01 березня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/13968/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
До Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ), з урахуванням уточненої позовної заяви /а.с. 32-33/, до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Хмельницькій області), у якій позивач просить:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №164030003338 від 31.07.2023 щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду з 30 червня 2022 року по травень 2023 року на підставі довідки №642/4259, виданої військовою частиною НОМЕР_1 від 21.06.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період з 30 червня 2022 року по травень 2023 року на підставі довідки №642/4259, виданої військовою частиною НОМЕР_1 від 21.06.2023.
Позовна заява зареєстрована канцелярією суду 20.09.2023 за вх.№59194/23.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24.07.2023 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії по інвалідності ІІІ групи, до заяви додав довідку військової частини НОМЕР_1 від 21.06.2023 №642/4259 про підтвердження нарахованих сум грошового забезпечення та про сплачені страхові внески за період із березня 2022 року по травень 2023 року. Однак відповідач рішенням від 31.07.2023 №164050003338 відмовив у призначенні пенсії. На звернення позивача від 01.08.2023 листом від 28.08.2023 №32422-33763/Є-03/8-2800/23 Пенсійний фонд України повідомив, що страховий стаж за період проходження військової служби зараховано за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб на час розгляду заяви про призначення пенсії, зокрема, страховий стаж враховано по 30.06.2022, дані в реєстрі застрахованих осіб після 30.06.2022 відсутні. Позивачу роз'яснено, що питання щодо права на призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України №1058 буде вирішуватись після надходження до реєстру застрахованих осіб звітних відомостей страхувальника та інформації про сплату єдиного соціального внеску. Позивач вважає рішення №164030003338 від 31.07.2023 протиправним та таким, що порушує його право на належне соціальне забезпечення, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року позовну заяву залишено без руху.
09 жовтня 2023 року до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви з додатками.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/13968/23, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження задоволено, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року витребувано від відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області докази та встановлено строк для їх подання до суду до 27 листопада 2023 року.
16 листопада 2023 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву /а.с. 80-83/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що 24.07.2023 ОСОБА_1 втретє звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №164050003338 від 31.07.2023 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії по інвалідності згідно заяви від 24.07.2023 у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи 11 років, передбаченого ст. 32 Закону № 1058-IV. До страхового стажу позивача не враховано період роботи з 26.06.2000 по 08.07.2000, оскільки виявлено розбіжність між датою звільнення (08.07.2000) і датою наказу (22.12.2000). Вважає безпідставною вимогу ОСОБА_1 зарахувати до страхового стажу періоду з 30 червня 2022 року по травень 2023 року на підставі довідки № 642/4259, виданої військовою частиною НОМЕР_1 від 21.06.2023 року, оскільки з 01.07.2000 стаж для призначення пенсії враховується згідно даних Реєстру застрахованих осіб. Пояснює, що станом на 08.09.2023 згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб наявні дані про заробітну плату та сплачені внески ОСОБА_1 по 30.09.2022. Згідно поданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивача становить 10 років 2 місяці 24 дні, що недостатньо для призначення пенсії по інвалідності. У відзиві заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку статті 195 КАС України з зали судового засідання Хмельницького окружного адміністративного суду.
16 листопада 2023 року до суду разом з відзивом також надійшло клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про залучення у якості співвідповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /а.с. 87-88/.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про залучення другого відповідача у справі №440/13968/23. Відмовлено у задоволенні клопотання відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін в режимі відеоконференції в приміщенні суду у справі №440/13968/23 /а.с. 90-91/.
24 листопада 2023 року до суду від Головного управління Пенсійного фонду України надійшли витребувані документи /а.с. 95-120/.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
ОСОБА_1 за результатами первинного огляду 15.05.2023 встановлено третю групу інвалідності (травма, так, пов'язана із захистом Батьківщини) на строк з 25.04.2023 до 01.05.2024, дата чергового огляду 25.04.2024, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12 ААГ №101569 /а.с. 20/.
24.07.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 24/, звернувся до Відділу обслуговування громадян №15 (сервісний центр) із заявою за призначенням пенсії по інвалідності /а.с. 110/, та з пакетом документів, перелік яких наведено у розписці-повідомленні №798 від 24.07.2023 /зворот а.с. 110/, копії яких містяться у матеріалах справи.
Відповідно до положень пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1 (далі - Порядок №22-1, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
З урахуванням принципу екстериторіальності заяву та документи ОСОБА_1 в електронному вигляді було передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
31.07.2023 за результатами розгляду вказаної заяви ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №164030003338.
При цьому позивачем та ГУ ПФУ в Полтавській області надано до суду копії рішення, які не є ідентичними за своїм змістом.
Так, надане до суду позивачем рішення від 31.07.2023 №164050003338 вмотивовано тим, що необхідний страховий стаж, визначений статтею 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб віком від 46 років до досягнення 48 років включно, становить 11 років. Вік заявника 47 років 4 місяці 13 днів. Страховий стаж особи становить 10 років 2 місяці 24 дні. Результати розгляду документів, доданих до заяви за доданими документами до страхового стажу не зараховано період з 26.06.2000 по 08.07.2000, оскільки виявлено розбіжність між датою звільнення (08.07.2000) і датою наказу (22.12.2000). Для зарахування до страхового стажу періоду з 26.06.2000 по 08.07.2000 необхідно надати уточнюючу довідку про період роботи, видану згідно з первинними документами та відповідну довідку про реорганізацію. /а.с. 8/.
Натомість, надане до суду ГУ ПФУ в Полтавській області рішення за тими ж реквізитами від 31.07.2023 №164050003338 /зворот а.с. 118/, вмотивоване тим, що необхідний страховий стаж, визначений статтею 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб віком від 46 років до досягнення 48 років включно, становить 11 років. Вік заявника 47 років 4 місяці 13 днів. Страховий стаж особи становить 10 років 3 місяці 7 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви; за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди.
Позивач не погодився з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 31.07.2023 №164030003338 про відмову у призначенні пенсії та звернувся до суду з позовом у цій справі.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 31.07.2023 №164030003338 про відмову у призначенні пенсії, суд дійшов таких висновків.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (надалі - Закон №1058-IV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 8 Закону №1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 30 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.
Відповідно до частини 1 статті 31 Закону №1058-IV залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності. Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством.
Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції чинній на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії) особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II та III груп: від 46 років до досягнення особою 48 років включно - 11 років.
Отже, особа, якій встановлено ІІІ групу інвалідності, має право на призначення пенсії по інвалідності у разі наявності страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією від 46 років до досягнення особою 48 років включно - 11 років.
За визначеннями, наведеними у статті 1 цього Закону, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Положеннями частин 1, 2, 3 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до положень статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пункт 3 Порядку №637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, підтвердження стажу роботи для призначення або перерахунку пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.
Пунктом 6 Порядку №637 передбачено, що для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв'язку приймаються:
військові квитки;
довідки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС;
довідки архівних і військово-лікувальних установ.
Судом встановлено, що позивачем до заяви про призначення пенсії по інвалідності, поданої 24 липня 2023 року, було додано військовий квиток, у якому наявні відомості про зарахуванням на військову службу 02 березня 2022 року у військову частину НОМЕР_1 /а.с. 67-68/ та довідку військової частини НОМЕР_1 від 21.06.2023 №642/4259 про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески, видану ОСОБА_1 про те, що він проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 з 02 березня 2022 по 31 травня 2023 року /а.с. 54/.
Як слідує із здійсненого пенсійним органом розрахунку страхового стажу позивача (10 років 2 місяці 24 дні) /а.с. 74/, до цього страхованого стажу зараховано період військової служби позивача з 02.03.2022 по 30.06.2022 згідно відомостей, що містяться в системі персоніфікованого обліку - в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про застраховану особу ОСОБА_1 /а.с. 59/ про сплату військовою частиною НОМЕР_1 за позивача страхових внесків за період березень 2022 року по червень 2022 року включно.
Водночас, відповідачем не зараховано до страхованого стажу ОСОБА_1 період військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з 01 липня 2022 року по 31 травня 2023 року.
Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці:
підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;
підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб, зокрема, військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до статті 26 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність за: порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску; неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності (відомостей) про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку); подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі, інших відомостей, передбачених цим Законом.
За змістом вищезазначених норм, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника - військову частину.
Довідкою військової частини НОМЕР_1 від 21.06.2023 №642/4259 про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески, виданою ОСОБА_1 , підтверджено, що військовою частиною НОМЕР_1 за період березень 2022 року - травень 2023 року сплачено єдиний внесок за ОСОБА_1 /а.с. 54/.
Суд зазначає, що, фактично, внаслідок невиконання Військовою частиною НОМЕР_1 обов'язку по своєчасному поданню звітності (відомостей) про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час служби, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за період з липня 2022 року по травень 2023 року не є підставою для позбавлення позивача права на пенсію.
Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов'язку, а отже, наявність заборгованості страхувальника по страховим внескам та/або неподання, несвоєчасне подання страхувальником, подання не за встановленою формою звітності (відомостей) про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) не можуть бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його військової служби.
Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 23 липня 2019 року у справі №617/927/17, від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а та від 01 листопада 2018 року у справі № 199/1852/15-а.
Підсумовуючи викладене вище, враховуючи встановлені обставини справи та наведені вище норми законодавства, якими врегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку, що рішення від 31.07.2023 №164030003338 від 31 липня 2023 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 прийняте відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому є протиправним та підлягає скасуванню відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України.
З огляду на викладене, з урахуванням частини 2 статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 31 липня 2023 року №164030003338 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24 липня 2023 року про призначення пенсії, зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 період військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з 01 липня 2022 року по 31 травня 2023 року.
Водночас вимоги позивача в частині відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 30 червня 2022 року та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 30 червня 2022 року задоволенню не підлягають, оскільки до страхованого стажу ОСОБА_1 пенсійним органом зарахований день 30.06.2022, тобто фактично спору про це між сторонами немає.
Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 229, 243-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Чекірди Гната, 10, м. Хмельницький, 29000, ідентифікаційний код 21318350) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 31 липня 2023 року №164030003338 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24 липня 2023 року про призначення пенсії, зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 період військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з 01 липня 2022 року по 31 травня 2023 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Сич