Справа № 420/10944/21
01 березня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області та Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення №85 від 30.06.2016 року та зобов'язання вчинити певні дії, -
25.06.2021 року до суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить суд:
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 30.06.2016р. № 85 про анулювання реєстрації платником єдиного податку з виключенням Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; Ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) з реєстру платників єдиного податку з 01.07.2016 року.
Зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області поновити реєстрацію Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; Ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ), як платника єдиного податку другої групи з 01.07.2016 року та включити до реєстру платників єдиного податку. го Олексія
В обґрунтування позовних вимог позивач, з покликанням на фактичні обставини справи, вказує, що відповідачем було прийнято рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку ФОП ОСОБА_1 шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку з 01.07.2016р. помилково припускаючи, що в останнього був наявний борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що насправді не відповідає дійсності.
Як стверджує позивач, сума єдиного податку у розмірі 16 429,20 грн. перерахована ним до бюджету своєчасно, однак із помилкою у призначенні платежу, що призвела до зарахування єдиного податку на рахунок для сплати військового збору. Крім того, позивач звернувся до відповідача із заявою від 28 серпня 2020 р. № 28/08 щодо зарахування коштів у сумі 16 429,20 грн. на бюджетний рахунок для сплати єдиного податку, що було виконано контролюючим органом без повідомлення позивача про виконання.
Позивач вважає, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений законодавством, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою вважати про наявність у позивача боргу з єдиного податку на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. Оскільки узгоджені позивачем зобов'язання з єдиного податку були сплачені на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжних дорученнях під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми зобов'язання у визначений відповідною нормою Кодексу строк, а відтак і для застосування штрафу.
Таким чином, вказано у позові, з огляду на своєчасність сплати позивачем узгодженої суми грошового зобов'язання з єдиного податку на рахунок для сплати військового збору, в межах єдиного казначейського рахунку то відповідач помилково припускаючи, що в останнього був наявний борг з єдиного податку на кожне перше число місяця протягом двох послідовних, а відтак прийняв помилково рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку ФОП ОСОБА_1 шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку з 01.07.2016р.
Крім того, як стверджує позивач, відповідачем в супереч приписам п. 299.11. ст. 299 Податкового кодексу України було прийнято рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку ФОП ОСОБА_1 без проведення перевірки (не на підставі акту перевірки).
Також, позивач вважає, що відповідачем помилково будо визначено обов'язок ФОП ОСОБА_1 подавати податкові декларації про майновий стан і доходи за 2017, 2018, 2019 роки та розраховано штраф у зв'язку з їх не подачею.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 року залишено без руху адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення №85 від 30.06.2016 року та зобов'язання вчинити певні дії.
Судом встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
В ухвалі роз'яснено, що виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду.
Копію узвали суду від 30.06.2021 року отримано позивачем 05.07.2021
09.07.2021 року (вх.№36556/21) від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в якій повідомлено, що у позовній заяві ФОП ОСОБА_1 зазначалось, що оскаржуване рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку було винесено 30.06.2016р., проте фактично ФОП ОСОБА_1 про нього дізнався та отримав лише у лютому 2021р. згідно листа від 19.02.2021р. №2794/6/15-32-24-03-10.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 року продовжено позивачу строк на усунення недоліків позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення №85 від 30.06.2016 року та зобов'язання вчинити певні дії.
16.08.2021 року (вх.№44857/21) від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.
Ухвалою від 27.09.2021 року Одеським окружним адміністративним судом поновлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовною заявою по справі №420/10944/21 і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження
Вказаною ухвалою судом вирішено проводити розгляд справи в порядку, визначеному ст.262 КАС України.
Також, ухвалою суду від 26.11.2021 року зобов'язано Головне управління ДПС в Одеській області надати до суду у п'ятнадцятиденний строк від дати отримання даної ухвали належним чином засвідчені копії:
- рішення №85 від 30.06.2016 року;
- документів, які слугували підставою для прийняття рішення №85 від 30.06.2016 року
- доказів направлення на адресу позивача рішення №85 від 30.06.2016 року.
13.10.2021 року (вх.№56972/21) від представника Головного управління ДПС в Одеській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із додатками, зокрема, із копією рішення №85 від 30.06.2016 року та акту №2044/15-32-13-01 від 30.06.2015 року.
У відзиві вказано, що ГУ ДПС в Одеській області не погоджується з доводами позивача.
Як зазначено у відзиві, відповідно до інтегрованої картки платника податків по КБК 1805040 (єдиний податком з фізичних осіб) станом на 30.06.2016 року обліковується податковий борг у розмірі 2552,88 грн. В результаті відпрацювання податкового боргу платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 в порушення вимог п.295.1 ст. 295 Податкового кодексу України, встановлено наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. Заява, згідно якої фізична особа-підприємець відмовляється від застосування спрощеної системи оподаткування в останній день другого із двох послідовних кварталів, не надана до контролюючого органу, що є порушенням вимог пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України.
