД. Наданий платіжний документ від 11.10.2022 №E2210110005LU087 неможливо співставити з даною поставкою тому що від містить іншу суму платежу та датований ще 2022 роком. У п.4.6 контракту зазначено, що товар поставляється окремими партіями на підставі і відповідно до замовлень покупця, в якій має бути вказано «умови поставки/ місце поставки, реквізити контракту, номер і дата замовлення, найменування постачальника і покупця, найменування товару, кількість товару, вага товару», зазначений документ до митного оформлення не подавався. - В. п.7.1 та 7.2 «у вартість товару включається вартість тари, упаковки і маркування», проте, у комерційному інвойсі та в інших товаросупровідних документах відсутні дані щодо складових вартості товару, таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Відповідно до вимог ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у гр. 22 та 23 CMR - зазначається підпис і штамп відправника та перевізника. В CMR б/н від 01.03.2023 у гр. 22 та 23 відсутні підписи відправника та перевізника. Також в графі 44 митної декларації вказано зовнішньоекономічний контракт за кодом 4104 «Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів», а також в полі електронного інвойсу «виробник товару» виробником зазначено відправника, хоча в жодному з поданих до митного оформлення документів не зазначено відомості про виробника, а також з відкритих джерел а саме з ресурсу www.owg.pl у розділі класифікація діяльності підприємства немає виду діяльності вирощування чи виробництво с/г культур, а тільки продаж. Отже немає жодних підтверджень, що відправник є виробником товару. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару». Відповідачем щодо додатково отриманих документів зазначено таке: «На вимогу декларантом надіслано: прас-лист №15/03/2022 який містить асортимент товару згідно з інвойсом та умови поставки CPT, що суперечить суті прайс-листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців. Даний «прайс лист» містить суб'єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об'єктивних умов визначення ціни при здійснені зовнішньоекономічної операції. Наданий висновок експерта від 02.03.2023 № 20-02/03-2023 містить аналіз зовнішнього ринку по продажу моркви свіжої без врахування витрат на доставку до митного кордону України, які повинні включатись до митної вартості. Таким чином даний висновок не підтверджує заявленого рівня митної вартості. Експортна МД. Інших документів згідно вимоги не надано». Як результат, Відповідачем було прийнято Картку відмови, відповідно до якої причини відмови у митному оформленні полягали у наступному: «Неможливість завершення м/о по причині необхідності внесення змін у гр. 12, 45, 46, 43, 44 ЕМД (у зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару від 02.03.2023 №UA209180/2023/900100/2 ) ст. 54 п.6, ст. 55 МКУ. Постанова Кабінету міністрів від 21.05.2012 № 450 "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій", Наказ Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 631 "Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа", Наказ Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 651 "Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа.
Зазначені Рішення про коригування та Картка відмови на думку позивача підлягають скасуванню.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України.
Від Львівської митниці надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією від 02.03.2023 №UA209170016434U0 було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання було встановлено наступне: У контракті №12/22 від 09.03.2022 п. 3. «Умови платежу» у п.3.1 вказано, що оплата за товар здійснюється покупцем за однією з наступних умов: 100% від вартості партії товару у якості передоплати; 100% протягом 14 днів з моменту закінчення митного оформлення товару покупцем, що підтверджується ВМД. Наданий платіжний документ від 11.10.2022 №E2210110005LU087 неможливо співставити з даною поставкою тому що від містить іншу суму платежу та датований ще 2022 роком. у п.4.6 контракту зазначено, що товар поставляється окремими партіями на підставі і відповідно до замовлень покупця, в якій має бути вказано «умови поставки/місце поставки, реквізити контракту, номер і дата замовлення, найменування постачальника і покупця, найменування товару, кількість товару, вага товару», зазначений документ до митного оформлення не подавався. в п.7.1 та 7.2 «у вартість товару включається вартість тари, упаковки і маркування», проте, у комерційному інвойсі та в інших товаросупровідних документах відсутні дані щодо складових вартості товару. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. - відповідно до вимог ЗУ"Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у гр. 22 та 23 CMR-зазначається підпис і штамп відправника та перевізника. В CMR б/н від 01.03.2023 у гр. 22 та 23 відсутні підписи відправника та перевізника; - в графі 44 митної декларації вказано зовнішньоекономічний контракт за кодом 4104 «Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів», а також в полі електронного інвойсу «виробник товару» виробником зазначено відправника, хоча в жодному з поданих до митного оформлення документів не зазначено відомості про виробника, а також з відкритих джерел, а саме з ресурсу www.owg.pl у розділі класифікація діяльності підприємства немає виду діяльності вирощування чи виробництво с/г культур, а тільки продаж. Отже немає жодних підтверджень, що відправник є виробником товару. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. На вимогу декларантом надіслано: прайс-лист №15/03/2022 який містить асортимент товару згідно з інвойсом та умови поставки CPT, що суперечить суті прайс-листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців. Даний «прайс лист» має суб'єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об'єктивних умов визначення ціни при здійсненні зовнішньоекономічної операції. Наданий висновок експерта від 02.03.2023 № 20-02/03-2023 містить аналіз зовнішнього ринку по продажу моркви свіжої без врахування витрат на доставку до митного кордону України, які повинні включатись до митної вартості. Таким чином даний висновок не підтверджує заявленого рівня митної вартості. Експортна МД. Інших документів згідно вимоги не надано. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. За результатами встановлених розбіжностей декларанту у всіх випадках відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення;- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Про надані додаткові документи зазначено вище. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували: МД №UA209170/2023/14707 від 24.02.2023; Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Документи, що були подані до митного оформлення містили розбіжності та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару, у зв'язку з чим у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначеної декларантом митної вартості, про що зазначено безпосередньо і в рішенні про коригування митної вартості
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги позову, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне: 09.03.2022 року між фірмою “GoldDen Denys Kostiukov” (Постачальник), та товариством з обмеженою відповідальністю “ДУНАЙСЬКА ІМПОРТНА КОМПАНІЯ” укладено контракт на поставку № 12/22 відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити, зазначений у замовнику покупця та у виставлених на його підставі інвойсах, що є невідємною частиною цього контракту, в порядку на та умовах, обумовлених договором.
Згідно з п.3.1 Контракту № 12/22 оплата за товар здійснюється покупцем за однією з наступних умовах: 100% від вартості партії товару у якості передоплати; або 100% протягом 14 днів з моменту закінчення митного оформлення товару покупцем, що підтверджується ВМД.
Відповідно до п.4.4 Контракту № 12/22 обов'язок та витрати з транспортування товару до порту / місця відправки такого товару, відповідно до обраної умови поставки, покладаються постачальника. Такі витрати самостійно закладаються постачальником до ціни товару та додатковому відшкодуванню з боку покупця не підлягають.
Пунктами 7.1 та 7.2 Контракту № 12/22 визначено, що товар постачається покупцеві в тapi постачальника, призначеної для транспортування свіжих цитрусових, фруктів і овочів, яка включається у вартість товару та поверненню, компенсації не підлягає. Обов'язок упаковки маркування товару покладений на постачальника. Витрати на матеріали та роботи з пакування маркування товару та постачальника. Ці витрати закладаються самостійно Постачальником до вартості Товару і додатковому відшкодуванню з боку покупця не підлягають.
На виконання умов зовнішньоекономічного Контракту № 12/22 “GoldDen Denys Kostiukov” поставила ТОВ “ДУНАЙСЬКА ІМПОРТНА КОМПАНІЯ” товар - капуста свіжа, вагою 21 600 кг (нетто), країна виробництва - Польща.
02.03.2023 року ТОВ “ОТОМАН” діючи в інтересах ТОВ “ДУНАЙСЬКА ІМПОРТНА КОМПАНІЯ” на підставі Договору № 11/06-20 від 11.06.2020 р., звернулось до Львівської митниці, у зв'язку із імпортуванням та ввезенням на територію України товару МД №23UA209170016434U0 від 02.03.2023 року, а саме - капуста свіжа, вагою 21 600 кг (нетто), країна виробництва - Польща.
Під час здійснення митного контролю за митною декларацією від 02.03.2023 №UA209170016434U0 (далі - МД) було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання було встановлено наступне: У контракті №12/22 від 09.03.2022 п. 3. «Умови платежу» у п.3.1 вказано, що оплата за товар здійснюється покупцем за однією з наступних умов: 100% від вартості партії товару у якості передоплати; 100% протягом 14 днів з моменту закінчення митного оформлення товару покупцем, що підтверджується ВМД. Наданий платіжний документ від 11.10.2022 №E2210110005LU087 неможливо співставити з данною поставкою тому що від містить іншу суму платежу та датований ще 2022 роком. - у п.4.6 контракту зазначено, що товар поставляється окремими партіями на підставі і відповідно до замовлень покупця, в якій має бути вказано «умови поставки/місце поставки, реквізити контракту, номер і дата замовлення, найменування постачальника і покупця, найменування товару, кількість товару, вага товару», зазначений документ до митного оформлення не подавався. - в п.7.1 та 7.2 «у вартість товару включається вартість тари, упаковки і маркування», проте, у комерційному інвойсі та в інших товаросупровідних документах відсутні дані щодо складових вартості товару. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. - відповідно до вимог ЗУ"Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) - у гр. 22 та 23 CMR-зазначається підпис і штамп відправника та перевізника. В CMR б/н від 01.03.2023 у гр. 22 та 23 відсутні підписи відправника та перевізника; - в графі 44 митної декларації вказано зовнішньоекономічний контракт за кодом 4104 «Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів», а також в полі електронного інвойсу «виробник товару» виробником зазначено відправника, хоча в жодному з поданих до митного оформлення документів не зазначено відомості про виробника, а також з відкритих джерел, а саме з ресурсу www.owg.pl у розділі класифікація діяльності підприємства немає виду діяльності вирощування чи виробництво с/г культур, а тільки продаж. Отже немає жодних підтверджень, що відправник є виробником товару.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.
На вимогу декларантом надіслано: прайс-лист №15/03/2022 який містить асортимент товару згідно з інвойсом та умови поставки CPT, що суперечить суті прайс-листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців. Даний «прайс лист» має суб'єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об'єктивних умов визначення ціни при здійсненні зовнішньоекономічної операції. Наданий висновок експерта від 02.03.2023 № 20-02/03-2023 містить аналіз зовнішнього ринку по продажу моркви свіжої без врахування витрат на доставку до митного кордону України, які повинні включатись до митної вартості. Таким чином даний висновок не підтверджує заявленого рівня митної вартості. Експортна МД. Інших документів згідно вимоги не надано Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.
За результатами встановлених розбіжностей декларанту у всіх випадках відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення;- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Декларантом отримано від Відповідача рішення про коригування митної вартості товарів № UA209180/2023/900100/2 від 02.03.2022 року, а згодом - картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/000791 від 02.03.2023 року.
Так, відповідно до Рішення про коригування митної вартості зазначено, що неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ), та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартості вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Застосовано метод 2г (ст. 64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної слугували: МД №UA209170/2023/14707 від 24.02.2023; Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Не погоджуючись із прийнятими Львівською митницею рішенням та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст.52 МКУ, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.
За приписами ч.2 ст.52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
З огляду на ч.1 ст.53 МКУ, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з ч.1 ст.54 МКУ, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.4 ст.54 МКУ, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
У відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно з ч.6 ст.54 МКУ, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст.55 МКУ, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ст.57 МКУ, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.58 МКУ, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.
Відповідач в рішенні про коригування митної вартості зазначив, що за результатами опрацювання документів наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.
Щодо покликань відповідача на те, що у контракті №12/22 від 09.03.2022 п. 3. «Умови платежу» у п.3.1 вказано, що оплата за товар здійснюється покупцем за однією з наступних умов: 100% від вартості партії товару у якості передоплати; 100% протягом 14 днів з моменту закінчення митного оформлення товару покупцем, що підтверджується ВМД. Наданий платіжний документ від 11.10.2022 №E2210110005LU087 неможливо співставити з даною поставкою тому що від містить іншу суму платежу та датований ще 2022 роком, суд зазначає.
Як вже встановлено судом, наданий платіжний документ від 11.10.2022 року № E2210110005LU087 безпосередньо стосується поставки, адже відповідно до нього Позивачем було переведено на підставі контракту № 12/22 від 09.03.2022 року грошові кошти в сумі 10 000,00 EUR на адресу постачальника - GOLDDEN DENYS KOSTIUKOV, у якості попередньої оплати за майбутні поставки товару.
Згідно з п. 9.3 Контракту «стосовно цього Контракту застосовним правом є право України, відповідно до якого здійснюється тлумачення умов Контракту і вирішуються всі суперечки і розбіжності між сторонами».
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, ст. 693 та ст. 712 Цивільного кодексу України факт надходження попередньої оплати на банківський рахунок Постачальника створює для нього обов'язок здійснити поставку товарів на суму переведених Позивачем коштів або здійснити повернення таких коштів. Таким чином, на момент формування інвойсу № 01/03/2023 від 01.03.2023 року (далі - Інвойс), на підставі якого здійснювалася поставка та митне оформлення Товару, в Постачальника перед Позивачем існувало зобов'язання (заборгованість) поставити товарів на суму здійснених раніше попередніх оплат.
Сума, на яку Постачальник був зобов'язаний поставити товарів, на 28.02.2023 року дорівнювала 17 485 EUR, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 632, яка сформована в розрізі контрагента GOLDDEN DENYS KOSTIUKOV за період з березня 2022 року (місяць, в якому було укладено контракт між Постачальником та Позивачем) по лютий 2023 року, що стосується ПД, який був поданий до митного оформлення Відповідачу, то цей грошовий переказ був хронологічно останнім на момент формування Інвойсу, тому цей ПД і був поданий разом з МД у якості підтвердження здійснення попередньої оплати, яка покриває суму, що зазначена в Інвойсі.
По-друге, факт того, що ПД містить іншу суму, яку було переказано Постачальнику, не впливає на визначення митної вартості Товару, адже Позивач жодним чином не обмежений в праві зробити грошовий переказ, який буде зарахований у якості попередньої оплати, не за одну конкретну поставку, а за декілька майбутніх поставок, тому Позивач не зобов'язаний здійснювати попередню оплату товару в тій сумі, яка точно дорівнює сумі Інвойсу.
Таким чином, Постачальником було поставлено Товар в межах вже існуючого зобов'язання Постачальника перед Позивачем, а саме в межах зобов'язання здійснити поставку товарів на суму, що дорівнює сумі попередньої оплати.
До митного оформлення надавався лист від Постачальника № 01 від 01.03.2023 року, в якому ним підтверджується, що ПД розглядається як підтвердження здійснення попередньої оплати саме за той Товар, який поставлявся на підставі Інвойсу.
Отже, відповідно до вищезазначеного Позивачем доведено, що Платіжний документ підтверджує здійснення попередньої оплати та що ПД безпосередньо стосується поставки Товару, митну вартість якого було скориговано Рішенням.
Також в якості підстави для коригування митної вартості Товару відповідачем в рішенні про коригування зазначено, що декларантом не було надано замовлення покупця до митного оформлення.
Так, у п.4.6 Контракту зазначено, що Товар поставляється окремими партіями на підставі і відповідно до Замовлень Покупця, які направляються Покупцем Постачальнику електронною поштою. Замовлення не складаються у вигляді окремого документу, замовлення це текстове повідомлення, яке надсилається електронною поштою, в якому узгоджуються умови та номенклатура поставки, та за підсумками такого листування, відповідно до п.4.8 Контракту, складається інвойс, який підтверджує замовлення та відображає усі необхідні дані стосовно певної поставки товару. У випадку постачання товарів за Контрактом для його сторін замовлення виконує виключно інформаційну та погоджувальну функції. Юридично значущим документом є інвойс, який закріплює підсумки перемовин сторін щодо поставки певної партії товару та відображає дані щодо такої поставки повною мірою.
Крім того, частинами 2-4 ст.53 Митного кодексу України не передбачений такий документ, як замовлення, для підтвердження митної вартості товару, а тому митний орган необгрунтовано визначив ненадання замовлення як підставу винесення Рішення про коригування митної вартості товару, хоча ч.5 ст.53 МКУ передбачено, що митному органу забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Тобто, відповідач не мав права вимагати від декларанта такий документ, як замовлення.
Так, щодо покликань відповідача на відсутність документального підтвердження такої складової вартості товару як упаковка, суд зазначає.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов пунктів 7.1 та 7.2 Контракту № 12/22 товар постачається покупцеві в тapi постачальника, призначеної для транспортування свіжих цитрусових, фруктів і овочів, яка включається у вартість товару та поверненню, компенсації не підлягає. Обов'язок упаковки маркування товару покладений на постачальника. Витрати на матеріали та роботи з пакування маркування товару та постачальника. Ці витрати закладаються самостійно Постачальником до вартості Товару і додатковому відшкодуванню з боку покупця не підлягають.
Таким чином ціна імпортованого товару вже включає в себе вартість упаковки та маркування, а позивачем жодних витрат на пакування понесено не було.
Відповідно до розділу А.9 умов CPT Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки).
Згідно Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37. Процедура митної декларації має бути зазначено, в той час як у вказаній графі митної декларації поданої Декларантом зазначено (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором. При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами, наданими компанією «GoldDen Denys Kostiukov» не передбачалось.
З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.
При цьому, відповідачем не доведено понесення позивачем додаткових витрат на упаковку товару, а відтак і включення цих витрат до митної вартості.
На думку суду, вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною та нічим не обґрунтованою.
Таким чином в даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв'язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару.
Аналогічна правова позиція була висловлена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.01.2019 року у справі №815/6794/17 і в постанові Верховного Суду від 18.12.2019 року (справа №160/8775/18).
Щодо покликань відповідача на відсутність у гр. 22 та 23 CMR підпису відправника, зазначення постачальника товару як виробника за відсутності це підставі, суд зазначає.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 року) вантажна накладна містить такі дані: a) дата і місце складання вантажної накладної; b) ім'я та адреса відправника; c) ім'я та адреса перевізника; d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки; e) ім'я та адреса одержувача; f) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення; g) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць; h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу; i) платежі, пов'язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу); j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей; к) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції.
У випадку потреби, вантажна накладна повинна також містити наступні дані: a) заява про те, що перевантаження забороняється; b) платежі, які відправник зобов'язується сплатити; c) сума платежу, що підлягає сплаті при доставці; d) декларована вартість вантажу і сума додаткової цінності його для відправника; e) інструкції відправника перевізнику відносно страхування вантажу; f) погоджений термін, протягом якого повинно бути виконано перевезення; g) перелік документів, переданих перевізнику.
Сторони можуть внести у вантажну накладну будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають корисною.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 року) вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.
Отже, відповідно до наведених вище положень Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, ані відправник, ані перевізник не мають обов'язку проставляти на вантажній накладній (CMR) свої підписи або штампи.
Відповідно до ст. 5 згаданої конвенції достатньо внести надруковані підписи сторін договору перевезення. До того ж, штамп перевізника у вантажній накладній присутній, що свідчить про неспроможність доводів відповідача. Таким чином, відправником та перевізником товару не було порушено правил заповнення вантажної накладної (CMR).
При цьому, факт проставлення або непроставлення підпису та/або штампу відправника та перевізника товару жодним чином не впливає на визначення митної вартості такого товару (відповідачем не пояснено в рішенні, яким чином це може впливати).
Крім того, суд критично оцінює зауваження митного органу в рішенні про те, що в графі 44 митної декларації вказано зовнішньоекономічний контракт за кодом 4104 «Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів», а також в полі електронного інвойсу «виробник товару» виробником зазначено відправника, хоча в жодному з поданих до митного оформлення документів не зазначено відомості про виробника, а також з відкритих джерел, а саме з ресурсу www.owg.pl у розділі класифікація діяльності підприємства немає виду діяльності вирощування чи виробництво с/г культур, а тільки продаж. Отже немає жодних підтверджень, що відправник є виробником товару.
Так, позивачем здійснювалася закупівля товару безпосередньо в постачальника, жодних посередників як на території Республіки Польщі, так і на території України, залучено не було. Контракт на поставку товарів був укладений саме між позивачем та Постачальником без залучення третіх осіб. Позивач здійснював оплату вартості товару безпосередньо постачальнику, на підтвердження чого були надані відповідні докази. Постачальник в ході співробітництва ідентифікував себе саме у якості виробника товару.
Також митний орган в рішенні послався на інформацію з відкритих джерел, а саме з ресурсу www.owg.pl про те, що у розділі класифікація діяльності підприємства немає виду діяльності вирощування чи виробництво с/г культур, а тільки продаж.
Необхідно зазначити, що зазначений електронний ресурс не є офіційним державним ресурсом та дані, отримані з нього, не можна вважати допустимим доказом, адже не існує способів перевірити дійсність отриманих з цього електронного джерела даних. До того ж, навіть, якщо постачальником не зареєстровано у відповідному державному реєстрі Республіки Польща такий вид діяльності, як «вирощування чи виробництва с/г культур», то це на значить, що постачальник не може провадити таку діяльність.
Позивач зазначив, що ним не проводилася перевірка стосовно реєстрації тих чи інших видів діяльності постачальника у відповідних реєстрах країни реєстрації постачальника, адже відносини між постачальником і державними органами / установами його країни реєстрації жодним чином не впливають на належне виконання ним умов контракту. На підтвердження походження товару постачальником було надано фітосанітарний сертифікат та сертифікат походження товару, які були додані до МД та є в розпорядженні митного органу.
В той же час, митним органом в рішенні не пояснено, яким чином зазначення контракту за кодом 4104, а не за будь-яким іншим кодом, впливає на визначення митної вартості товару та на необхідність коригування заявленої декларантом митної вартості.
При цьому, позивач підкреслює, що код контракту обрано вірно, під час постачання товару за контрактом жодних посередників, вартість послуг яких мала б бути додана до митної вартості, ані позивачем, ані постачальником залучено не було, доказів такого можливого залучення відповідачем не надано та й їх взагалі не існує.
Також відповідачем не обґрунтовано, яким чином на визначення митної вартості товарів впливає той факт, що відправник певного товару може не бути його виробником. Так, за відсутності в ланцюгу поставки посередників, вартість послуг яких за приписами МКУ мала б додаватися до митної вартості товару, той факт, що відправник товару може не бути його виробником жодним чином не впливає на розмір митної вартості. А як зазначалося вище, товар постачався безпосередньо від постачальника до позивача.
Щодо покликань відповідача на те, що наданий прайс-лист містить суб'єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об'єктивних умов визначення ціни при здійснені зовнішньоекономічної операції, суд зазначає.
Відповідач не навів жодного нормативно-правового акту, зокрема міжнародних чи хоча б актів країни постачальника, які б доводили обов'язковість складання прайс-листа для необмеженого кола покупців, а не для конкретного покупця та вносити до нього саме певні товари, а не будь-які інші.
Крім цього, оскільки жодним міжнародним нормативно-правовим актом не закріплена форма прайс-листа та вимоги щодо його змісту, то не можна однозначно тлумачити наданий постачальником прайс-лист як такий, що був складений виключно для позивача.
Зі змісту прайс-листа лише вбачається, що він був направлений на ім'я позивача та стосується ціни певної категорії продукції постачальника. Водночас жодний факт не свідчить на користь того, що цей прайс-лист відрізняється від усіх інших, які надаються постачальником на ім'я інших покупців.
Згідно з ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
У відповідності зі ст. ст. 179, 189, 190 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни.
При здійсненні експортних та імпортних операцій у розрахунках з іноземними контрагентами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі види продукції, за винятком тих, на які встановлено державні ціни.
Крім того, при розгляді наданих декларантом каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару контролюючий орган має упевнитись, що інформацію, яка містяться в зазначених документах, можна ідентифікувати з поставкою оцінюваних товарів.
В комерційній практиці при просуванні товару на ринок одними із методів встановлення контактів з потенційними покупцями є направлення продавцем комерційної пропозиції (оферти) або прейскуранта (прайс-листа).
Під комерційною пропозицією (офертою) зазвичай розуміється письмова пропозиція продавця, спрямована можливому покупцю або конкретним покупцям про продаж партії товару на певних умовах. У випадках, коли між сторонами раніше вже було укладено аналогічний договір, комерційна пропозиція (оферта) може містити лише деякі умови. Відносно решти умов робиться посилання на раніше укладений договір. Комерційна пропозиція (оферта) може мати персональні умови і персональні знижки, які зазвичай не розповсюджуються на необмежену кількість потенційних покупців.
Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. На практиці термін "прейскурант" частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг.
Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
В комерційній практиці відмінність комерційної пропозиції від прейскуранта (прайс-листа) полягає в його персоналізації обмеженому колу покупців. Відомості, зазначені в комерційній пропозиції продавця, адресовані безпосередньо конкретному покупцю.
З наданого позивачем до митного оформлення документу вбачається, що останній містить відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування певних товарів, ціну, умови поставки та інші відомості.
Чинне законодавство не встановлює будь-яких вимог щодо форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись контрагентами у довільній формі та на власний розсуд, про що неодноразово зазначав Вищий адміністративний суд України (ухвала від 26.11.2015 р. № К/800/23193/14), у зв'язку із чим суд критично оцінює відповідне обґрунтування митного органу в якості підстави для сумнівів у митній вартості товару, задекларованого позивачем.
Враховуючи те, що інформація, що міститься в прайс-листах, відповідає іншим документам, які надавались позивачем до митного оформлення, не викликає сумнівів той факт, що цінова пропозиції поширюється на країну, в якій здійснює свою господарську діяльність позивач, а ціни є актуальними на час здійснення замовлення щодо поставки партії оцінюваного товару.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.09.2019 № 820/859/17.
Водночас, прайс-лист не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів; прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців; жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.
Аналогічна правова позиція викладена ВС/КАС у постанові 23 жовтня 2020 року по справі № 810/690/17.
Стосовно зауважень відповідача до Висновку експерта слід зазначити, що до переліку основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, законодавцем не включено.
Такі висновки декларант зобов'язаний надати на вимогу митного органу виключно за умов, що передбачені ч.3 ст. 53 МКУ, а саме: якщо документи, зазначені у ч.2.ст.53 Митного кодексу України містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже, законодавець вважає висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, виключно додатковим документом, який може бути витребуваний за наявності розбіжностей.
Виходячи з встановлених судом обставин, у відповідача не було підстав витребувати додаткові документи від позивача через відсутність підстав, зазначених у ч.3 ст.53 МК Україне.
Суд зазначає, що у висновку експерта в преамбулі зазначено ціль висновку - «визначити рівень ринкової вартості вантажу у євро, на умовах постачання СРТ м. Львів, Україна (згідно ІНКОТЕРМС-2010)». Таким чином, експертом визначено, що дослідження ринкової вартості будуть проводитись з урахуванням умов поставки, що обрані сторонами Контракту, тому зауваження Відповідача до Висновку експерта є безпідставними.
Відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи не надано доказів на спростування вищевказаних доводів позивача.
З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що встановлені відповідачем недоліки щодо розбіжностей у документах, що були надані позивачем є безпідставними та, відповідно, рішення про коригування митної вартості та картка відмови, що прийняті на підставі встановлених відповідачем розбіжностей, є такими, що належать до скасування.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням викладеного, суд робить висновок, що відповідач по справі прийняв рішення про коригування митної вартості, за відсутністю обґрунтованих підстав вважати заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів неповними, недостовірними чи з розбіжностями, у зв'язку з чим, під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів, діяв у спосіб, що не відповідає вимогам Митного кодексу України, застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, за наявності законних підстав для застосування основного методу за ціною договору.
Таким чином, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія».
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Дунайська імпортна компанія” (вул. Центральна, 1, с.Бурлача Балка, Одеська область, 68094, код ЄДРПОУ 40017905) до Львівської митниці (вул.Костюшка Т., 1, м.Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задовольнити повністю.
Визнати противоправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209180/2023/900100/2 від 02.03.2023 року.
Визнати противоправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/000791 від 02.03.2023 року.
Стягнути з Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» сплачений судовий збір у розмірі 4294,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.К. Василяка