про залишення позовної заяви без руху
01 березня 2024 рокусправа № 380/4444/24
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гулкевич І.З., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якому просить:
визнати незаконним та скасувати протокол №9 від 10.11-14.11.2023 засідання Об'єднаної житлової комісії Західного регіонального управління Державної прикордонної служби в частині скасування п.11.2 протоколу №5 засідання Львівської загально гарнізонної житлової комісії Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 19.07.2019 щодо надання двокімнатної квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 ;
зобов'язати об'єднану житлову комісію Західного регіонального управління Державної прикордонної служби, Адміністрацію Державної прикордонної служби України, Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України вчинити дії на виконання рішення про виділення позивачці квартири протокол №5 від 19.07.2019 засідання Львівської загально гарнізонної житлової комісії Західного регіонального управління Державної прикордонної служби, забезпечити видачу позивачці спеціальний ордер на квартиру та можливість вселення позивачки у квартиру АДРЕСА_2 для постійного проживання на 3 поверсі другого під'їзду заг. площею 62,7 кв. м. житловою 33,7 кв. м. у будинку АДРЕСА_3 ;
визнати за ОСОБА_1 право вселення з сім'єю та право користування виділеним службовим житлом квартира АДРЕСА_2 для постійного проживання на 3 поверсі другого під'їзду заг. Площею 62,7 кв. м. житловою 33,7 кв. м. у будинку АДРЕСА_3 , або ж пожиттєве право користування відомчою трикімнатною квартирою АДРЕСА_4 .
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши матеріали позову встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст. 160, 161 КАС України.
Згідно з п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету
Частиною шостою статті 160 КАС України передбачено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Як вбачається з матеріалів позову, представником позивача, у порушення наведеної норми не зазначено в позовній заяві відомостей про наявність або відсутність його електронного кабінету та електронного кабінету сторін.
Згідно з абзацом першим ч.6 ст.18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Як передбачено абзацом другим цієї норми процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
З наведених норм вбачається, що адвокати зобов'язані зареєструвати свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) в обов'язковому порядку.
Суддя звертає увагу, що дана позовна заява підписана адвокатом Винниченком М.П.
Проте, всупереч викладеному, у матеріалах справи відсутні відомості щодо його реєстрації як адвоката в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
В силу вимог ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Абзацом 2 частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI встановлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року встановлено в розмірі 3028,00 гривні.
Судом встановлено, що позивач звернулася до суду з позовної заявою, яка містить 3 позовні вимоги немайнового характеру, які мають бути оплачені судовим збором у сумі 3633,60 грн (1211,20 грн х 3).
До позовної заяви документ про сплату судового збору не додано.
Представник позивача у позовній заяві просить суд відстрочити або розстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у цій справі, або звільнити позивача від обов'язку сплати судового збору. В обґрунтування такого клопотання зазначає, що необхідність сплати судового збору до моменту подання позовної заяви, враховуючи, що предметом позову є соціальні права позивача, такий обов'язок оплати судового збору позбавляє позивача доступу до правосуддя, враховуючи фінансовий стан позивача. Крім того, Позивач опиняється у нерівному становищі із відповідачами, які можуть захищати свої права без сплати судового збору аж до вирішення справи по суті. У таких випадках для забезпечення фактичної рівності учасників цивільного процесу у доступі до правосуддя, КАС України, і Законом України “Про судовий збір” передбачено процедуру звільнення від сплати судового збору, а також механізм відстрочення або розстрочення його сплати.
Частиною 1 ст. 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. (ч. 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”).
Крім того, у постанові від 31.07.2019 року у справі № 821/1896/15-а Верховний Суд звернув увагу на практику Європейського суду з прав людини, за якою національні суди надають звільнення від судових зборів тим заявникам, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію. На переконання ЄСПЛ, при оцінюванні розміру судового збору необхідно обов'язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження; підставою для рішення суду про звільнення від сплати судового збору може бути майновий (фінансовий) стан особи.
У зв'язку з цим Верховний Суд зазначив, що питання перевірки реальної спроможності заявників-фізичних осіб сплатити судовий збір у спорах з суб'єктами владних повноважень набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними; повинні надати їм належну оцінку та прийняти вмотивоване рішення, враховуючи, зокрема, суть спору, статус особи заявника, обставини, що призвели до ускладнення можливості сплати судового спору.
У разі звернення до суду із клопотанням про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення судового збору позивачу належить подати суду докази його майнового стану. Таким доказами є, зокрема, довідка податкового органу (відомості з ДРФО-платників податків) про розмір нарахованого та виплаченого позивачу доходу. Зазначений доказ дозволяє оцінити майнове становище позивача.
Суддя зауважує, що на підтвердження скрутного матеріального становища позивача до позовної заяви не додано жодних належних доказів, що підтверджують неможливість сплати судового збору.
Отже, у суду відсутні належні правові підстави для звільнення від сплати або відстрочення сплати судового збору.
Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (https://adm.lv.court.gov.ua) в розділі “Судовий збір”.
Такими реквізитами є: отримувач коштів: одержувач - ГУК Львів/Залізничний р-н/22030101; код ЄДРПОУ 38008294; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951; код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); відомча ознака: “84” Окружні адміністративні суди: призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа) або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя -
ухвалив:
У задоволенні клопотання про звільнення від сплати або відстрочки сплати судового збору відмовити.
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов'язання вчинити дії.
Надати позивачу строк протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду: оригіналу документа про сплату 3633,60 грн судового збору або доказів, що підтверджують неможливість сплати судового збору .
Роз'яснити, що у випадку неусунення у встановлений строк недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна