29 лютого 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/5283/23
провадження № 2-ап/340/56/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
- головуючої-судді Казанчук Г.П., при секретарі судового засідання Адамчук Т.М.
- за участю: позивача - ОСОБА_1 та представника позивача - Осіпової Ю.Ю.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 , інтереси якої представляє її представник - адвокат Осіпова Юлія Юріївна, звернулась до суду з позовною заявою (уточненою, а.с.122-132), в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення ОСОБА_1 з 01.07.2023 розміру пенсії за віком, призначеної відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01.07.2023 (з дня, коли зменшено розмір пенсії позивача) перерахунок пенсії позивача, призначеної відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015, статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, в розмірі 60 % від заробітку, зазначеного у довідках Кіровоградської митниці ДФС від 31січня 2020 року №11-70/05-122 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та №l1-70/05-123 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказала, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі (№340/853/20) від 21.04.2020 року визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області №93525082757 від 03.03.2020 року про відмову в перерахунку пенсії; та зобов'язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію державного службовця відповідно до п.12 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" в редакції від 10.12.2015 №889-VIII, ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за весь період, починаючи з 31.01.2020 за матеріалами пенсійної справи, сформованої 12.04.2018 року. На виконання вказаного рішення суду позивачці була призначена пенсії та обрахований її розмір на підставі довідки від 30.01.02020 року, проте з липня 2023 року позивачці зменшений розмір пенсії, з огляду на переведення її знову на пенсію за віком на підставі Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування''. Вказані дії представник позивача вважає протиправними, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
ГУ ПФУ в Кіровоградській (надалі відповідач) поданий відзив позов (а.с.139-141), у якому вказано про заперечення щодо позовних вимоги. Вказано, що на виконання рішення суду у справі 340/853/20 рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 22.05.2020 року №93525082757 позивача переведено на пенсію державного службовця з 31.01.2020 року, при цьому, при визначення розміру пенсії було враховано довідки, долучені до заяви про переведення на інший вид пенсії. Пізніше, отримавши відповідь від ПФУ від 16.06.2023 року, у якій вказано, що рішенням суду у справі 340/853/20 не розглядалось питання порядку обчислення заробітної плати для врахування довідок при обчисленні пенсії за нормами Закону №899, а тому позивача з 01.07.2023 року переведено на пенсію за віком, відповідно до Закону №1058. При цьому, обрахунок пенсії проведений за нормами статті 25 Закону №1058.
Представник позивача подала відповідь на відзив.
Рух справи:
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 року відмовлено у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ( п.2 ч.1 ст.170 КАС України).
Постановою від 15.11.2023 року Третій апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнив, ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 р. в адміністративній справі №340/5283/23 - скасував, а справу №340/5283/23 направив для продовження розгляду до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
Суддя ухвалою від 06.12.2023 року залишила без руху позовну заяву ОСОБА_1 та встановила десятиденний строк для усунення її недоліків. Недоліки позовної заяви усунуто.
Ухвалою судді від 08.12.2023 року відкрито провадження у даній справі та вирішено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження).
07.02.2024 року суд ухвалою витребував від сторін додаткові докази у справі.
Ухвалою суду від 16.02.2024 року подальший розгляд цієї справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. призначено судове засідання на 29 лютого 2024 року об 10 год. 00 хв.
В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги з підстав викладених у позові, просили суд задовольнити позов у повному обсязі.
Заслухавши позицію позивача та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд, -
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та з 12 квітня 2018 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з наказом Кіровоградської митниці ДФС від 23.01.2020 року №7-о 23.01.2020 року ОСОБА_1 звільнено з посади завідувача сектору по роботі з персоналом Кіровоградської митниці ДФС відповідно до ч.1 п.1 ст. 87 Закону України ''Про державну службу''.
31.01.2020 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із відповідною заявою щодо переходу на інший вид пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).
За результатами розгляду заяви та поданих документів, відповідачем прийнято рішення №93525082757 від 03.03.2020 року про відмову у переведенні позивачки з пенсії за віком на пенсію державного службовця, яка мотивована тим, що згідно поданих документів періоди роботи позивачки в митних органах з січня 1995 року по 30.01.2020 року не зараховуються до стажу державної служби, що, відповідно, не дає їй право для призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону №889-VIII.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі (№340/853/20) від 21.04.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №93525082757 від 03.03.2020 року про відмову в перерахунку пенсії; та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон 1058-IV) на пенсію державного службовця відповідно до п.12 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" в редакції від 10.12.2015 №889-VIII, ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за весь період, починаючи з 31.01.2020 за матеріалами пенсійної справи, сформованої 12.04.2018 року (а.с.112-116).
На виконання рішення суду, рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 22.05.2020 року №93525082757 позивача переведено з пенсії за віком, призначеної за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу" (а.с.118).
Як стверджує позивача, розмір пенсії, яку вона отримувала після переведення її на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу" становив 13979,37 грн.
Рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 21.06.2023 року №93525082757 позивача переведено з на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу" на пенсію за віком, призначеної за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Розмір пенсії з 01.07.2023 року обрахований на рівні 8402,71 грн. (а.с.159).
Отже, наявність протиправних дій Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо з 01.07.2023 розміру пенсії за віком, призначеної відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу", є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.
Кодекс адміністративного судочинства України (надалі КАС України) не містить окремого визначення понять «дії» чи «бездіяльність», натомість є визначення індивідуального акту - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (стаття 4 КАС України).
За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 року у справі №П/9901/137/18 (800/426/17), під протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Виходячи із вказано, протиправними діями є активні фізичні дії суб'єкта владних повноважень, які безпосередньо впливають на зміст та суть прав особи.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що до адміністративного суду можуть бути оскаржені не будь-які дії суб'єкта владних повноважень, а лише ті, які порушують права, свободи або законні інтереси позивачки. Тобто оспорюваними діями повинні створюватись перешкоди для реалізації права позивачки на отримання щомісячної грошової виплати, натомість, такими перешкодами є не окремі дії відповідача, а є оспорюване позивачкою рішення, яке є самостійним предметом даного спору.
Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суд зважає на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Оспорювані представником позивача дії не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для позивача жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав, свобод, інтересів та не породжують для нього будь-яких обов'язків. Такі дії самі по собі не мають безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки позивачки шляхом позбавлення її можливості їх реалізувати та не покладають на неї певні обов'язки, не можуть вважатись такими, що порушують права, свободи чи інтереси позивачки.
Рішенням, що має безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки позивачки (перевід на інший вид пенсії), є саме рішення про перерахунок пенсії за нормами Закон 1058-IV від 21.06.2023 року (а.с.154), яким фактично переведено позивача на інший вид пенсії та проведено обрахунок пенсії за нормами цього ж закону. У зв'язку із чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача, оскільки представником позивача обраний невірний спосіб захисту та визначено предметом спору.
Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства (надалі КАС України) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
У частині 2 статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Безумовним є наявність порушеного права позивача, оскільки її знову перевели на інший вид пенсії та відповідно зменшили її розмір, а тому невірно обраний спосіб захисту представником позивача не можу стати підставою для нездійснення судом захисту порушеного права. А тому, суд дійшов висновку про вихід за межі позовних вимоги, шляхом перевірки на предмет законності та відповідно рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 21.06.2023 року (надалі спірне рішення).
Перш за все, суд зазначає, що на виконання рішення суду у справі 340/853/20 позивачку рішенням від 22.05.2020 року було переведено на пенсію за віком, згідно Закону України "Про державну службу" на пенсію за віком та протягом 3-х років здійснювалась виплата пенсії, обрахованої згідно норм Закону України "Про державну службу", проте, у подальшому її знову переведено на інший вид пенсіє та обрахований її розмір за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Тобто, фактично відповідач потягом більш як 3 роки виконував рішення суду у справі 340/853/20, проте потім перестав виконувати рішення суду, перевів позивача на інший вид пенсії.
При цьому, судове рішення не має обмеження у часі при його виконанні, припинення виконання судового рішення можливо лише з підстав зміни законодавства.
Суд, ухвалою від 10.08.2023 року відмовив у відкритті провадження у справі, вказавши, що в даному випадку відсутній оновлений спір, натомість має місце перевірки виконання рішення суду у справі 340/853/20, проте вказана ухвала судді скасована постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.10.2023 року №340/5283/23 (а.с.57), а відтак суд має об'язок розгляду даної справи по суті.
При цьому, за відсутності будь яких змін у законодавстві, суд не зобов'язаний раз на рік чи раз на три роки підтверджувати право позивача на призначення їй пенсії за віком згідно Закону України "Про державну службу".
Суд констатує про відсутність змін у законодавстві, які регулюються вказані правовідносини, а відтак, згідно рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 340/853/20) позивач маю право на пенсію державного службовця відповідно до п.12 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" в редакції від 10.12.2015 №889-VIII, ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за весь період, починаючи з 31.01.2020.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Статтею 8 Закону №1058-ІV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Як свідчать матеріали справи, згідно рішення суду у справі 340/853/20, позивачу з 31.01.2020 року фактично призначено пенсію за нормами Закону України "Про державну службу", розмір якої становив 13979,37 грн.
У рішенні відповідача від 21.06.2023 року в графі ''підстава перерахунку'' вказано уточнення даних в ЕПС, а ''вид перерхунку'' від 16.06.2023 року №2800-00102-9/33458 (а.с.154).
Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1), зареєстрованої Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі Порядок № 22-1).
Згідно пункту 1 Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
Позивач в судовому засіданні вказала, що не зверталась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії чи заявою про переведення її на інший вид пенсії. Відповідачем не надано суду заяви позивача про перерахунок пенсії чи про переведення її на інший вид пенсі. При цьому, відсутні законодавчі зміни щодо проведення перерахунку чи то переведення на інший вид пенсі, а тому суд дійшов висновку про відсутність законодавчих підстав для прийняття рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 21.06.2023 року.
Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про протиправність рішення ГУ ПФУ від 21.06.2023 року, оскільки таке рішення прийняте за відсутності підстав для його винесення, а тому рішення суду у справі 340/853/20 повинно продовжувати виконуватись шляхом перебування позивача на пенсії за нормами статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року.
Суд наголошує на неприпустимість безпідставне припинення виконання рішення суду, яким підтверджено право позивача на пенсії за
Суд зазначає, що відмінність у підставах та обрахунках розміру пенсії за Законом України "Про державну службу" від Закону України Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому саме по собі не визначення у рішенні суду в справі 340/853/20 за якими саме довідками та формули обрахунку розміру пенсії, не можу бути підставою для не врахування довідок від 30.01.2020 року.
Порядок призначення пенсій згідно з Законом №889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб".
Пунктом 4 Порядку №622 передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Пунктами 5 та 6 Порядку №622 передбачено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики. У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.
Вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, встановлені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/30048.
Такими довідками є:
про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);
про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);
про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
В ході розгляду даної справи судом встановлено, що позивачем із заявою про переведення її на інший вид пенсії були подані довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), які були видані позивачу на день її звільнення з державної служби.
Зазначені довідки для перерахунку пенсії містили відомості про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за останньою займаною позивачкою посадою та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією).
Суд враховує те, що видані довідки складені за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", та містять відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, на які нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Такі довідки також відповідають вимогам Порядку №622.
За наведених обставин суд вважає, що відповідач протиправно зменшив розмір пенсії позивачу з 01.07.2023 року шляхом переведення її на інший вид пенсії, провівши обрахунок розміру пенсії не за нормами Закону України ''Про державну службу''.
З метою запобігання порушення права позивачки на належну їй пенсію, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав, суд вважає необхідним зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу", в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з 01.07.2023 з урахуванням зазначеного у довідок Кіровоградської митниці, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В ідповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні із даним позовом до суд сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн. (а.с.2 т.1), при апеляційному оскарженні - 2684,00 грн. (а.с.20 т.5), всього - 3757,60 грн., в відтак, з урахуванням часткового задоволення позову, на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1878,60 грн.
У матеріалах справи наявна заява представника позивача від 10.07.2023 року про приєднання до справи доказів понесення позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 3500,00 грн. (а.с.94).
З приводу відшкодування витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
Представник позивача на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу адвоката надані: договір про надання правової допомоги від 07.07.2023 року, Додаток №1 до договору, детальний опис робіт, виконаних адвокатом від 10.07.2023 року, акт виконаних робіт про надання правової допомоги рахунок на оплату послуг, квитанція до прибуткового касового ордера №7/23 від 10.07.2023 року (а.с. 96-101).
Суд визнає підтвердженими та такими, що пов'язані з розглядом даної справи, витрати позивача на правничу допомогу адвоката. З урахуванням висновку суду про часткове задоволення позову, на користь позивача слід стягнути 1750,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 143, 242-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградської області (вул. Соборна,7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009; код ЄДРПОУ 20632802) задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №935250827257 від 21.06.2023 року, яким визначено умови призначення пенсії - Закон України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування''.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з 01 липня 2023 року поновити виплату пенсії ОСОБА_1 , призначеної на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 року у справі № 340/853/20, здійснивши виплату різницю пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1878,80 гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 1750 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Кіровоградській області.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Повний текст рішення суду складено 02.03.2024 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК