16 лютого 2024 рокуСправа №160/32794/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,-
ОСОБА_1 звернулась до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 27.11.2023 року №240-дс “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності”.
В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуваний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності прийнято протиправно, оскільки висновок дисциплінарної комісії, яким рекомендовано розглянути питання щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани є необґрунтованим та безпідставним. Позивач зазначає, що нею були здійснені усі передбачені антикорупційним законодавством вимоги щодо своєчасного повідомлення і врегулювання потенційного конфлікту інтересів. Крім того, позивач вказала, що в оскаржуваному наказі відсутнє чітке зазначення якими діями чи бездіяльністю позивач неналежно виконала свої обов'язки, які саме конкретні акти органів державної влади, накази та доручення керівників, прийнятих у межах їх повноважень позивачкою були неналежно виконані.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву зазначено, що оскаржуваний наказ відповідає вимогам частини 2 статті 77 Закону України “Про державну службу”, а саме зазначено найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення. Також, представник відповідача зазначив, що в оскаржуваному наказі допущено помилку, і тому наказом ГУ ДПС у Дніпропетровській області “Про внесення змін до наказу ГУ ДПС від 23.11.2023 року №240-дс” №270-дс від 12.12.2023 року внесено зміни, а саме у третьому абзаці після слів “у Дніпропетровській області” номер та дату “№317 від 16.08.2022 року” замінено на дату та номер “від 04.08.2022 №286”.
Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 працює в органах податкової служби починаючи з 01.12.1997 року, а на посаді заступника начальника управління - начальника відділу контролю міжнародної діяльності управління трансфертного ціноутворення ГУ ДПС у Дніпропетровській області з 12.07.2022 року по теперішній час.
03.08.2022 року ОСОБА_1 направлено повідомлення до ГУ ДПС у Дніпропетровській області про потенційний конфлікт інтересів, у якому вказала, що з метою упередження будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів під час виконання наданих позивачу службових повноважень, відповідно до ст. 28 Закону України від 14.04.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції» (зі змінами) інформує про те, що близька особа позивача (чоловік) ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа - підприємець (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) та перебуває на обліку в Новомосковській ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
04.08.2022 року відповідачем винесено наказ “Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів у ОСОБА_1 шляхом усунення від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення або участі в його прийнятті”, яким усунуто заступника начальника управління - начальника відділу контролю міжнародної діяльності управління трансфертного ціноутворення осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Андрейченко Тетяну від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі у його прийнятті з питань, пов'язаних з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 , зареєстрованим як фізична особа - підприємець (РНОКПП - НОМЕР_1 ).
Листом від 30.10.2023 року №2573/04-36-01/06 відповідачем запропоновано позивачу надати пояснення з метою з'ясування обставин та причин вчинення дисциплінарного проступку у відповідності до статей 73, 75 Закону України “Про державну службу”.
22.11.2023 року позивачем надано письмові пояснення, у яких зазначено, що вхід до облікової картки даних ФОП ОСОБА_3 здійснювався нею з метою уточнення відомостей про факт своєчасної і в повному обсязі оплати моїм чоловіком єдиного соціального внеску, для належного відображення інформації в моїй декларації, як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021-2022 роки.
Позивач пояснила, що відповідно до форми №52/04-36-23-02-12 від 09.08.2022 року, їй було визначено Початковий перелік ролей, в якому не визначено жодної ролі, яка дозволила б вчинити дію (або утриматись від її вчинення) чи прийняти рішення щодо свого чоловіка у інформаційно - телекомунікаційній системі ДПС. Відтак факти вчинення нею дій в умовах конфлікту інтересів відсутні з огляду на обмеженість у формі доступу до ІТС ДПС.
Крім того, як зазначено в поясненнях, "після звернення позивача від 03.08.2022 року до керівництва, з приводу наявності в неї потенційного конфлікту інтересів, обумовленого наявністю в її чоловіка - ОСОБА_2 статусу ФОП, відповідно до Наказу №286 від 04.08.2023 року «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів у ОСОБА_1 , шляхом усунення від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення, або участі в його прийнятті», було прийнято відповідні розпорядження: усунути позивача, як заступника начальника управління - начальника відділу контролю міжнародної діяльності управління трансфертного ціноутворення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Андрейченко Тетяну від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі у його прийнятті з питань, пов'язаних з фізичною особою, - підприємцем ОСОБА_2 , зареєстрованим як фізична особа підприємець; визначити іншу особу підпорядкованого підрозділу, яка буде здійснювати відповідно до вимог чинного законодавства розгляд та прийняття рішень, вчинення дій стосовно суб'єкту господарювання, яким є мій чоловік; забезпечити інформування заступника начальника управління - начальника відділу контролю міжнародної діяльності управління трансфертного ціноутворення осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Андрейченко Тетяну про прийняте рішення. Вказаний наказ був доведений мені до відома. Вимоги наказу мною я не допустила порушення законодавства, і в моїх діях відсутній склад дисциплінарного порушення."
14.11.2023 року на засіданні дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДПС у Дніпропетровській області, керуючись пунктом 33 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1039 «Про затвердження Порядку здійснення дисциплінарного провадження» (зі змінами), прийнято рішення про наявність у діях заступника начальника управління - начальника відділу контролю міжнародної діяльності управління трансфертного ціноутворення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 дисциплінарного проступку визначеного пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України “Про державну службу” та рекомендовано застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
27.11.2023 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено наказ №240-дс, яким на підставі статей 65, 66 та 77 Закону №889 оголошено догану заступнику начальника управління - начальника відділу контролю міжнародної діяльності управління трансфертного ціноутворення осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Андрейченко Тетяні.
Підстава: подання дисциплінарної комісії від 15.11.2023 №876/04-36-14-15, пояснення заступника начальника управління - начальника відділу контролю міжнародної діяльності управління трансфертного ціноутворення Головного управління ДПС У Дніпропетровській області Андрейченко Тетяни, надані 22.11.2023 №1063/04-36-23-02-12.
Позивач, не погодившись з наказом, звернулась до суду з цим позовом про його скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, є Закон України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
В розумінні статті 1 Закону № 889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
Відповідно до частини першої статті 64 Закону № 889-VІІІ за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 65 Закону № 889-VІІІ підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Згідно з частиною другою цієї ж статті дисциплінарними проступками, зокрема є: 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Відповідно до частини першої статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Відповідно до частини першої статті 67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
За змістом статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Згідно частини першої статті 71 Закону №889-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.
За правилами частини першої статті 73 Закону №889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Частиною другою статті 73 Закону №889-VIII обумовлено, що дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Приписами статті 74 Закону № 889-VIII передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначає Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1039 (далі - Порядок №1039).
Згідно із пунктом 2 Порядку №1039 процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.
Вказана процедура є обов'язковою, а вказаний у ній перелік є обов'язковим та не підлягає розширеному тлумаченню.
Пунктом 13 Порядку №1093 передбачено, що дисциплінарна комісія у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання здійснення дисциплінарних проваджень, і цим Порядком.
Згідно із пунктом 24 Порядку №1039 з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
У відповідності до пункту 25 Порядку №1039 дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
У відповідності до п. 32 Порядку № 1039, про дату, час і місце засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку за наявними в особовій справі контактними даними.
Таке повідомлення здійснюється не менш як за п'ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії.
У разі коли державний службовець не прибув на засідання або не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, Комісія, дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень.
Відсутність державного службовця на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.
Пунктом 33 Порядку №1039 визначено, що комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
Дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
Досліджуючи наведені норми права суд зазначає, що для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами спеціального законодавства про працю, які регламентовані зокрема Законом №889-VII, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень роботодавця, уповноваженої ним адміністрації.
Подібні за своїм змістом правові висновки сформовано Верховним Судом у постановах від 16 березня 2021 року у справі №140/2819/19, від 26 січня 2021 року у справі №420/2949/19, від 04 вересня 2020 року у справі №826/6165/17 тощо.
Разом з тим, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі №140/2819/19, суд дійшов висновку, що для накладення дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених Законом №889-VIII та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Також необхідно враховувати інші обставини, що мають значення: характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Виходячи з суті спірних правовідносин і предмету доказування у цій справі, судом підлягає дослідженню правомірність висновків стосовно вчинення позивачем дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених Законом України «Про державну службу» та іншими нормативно-правовими актами.
Суд, здійснивши перевірку оскаржуваних наказів щодо їх відповідності критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Судом встановлено, що у спірних правовідносинах дисциплінарне стягнення у вигляді догани до позивача було застосовано за порушення нею п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону №889-VIII. В той же час, суд звертає увагу на те, що за наведеною нормою підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їх повноважень.
Слід зазначити, що відповідно до пояснень позивача, що також не заперечується відповідачем, в своїй професійній службовій діяльності, з метою виявлення та мінімізації порушень податкового та іншого законодавства, а також для отримання аналітичної інформації та документування результатів перевірок, позивачка підключена до інформаційного ресурсу ДПС України і є користувачем підсистеми АІС «Податковий блок» з обмеженим аналітичним функціоналом - без права внесення коригувань та змін в інформацію, яка там міститься. Також, позивач має доступ до складової системи ІКС «Податковий блок» лише до «перегляду ІКП», яка призначена з типом доступу «Читання».
Дослідивши наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 27.11.2023 року №240-дс, протокол дисциплінарної комісії від 14.11.2023 року, суд зазначає, що відповідачем не зазначено, які наслідки мали місце, як результат вчинених дій позивача. На переконання суду, вхід до облікової картки даних ФОП ОСОБА_3 , який є чоловіком позивача, здійснений нею з метою уточнення відомостей про факт своєчасної і в повному обсязі сплати єдиного соціального внеску, не спричинив жодних негативних наслідків, та відповідачем також не встановлено таких наслідків.
Крім того, суд зауважує, що у поданні Дисциплінарної комісії не зазначено, що виявлені недоліки та порушення призвели до тяжких наслідків.
Підсумовуючи викладене вище, суд зазначає, що матеріалами дисциплінарної справи щодо позивача не підтверджено наявність у діях позивача усіх складових дисциплінарного проступку: протиправних дій (бездіяльності) позивача у зв'язку з неналежним виконанням покладених на неї посадових обов'язків; вини позивача. Не враховано ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Недоведеність цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку, а відтак і підстави для дисциплінарної відповідальності.
У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
У цьому контексті, суд звертає увагу на справу «Серявін та інші проти України» рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року, згідно якої зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто вмотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Так, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.11.2023 року №240-дс “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності” є протиправним, у зв'язку з чим підлягає до скасування.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи задоволення позову повністю, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у сумі 2508,81 грн.
Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.11.2023 року №240-дс “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності”.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а , код ЄДРПОУ 44118658) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2508,81 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова