29 лютого 2024 рокусправа №380/25581/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача в частині неврахування до страхового та пільгового стажу за списком №1 періоду роботи з 31.12.2020 по 12.03.2023 та до розрахунку середньої заробітної плати позивача заробітної плати з 31.12.2020 по 12.03.2023;
- зобов'язати відповідача зарахувати до страхового та пільгового (підземного) за Списком №1 стажу період роботи з 31.12.2020 по 12.03.2023 у ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» та з врахуванням даних періодів провести перерахунок з 04.05.2023 пенсії у відповідності до ст. ст. 27, 28, 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 1, 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з врахуванням заробітної плати за період з 31.12.2020 по 12.03.2023 у ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» для перерахунку пенсії.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що з 04.05.2023 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію по інвалідності як особа з інвалідністю ІІІ групи внаслідок професійного захворювання. Втім, при призначенні пенсії відповідачем протиправно, на переконання позивача, не враховано період з 01.01.2021 по 12.03.2023 до страхового та пільгового стажу, а також до розрахунку середньої заробітної плати. Наведене зумовило звернення до суду з цим позовом.
Щодо процесуальних дій, вчинених у зв'язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.
Ухвалою судді від 27.11.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Вказує, що період роботи позивача з 01.01.2021 по 12.03.2023 не зараховано до страхового стажу, стажу роботи за Списком №1 з повним робочим днем під землею та не враховано заробітну плату за вказаний період, оскільки на час призначення пенсії Відокремленим підрозділом «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» не сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Рішенням №133950012178 від 16.06.2023 позивачу призначено пенсію по інвалідності з 04.05.2023.
Рішенням №133950012178 від 08.08.2023 позивачу здійснено перерахунок пенсії з врахуванням підвищення, передбаченого Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
З листа, копія якого міститься в матеріалах справи, встановлено, що період роботи на ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» з 01.01.2021 по 12.03.2023 не враховано до страхового та пільгового стажу, а також до розрахунку середньої заробітної плати, оскільки на час призначення пенсії підприємством не сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з ч.1 ст. 33 Закону №1058-IV, пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Абзацом 8 ч. 2 ст. 33 Закону №1058-IV передбачено, що непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Поряд з цим, відповідно до абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону №1058-IV, мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 №345-VI (далі Закон №345-VI) спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально-побутових проблем шахтарів.
Відповідно до ст. 8 Закону №345-VI, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
З матеріалів справи встановлено, що позивачу призначено пенсію по інвалідності з 04.05.2023. В подальшому рішенням №133950012178 від 08.08.2023 позивачу здійснено перерахунок пенсії з врахуванням підвищення, передбаченого Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
З листа, копія якого міститься в матеріалах справи, вбачається, що період роботи на ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» з 01.01.2021 по 12.03.2023 не враховано до страхового та пільгового стажу, а також до розрахунку середньої заробітної плати, оскільки на час призначення пенсії підприємством не сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Оцінюючи такі дії відповідача, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст.1 Закону №1058-IV, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV, передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно зі ст. 20 Закону №1058-IV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За змістом вищезазначених норм, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків.
Отже, відсутність відомостей про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України у період з 01.01.2021 по 12.03.2023 не може бути підставою для не зарахування вказаного періоду роботи у на ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля», оскільки законодавством відповідальність за не сплату страхових внесків покладена на роботодавця, а не працівника.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 01.03.2021у справі №423/757/17 та у постанові від 31.03.2021 у справі №242/5696/16-а.
Таким чином, відповідачем протиправно не зараховано період роботи з 01.01.2021 (а не 31.12.2020 як вказує позивач у позовних вимогах) по 12.03.2023 до страхового та пільгового стажу за списком №1.
Поряд з цим, не зарахування вказаного періоду роботи до стажу позивача зумовило також не зарахування заробітної плати за цей період, що вплинуло на розмір його пенсії по інвалідності, оскільки розмір пенсії за віком (з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності) залежить не лише від тривалості страхового стажу, а й від заробітної плати (доходу) застрахованої особи (стаття 27 Закону № 1058-IV).
Отже, позовна вимого щодо зобов'язання відповідача зарахувати до страхового та пільгового (підземного) за Списком №1 стажу період роботи з 31.12.2020 по 12.03.2023 у ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля», та з врахуванням даних періодів провести перерахунок з 04.05.2023 пенсії у відповідності до ст. ст. 27, 28, 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 1, 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з врахуванням заробітної плати за період з 31.12.2020 по 12.03.2023 у ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» для перерахунку пенсії, є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню в частині періоду з 01.01.2021 по 12.03.2023, оскільки саме такий не враховано відповідачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до правил ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов містив вимогу немайнового характеру, яка хоча і частково, але підлягає задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд
позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не врахування ОСОБА_1 до страхового та пільгового стажу за списком №1 періоду роботи з 01.01.2021 по 12.03.2023 та до розрахунку середньої заробітної плати позивача заробітної плати з 01.01.2021 по 12.03.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового та пільгового (підземного) за Списком №1 стажу період роботи з 01.01.2021 по 12.03.2023 у ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля», та з врахуванням даних періодів провести перерахунок з 04.05.2023 пенсії у відповідності до ст. ст. 27, 28, 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, ст. ст. 1, 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 №345-VI, з врахуванням заробітної плати за період з 01.01.2021 по 12.03.2023 у ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» для перерахунку пенсії.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом безпосередньо до суду апеляційної інстанції тридцяти днів з дня складення повного судового рішення..
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885).
СуддяСидор Наталія Теодозіївна