29 лютого 2024 рокусправа № 380/23458/23
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Північного регіону Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство оборони України, про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військово-медичного клінічного центру Північного регіону Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить :
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене довідкою ВЛК № 2563 від 28.03.2023 року, виданою військово-медичним клінічним центром північного регіону військової частини НОМЕР_1 , щодо старшого стрільця, солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;
- зобов'язати військово-медичний клінічний центр північного регіону військової частини НОМЕР_1 провести повторний медичний огляд ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з залученням профільних спеціалістів (лікарів), які необхідні для встановлення факту придатності (непридатності, обмежено придатності) позивача для проходження військової служби у Збройних силах України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.03.2023 року Гарнізонною військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_1 видано довідку гарнізонної військово-лікарської комісії № 2563, солдату ОСОБА_1 , якою на підставі статті 13-б, 39-б, 41-г, 26-б, 45-г, 23-г графи II Розкладу хвороб, графи ТДВ визнано обмежено придатним до військової служби. Непридатний до служби у високомобільних, десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спец спорудах; придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах.
Позивач рішення медичної комісії вважає таким, що не відповідає дійсному стану його здоров'я, оскільки не містить жодного пояснення, на підставі якого можна зрозуміти чим керувались члени військово - лікарської комісії приймаючи рішення, що ОСОБА_1 є обмежено придатним до військової служби. На думку позивача, ВЛК неправильно обрано рівень порушення функцій організму внаслідок наявних у Позивача хвороб та не враховано взаємозалежності хвороб останнього.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечив. Зазначив, що оцінка визначення ступеню придатності є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії. Таким чином, ВЛК надано виключне право встановлення причинного зв'язку захворювань, травм, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців та вибір формулювань в яких приймаються постанови ВЛК. Жоден інший орган влади не може брати на себе відповідні повноваження. Відповідач діяв у відповідності до приписів частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти та приймати рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Будь-якої вини чи протиправних дій з боку відповідача стосовно позивача допущено не було. Просив відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи подав до суду пояснення по суті спору в яких вказав, що ОСОБА_1 оскаржує довідку гарнізонної військово-лікарської комісії від 28.03.2023 №2563 військової частини НОМЕР_1 (Військово-медичний клінічний центр Північного регіону), та по суті порушених питань, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, такі фактично зводяться до незгоди з прийнятим рішенням про обмежену придатність до військової служби у зв'язку з невідповідністю, на думку позивача, стану його здоров'я та, результату оформленому в оскаржуваній довідці. Ззначає, що при наявності сумніву щодо правильності висновку даної комісії щодо придатності до військової служби, позивач мав право звернутись до ЦВЛК регіону щодо перегляду рішення ВЛК регіону, яка наділена таким правом, однак із матеріалів справи не вбачається, що позивач звертався до ЦВЛК для перегляду оскаржуваного рішення. Поряд з цим відсутні будь-які докази того, що оскаржувана довідка прийнята в порушення встановленого законом порядку. Просив відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою суду від 16.10.2023 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 13.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, буд. 6; ЄДРПОУ 00034022).
Ухвалою суду від 29.02.2024 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про проведення експертизи.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації з 29.09.2022.
За наслідками проведеного медичного огляду гарнізонної військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 видано довідку №2563 від 28.03.2022. Діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Гіпоталамо-гіпофізарна дисфункція. Ожиріння ступеню (морбідне). Симптоматична гіпертензія II ступеню. Дисциркуляторна енцефалопатія 1 ступеню з розсіяною дрібноосередкованою симптоматикою. Часткова низхідна атрофія зорових нервів обох очей. Початкова катаракта обох очей. Далекозорість лівого ока 2.ОД, при гостроті зору з корекцією 0,5. Простий короткозорий астигматизм правого ока з різницею рефракцій у двох головних меридіанах 1,5Д, при гостроті зору з корекцією 0,8. Ангіопатія сітківки обох очей. Викривлення носової перетинки вправо з порушенням носового дихання. Захворювання, НІ, не пов'язані з проходженням військової служби. Цукровий діабет 2 тип, вперше виявлений. Спондилогенна цервікокраніалгія нестійка ремісія. Захворювання. ТАК, пов'язане з проходженням військової служби. На підставі статей 13-б, 39-б, 41-г, 26-б, 45-г,23-г графи ІІ Розкладу хвороб, визнано обмежено придатним до військової служби.
Позивач покликається на консультативний висновок спеціаліста від 27.03.2023 лікаря ендокринолога, виписку з медичної карти амбулаторного хворого від 03.03.2023, проведену консультацію лікаря-невролога нижника Н.І. від 08.06.2023, огляду лікаря ОСОБА_2 від 30.05.2023, огляду лікаря-пульмонолога Жованик Н.В. від 10.08.2023, результати лабораторних досліджень від 11.08.2023 (№ замовлення 220301435), консультація у лікаря-невролога ОСОБА_3 від 16.08.2023, виписка із медичної карти стаціонарного хворого 3708 від 09.08.2023, дані рентгенографії від 11.08.2023, виписка із медичної карти амбулаторного хворого №2542-563, виписка із медичної карти стаціонарного хворого №10547, результати рентгенологічного обстеження №64162 у лікаря ОСОБА_4 від 28.08.2023, огляд лікаря-офтальмолога ОСОБА_5 від 11.08.2023, консультаційний висновок лікаря ОСОБА_6 від 31.08.2023, виписка із медичної карти абмулаторного хворого №70822 від 04.09.2023, медична карта стаціонарного хворого №2158/497 від 25.08.2023 та з урахуванням вказаних медичних документів не погоджується із висновком військово-лікарської комісії, відтак звернувся із цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військову службу і військовий обов'язок" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII).
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-третя статті 1 Закону № 2232-XII).
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина сьома статті 1 Закону № 2232-XII).
Згідно з частиною дев'ятою статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до частини десятої статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до частини 10 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі по тексту - Положення №402).
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно з пунктом 1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це, зокрема, медичний огляд допризовників, призовників; визначення ступеня придатності до військової служби.
Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Так, пунктом 3.1 глави 3 Розділу ІІ Положення №402 визначено, що медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів.
Згідно з пунктом 3.2 глави 3 Розділу ІІ Положення №402 військовозобов'язані, залежно від категорії запасу, військово-облікової спеціальності та призначення, підлягають повторному огляду ВЛК військових комісаріатів. Крім того, офіцери запасу підлягають повторному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу ВЛК військових комісаріатів - у разі зміни призначення.
Кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей.
Повторний медичний огляд військовозобов'язаних, які перебувають у запасі 1 і 2 розрядів, раніше визнаних придатними до військової служби або непридатними до військової служби в мирний час за станом здоров'я, а також військовозобов'язаних плавскладу ВМС Збройних Сил України проводиться один раз на 5 років ВЛК військових комісаріатів, а льотного складу - ЛЛК військових комісаріатів.
Відповідно до пункту 3.3 глави 3 Розділу ІІ Положення №402 військовозобов'язані, визнані непридатними до військової служби, повторно оглядаються ВЛК військових комісаріатів за місцем проживання після обов'язкового обстеження у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою ІІ Розкладу хвороб, а тих, які мають офіцерське звання, - за графою ІІІ цього Розкладу хвороб.
Пунктом 3.8 глави 3 Розділу ІІ Положення №402 встановлено, що за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов'язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов: «Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час»; «Обмежено придатний до військової служби»; «Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю (вказати спеціальність)»; «Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю (вказати спеціальність)»; «Придатний до військової служби».
Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов: «Придатний до військової служби»; «Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)»; «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».
Згідно з пунктом 3.11 глави 3 Розділу ІІ Положення №402 у разі, коли лікарям ВЛК військового комісаріату важко остаточно визначити стан здоров'я військовозобов'язаного, він направляється на амбулаторне або стаціонарне обстеження у лікувально-профілактичний заклад МОЗ України з подальшим оглядом ВЛК військового комісаріату. Якщо обстеження проводилось у військовому лікувальному закладі, то огляд проводиться госпітальною (гарнізонною) ВЛК.
Згідно з пунктом 3.12 глави 3 Розділу ІІ Положення №402 якщо військовозобов'язаний під час призову на військову службу, збір, а також чергового огляду з метою обліку визнаний таким, що потребує лікування (відстрочки від прийняття на військову службу, збір), то за поданням військового комісаріату місцеві органи охорони здоров'я направляють військовозобов'язаного на лікування до відповідного лікувального закладу. Після закінчення лікування військовозобов'язаний оглядається ВЛК військового комісаріату.
Судом встановлено, що відповідно до довідки гарнізонної ВЛК від 28.03.2023 №2563, позивачу встановлений діагноз про причинний зв'язок захворювання (травми, порання, контузії катівства): Гіпоталамо-гіпофізарна дисфункція. Ожиріння ступеню (морбідне).Симптоматична гіпертензія II ступеню. Дисциркуляторна енцефалопатія 1 ступеню з розсіяною дрібноосередкованою симптоматикою. Часткова низхідна атрофія зорових нервів обох очей. Початкова катаракта обох очей. Далекозорість лівого ока 2.ОД, при гостроті зору з корекцією 0,5. Простий короткозорий астигматизм правого ока з різницею рефракцій у двох головних меридіанах 1,5Д, при гостроті зору з корекцією 0,8. Ангіопатія сітківки обох очей. Викривлення носової перетинки вправо з порушенням носового дихання.Захворювання, НІ, не пов'язані з проходженням військової служби.Цукровий діабет 2 тип, вперше виявлений. Спондилогенна цервікокраніалгія нестійка ремісія. Захворювання. ТАК, пов'язане з проходженням військової служби. На підставі статей 13-б, 39-б, 41-г, 26-б, 45-г,23-г графи ІІ Розкладу хвороб, визнано обмежено придатним до військової служби.
Щодо тверджень позивача про те, що ВЛК неправильно було обрано рівень порушення функцій організму внаслідок наявних у позивача хвороб та не було враховано взаємозалежності хвороб останнього, суд звертає увагу на правові висновки Верховного Суду у постанові від 13 червня 2018 року у справі №806/526/16 відповідно до яких у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Згідно з висновками Верховного Суду, наведених у постанові Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для встановлення причинного зв'язку захворювання.
Суд зазначає, що у разі наявності сумніву у позивача щодо правильності висновку стосовно ступеня його придатності до військової служби, він мав право звернутися до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідної постанови.
Так, відповідно, підпункту 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення № 402 встановлено, що на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
Згідно з піпунктом 2.3.4 п. 2.3 розділу І Положення № 402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Разом з тим, доказів, що позивач звертався до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду висновку відповідача, суду надано не було. Таким чином, позивач не скористався своїм правом на проведення повторного медичного огляду щодо придатності до військової служби, шляхом звернення до ЦВЛК.
Посилання на проведену консультацію лікаря-невролога нижника Н.І. від 08.06.2023, огляду лікаря ОСОБА_2 від 30.05.2023, огляду лікаря-пульмонолога Жованик Н.В. від 10.08.2023, результати лабораторних досліджень від 11.08.2023 (№ замовлення 220301435), консультація у лікаря-невролога Чомоляка Г.М. від 16.08.2023, виписка із медичної карти стаціонарного хворого 3708 від 09.08.2023, дані рентгенографії від 11.08.2023, виписка із медичної карти амбулаторного хворого №2542-563, виписка із медичної карти стаціонарного хворого №10547, результати рентгенологічного обстеження №64162 у лікаря ОСОБА_4 від 28.08.2023, огляд лікаря-офтальмолога ОСОБА_5 від 11.08.2023, консультаційний висновок лікаря ОСОБА_6 від 31.08.2023, виписка із медичної карти абмулаторного хворого №70822 від 04.09.2023, медична карта стаціонарного хворого №2158/497 від 25.08.2023 не заслуговують уваги суду, позаяк такі огляди здійснювались після прийняття оскаржуваного рішення, оформленого довідкою ВЛК №2563 від 28.03.2023.
Наявними у справі доказами не підтверджено незастосування методу індивідуальної оцінки придатності до військової служби, порушення процедури проведення медичного огляду, що призвело до неправомірного висновку щодо стану здоров'я позивача та придатності до військової служби.
Таким чином, підстави вважати, що рішення Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, оформлене довідкою №2563 від 28.03.2023, є протиправним за процедурою його прийняття, відсутні.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Оскільки позивач не довів протиправності дій відповідача під час винесення оскаржуваної довідки ВЛК № 2563 від 28.03.2023, суд дійшов висновку, що відповідач дотримався усіх вимог закону, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову повністю.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
вирішив:
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Північного регіону Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, буд. 6; ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяГрень Наталія Михайлівна