29 лютого 2024 року № 320/18764/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Лінія 1» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Лінія 1» з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 06.02.2023 №270/ж10/31-00-07-05-01-24 та від 06.02.2023 №272/ж10/31-00-07-05-01-24.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення від 06.02.2023 №270/ж10/31-00-07-05-01-24 та від 06.02.2023 №272/ж10/31-00-07-05-01-24 прийняті відповідачем поза межами строку встановленого в пункті 86.8 ст.86 Податкового кодексу України тобто з порушенням вимог чинного законодавства, що свідчить про їх протиправність.
На обґрунтування протиправності податкового повідомлення-рішення від 06.02.2023 №272/ж10/31-00-07-05-01-24 позивач також посилається на те, що вказане рішення підпадає під дію пункту 12 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 (надалі - Закон №265/95-ВР), оскільки воно винесене на підставі встановлених контролюючим органом порушень п.1 та 2 ст.3 Закону №265/95-ВР.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2023 відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, витребувано від сторін докази по справі.
Відповідач подав до суду відзив на позов, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, висновки якого стали підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень, а тому останні є правомірними та законними.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Лінія 1» (ідентифікаційний код 30728887, адреса: 08162, Київська область, Фастівський район, смт Чабани, вул. Одеське Шосе, 8) 31.03.2021 зареєстровано в якості юридичної особи, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Головним управлінням ДПС у Львівській області 23.11.2022 було проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Лінія 1» (адреса: м. Львів, вул. Щирецька, 7, Торгівельний центр) щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 02.12.2022 №16651/13/01/РРО/30728887, який отримано позивачем 02.12.2022.
У акті перевірки зроблено висновок, що позивачем порушено п.1, п.2, п.11 ст.3 Закону №265/95-ВР.
На підставі акта від 02.12.2022 №16651/13/01/РРО/30728887 Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків прийняло податкові повідомлення-рішення від 06.02.2023:
- №270/ж10/31-00-07-05-01-24, яким за порушення п.11 ст.3 Закону №265/95-ВР на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, п.7 ст.17 Закону №265/95-ВР до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5100,00 грн;
- №272/ж10/31-00-07-05-01-24, яким за порушення п.1, п.2 ст.3 Закону №265/95-ВР на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, п.1 ст.17 Закону №265/95-ВР до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 26659,78 грн.
Податкові повідомлення рішення отримані позивачем 16.02.2023.
Позивач оскаржив вищезазначені податкові повідомлення-рішення до Державної податкової служби України (скарга №33 від 21.02.2023 та №34 від 21.02.2023).
Рішеннями Державної податкової служби України від 26.04.2023 №10109/6/99-00-06-03-02-06 та №10097/6/99-00-06-03-02-06 було залишено податкові повідомлення-рішення від 06.02.2023 №270/ж10/31-00-07-05-01-24 та від 06.02.2023 №272/ж10/31-00-07-05-01-24 відповідно - без змін, а скарги - без задоволення.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України).
За приписами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.
При цьому, підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки встановлено статтею 76 ПК України.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1 ст.80 ПК України).
У п.80.2 ст.80 ПК України зазначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування;
- неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;
- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Фактична перевірка, що здійснюється за наявності підстави, визначеної у пункті 80.2.6, може бути проведена для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3, одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки (п.80.3 ст.80 ПК України).
Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція (п.80.4 ст.80 ПК України).
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п.80.5 ст.80 ПК України).
Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з'ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо) (п.80.6 ст.80 ПК України).
Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (п.80.7 ст.80 ПК України).
Під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб'єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції (п.80.8 ст.80 ПК України).
Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу (п.80.9 ст.80 ПК України).
Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (п.80.10 ст.80 ПК України).
Оформлення результатів перевірок здійснюється у відповідності до вимог ст. 86 ПК України.
Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати (п.86.1 ст.86 ПК України).
У п.86.5 ст.86 ПК України зазначено, що акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.
Суд звертає увагу на те, що в акті перевірки контролюючим органом викладено висновок про порушення позивачем п.1, п.2, п.11 ст.3 Закону №265/95-ВР, при цьому позивачем не наведено доводів на спростування наявності визначених порушень.
Водночас, обґрунтовуючи позовні вимоги та посилаючись на протиправність податкових повідомлень-рішень від 06.02.2023 №270/ж10/31-00-07-05-01-24 та від 06.02.2023 №272/ж10/31-00-07-05-01-24, позивач посилається на те, що відповідачем порушено строк прийняття таких рішення. Так, позивач стверджує, що акт фактичної перевірки від 02.12.2022 №16651/13/01/РРО/30728887 отримано ним 02.12.2022, а податкові повідомлення-рішення від 06.02.2023 №270/ж10/31-00-07-05-01-24 та від 06.02.2023 №272/ж10/31-00-07-05-01-24 - 16.02.2023.
Проте суд критично ставиться до таких тверджень позивача з огляду на таке.
Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті (п. 86.8 ст. 86 ПК України).
При цьому відповідно до статей 54, 58 ПК України податкове повідомлення- рішення повинно містити, зокрема, підставу для визначення грошового зобов'язання, посилання на норму Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; граничні строки сплати грошового зобов'язання, попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання, граничні строки, передбачені Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
У податковому повідомленні-рішенні зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій (п.п.58.1.1 п. 58.1 ст. 58 Кодексу).
За таких обставин суд приходить до висновку, що якщо податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом у межах компетенції та з його форми можна чітко встановити його зміст, зокрема, порушення законодавства, згідно з яким визначено грошове зобов'язання платника податків, суму такого зобов'язання, таке рішення є правомірним, навіть у разі, коли порушено строки прийняття передбачені п.86.8 ст.86 ПК України, оскільки нормою цього пункту, так само, як і іншими нормами ПК, не встановлено, що прийняття податкового повідомлення-рішення не у встановлений цим пунктом строк (протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснює розрахункові операції, акта перевірки) тягне його неправомірність.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.11.2021 у справі №280/1367/20.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17, порушення, допущені під час призначення та проведення перевірки, можуть бути підставою для скасування рішення контролюючого органу у випадку, якщо такі порушення вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Однак, позивачем у цій справі не було наведено доводів на обґрунтування того, як прийняття податкових повідомлень-рішень з пропуском строку, встановленого пунктом 86.8 статті 86 ПК, вплинуло на обґрунтованість та законність цих рішень.
Крім того, суд враховує такий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 01.02.2023 у справі №826/12220/17:
«Суди констатували, що порушення строків прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення може бути однією з підстав визнання його протиправним.
Разом з тим, судами вказано, що лише порушення строку прийняття податкового повідомлення-рішення не може бути єдиною підставою для визнання його протиправним, за умови встановленого порушення законодавства, згідно з яким визначено грошове зобов'язання платника податків.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 03.04.2018 в справі №810/5546/15, встановивши, що єдиною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення позивач зазначає факт порушення податковим органом строку прийняття податкового повідомлення-рішення, встановленого пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, при цьому не спростовуючи доводи податкового органу по суті виявлених порушень податкового законодавства, що були встановлені у ході податкової перевірки та зафіксовані в акті, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що прийняте податковим органом податкове повідомлення-рішення є правомірним, а недотримання строку його прийняття не може слугувати самостійною підставою для звільнення платника податку від відповідальності за податкове правопорушення.»
Щодо посилань позивача на протиправність податкового повідомлення-рішення від 06.02.2023 №272/ж10/31-00-07-05-01-24 з підстав, що вказане рішення підпадає під дію пункту 12 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 (надалі - Закон №265/95-ВР), суд зазначає таке.
Відповідно до статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані, зокрема:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги;
11) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
При цьому, у п.12 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону №265/95-ВР зазначено, що суб'єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог цього Закону, вчинені ними у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.
Матеріали справи свідчать, що контролюючим органом за період з 23.11.2022 по 01.12.2022 встановлено роздрукування та видачу невідповідних розрахункових документів, а саме, ідентифікатор еквайра платіжного пристрою, реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) напис «платіжна система» та інші реквізити при реалізації підакцизних товарів на загальну суму 26659,78 грн, чим було порушено вимоги п.2 ст.3 Закону №265/95-ВР.
З огляду на зазначене, за результатами розгляду акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.02.2023 №272/ж10/31-00-07-05-01-24 штрафні санкції на суму 26659,78 грн.
Відповідно до п.1 ст.17 Закону №265/95-ВР у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше.
Таким чином, враховуючи охоплений перевіркою період позивача (з 23.11.2022 по 01.12.2022) та зафіксовані порушення (роздрукування та видачу невідповідних розрахункових документів при реалізації підакцизних товарів), суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування норм п.12 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону №265/95-ВР за встановлені порушення позивачем п.1, п.2 ст.3 Закону №265/95-ВР, у зв'язку з виявленням яких було винесене податкове повідомлення-рішення від 06.02.2023 №272/ж10/31-00-07-05-01-24.
Крім того, судом враховано, що податкове повідомлення-рішення від 06.02.2023 №270/ж10/31-00-07-05-01-24 винесено у зв'язку з встановленням порушення п.11 ст.3 Закону №265/95-ВР, а саме: через РРО фіскальний номер 3000797022 не забезпечено проведення розрахункових операцій підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості (07.07.2022 о 16.год.12 хв. згідно з фіскальним чеком №178202 реалізовано 1 пачку цигарок «Kent Nano White» за ціною 74,99 грн без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД).
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків правомірно були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення. Частиною другої цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані учасниками справи письмові пояснення по суті заявлених вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Оскільки адміністративний позов не підлягає задоволенню, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 250 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.