Справа № 420/18063/23
01 березня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
17.07.2023 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0026871-2407-1554 від 16 березня 2023 року, прийняте ГУ ДПС в Одеській області відносно ОСОБА_1 на суму 8372,23 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0026893-2407-1554 від 16 березня 2023 року, прийняте ГУ ДПС в Одеській області відносно ОСОБА_1 на суму 11 602,80 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0026919-2407-1554 від 16 березня 2023 року, прийняте ГУ ДПС в Одеській області відносно ОСОБА_1 на суму 9 427,28 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0026871-2407-1554 від 16 березня 2023 року щодо ОСОБА_1 про визначення суми податкового зобов'язання - податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період - 2020 рік у розмірі 8 372,23 грн. Вказана сума податкового зобов'язання нарахована щодо об'єкту нерухомого майна, загальною 193,38 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0026893-2407-1554 від 16 березня 2023 року щодо ОСОБА_1 про визначення суми податкового зобов'язання - податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період - 2021 рік у розмірі 11 602,80 грн. Вказана сума податкового зобов'язання нарахована відносно об'єкту нерухомого майна, загальною 193,38 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . ГУ ДПС в Одеській області (ідентифікаційний код юридичної особи 44069166) прийнято податкове повідомлення-рішення № 0026919-2407-1554 від 16 березня 2023 року щодо ОСОБА_1 про визначення суми податкового зобов'язання - податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період - 2022 рік у розмірі 9 427,28 грн. Вказана сума податкового зобов'язання нарахована відносно об'єкту нерухомого майна, загальною 193,38 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Як зазначено позивачем, не погодившись з такими податковими повідомленнями-рішеннями ОСОБА_1 16 травня 2023 року звернулася до Державної податкової служби України зі скаргами про їх перегляд у відповідності до вимог ст. 56 Податкового кодексу України. 7 липня 2023 року Державною податковою службою України відмовлено у задоволенні скарг про перегляд податкових повідомлень-рішень №№ 0026871- 2407-1554 від 16 березня 2023 року, 0026893-2407-1554 від 16 березня 2023 року, 0026919-2407-1554 від 16 березня 2023 року. Позивач вважає, що вказані скарги є повністю задоволеними на її користь з 6 червня 2023 року, з огляду на те, що вмотивоване рішення за скаргами не прийнято та не надіслано їй протягом 20-денного строку у відповідності до вимог пунктів 56.8 та 56.9 статті 56 Податкового кодексу України.
Також, щодо суті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивач вважає, що вони підлягають скасуванню з огляду на відсутність доведеності повноважень особи, яка її прийняла. Крім того, оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0026871-2407-1554 прийнято Головним управлінням ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) за 2020 рік, в той час, я у той період функції щодо складання таких вимог були покладені на юридичну особу Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370).
Крім того, у відзиві вказано, що у відповідності до підпункту 266.4.2. пункту 266.4. Податкового кодексу України, ставка податку та пільга з податку встановлюються територіальної громадою Березанською селищною радою Березанського району Миколаївської області. Як стверджує позивач, оскаржувані податкові повідомлення-рішення не узгоджуються із встановленими територіальною громадою ставками податку та пільгами, а тому не відповідають вимогам закону, в зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 24.07.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження по справі.
16.08.2023 року (вх.№ 28021/23) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Головне управління ДПС в Одеській області в повному обсязі заперечує проти позиції позивача.
У відзиві вказано, що відповідно до даних витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за позивачем наявна Нежитлова будівля, котедж №6 (дільниця 27), об'єкт нерухомості загальною площею 193.38 кв. м., АДРЕСА_1 . Відповідач вважає, що контролюючий орган на цілком законно підставах виніс оскаржувані податкові повідомлення - рішення.
Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
04.09.2023 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.
01.03.2024 року від представника відповідача до суду надійшли додаткові пояснення разом із доказами.
Станом на дату вирішення даної адміністративної справи інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено такі факти та обставини.
Відповідно до даних витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ОСОБА_1 на праві приватної власності належить об'єкт нерухомості: нежитлова будівля, котедж №6 (дільниця 27), загальною площею 193.38 кв. за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що 16.03.2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України прийнято:
- податкове повідомлення-рішення № 0026871-2407-1554, яким ОСОБА_1 визначено суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, за податковий період - 2020 рік у розмірі 8 372,23 грн. Вказана сума податкового зобов'язання нарахована щодо об'єкту нерухомого майна, загальною 193,38 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . ГУ ДПС в Одеській області (ідентифікаційний код юридичної особи 44069166);
- податкове повідомлення-рішення № 0026893-2407-1554, яким ОСОБА_1 визначено суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, за податковий період - 2021 рік у розмірі 11 602,80 грн. Вказана сума податкового зобов'язання нарахована відносно об'єкту нерухомого майна, загальною 193,38 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . ГУ ДПС в Одеській області (ідентифікаційний код юридичної особи 44069166).
- прийнято податкове повідомлення-рішення № 0026919-2407-1554 яким ОСОБА_1 визначено суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, за податковий період, за податковий період - 2022 рік у розмірі 9 427,28 грн. Вказана сума податкового зобов'язання нарахована відносно об'єкту нерухомого майна, загальною 193,38 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивачем 16.05.2023 року подано скарги, які рішеннями Державної податкової служби України від 07.07.2023 року №18284/6/99-00-06-01-03-06, №18291/6/99-00-06-01-03-06, №18281/6/99-00-06-01-03-06 залишено без задоволення, а податкові повідомлення - рішення № 0026871-2407-1554 від 16 березня 2023 року, № 0026893-2407-1554 від 16 березня 2023 року, № 0026919-2407-1554 від 16 березня 2023 року - без змін.
Вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню податкові повідомлення - рішення № 0026871-2407-1554 від 16 березня 2023 року, № 0026893-2407-1554 від 16 березня 2023 року, № 0026919-2407-1554 від 16 березня 2023 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
Положеннями статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 10. Податкового кодексу України до місцевих податків належать: податок на майно; єдиний податок. Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю, крім земельного податку за лісові землі).
Відповідно до ст. 265 Податкового кодексу України, податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Згідно з пп.266.1.1. п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
За змістом пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Згідно пп. 12.1.2 п. 12.1. ст. 12 Податкового кодексу України, Верховна Рада України встановлює на території України загальнодержавні податки та збори і визначає перелік місцевих податків та зборів, установлення яких належить до компетенції сільських, селищних, міських рад та рад.
Відповідно до 12.3. ст. 12 Податкового кодексу України (в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015) сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Як передбачено п. 12.3. ст. 12 Податкового кодексу України (в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020 року) сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень..
Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 12.3.1. п. 12.3 ст. 12 ПК України).
Контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (стаття 58 Податкового кодексу України).
Пунктом 6 розділу 2 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністертсва фінасів України №1204 від 28.12.2015 передбачено, що до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності), зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та пені із зазначенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку), звіту за відповідний звітний період, щодо якого здійснюється розрахунок, та/або іншої інформації, необхідної для їх визначення.
Сума податку обчислюється на підставі кількох складових (нормативна грошова оцінка земельної ділянки, ставка податку, коефіцієнт індексації) з урахуванням періоду, з якого земельна ділянка перебувала у власності.
Як вже встановлено судом, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить об'єкт нерухомого майна: нежитлова будівля, котедж №6 (дільниця 27), загальною площею 193.38 кв. за адресою: АДРЕСА_1 .
Саме щодо вказаного об'єкту відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
С. Коблеве (Код КОАТУУ: 4820982201 ) віднесено до Коблівської територіальної громади, а не як помилково вважає позивач - до Березівської територіальної громади.
Як встановлено судом, відповідач під час розрахунку у якості розрахункової величини для визначення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки керувався ставками даного податку, встановленими Коблівською сільською радою Миколаївської області.
Так, Рішенням Коблівської сільської ради Миколаївської області від 25.06.2019 № 7 «Про встановлення на території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області ставок та пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2020 рік» встановлено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема, для нежитлових будівель - 1 відсоток мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік» установлено у 2020 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 4723 гривні.
Отже, сума податку на об'єкт нерухомого майна «нежитлова будівля, котедж №6 (дільниця 27), загальною площею 193.38 кв. за адресою: АДРЕСА_1 » за 2020 рік складає 9133,34 грн. (193.38*48,75 (1 від мінімальної заробітної плати), а за 11 місяців у 2020 році - 8372,23 грн.
Рішенням Коблівської сільської ради Миколаївської області від 26 червня 2020 року № 29 «Про встановлення на території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області ставок та пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2021 рік» встановлено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема, для нежитлових будівель - 1 відсоток мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік» установлено у 2021 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 6000 гривень.
Отже, сума податку на об'єкт нерухомого майна «нежитлова будівля, котедж №6 (дільниця 27), загальною площею 193.38 кв. за адресою: АДРЕСА_1 » за 2021 рік складає 11602,80 грн. (193.38*48,75 (1 від мінімальної заробітної плати).
Рішенням Коблівської сільської ради Миколаївської області 5 липня 2021 року № 16 «Про встановлення на території Коблівської сільської ради ставок та пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» встановлено на території Коблівської сільської ради з 01.01.2022 року, зокрема, для нежитлових будівель - 0,75 відсоток мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» установлено у 2022 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 6500 гривень.
Отже, сума податку на об'єкт нерухомого майна «нежитлова будівля, котедж №6 (дільниця 27), загальною площею 193.38 кв. за адресою: АДРЕСА_1 » за 2022 рік складає 9427,28 грн. (193.38*48,75 (0,75 від мінімальної заробітної плати).
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що приймаючи оскарувані рішення відповідач застосував правильні ставки податку та обчислив його розмір відповідно до вимог чинного законодавства.
Щодо покликань позивача на те, що її скарги на податкові повідомлення - рішення № 0026871-2407-1554 від 16 березня 2023 року, № 0026893-2407-1554 від 16 березня 2023 року, № 0026919-2407-1554 від 16 березня 2023 року є повністю задоволеними на її користь з 6 червня 2023 року, з огляду на те, що вмотивоване рішення за скаргами не прийнято та не надіслано їй протягом 20-денного строку у відповідності до вимог пунктів 56.8 та 56.9 статті 56 Податкового кодексу України, суд зазначає.
Суд зауважує, що згідно з п.52-8 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 30.03.2020р. №540-ІХ тимчасово, на період до 31 травня 2020 року (включно), зупиняється перебіг строків, встановлених статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження), щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) до 31 травня 2020 року та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 Податкового кодексу України, статтями 52-53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі, статтями 73 та 78 цього Кодексу щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів (крім запитів контролюючих органів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) платникам податків до 31 травня 2020 року. З 1 червня 2020 року перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.
Згідно з п.52-8 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 13.05.2020р. №591-ІХ тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених: статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу; статтями 52 і 53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі; статтями 73 і 78 цього Кодексу щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів (крім запитів контролюючих органів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) платникам податків по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.
Постановою КМУ від 27.06.2023р. №651 визначено, що карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023р.
Таким чином, відповідно до п.52-8 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 13.05.2020р. №591-ІХ строк розгляду адміністративної скарги заявника у спірних правовідносинах тривав через зупинення аж до 30.06.2023р.
Відповідно до п.69.9 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України визначено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи
При цьому, суд зауважує, що норми Податкового кодексу України не визначали, що зупинення перебігу строку на розгляд адміністративних скарг платників податків на рішення контролюючих органів позбавляє ДПС України правових підстав для реалізації повноважень для вирішення цих скарг по суті.
Відтак, у спірних правовідносинах зупинення строку розгляду адміністративних скарг платників податків на рішення контролюючих органів було введено законом, не потребувало прийняття з цього приводу жодних окремих індивідуальних рішень ДПС України, означало незавершення строку прийняття рішення по суті скарги платника, однак не позбавляло ДПС України правових підстав для реалізації повноважень на вирішення кожної конкретної скарги по суті.
А отже, відповідачем не порушено строк розгляду скарг позивача на податкові повідомлення - рішення № 0026871-2407-1554 від 16 березня 2023 року, № 0026893-2407-1554 від 16 березня 2023 року, № 0026919-2407-1554 від 16 березня 2023 року.
Щодо покликань позивача на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню з огляду на відсутність доведеності повноважень особи, яка її прийняла, зважаючи на те, що саме ОСОБА_2 , з 20.06.2022 року є керівником Головного управління ДПС в Одеській області, суд зазначає.
Згідно пп.14.1.137- п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України уповноважена особа контролюючого органу - посадова (службова) особа контролюючого органу, уповноважена керівником такого органу на виконання певних його функцій в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Так, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підписані Анжелікою Моргуновою-Хрущ.
Судом встановлено, що вказана особа перебуває на посаді начальника відділу Головного управління ДПС в Одеській області.
Згідно з п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
Таким чином, приписами Податкового кодексу України визначено, що не лише керівник контролюючого органу уповноважений на прийняття податкового повідомлення-рішення.
Так, відповідачем надано до суду копію наказу №14 від 10.01.2023 року згідно якого А.Моргун-Хрущ уповноважено, зокрема, приймати податкові повідомлення-рішення.
Щодо покликань відповідача на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0026871-2407-1554 прийнято Головним управлінням ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) за 2020 рік, в той час, я у той період функції щодо складання таких вимог були покладені на юридичну особу Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370), то суд зазначає.
Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту З цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов'язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.
Права та обов'язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична особа Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) перебуває у стані припинення.
Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 року №529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» наказано утворити як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, в якому зазначене зокрема Головне управління ДПС в Одеській області.
Згідно з витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, Головне управління ДПС Одеській області, код ЄДРПОУ ВП 44069166, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України зареєстровано 14.12.2020 року.
Наказом ДПС України від 24.12.2020 року № 755 визначено розпочати з 01.01.2021 року здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 року № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби».
В свою чергу, наказом Головного управління ДПС в Одеській області від 30.12.2020 року № 114 визначено розпочати з 01.01.2021 року здійснення Головним управлінням ДПС в Одеській області, утвореним як відокремлений підрозділ ДПС згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 року № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», функцій і повноважень Головного управління ДПС в Одеській області, що ліквідується відповідно до пункту 1 постанови № 893.
Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління ДПС в Одеській області, затвердженого Наказом ДПС України від 12.11.2020 року № 643 Головне управління ДПС в Одеській області є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.
Отже, станом на дату прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень саме до компетенції Головного управління ДПС в Одеській області як відокремленого підрозділу належали повноваження Головного управління ДПС в Одеській області, що ліквідується відповідно до пункту 1 постанови № 893.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені законами України при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відтак, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П'ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166).
Суддя Корой С.М.
.