Відповідач зазначає, що на підставі пункту 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку з 01 липня 2015 року.
Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 .
Разом із відзивом надано до суду клопотання про заміну відповідача з Головного управління ДПС в Одеській області, код ЄДРПОУ 43142370 на Головне управління ДПС Одеській області, код ЄДРПОУ ВП 44069166.
Ухвалою суду від 26.11.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про заміну відповідача, залучено до участі у справі в якості співвідповідачів Головне управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044) та Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044), розпочато спочатку розгляд справи №420/10944/21.
Ухвалою суду від 25.01.2022 року доручено Головному управлінню ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370), Головному управлінню ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) та Головному управлінню ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) надати до суду у п'ятнадцятиденний строк від дати отримання даної ухвали:
- належним чином засвідчені копії доказів направлення на адресу позивача рішення №85 від 30.06.2016 року;
- належним чином засвідчені копії документів, що складені за наслідками розгляду заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 28.08.2020 року вих. №28/08;
- інформації щодо того чи було за наслідками розгляду заяви позивача від 28.08.2020 року вих. №28/08 зараховано кошти у сумі 16 429,20 грн. на бюджетний рахунок для сплати єдиного податку.
Вказаною ухвалою зупинено провадження по справі №420/10944/21 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044)), Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044) та Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування рішення №85 від 30.06.2016 року та зобов'язання вчинити певні дії до надходження відповідей на доручення.
За вх.№9594/22 від представника відповідача до суду надійшли письмові пояснення разом із додатками.
Так, у поясненнях вказано, що на адресу Головного управління ДПС в Одеській області Малиновської ДПП надійшла заява ФОП ОСОБА_1 №100532/4/15-32 від 01.09.2020 року про помилково перерахованих коштів за період з 14.09.2015 року по 15.06.2018 року з розрахункового рахунку - військовий збір на розрахунковий рахунок - єдиний податок з фізичних осіб. Станом на 28.09.2020 року за наслідками розгляду заяви на бюджетний рахунок єдиного податку зараховані кошти у сумі 16 249,20 грн. відповідно до заяви.
Ухвалою суду від 31.05.2023 року поновлено провадження по справі.
Станом на дату вирішення даної справи інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено такі факти та обставини.
Позивач - ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 21.01.2011 року (Номер запису: 25560000000092249) та здійснює такі види діяльності за КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.
На підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 17.01.2012 року №5723/10ф позивач перебував на спрощеній системі оподаткування.
31.05.2012 року позивачу видно свідоцтво платника єдиного податку другої групи серії НОМЕР_2 .
У листі Головного управління ДПС в Одеській області від 26.11.2020 року вказано, що відповідно інтегрованої картки платника по КБК 1805040 (єдиний податок з фізичних осіб) станом на 30.06.2016 року за позивачем обліковується податковий борг у розмірі 2552,88 гривень.
Головним управлінням ДФС в Одеській області проведено камеральну перевірку даних щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування - ФОП ОСОБА_1 за результатами якої складено акт №2044/15-52-13-01 від 30.06.2016 року.
Перевіркою встановлено, що платником податків порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме: не сплачено протягом 2 послідовних кварталів податкові зобов'язання по єдиному податку у сумі 2552,88 грн, що є порушенням абз.8 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298, пп.299.1.1 ст.299 Податкового кодексу України.
01.07.2016 року Головним управлінням ДФС в Одеській області було прийнято рішення №85/15-52-13-01-3008901514 про анулювання реєстрації платником єдиного податку ФОП ОСОБА_1 шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.
01.09.2020 року позивачем на адресу Головного управління ДПС в Одеській області Малиновської ДПП подано заява ФОП ОСОБА_1 №100532/4/15-32 від року про зарахування помилково перерахованих коштів за період з 14.09.2015 року по 15.06.2018 року з розрахункового рахунку - військовий збір на розрахунковий рахунок - єдиний податок з фізичних осіб.
Як стверджує відповідач, станом на 28.09.2020 року за наслідками розгляду заяви на бюджетний рахунок єдиного податку зараховані кошти у сумі 16 249,20 грн. відповідно до заяви.
Підставою для прийняття даного рішення у ньому визначено не сплату протягом двох послідовних кварталів у порядку, встановленому податковим Кодексом, податкового боргу, що виник у платника єдиного податку, - в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу.
Вважаючи рішення №85 від 30.06.2016 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначаються Главою 1 Розділу XIV ПК України.
Відповідно до пункту 291.2 статі 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначено статтею 299 ПК України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Відповідно до п.299.2 ст. 299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
У пункті 291.3 статі 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно з пунктом 291.4 статі 291 ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності поділяються на чотири групи платників єдиного податку.
Як визначає підпункт 2 пункту 291.4 статі 291 ПК України до другої групи платників єдиного податку належать: фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;.
Відповідно до п. 293.1, п.293.2 ст. 293 Податкового Кодексу України, ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;
2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПК України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з вимогами пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 38.1 ст. 38 ПК України визначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п. 295.1, п.295.2 ст. 295 ПК України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Відповідно до п. 299.10 ст. 299 ПК України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;
4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків
Згідно з абз.8 п. 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
За змістом п. 299.11 ст. 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.
З аналізу наведених вище правових норм можна дійти висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої групи у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Аналогічна правовій позиції викладена у постанові Верховного Суду від 21 травня 2020 року у справі № 820/5346/17.
З наданих до суду доказів судом встановлено, що єдиний податок було сплачено позивачем у повному обсязі (2627,70 грн), однак на інший казначейський рахунок, про що свідчать наявні у матеріалах банківські виписки (а.с. 38-47).
При цьому у листі Головного управління ДПС в Одеській області від 26.11.2020 року вказано, що відповідно інтегрованої картки платника по КБК 1805040 (єдиний податок з фізичних осіб) станом на 30.06.2016 року за позивачем обліковується податковий борг у розмірі 2552,88 гривень.
В той же час, сума сплаченого єдиного податку, який позивачем помилково спрямовано в рахунок сплати військового збору за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було зараховано на бюджетний рахунок єдиного податку.
З урахуванням ряду правових позицій Верховного Суду України, викладених у постановах від 16.06.2015 року у справі № 21-377а15 та від 02.12.2015 року у справі №826/6059/13-а, а також Верховного Суду, викладених у постановах від 15.05.2018 року у справі №813/676/17, від 12.06.2018 року у справі №826/1/16, від 14.05.2018 року у справі №813/2747/16, від 17.01.2018 року у справі №2а-2686/09/2670, віл 28.05.2019 року у справі №826/24675/15, суд вважає, що помилкова сплата коштів на інший казначейський рахунок не може бути розцінена, як невиконання платником єдиного податку свого обов'язку.
Суд враховує, при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України (ч. 1 ст. 43 Бюджетного кодексу України).
Згідно ч. 5 ст. 45 Бюджетного кодексу України, податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.
Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Викладене, у свою чергу, свідчить, що невірне зазначення платником призначення платежу не призвело до ненадходження відповідної суми податку до бюджету у визначений законом строк.
Отже, суд прийшов до правильного висновку, що у межах спірних правовідносин позивачем своєчасно сплачене податкове зобов'язання, яке зараховано до Державного бюджету України. Відтак, ФОП ОСОБА_1 , як платник податків, вчинив дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до Державного бюджету. Помилкове визначення під час сплати суми податкового зобов'язання казначейського рахунку не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений Податковим кодексом України строк, а відтак i для висновку про наявність підстав для виключення Позивача з реєстру платника єдиного податку
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління ДФС в Одеській області №85/15-52-13-01-3008901514 від 30.06.2016 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання податкового органу поновити реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , як платника єдиного податку другої групи з 01.07.2016 року та включити до реєстру платників єдиного податку. го Олексія, то суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії), суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Згідно з п. 19-3.1 ст. 19-3 ПК України до функцій державних податкових інспекцій належать: здійснення сервісного обслуговування платників податків; здійснення реєстрації та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; формування та ведення Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу; виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків, визначених законом.
Відповідно до п. 299.1 ст. 299 ПК України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з пп. 299.13 ст. 299 ПК Україниз метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку:
податковий номер (для юридичної особи);
найменування для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи;
дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
ставку єдиного податку;
групу платника податку;
види господарської діяльності (за наявності відповідних даних);
дату виключення з реєстру платників єдиного податку..
Отже, у випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб'єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру. Анулювання реєстрації платником єдиного податку передбачає собою перехід платника податків на загальну систему оподаткування.
Платник податку, починаючи з дати анулювання реєстрації платником єдиного податку, та у разі, якщо за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації такого платника, до дати прийняття такого рішення втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування, тому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку з невідворотністю спричиняє виникнення низки негативних (несприятливих), для такого платника, юридичних наслідків.
При цьому, нормами ПК України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку як протиправного рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку.
Тому, з врахуванням наведених вище обставин, суд дійшов висновку про те, що оскільки оскаржуване рішення про виключення з Реєстру платника єдиного податку позивача є протиправним, тому з метою ефективного відновлення порушеного права позивача необхідно зобов'язати відповідача поновити реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , як платника єдиного податку другої групи з 01.07.2016 року та включити до реєстру платників єдиного податку.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “РуїсТоріха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 2270,00 грн.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області та Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення №85 від 30.06.2016 року та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 30.06.2016р. № 85 про анулювання реєстрації платником єдиного податку з виключенням фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; Ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) з реєстру платників єдиного податку з 01.07.2016 року.
Зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044) поновити реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; Ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ), як платника єдиного податку другої групи з 01.07.2016 року та включити до реєстру платників єдиного податку.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П'ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 );
Відповідачі:
Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044).
Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044).
Головне управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044).
Суддя С.М. Корой