Справа № 420/14585/23
01 березня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
21.06.2023 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до адміністрації Державної прикордонної служби України, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового i начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року (але не менше 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня 2021 року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати. підвищення) та премії для проведення перерахунку основного розміру пенсії;
- зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб. звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року (але не менше 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня 2021 року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення перерахунку основного розміру пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач, з покликанням на прийняте рішення по справі №420/6572/22, вказує, що на його виконання було перераховано її посадовий оклад. У позові зазначено, що на даний час позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». При цьому, розмір пенсії, яку на даний час отримує позивач, розрахований виходячи з грошового забезпечення, що було визначене до звернення її до суду з вищезгаданим позовом, тобто у заниженому розмірі, а тому пенсія ОСОБА_1 підлягає перерахунку з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року рік, в якому ОСОБА_1 звільнилась з військової служби та, відповідно, отримала право на пенсію (але не менше 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня 2021 року), як то передбачено рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року по справі № 420/6572/22.
Як зазначено у позові, 17.05.2023 року ОСОБА_1 листом звернулась до відповідача з вимогою підготувати та надати довідку про розмір її грошового забезпечення у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового i начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року (але не менше 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня 2021 року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення перерахунку основного розміру пенсії з дати її призначення з підстав. У відповідь на вказане звернення відповідач листом від 02.06.2023 року № 11/Г-6961-11102 відмовив у видачі запитуваної довідки, зазначивши про відсутність законодавчих підстав для цього.
Позивач вважає, що така відмова відповідача у виготовленні запитуваної позивачем довідки є незаконною.
Ухвалою суду від 26.06.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження по справі.
07.07.2023 року (вх.№ЕС/7039/23) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що без внесення змін Кабінетом Міністрів України до п. 4 Постанови № 704 щодо іншого порядку обрахунку розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням військовослужбовцям, аніж визначення їх шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14, прийняття рішення щодо обрахунку нових розмірів посадових окладів та окладів за військове звання діючим військовослужбовцям виходить за межі повноважень Адміністрації Держприкордонслужби, а тому відсутні підстави для видачі нової довідки Позивачу для здійснення перерахунку йому пенсії. Також, відповідач зазначає, що без внесення змін Кабінетом Міністрів України до п. 4 Постанови № 704 щодо іншого порядку обрахунку розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням військовослужбовцям, аніж визначення їх шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 для зміни розміру (підвищення) грошового забезпечення діючим військовослужбовцям або прийняття рішення Кабінетом Міністрів України з приводу того, що має бути проведений перерахунок пенсії, відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII, в Адміністрації Держприкордонслужби відсутні правові підстави у підготовці нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 за посадою, відповідною останній штатній посаді ОСОБА_1 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, перерахованим виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом на 01.02.2021 для перерахунку його основного розміру пенсії.
Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1
12.07.2023 року (вх.№ЕП/26714/23) від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 23.10.2023 року залишено без руху позов.
У вказаній ухвалі судом роз'яснено позивачу, що виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду заяви про поновлення позивачу строку звернення до суду з даним позовом.
За вх.№ЕС/13290/23 від позивача до суду надійшла заява про поновлення позову строку звернення до суду разом із додатками.
Ухвалою суду від 15.12.2023 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовною заявою по справі №420/14585/23, продовжено розгляд справи №420/14585/23 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Станом на дату вирішення даної справи інших заяв на адресу суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено.
Відповідно до витягу з наказу командира 1 загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України від 3 вересня 2021 року № 291-ОС, ОСОБА_1 , штаб-старшина, технік групи телекомунікаційних систем відділення зв'язку та інформаційних систем, звільнена з військової служби в запас Збройних Сил України, виключена зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Загальна військова вислуга років позивача станом на 3 вересня 2021 року становить 25 років 08 місяців 13 днів; при звільненні позивачу виплатили грошову допомогу для оздоровлення за 2021 рік, одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення, здійснено відрахування із грошового забезпечення за 6 календарних днів щорічної основної відпустки за 2021 рік, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилась після звільнення військовослужбовця
Позивач отримала грошовий атестат № 3 та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби перед місцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в яких зазначено розмір грошового забезпечення без урахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704.
Позивач є пенсіонером та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 року по справі №420/6572/22, зокрема, визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 30 січня 2020 року по 3 вересня 2021 року грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 (1 загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України) за період з 30 січня 2020 року по 3 вересня 2021 року нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704, з урахуванням виплачених сум.
Рішення суду в цій частині залишено без змін постановою Верховного суду від 15.03.2023 року по справі №420/6572/22.
На виконання даного рішення суду відповідачем було перераховано грошове забезпечення позивача.
При цьому, як стверджує позивач, розмір пенсії, яку на даний час вона отримує, розрахований виходячи з грошового забезпечення, що було визначене до звернення її до суду з вищезгаданим позовом, тобто у заниженому розмірі, а тому пенсія ОСОБА_1 підлягає перерахунку з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року рік, в якому ОСОБА_1 звільнилась з військової служби та, відповідно, отримала право на пенсію (але не менше 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня 2021 року), як то передбачено рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року по справі № 420/6572/22.
17.05.2023 року ОСОБА_1 листом звернулась до відповідача з вимогою підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року (але не менше 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня 2021 року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення перерахунку основного розміру пенсії з дати її призначення.
У відповідь на вказане звернення відповідачем складено листа від 02.06.2023 року № 11/Г-6961-11102, в якому зазначено про відсутність законодавчих підстав для видачі довідки.
Вважаючи протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового i начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року (але не менше 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня 2021 року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати. підвищення) та премії для проведення перерахунку основного розміру пенсії, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Частиною 4 статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За частинами 1, 2 та 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі по тексту - Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку №45 визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв'язку дає підстави для висновку, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведеного на підставі рішення Кабінету Міністрів України, позаяк саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу, з якого пенсіонер звільнився зі служби, відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
При цьому відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Провертаючись до обставин даної справи, суд зазначає таке.
Так, фактичною підставою для видачі нової довідки позивач вважає перерахунок її грошового забезпечення на підставі рішення суду №420/6572/22.
В той же час, суд вважає, що вказана обставина не є підставою для видачі нової довідки з огляду на таке.
Так, як вже встановлено судом, позивач звільнена з військової служби наказом командира 1 загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України від 3 вересня 2021 року № 291-ОС.
Позивач отримала грошовий атестат № 3 та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби перед місцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в яких зазначено розмір грошового забезпечення без урахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704.
Для призначення пенсії позивачу з 04.09.2021 року визначено посадовий оклад у розмірі 3170 грн, про що зазначено у листі відповідача від 02.06.2023 року № 11/Г-6961-11102.
Оскільки станом на 01.01.2021 року позивач все ще проходила службу в 1 загоні морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України, зважаючи на те, що пенсію ОСОБА_1 призначено лише з 04.09.2021 року у позивача станом на 01.01.2021 року не виникло права на перерахунок пенсії, а отже відповідач правомірно відмовив їй у видачі довідки станом на 01.01.2021 року.
При цьому суд зазначає, що питання щодо розміру призначеної пенсії ОСОБА_1 не є предметом позову по даній справі, як і питання щодо внесення змін до грошового атестату, або довідки про розмір грошового забезпечення, і довідки про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, які подавались при призначенні позивачу пенсії.
Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зважаючи на вищевказане, суд вважає, що відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України не надаючи довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021 року.
Отже, позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “РуїсТоріха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П'ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 ).
Відповідач - Адміністрація Державної прикордонної служби України (вул.Володимирська, 26, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00334039).
Суддя С.М. Корой
.