23 лютого 2024 року справа №640/19510/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Клименка В.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенат Ритейл Груп» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень.
Суть спору: 19.11.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Сенат Ритейл Груп» (далі - позивач та/або ТОВ «Сенат Ритейл Груп») до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач та/або ГУ ДПС у м. Києві, контролюючий орган), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 09.08.2022 року № 00168630704 на суму 2296405,00 грн., яке складається з основного платежу - податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів в сумі 1837124,00 грн. + штрафні санкції 459281,00 грн., яким збільшено суму податку на додану вартість за грудень 2021 року;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 09.08.2022 року № 00168640704 на суму 1231294,00 грн., яке складається з основного платежу - розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, яким зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2021 року на суму 1231294,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
22.11.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшли докази усунення недоліків позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2022 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 19.01.2023.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
10.01.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 22.12.2022 №03-19/3426/22 «Про скерування за належністю справи» надійшла адміністративна справа №640/19510/22.
10.01.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.01.2023 прийнято адміністративну справу №640/19510/22 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Сенат Ритейл Груп» правомірно сформовано податковий кредит по взаємовідносинах із його контрагентами за перевіряємий період, належні первинні документи були в повному обсязі надані контролюючому органу до перевірки та після неї на підставі пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України. Представник позивача наголосив, що жодних зауважень до оформлення первинних документів ГУ ДПС у м. Києві висловлено не було. Також представник ТОВ «Сенат Ритейл Груп» вказав, що запит про надання документів станом на 24.06.2022 (складські документи, накладні документи щодо переміщення товару, видаткові накладні) від контролюючого органу він не отримував, з актом не ненадання документів не ознайомлений, останній складено за відсутності уповноваженого представника. Разом з цим, представник позивача звернув особливу увагу суду на те, що складські документи, накладні, документи щодо переміщення товару, видаткові накладні станом на 24.06.2022 не стосуються предмету перевірки, а від'ємне значення ПДВ в сумі 1 231 294,00 грн. сформовано за рахунок операцій з імпорту товарів за період жовтень-грудень 2021 року, з урахуванням залишків товарів на початок періоду та за грудень 2021 року.
20.04.2023 в судовому засіданні до матеріалів справи долучено відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача стверджує про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову. Дана позиція контролюючого органу сформована з урахуванням ненадання платником податків картки обліку ТМЦ, накладних щодо переміщення/відвантаження товарів, видаткових накладних на реалізацію, актів списання, договорів щодо реалізації товарів, банківських виписок, оборотно-сальдової відомості по рахунку №281 «Товари на складі» станом на дату проведення інвентаризації - 24.06.2022.
В судовому засіданні 04.05.2023 судом долучено до матеріалів справи відповідь на відзив на позовну заяву, в якому представник позивача вказує про не відповідність фактичним обставинам справи тверджень контролюючого органу щодо ненадання Товариством запитуваних документів. Водночас, представник ТОВ «Сенат Ритейл Груп» вказує, що акти списання надані не були, адже обставини списання ТМЦ відсутні. При цьому представник позивача відмітив, що акт про ненадання документів не містить в собі посилання про ненадання ТОВ «Сенат Ритейл Груп» банківських виписок, відтак такі посилання ГУ ДПС у м. Києві у відзиві на позовну заяву вважає безпідставними.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.05.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
03.10.2023 представником позивача подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, щодо задоволення якого представник відповідача не заперечував.
Згідно із частиною 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Приймаючи до уваги подане клопотання представником ТОВ «Сенат Ритейл Груп» про розгляд справи в порядку письмового провадження та відсутність заперечень щодо такого клопотання від представника відповідача, суд протокольною ухвалою в судовому засіданні 03.10.2023 ухвалив про перехід до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
На підставі направлень від 18.02.2022 №3247/26-15-07-04-04 та №3248/26-15-07-04-04, наказу від 18.02.2022 №1352-п на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Сенат Ритейл Груп» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2021 у податковій декларації з податку на додану вартість від 17.01.2022 №9420704148 від'ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за жовтень, листопад 2021 року, за результатами якої складено акт від 01.07.2022 №15532/26-15-07-04-04/404/95467 (далі - акт перевірки) (т. 1, а.с. 9-15).
Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларування за грудень 2021 року у Декларації від'ємного значення з ПДВ, встановлено наступні порушенні, допущені позивачем:
1. пунктів 44.1., 44.6 статті 44, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 Декларації) на загальну суму 1 231 294 грн. та занижено податкове зобов'язання з ПДВ до сплати (ряд. 18 Декларації) на загальну суму 1 837 124 грн.;
2. пунктів 201.1,201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме відсутність реєстрації податкових накладних (з урахуванням вимог пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України) (т. 1, а.с. 15 (зворотній бік аркушу).
Тут і надалі висновки акту перевірки.
Листом вих. №29-07 від 29.07.2022 ТОВ «Сенат Ритейл Груп» скеровано на адресу контролюючого органу додаткові документи, що підтверджують показники, відображені у податковій звітності для врахування під час прийняття рішення за результатами перевірки (т. 1, а.с. 17).
Листом віл 08.08.2022 №8917/І/26-15-07-04-04 ГУ ДПС у м. Києві повідомило позивача про те, що надані ним документи прийняті до розгляду та будуть враховані контролюючим органом під прийнятті податкового повідомлення-рішення відповідно до вимог статей 44, 86 Податкового кодексу України (т. 1, а.с. 20).
В подальшому, враховуючи порушення ТОВ «Сенат Ритейл Груп» положень пунктів 44.1., 44.6 статті 44, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, керуючись підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, пунктом 57.3 статті 57, пунктом 123.2 статті 123 Податкового кодексу України ГУ ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 09.08.2022 №00168630704, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 2 296 405,00 грн., з яких за податковими зобов'язаннями на суму 1 837 124 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 459 281 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №1) (т. 1, а.с. 21).
Окрім цього, ГУ ДПС у м. Києві за порушення позивачем положень пунктів 44.1., 44.6 статті 44, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, керуючись підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення від 09.08.2022 №00168640704, яким зменшено ТОВ «Сенат Ритейл Груп» суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду згідно податкової декларації №9420704148 від 17.01.2022 у сумі 1 213 294 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №2) (т. 1, а.с. 22).
Тут і надалі разом спірні та/або оскаржувані рішення.
Не погоджуючись із спірними рішеннями позивачем подано скаргу, за результатами розгляду якої Державною податковою службою України прийнято рішення від 07.10.2022 №12433/6/99-00-06-01-05-06, у відповідності до якого скаргу ТОВ «Сенат Ритейл Груп» залишено без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.
ТОВ «Сенат Ритейл Груп» категорично не погоджується із спірними рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на що звернулось до суду із даним адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно з підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Положеннями пункту 198.2 статті 198 ПК України регламентовано, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою збільшення податкового кредиту лізингоодержувача (орендаря) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) таким лізингоодержувачем (орендарем).
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
У той же час, за правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
В силу вимог пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;
придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Згідно ж із пунктом 189.1 статті 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У той же час, пунктом 200.1 статті 200 ПК України регламентовано, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від'ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об'єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта житлової нерухомості. Суми такого від'ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов'язаннями;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно із пунктом 200.11 статті 200 ПК України контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.
Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно із пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Згідно із підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
У той же час, пунктами 78.4-78.8 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.
Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.
Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.
Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Аналізуючи наведені положення суд приходить до наступних висновків.
По-перше, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
По-друге, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
По-третє, контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.
Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.
Суд вказує, що позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, не зазначає про порушення відповідачем порядку призначення та/або проведення документальної позапланової перевірки.
Між тим, суд не може оминути тих обставин, що згідно з наказом ГУ ДПС у м. Києві від 18.02.2022 №1352-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Сенат Ритейл Груп»» наказано провести перевірку з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2021 року, яке визначене з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за жовтень, листопад 2021 року (т. 2, а.с. 42).
Відповідно до пункту 203.1 статті 200 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Як вже було вказано судом вище, згідно із пунктом 200.11 статті 200 ПК України контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.
Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що сформований податковий кредит позивачем за жовтень 2021 року міг бути предметом документальної позапланової перевірки, призначеної контролюючим органом до 21 січня 2022 року.
Отже, порядок формування Товариством податкового кредиту за жовтень 2021 року не може бути предметом перевірки на підставі окресленого наказу.
Разом з цим, суд переходить до дослідження обставин наявності/відсутності порушень ТОВ «Сенат Ритейл Груп» норм податкового законодавства, яке покладено контролюючим органом в основу акту перевірки та які стали підставою для винесення останнім спірних рішень.
Судом встановлено, що позивачем подано контролюючому органу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2021 року (далі - Декларація), в якій в рядку 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету» визначено - 0 грн. (т. 1, а.с. 8).
У рядку 19 Декларації «Від'ємне значення різниці між сумою між сумою податкового зобов'язання та сумою поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9) (позитивне значення) платником відображено суму - 1 231 294,00 грн.
В рядку 21 Декларації «Сума від'ємного значення, що зараховується до податкового кредиту наступного податкового (звітного) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду)» ТОВ «Сенат Ритейл Груп» відображено суму 1 231 294 грн.
Аналіз вказаного свідчить про те, що платником податків (позивачем) у Декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року відображено суму від'ємного значення - 1 231 294 грн., яке в порядку підпункту «в» пункту 200.4 статті 200 ПК України зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
При цьому, ТОВ «Сенат Ритейл Груп» задекларовано до сплати податку на додану вартість - 0 грн.
Як слідує зі змісту акту перевірки контролюючий орган встановив, що основним чинником виникнення від'ємного значення з ПДВ (53,7% від загальної суми податкового кредиту) є:
- декларування сплати ПДВ митним органом при імпорті товарів для дітей на суму 577 028 грн. (або 25,2% від загальної суми податкового кредиту) з подальшою реалізацією на території України;
- декларування сум від'ємного значення з ПДВ у ряд. 16 Декларації, що виникло за попередні звітні періоди (жовтень, листопад 2021 року) та вплинуло на визначення суми від'ємного значення з ПДВ звітного період на суму ПДВ 1 704 633 грн. (або 74,4 % від загальної суми податкового кредиту).
В пункті 3.1 акту перевірки відображено встановлення контролюючим органом обставин заниження позивачем рядку 9 «Усього зобов'язань» (колонка Б) на суму 3 068 418 грн., що мало своїм наслідком завищення показника рядку 19 Декларації на суму 1 231 294 грн., обумовлене не врахуванням всупереч положенням пункту 198.5 статті 198 ПК України, податкових зобов'язань (т. 1, а.с. 12).
Окрім цього, в акті перевірки зафіксовано обставини формування податкового кредиту платником податків по взаємовідносинах з Ni INTERNATIONAL S.P.R.L (Бельгія), RASTAR GROUP (Китай), TROUSSELIER LLC (Франція).
Формуючи висновки про порушення позивачем норм податкового законодавства, ГУ ДПС у м. Києва на 7 аркуші акту перевірки (т. 1, а.с. 12) вказує, що платником податків до перевірки не надано складський облік (картка обліку ТЦМ), накладні щодо переміщення/відвантаження товарів, видаткові накладні на реалізацію, акти списання, договори щодо реалізації товарів, банківські виписки, оборотно-сальдову відомість по рахунку №281 «Товари на складі» станом на дату проведення інвентаризації (станом на 24.06.2022), про що складено відповідний акт про ненадання документів до перевірки.
Також в акті перевірки відображено, що в ході аналізу задекларованих показників в додатку (Довідка про суми від'ємного значення податкового (звітного) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) до декларації з ПДВ за грудень 2021 року) встановлено, що від'ємне значення сформовано в сумі 1 231 294 грн., з урахуванням залишків на початок звітного періоду та за грудень 2021 року.
Разом з цим, в акті перевірки зафіксовано факт проведення інвентаризації ТМЦ, про що складено акт від 24.06.2022 контрольної перевірки інвентаризації товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Сенат Ритейл Груп» за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, б. 1, літ. Е, згідно якого встановлено, що в інвентаризаційному описі значиться 43 812 найменувань цінностей на суму 12 220 094,98 грн.
В акті перевірки контролюючий орган вказує, що до перевірки не було надано інвентаризаційний опис із зазначенням найменувань ТМЦ, їх кількості, ціни, сум, а також результатів співставлення із фактичною наявністю по кожній товарній позиції, у зв'язку із чим не можливо ідентифікувати номенклатуру товарів, їх залишки, які безпосередньо оприбутковані в складському обліку.
Станом на дату складання акту перевірки ТОВ «Сенат Ритейл Груп» не надано документів (договори, акти прийому-передачі ТМЦ, накладні на переміщення, розрахункові документи) та регістри бухгалтерського обліку, що підтверджують фактичне отримання ТМЦ та їх оприбуткування у місцях зберігання.
Також в ході аналізу наданих до перевірки документів, а саме: оборотно-сальдових відомостей та даних вантажно-митних декларацій в базах даних контролюючих органів встановлено не можливість ідентифікації товарів за найменуваннями, у зв'язку із чим не можливо його співставити вказаним товарам за найменуванням та різновидом даних, ідентифікувати придбаний (імпортований) товар в бухгалтерському обліку з даними баз даних контролюючих органів для визначення занесення до реєстрів бухгалтерського обліку та торгівельної націнки.
З урахуванням наведеного ГУ ДПС у м. Києві сформувало висновки про неможливість підтвердити облік руху товарів, фактичну їх наявність та їх подальше списання, тобто встановлено здійснення ТОВ «Сенат Ритейл Груп» реалізації товару іншим особам, про що складено відповідний акт.
Аналізуючи зміст акту перевірки, суд констатує, що контролюючим органом фактично не встановлено обставини нереальності господарських операцій по взаємовідносинах позивача із його контрагентами за перевіряємий період.
Даний висновок суду також слідує із зафіксованих в акті перевірки відомостей про те, що в охопленому періоді ТОВ «Сенат Ритейл Груп» не оформляв взаємовідносин з ризиковими контрагентами.
У той же час аналіз змісту акту перевірки дає суду підстави дійти до висновку про те, що ГУ ДПС у м. Києві до спірних правовідносин застосовано підпункт «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України.
Суд нагадує, що відповідно до підпункту г) пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Судом встановлено та безпосередньо не заперечувалось відповідачем, що основним чинником виникнення від'ємного значення з ПДВ (53,7% від загальної суми податкового кредиту) є:
- декларування сплати ПДВ митним органом при імпорті товарів для дітей на суму 577 028 грн. (або 25,2% від загальної суми податкового кредиту) з подальшою реалізацією на території України;
- декларування сум від'ємного значення з ПДВ у ряд. 16 Декларації, що виникло за попередні звітні періоди (жовтень, листопад 2021 року) та вплинуло на визначення суми від'ємного значення з ПДВ звітного період на суму ПДВ 1 704 633 грн. (або 74,4 % від загальної суми податкового кредиту).
Суд вкотре звертає увагу на те, що жодних зауважень в частині формування податкового кредиту позивачем при імпорті товарів для дітей на суму 577 028 грн. (або 25,2% від загальної суми податкового кредиту) з подальшою реалізацією на території України акт перевірки не містить.
Між тим, в акті перевірки зафіксовано також взаємовідносини позивача з ТОВ «НКС ГРУПП» в частині реалізації позивачем товарів останньому на загальну суму 2 999 157,59 грн.
На 7 аркуші акту перевірки контролюючий орган вказав, що інформація щодо вказаних взаємовідносинах наведена в додатку 2 до цього акту перевірки, примірник якого залишається в контролюючому органі.
У той же час, заперечуючи щодо задоволення позовних вимог ГУ ДПС у м. Києві не надав до суду окресленого додатку ані до відзиву на позовну заяву, ані до клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (т. 2, а.с. 37-69).
Як свідчать матеріали справи між позивачем, як постачальником з однієї сторони та ТОВ «НКС ГРУПП», як покупцем з іншої сторони укладено договір поставки №10622/06 від 22.06.2021 (т. 5, а.с. 13-14), у відповідності до якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар в строк та на умовах, зазначених у цьому договорі (далі - договір).
В межах виконання вказаного договору сторонами складено та підписано видаткову накладну №ИС-0001011 від 29.12.2021 на загальну суму 2 531 801,46 грн., у тому числі ПДВ - 421 966,91 грн. (т. 5, а.с. 195-197) та видаткову накладну №ИС-0001012 від 30.12.2021 на загальну суму 467 356,07 грн., у тому числі ПДВ - 77 892,68 грн. (т. 1, а.с. 198-204).
ТОВ «Сенат Ритейл Груп» складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну №180 від 29.12.2021 (т. 5, а.с. 210-213), що підтверджується квитанцією №9415481526 від 13.01.2022 (т. 1, а.с. 214).
Суми проведених операцій відповідають даним, які зафіксовані відповідачем в акті перевірки (т. 1, а.с. 12).
При цьому, в матеріалах справи міститься податкова накладна №175 від 28.12.2021, виписана на адресу ТОВ «НКС ГРУПП» та реєстрація якої була зупинена (т. 5, а.с. 205-209).
Як повідомив суду позивач, окреслена податкова накладна виписана на адресу ТОВ «НКС ГРУПП» помилково, що відображено і в акті перевірки (т. 1, а.с. 11 (зворотній бік аркушу справи).
Аналіз наведеного дає суду підстави дійти висновку, що контролюючим органом в ході проведення документальної позапланової перевірки не встановлено обставин порушення ТОВ «Сенат Ритейл Груп» визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які підлягають сплаті до державного бюджету України по взаємовідносинах як із ТОВ «НКС ГРУПП», так і по іншим контрагентам у перевіряємому періоді.
Суд наголошує, що акт перевірки такі відомості не фіксує.
Натомість, як вже було не одноразово зазначено судом вище, контролюючий орган вважає, що ТОВ «Сенат Ритейл Груп» занижено рядок 9 Декларації «Усього податкових зобов'язань» на суму 3 068 418 грн., внаслідок неврахування всупереч пункту 198.5 статті 198 ПК України податкових зобов'язань.
Отже, аналізуючи акт перевірки, суд відмічає, що контролюючий орган вважає, що за результатами інвентаризації ТМЦ на складі позивача, у зв'язку з ненаданням ним відповідних документів, ТОВ «Сенат Ритейл Груп» мав нарахувати на залишки ТМЦ станом на грудень 2021 року податкові зобов'язання з ПДВ, які за висновком ГУ ДПС у м. Києві не є господарською діяльністю останнього.
Разом з цим, у рішенні про результати розгляду скарги від 07.10.2022 №12433/6/99-00-06-01-05-06 ДПС України вказала, що контролюючим органом зроблено висновок, що ТОВ «Сенат Ритейл Груп» не визначено податкові зобов'язання з ПДВ у зв'язку з реалізацією (списання) товарів в сумі ПДВ 3 068 418 грн. (т. 1, а.с. 29).
Суд, надаючи оцінку таким твердженням контролюючого органу, вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.
Згідно із підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань основним видом діяльності ТОВ «Сенат Ритейл Груп» згідно КВЕД є 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; інші: 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям; 46.45 Оптова торгівля парфумними та косметичними товарами; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення.
Наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 30.10.2014 за №1365/26142, затверджено Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань (далі - Положення), яке визначає порядок проведення інвентаризації активів і зобов'язань та оформлення її результатів та застосовується юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства).
У відповідності до пункту 4 Положення проведення інвентаризації забезпечується власником (власниками) або уповноваженим органом (посадовою особою), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів (далі - керівник підприємства), який створює необхідні умови для її проведення, визначає об'єкти, періодичність та строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим. У цих випадках визначені на підприємстві строки проведення інвентаризації не можуть перевищувати строків, визначених цим Положенням.
Проведення інвентаризації є обов'язковим за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.
Згідно з пунктом 1 розділу II Положення для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.
У тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться безпосередньо керівником підприємства, інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства самостійно.
За рішенням керівника підприємства до складу інвентаризаційної комісії можуть бути включені члени ревізійної комісії господарського товариства.
У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.
Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи.
Відповідно до пунктів 5-7 розділу II Положення до початку перевірки фактичної наявності активів: перевіряється справність усіх ваговимірювальних приладів; завершується обробка всіх документів щодо руху активів та формуються останні на момент інвентаризації реєстри прибуткових і видаткових документів або звіти про рух активів; визначаються залишки на дату інвентаризації; активи групуються, розсортовуються та розкладаються за назвами, сортами, розмірами у порядку, зручному для підрахунку (у разі проведення раптових інвентаризацій це робиться у присутності інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії)).
Голова інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) візує всі прибуткові та видаткові документи, що додаються до реєстрів (звітів), із зазначенням «До інвентаризації на (дата)». Для бухгалтерської служби ці документи є підставою для визначення залишків активів на початок інвентаризації за даними обліку.
Матеріально відповідальні особи дають в інвентаризаційному описі розписки про те, що до початку інвентаризації всі прибуткові та видаткові документи на активи здані в бухгалтерію, що всі цінності, які надійшли під їх відповідальність, оприбутковані, а ті, що вибули, списані.
Наявність активів при інвентаризації встановлюється шляхом обов'язкового підрахунку, зважування, обміру. Переважування, обмір, підрахунок проводяться у порядку розміщення активів у приміщенні, де вони зберігаються. Визначення ваги (обсягу) навалочних матеріалів може проводитися на основі обмірів і технічних розрахунків. Акти обмірів і розрахунки додаються до інвентаризаційних описів.
Судом встановлено, що згідно наказу №1-НВ «Про проведення інвентаризації» від 23.06.2022 ТОВ «Сенат Ритейл Груп» наказано, зокрема провести інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей на складах зберігання станом на 24.06.2022, під час якої перевірити їх фактичну наявність (т. 2, а.с. 44).
Відповідно до акту контрольної перевірки інвентаризації цінностей на ТОВ «Сенат Ритейл Груп» від 24.06.2022 встановлено, що згідно з інвентаризаційним описом значиться в наявності 43 812 найменувань цінностей на суму 12 220 294, 98 грн. (т. 2, а.с. 45-45).
У вказаному акті відображено перелік товарів, їх найменування, кількість, ціна та вказано про те, що вибіркова інвентаризація проведена 24.06.2022. Фактична кількість вибіркових позицій відповідає заявленій (т. 2, а.с. 46).
Між тим, контролюючий орган стверджує, що до перевірки не було надано інвентаризаційний опис із зазначенням найменувань ТМЦ, їх кількості, ціни, сум, а також результатів співставлення із фактичною наявністю по кожній товарній позиції, у зв'язку із чим не можливо ідентифікувати (номенклатуру) товарів, їх залишки, які безпосередньо оприбутковані в складському обліку.
Станом на дату складання акту перевірки ТОВ «Сенат Ритейл Груп» не надано документів (договори, акти прийому-передачі ТМЦ, накладні на переміщення, розрахункові документи) та регістри бухгалтерського обліку, що підтверджують фактичне отримання ТМЦ та їх оприбуткування у місцях зберігання.
Суд критично ставиться до вказаних тверджень, оскільки на 7 аркуші акту перевірки зафіксовано обставини надання платником податків (договори, видаткові накладні), регістри бухгалтерського обліку (зокрема загальну оборотно-сальдову відомість за грудень 2021 року, оборотно-сальдову відомість по рахунку №281 «Товари на складі) за грудень 2021 року.
Наказом Міністерства юстиції України від 30.11.1991 №291, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.12.1991 за №893/4186, затверджено Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, яка встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб (далі - підприємства). Ведення позабалансових рахунків здійснюється за простою системою (без застосування методу подвійного запису) (далі - Інструкція)
Згідно із положеннями Інструкції на рахунку 28 «Товари» ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування.
На промислових та інших виробничих підприємствах рахунок 28 "Товари" застосовується для обліку будь-яких виробів матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу, або тоді, коли вартість матеріальних цінностей, що придбані для комплектування на промислових підприємствах, не включається до собівартості готової продукції, що виробляється на цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню покупцями окремо.
Постачальницькі, збутові, торгові підприємства та організації на рахунку 28 "Товари" ведуть облік також покупної тари і тари власного виробництва, крім інвентарної тари, що служить для виробничих чи господарських потреб і облік якої ведеться на рахунку 11 "Інші необоротні матеріальні активи" чи 20 "Виробничі запаси".
Рахунок 28 «Товари» має такі субрахунки, зокрема 281 «Товари на складі».
Отже, суд вказує, що під час перевірки позивачем було надано загальну оборотно-сальдову відомість за грудень 2021 року, оборотно-сальдову відомість по рахунку №281 «Товари на складі», що передбачало об'єктивну можливість встановити контролюючим органом товари, які перебувають на складі ТОВ «Сенат Ритейл Груп» станом на грудень 2021 року.
Суд зазначає, що ненадання складських документів станом на час проведення інвентаризації, а саме 24.06.2022 не вказує про заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2021 року.
Суд наголошує, що з моменту визначення позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2021 року до моменту проведення останнім інвентаризації залишку ТМЦ - 24.06.2022 - минуло більше ніж 5 місяців. Тобто, протягом такого часу суб'єкт підприємницької діяльності здійснював господарські операції, які мають своїм наслідком динамічне, як зменшення так і можливе збільшення товарно-матеріальних цінностей внаслідок їх реалізації або оптового їх придбання таким суб'єктом.
Отже, на переконання суду, відомості, які відображені в акті контрольної перевірки інвентаризації цінностей на ТОВ «Сенат Ритейл Груп» від 24.06.2022 не є та не може бути достатнім та належним доказом наявності допущення позивачем податкового правопорушення при визначенні податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2021 року.
При цьому, посилання контролюючого органу на факт не надання позивачем окреслених вище документів, які підтверджуються актом від 01.07.2022 №2276/26-15-07-04-04 ненадання документів в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Сенат Ритейл Груп» (т. 2, а.с. 69), суд відхиляє, адже ані запит №1 від 21.02.2022 (т. 2, а.с. 57), ані запит від 17.06.2022 №2 (т. 2, а.с. 58-59) не містить в собі переліку таких документів.
За таких обставин, оперувати такими підставами, як «ненадання платником податків документів» для формування висновку щодо заниження ним податкових зобов'язань з ПДВ, у разі не запитування відповідних документів контролюючим органом не вбачається за можливе.
Додатково, у наведеній частині слід відмітити, що порядок переміщення, реалізації товару після грудня 2021 року не підлягає оцінці ані судом, ані контролюючим органом, адже період починаючи з січня 2022 року по дату проведення інвентаризації не входив до предмету документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Сенат Ритейл Груп».
У той же час, досліджуючи витяг із відомостей по рахунку №281 «Товари на складі», судом встановлено, що на складі позивача станом на кінець звітного (податкового) періоду (2021 рік) обліковано товару на загальну суму 15 342 090,04 грн.
Тобто станом на кінець звітного (податкового) періоду - 2021 рік на складі ТОВ «Сенат Ритейл Груп» перебувало ТМЦ на загальну суму 15 342 090,04 грн., реалізовано за грудень ТМЦ на загальну суму - 3 823 195,93 грн., отримано ТМЦ у грудні 2021 року на суму 2 649 557,98 грн.
Дані відомості відображені на 8 аркуші акту перевірки (т. 2, а.с. 52 (зворотній бік аркушу).
Суд вказує, що обрахунок суми заниження податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2021 року здійснено контролюючим органом шляхом нарахування податкових зобов'язань з ПДВ на залишки ТМЦ станом на 2021 рік: 15342090,04 х 20% = 3068418,08 (з округленням контролюючим органом копійок до 0).
Тобто, фактично ГУ ДПС у м. Києві нарахувало податкові зобов'язання з ПДВ на ті ТМЦ, які не були реалізовані ТОВ «Сенат Ритейл Груп» протягом звітного (податкового) періоду - 2021 рік.
Разом з цим, суд наголошує, що положення підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України передбачає його застосування виключно у разі проведення операцій платником податків, які не є його господарською діяльністю.
В даному випадку, не реалізація платником податків товарів, придбаних в межах його господарської діяльності протягом звітного (податкового) періоду не є тотожним поняттю вчинення ним операцій, які не пов'язані з його господарською діяльністю.
Таким чином, суд вважає, що нарахування податкових зобов'язань з ПДВ на залишки ТМЦ, які не були використані (реалізовані) платником податків за звітний (податковий) період та які були придбані ним в межах господарської діяльності згідно КВЕД, законодавчо не передбачено.
Резюмуючи викладене, суд вважає, що твердження відповідача про порушення позивачем пунктів 44.1., 44.6 статті 44, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України не відповідає нормативно-правовому регулюванню спірних правовідносин та сформовано безпідставно.
Враховуючи наведене, посилання ГУ ДПС у м. Києва щодо завищення ТОВ «Сенат Ритейл Груп» від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 Декларації) на загальну суму 1 231 294 грн. є необґрунтованими.
Мж тим, висновки ГУ ДПС у м. Києві щодо заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ до сплати (ряд. 18 Декларації) на загальну суму 1 837 124 грн., яке обраховано контролюючим органом наступним шляхом: (3068418-1231294) суперечить встановленим вище обставинам.
За таких обставини, суд вважає, що спірні рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Окремо, суд вважає за необхідне закцентувати увагу на тому, що контролюючий орган в межах документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Сенат Ритейл Груп» не встановив нереальність господарських операцій у взаємовідносинах позивача із його контрагентами за перевіряємий період, адже не досліджував жодні первинні документи та не формував висновки щодо безпідставності формування податкового кредиту ТОВ «Сенат Ритейл Груп» по таким господарським операціям, відтак надані позивачем первинні документи по взаємовідносинах із його контрагентами за період жовтень-грудень 2021 року, суд по суті не оцінює та не перевіряє, оскільки жодних порушень в частині формування такого податкового кредиту за рахунок відповідних контрагентів в акті перевірки не зафіксовано.
Водночас, порушення, які стали підставою для збільшення позивачу податкових зобов'язань з ПДВ та зменшення суми від'ємного значення, що зараховується до складу наступного податкового (звітного) періоду було обумовлено виключно позицією контролюючого органу щодо необхідності нарахування податкових зобов'язань на залишки ТМЦ платника податків (ТОВ «Сенат Ритейл Груп») станом на кінець звітного (податкового періоду) - 2021 року, в порядку підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України, що, як встановлено судом, законодавчо не передбачено.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Беручи до уваги наведене у своїй сукупності суд вважає, що оскаржувані рішення не відповідають критеріям, які визначені частиною 2 статті 2 КАС України, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.
Згідно із частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки адміністративний позов підлягає до задоволення, то сума сплаченого позивачем судового збору у розмірі 24810,00 грн. (платіжне доручення №356 від 02.11.2022 (т. 1, а.с. 30) та у розмірі 2481,00 грн. (платіжне доручення №397 від 17.11.2022 (т. 1, а.с. 42) підлягає стягненню на користь останнього за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 09.08.2022 року № 00168630704, № 00168640704.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ ВП: 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенат Ритейл Груп» (місцезнаходження: 01601, м. Київ, площа Спортивна, 3, під. 1, код ЄДРПОУ 40495467) судовий збір у розмірі 27 291 (двадцять сім тисяч двісті дев'яносто одна) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 23.02.2024 р.
Суддя Кушнова А.О.