Справа № 420/33380/23
29 лютого 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
встановив:
Головне управління ДПС в Одеській області (далі - позивач, ГУ ДПС в Одеській області) звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 14073 грн 26 коп.: по земельному податку з фізичних осіб у розмірі 13589 грн 73 коп. на бюджетний рахунок UА228999980334119813000015672, отримувач ГУК в Од. обл./Захарівська селищна ТГ/18010700, ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача Казначейство України; по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості у розмірі 483 грн 53 коп. на бюджетний рахунок UА958999980314050617000015672, отримувач ГУК в Од. обл./Захарівська селищна ТГ/18010200, ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача Казначейство України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується податкова заборгованість по земельному податку з фізичних осіб у сумі 13589,73 грн та по податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості у розмірі 483,53 грн. Головним управлінням ДПС в Одеській області сформовано податкову вимогу від 13.10.2021 № 0106783-1308-1530, яку направлено ОСОБА_1 , однак відповідач податковий борг не сплатила, тому позивач просить стягнути заборгованість в судовому порядку.
Ухвалою від 13.12.2023 провадження у справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Станом на дату розгляду справи відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС в Одеській області.
03.08.2022 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 808681-2413-1504, відповідно до якого загальна сума грошового зобов'язання за платежем «Земельний податок з фізичних осіб» за 2022 рік становить 6826,00 грн.
28.04.2023 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 2532088-2411-1504, відповідно до якого загальна сума грошового зобов'язання за платежем «Земельний податок з фізичних осіб» за 2023 рік становить 6826,00 грн.
У зв'язку з несплатою грошових зобов'язань виникла податкова заборгованість по земельному податку з фізичних осіб в загальній сумі 13589,73 грн.
26.04.2021 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0217793-2407-1530, відповідно до якого загальна сума грошового зобов'язання за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості» за 2020 рік становить 484,11 грн.
24.06.2022 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0249799-2407-1530, відповідно до якого загальна сума грошового зобов'язання за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості» за 2021 рік становить 61,50 грн.
17.05.2023 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 2026395-2407-1530, відповідно до якого загальна сума грошового зобов'язання за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості» за 2022 рік становить 66,62 грн.
У зв'язку з несплатою грошових зобов'язань виникла податкова заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості в загальній сумі 483,53 грн, з врахуванням часткової сплати у сумі 128,70 грн.
13.10.2021 контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми «Ф» № 0106783-1308-1530, яку направлено відповідачу листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового направлення.
Відповідно до розрахунку виникнення податкового боргу станом на 09.11.2023 у відповідача наявний податковий борг по земельному податку з фізичних осіб у сумі 13589,73 грн та по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості у сумі 483,53 грн.
У зв'язку з несплатою податкового боргу, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пункту 1 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 54.5 статті 54 ПК України, встановлено, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Таким чином, у разі незгоди з податковим повідомленням - рішенням, яким платнику податків визначено грошове зобов'язання, останній має право оскаржити таке податкове повідомлення рішення в адміністративному чи судовому порядку. Протягом строку оскарження грошове зобов'язання вважається неузгодженим.
Разом з тим, відповідачем не надано жодного доказу оскарження, скасування чи відкликання податкових повідомлень-рішень № 0217793-2407-1530 від 26.04.2021, № 0249799-2407-1530 від 24.06.2022, № 2026395-2411-1530 від 17.05.2023, № 808681-2413-1504 від 03.08.2022 та № 2532088-2411-1504 від 28.04.2023. Також відповідачем не надано доказів сплати грошового зобов'язання, нарахованого вказаним податковим повідомленням-рішенням.
Враховуючи, що відповідачем не сплачено у встановлені законодавством строки земельний податок з фізичних осіб та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, за ним рахується податкове зобов'язання з вказаних податків, яке перетворилось на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.
Статтею 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Отже, узгоджене грошове зобов'язання, проте не сплачене платником податків у добровільному порядку в строки визначені законодавством набуває статусу податкового боргу, з метою стягнення якого контролюючий орган має право звертатись з відповідним позовом до суду.
Відповідно до положень ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що контролюючим органом була сформована податкова вимога форми «Ф» від 13.10.2021 № 0106783-1308-1530.
З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (п.88.1 ст.88 ПК України).
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг (п.89.3 ст.89 ПК України).
Таким чином, застосовані податковим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу в добровільному порядку.
Отже, загальна сума податкового боргу, який обліковується за відповідачем становить 14073,26 грн, що підтверджується інтегрованою карткою платника податків.
Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право, крім іншого, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з п.41.2 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що податковим органом дотримана процедура визначення податкового зобов'язання відповідача та повідомлення останнього про наявність податкового боргу. Однак вказані дії позивача не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.
Пунктом 87.11 статті 87 ПК України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Положеннями ст.95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, оскільки грошові зобов'язання по земельному податку з фізичних осіб та по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості у загальній сумі 14073,26 грн не сплачені відповідачем добровільно в установленому законом порядку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 14073 (чотирнадцять тисяч сімдесят три) грн 26 коп.: по земельному податку з фізичних осіб у розмірі 13589 (тринадцять тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн 73 коп. на бюджетний рахунок UА228999980334119813000015672, отримувач ГУК в Од. обл./Захарівська селищна ТГ/18010700, ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача Казначейство України; по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості у розмірі 483 (чотириста вісімдесят три) грн 53 коп. на бюджетний рахунок UА958999980314050617000015672, отримувач ГУК в Од. обл./Захарівська селищна ТГ/18010200, ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача Казначейство України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.С. Пекний