29 лютого 2024 рокусправа № 380/7288/23
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Львівська залізниця” акціонерного товариства “Українська залізниця” до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Львівська залізниця” акціонерного товариства “Українська залізниця” до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень №65667388 від 05.12.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Регіональною філією «Львівська залізниця» AT «Укрзалізниця» 30.11.2022 до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради подано за реєстраційним номером 53246866 заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 4610166300:07:004:1123. Державним реєстратором прийнято рішення про відмову в державній реєстрації, з тих підстав, що подані позивачем документи, не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Позивач зазначає, що оскільки витребування земельної ділянки з кадастровим номером 4610166300:07:004:1123 відбулось на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця” на підставі постанови Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 466/417/15-ц, відмова державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Шеремета Мар'яни Михайлівни є незаконною а рішення про обтяження №65667388 від 05.12.2022 підлягає скасуванню.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечив з тих підстав, що заявником подано заяву щодо припинення права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4610166300:07:004:1123, проте поданими рішеннями судів право власності на земельну ділянку не припинено.
Позивач подав до суду відповідь на відзив у якій наводить спростування доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву.
Ухвалою суду від 17.04.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
Постановою Верховного Суду від 16.02.2022 у справі №466/417/15-ц касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 05 листопада 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року в частині позовних вимог Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, скасування запису в Поземельній книзі змінено, виклавши їх мотивувальні частини в редакції постанови Верховного Суду. Рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 05 листопада 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року в частині позовної вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» про витребування земельної ділянки скасовано і ухвалено у цій частині нове рішення. Витребувано від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у власність держави частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610166300:07:004:1123, яка належить Акціонерному товариству «Українська залізниця» на праві постійного користування і закріплена за ним на праві повного господарського відання.
Регіональною філією «Львівська залізниця» AT «Укрзалізниця» 30.11.2022 до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради подано за реєстраційним номером 53246866 заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 4610166300:07:004:1123.
До заяви також було подано наступні документи:заява; рішення Шевченківського районного суду м. Львова у справі №466/417/15-ц; постанова Верховного Суду у справі №466/417/15-ц; відомості з ДЗК №58886847.
Рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №65667388 від 05.12.2022 державним реєстратором прав на нерухоме майно Шереметою Мар'яною Михайлівною відмовлено у задоволенні вищезазначеної заяви аргументуючи відмову тим, що документи, подані для проведення державної реєстрації прав не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Заявником подано заяву щодо припинення права власності на земельну ділянку 4610166300:07:004:1123, проте поданими рішеннями судів право власності на земельну ділянку не припинено.
Оскаржуване рішення прийнято на підставі пунктів 18 та 23 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі Порядок) та статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Позивач вважаючи протиправним рішення державного реєстратора звернувся із цим позовом до суду.
При прийнятті рішення суд керувався таким.
Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, врегульовані Законом України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV).
Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, визначені в Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12. 2015 № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952-IV визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Частиною четвертої статті 9 Закону № 1952- IV державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
За вимогами частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.
Як передбачено положеннями п.2 ч.3 ст. 10 Закону № 1952-IV, державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
У силу приписів статті 37 цього Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Частиною 1 статті 18 Закону №1952-IV передбачено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:
1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;
2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;
3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;
4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;
5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);
6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;
7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;
8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Згідно з частиною сьомою статті 18 Закону № 1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені права речові та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Відповідно до приписів статті 26 Закону № 1952-IV записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.
Підстави для відмови в державній реєстрації прав: наведені у ч. 1 ст. 24 Закону України № 1952-IV, якими є:
1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;
2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;
4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;
5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;
6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;
7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;
9) документи подано до неналежного суб'єкта державної реєстрації прав, нотаріуса;
10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;
11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;
12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці;
13) відсутність згоди заставодержателя (іпотекодержателя) на дострокове припинення дії договору емфітевзису, суперфіцію щодо державної реєстрації припинення таких прав, що перебувають у заставі (іпотеці).
За приписами п.67. Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень для державної реєстрації права власності у разі витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння на підставі рішення суду подаються необхідні для відповідної реєстрації документи, передбачені статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком, що підтверджують право власності на нерухоме майно належного власника.
За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав (ч. 2 ст. 24 Закону №1952-ІV ).
Судом встановлено, що постановою Верховного Суду від 16.02.2022 у справі №466/417/15-ц касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 05 листопада 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року в частині позовних вимог Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, скасування запису в Поземельній книзі змінено, виклавши їх мотивувальні частини в редакції постанови Верховного Суду. Рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 05 листопада 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року в частині позовної вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» про витребування земельної ділянки скасовано і ухвалено у цій частині нове рішення. Витребувано від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у власність держави частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610166300:07:004:1123, яка належить Акціонерному товариству «Українська залізниця» на праві постійного користування і закріплена за ним на праві повного господарського відання.
Статтею 27 Закону № 1952 встановлено підстави для державної реєстрації прав, так державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об'єктом довірчої власності; 13-2) актів приймання-передачі нерухомого майна неплатоспроможного банку перехідному банку, що створюється відповідно до статті 42 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Водночас, Порядок № 1127 містить норму (абзац перший пункту 67), якою встановлено документи на підставі яких здійснюється державна реєстрація прав у разі витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння на підставі рішення суду.
Приписами цієї норми визначено, що для державної реєстрації права власності у разі витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння на підставі рішення суду подаються необхідні для відповідної реєстрації документи, передбачені статтею 27 Закону № 1952 та цим Порядком, що підтверджують право власності на нерухоме майно належного власника.
Наведена норма є бланкетною і для визначення конкретних документів, що є підставою для реєстрації права відсилає до статті 27 Закону № 1952, яка в контексті спірних правовідносинах містить посилання на судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно як підставу для реєстрації права (пункт 9 частини першої статті 27).
Виходячи з системного аналізу наведених приписів законодавства та враховуючи принцип правової визначеності, слід дійти висновку, що рішення суду про витребування майна з незаконного чужого володіння охоплюється пунктом 9 частини першої статті 27, а відтак вказане судове рішення, яке набрало законної сили є самостійною підставою для державної реєстрації права.
В іншому випадку підтвердження державою факту набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно шляхом державної реєстрації права за судовим рішенням про витребування майна з незаконного чужого володіння є неможливим, так само неможливим є виконання вказаного рішення суду, оскільки законодавством, яке регулює ці відносини, не передбачено вказаного рішення суду щодо витребування майна з чужого володіння, як окремої підстави для реєстрації права.
Підтвердженням наведеного слугує позиція Великої Палати Верховного Суду висловлена в постанові від 14.11.2018 по справі №183/1617/16, відповідно до якої задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 Цивільного Кодексу України, є неефективними. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону № 1952). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. З огляду на вказане у разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов'язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.
Судом встановлено, що до заяви від 30.11.2022 за реєстраційним номером 53246866 подавалися постанова Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 466/417/15-ц, рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 05.11.2019 та постанова Львівського апеляційного суду від 19.10.2020.
З урахуванням наведеного, заявником дотримано вимоги постанови КМУ від 25.12.2015 №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і при поданні заяви з реєстраційним номером 5324866 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо припинення приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 4610166300: 07:004:1123 надано всі необхідні документи в тому числі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від05.11.2019 у справі №466/417/15-ц, постанова Львівського апеляційного суду від 19.10.2020 та постанова Верховного Суду від 16.02.2022 у справі №466/417/15-ц, що свідчать про припинення права користування земельною ділянкою ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 з кадастровим номером 4610166300:07:004:1123.
За вимогами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст.90 КАС України).
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду у сумі 2270,00 грн., що підтверджуються платіжним дорученням №1702 від 16.07.2021 року.
Враховуючи задоволення позову суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір.
Керуючись 139,241-246,250,255, 295 КАС України, суд,
вирішив:
позов Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії “Львівська залізниця” акціонерного товариства “Українська залізниця” (79007, м. Львів, вул. Гоголя, 1, ЄДРПОУ 40081195) до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 299,ЄДРПОУ 26526811) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень №65667388 від 05.12.2022.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця” судовий збір у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 к.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяГрень Наталія Михайлівна