Справа № 420/5868/24
про повернення позовної заяви
29 лютого 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бездрабко О.І., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 26.08.2021 р. по 22.12.2023 р. включно;
- зобов'язати Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 26.08.2021 р. по 22.12.2023 р. включно відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" від 08 лютого 1995 року № 100;
- встановити судовий контроль.
Ухвалою від 23.02.2024 р. підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду визнано неповажними, позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для їх усунення, а саме: надати до суду мотивовану заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та належним чином засвідчені документи на підтвердження вказаних у заяві обставин.
28.02.2024 р. позивачем подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, яке мотивоване тим, що право на заробітну плату не обмежується місячним строком щодо судового захисту, оскільки середній заробіток за час затримки виконання рішення є спором про оплату праці, а тому до спірних правовідносин підлягає застосування ч.2 ст.233 КЗпП України.
При вирішенні даного клопотання суддя виходить з наступного.
Згідно п.2 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до п.17 ч.1 ст.4 КАС України публічною службою є діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Спірні правовідносини виникли, зокрема, у зв'язку з не нарахуванням та не виплатою позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби.
Таким чином, за характером спірних правовідносин і їх суб'єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження та звільнення з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у ч.2 ст.122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений ч.5 ст.122 КАС України.
Суддя зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
При визначенні початку перебігу строку звернення до адміністративного суду та, відповідно, вирішенні питання про дотримання, чи порушення позивачем цього строку, суду, насамперед, слід з'ясувати, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Звернення до суду, серед іншого, з позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за затримку такої виплати за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст.117 КЗпП України) обмежене строком, який, враховуючи також постанову Верховного Суду від 11.02.2021 р. у справі № 240/532/20, у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби визначений у ч.5 ст.122 КАС України і становить один місяць (з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів).
Так, оскільки розрахунок з позивачем на виконання рішення суду у справі № 420/1277/23 здійснено 22.12.2023 р., про що сам зазначає позивач у позовній заяві, місячний строк звернення до суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за затримку такої виплати розпочав свій відлік 23.12.2023 р. та сплинув 23.01.2024 р.
В той же час ОСОБА_1 звернувся до суду 22.02.2024 р., тобто з пропуском місячного строку, встановленого ч.5 ст.122 КАС України.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2023 р. у справі № 160/914/23, від 10.02.2022 р. у справі № 300/3142/20.
Посилання позивача у поданому до суду клопотанні на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 08.02.2022 р. у справі № 755/12623/19, є безпідставними, так як нею врегульовано питання щодо звернення до суду про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в той час як ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Відповідно до правової позиції, сформованої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 р. у справі № 910/4518/16, за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України і статей 1, 2 Закону України "Про оплату праці" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
З урахуванням цього, твердження позивача про поширення на спірні правовідносини вимог ч.2 ст.233 КЗпП України з обґрунтуванням права на звернення до суду без обмеження будь-яким строком та з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 р. № 8-рп/2013 ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм законодавства.
У поданому клопотанні про поновлення пропущеного строку позивач не зазначив жодних обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Враховуючи наведене, суддя приходить до висновку, що клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду є безпідставним та необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Наведені норми кореспондуються з положеннями п.9 ч.4 ст.169 КАС України, згідно з яким позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.
З огляду на викладене і враховуючи те, що позивач подав позов після закінчення строку, встановленого законом, та при цьому не надав належних доказів на підтвердження поважних причин пропуску строку звернення до суду, позовну заяву ОСОБА_1 належить повернути на підставі п.9 ч.4 ст.169 КАС України.
Керуючись ст.ст.122, 123, 169, 248 КАС України, суддя -
ухвалив:
Відмовити в задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, повернути позивачу разом з доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання її повного тексту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.І. Бездрабко