29 лютого 2024 року м. Київ 320/5034/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Жук Р.В., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Етичної ради
третя особа Державна судова адміністрація України
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Етичної ради, третя особа - Державна судова адміністрація України, в якому просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність Етичної ради щодо невиконання свого обов'язку щодо оприлюднення наборів даних у формі відкритих даних на офіційному вебсайті (https://ec.court.gov.ua/ec/) та Єдиному державному вібпорталі відкритих даних (https://data.gov.ua), встановленого ст. 10-1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" та постановою Кабінету Міністрів України №835 від 21.10.2015;
2) зобов'язати Етичну раду оприлюднити на офіційному вебсайті (https://ec.court.gov.ua/ec/) та Єдиному державноу вібпорталі відкритих даних (https://data.gov.ua), встановленого ст. 10-1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" та постановою Кабінету Міністрів України №835 від 21.10.2015, а саме:
- реєстр наборів даних, що перебувають у володінні Етичної ради;
- інформацію про структуру (організаційну структуру) Етичної ради;
- звіти, у тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;
- переліки нормативно-правових актів, актів індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийнятих Етичною радою, проекти нормативно-правових актів тошо;
- інформацію про нормативно-правові засади діяльності Етичної ради;
- інформацію із системи обліку публічної інформації.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись зі змістом позовної заяви, матеріалами справи суд не знаходить підстав для її розгляду і вирішення саме у Київському окружному адміністративному суді, оскільки дана справа йому не підсудна згідно із визначеними статтею 22 Кодексу адміністративного судочинства України правилами інстанційної підсудності.
Так, інстанційна підсудність адміністративних справ поряд з правилами територіальної та предметної підсудності складають алгоритм визначення компетентного суду для розгляду і вирішення конкретної адміністративної справи. Правила інстанційної підсудності дозволяють визначити, до якого конкретного адміністративного суду відповідної судової ланки необхідно звернутися у кожному конкретному випадку, тобто встановлюють персоніфікацію адміністративних судів.
Згідно з частиною першою статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України, місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів призначення суддів Конституційного Суду України у процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, а також Дорадчої групи експертів щодо оцінювання таких кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
На підставі пункту 3 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо рішень, дій чи бездіяльності органів, які оцінюють членів ВРП відповідно до Закону № 1635-IX.
Згідно з пунктом 5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1635-IX усі справи, пов'язані з оскарженням рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), проводять оцінювання членів ВРП, щодо питань обрання (призначення), оцінювання членів ВРП підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції та Великій Палаті Верховного Суду як суду апеляційної інстанції.
Отже, Верховний Суд є судом першої інстанції для розгляду справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу, який має повноваження оцінювати членів ВРП. Цим органом є Етична рада.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного адміністративного позову є оскарження бездіяльності Етичної ради щодо невиконання свого обов'язку щодо оприлюднення наборів даних у формі відкритих даних на офіційному вебсайті (https://ec.court.gov.ua/ec/) та Єдиному державному вібпорталі відкритих даних (https://data.gov.ua), встановленого ст. 10-1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" та постановою Кабінету Міністрів України №835 від 21.10.2015.
Відтак, з огляду на предмет оскарження, зміст спірних правовідносин оскаржувана бездіяльність Етичної ради є предметом судового контролю Верховного Суду як суду першої інстанції.
До подібних правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.01.2023 у справі №990/146/22.
Таким чином, враховуючи приписи статі 22 Кодексу адміністративного судочинства України, справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності Етичної ради віднесені до виключної підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що даний спір підсудний Верховному Суду як суду першої інстанції.
Відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Суд вважає, що таке ж процесуальне рішення (про передачу справи на розгляд іншого суду) слід прийняти у випадку, якщо при відкритті провадження у справі буде встановлено, що справа належить до предметної/інстанційної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Інше тлумачення та застосування статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України призведе до розгляду адміністративної справи з порушенням правил предметної/інстанційної підсудності, що відповідно до статті 318 Кодексу адміністративного судочинства України є безумовною підставою для скасування рішення суду з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Відповідно до приписів статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про передачу адміністративної справи за загальним правилом розглядається судом у порядку письмового провадження шляхом постановлення ухвали. Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Таким чином, з метою дотримання вимог закону, що визначають правила підсудності адміністративних справ, а також для забезпечення прав учасників справи на розгляд справи "судом, встановленим законом", цю адміністративну справу належить передати на розгляд до належного суду, а саме до Верховного Суду як суду першої інстанції.
Згідно з частиною 6 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини 1 цієї статті, суд вирішує ухвалою, яка може бути оскаржена.
Керуючись положеннями статей 22, 29, 241-243, 248, 266 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
1. Адміністративну справу №320/5034/24 передати за підсудністю до Верховного Суду як суду першої інстанції.
2. Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Жук Р.В.