Справа № 420/33617/23
29 лютого 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не складання акту встановлення факту здійснення догляду за позивачем, зобов'язання відповідача видати акт встановлення факту здійснення догляду за позивачем ОСОБА_1 , надавачу соціальних послуг ОСОБА_2 .
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.
Позов обґрунтований позивачем тим, що він є особою з інвалідністю 1-ї групи, згідно довідки МСЕК від 20.06.2022 року потребує постійної сторонньої допомоги. В серпні 2022 року у позивача склалася кризова ситуація, йому діагностували анаеробну клостридіальну інфекцію, єдиним методом лікування якої є радикальне хірургічне втручання, яке повинно бути розпочато якомога раніше в екстреному порядку з одночасним застосуванням максимальних доз декількох антибіотиків. В Ізмаїлі лікарі потрібної кваліфікації та необхідне медичне устаткування відсутні, у зв'язку із чим 04.10.2022 року позивач в супроводі надавача соціальних послуг ОСОБА_2 перетнув кордон через КПП «Орлівка», був госпіталізований та переніс дві операції. Весь цей час ОСОБА_2 перебуває разом з позивачем та надає необхідні соціальні послуги. Довідка про отримання допомоги в зв'язку з припиненням виплати компенсації втратила свою чинність, що унеможливило здійснення супроводу, надання окремих соціальних послуг, зокрема - транспортних та представницьких, та загалом і повернення на Батьківщину. 08.11.2023 року позивач звернувся до Ізмаїльскої міської ради Ізмаїльського району Одеської області із заявою про видачу Акту встановлення факту здійснення догляду, проте на його звернення відповідач акту не склав, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 1 - ої групи, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії Серії 12 ААВ №527867 від 20.06.2022 року та потребує стороннього догляду (аркуш справи 9).
Згідно довідки про отримання допомоги від 16.09.2022 року №971/1 ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення м. Ізмаїла та отримує допомогу - компенсацію фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 особі з інвалідністю І групи підгрупи Б в сумі 605,50 грн. на місяць з 01.09.2022 року по теперішній час (аркуш справи 10).
01 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області та до Ізмаїльської міської ради із заявою про поновлення ОСОБА_2 виплати компенсації як особі, яка надає соціальні послуги з догляду за ним, яка безпідставно була призупинена з грудня 2022 року (аркуші справи 6, 7).
Відповіді на його заяву від Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області позивач не отримав, у зв'язку із чим звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19, ст. 40 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред'явлення одного з документів, зазначених у статті 2 вказаного Закону.
Правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.
Відповідно до абз. 5 п. 2-1 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року №57 у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право особи, які здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю I чи II групи і супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або документів, що підтверджують інвалідність, та акта встановлення факту здійснення догляду. Акт встановлення факту здійснення догляду за особою з інвалідністю I чи II групи складається на підставі звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа з інвалідністю I чи II групи є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п'яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до ст. 5, 7, 15, 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що 01.11.2023 року ОСОБА_1 звернувся до міського голови м. Ізмаїл із заявою щодо поновлення ОСОБА_2 виплати компенсації як особі, яка надає соціальні послуги з догляду за ним, яка безпідставно була призупинена з грудня 2022 року.
Проте, в межах передбаченого Законом України «Про звернення громадян» місячного строку відповідачем не розглянуто звернення ОСОБА_1 від 01.11.2023 року та не надано відповідної відповіді, у зв'язку із чим допущено протиправну бездіяльність.
Відповідач жодного доказу на спростування тверджень позивача не надав, а також не надав доказів розгляду звернення позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням наведеного та з огляду на встановлені у суді обставини, керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України, яка передбачає вихід за межі позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо розгляду заяви позивача від 01.11.2023 року та зобов'язання відповідача розглянути звернення ОСОБА_1 від 01.11.2023 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо розгляду заяви позивача від 01.11.2023 року та зобов'язання відповідача розглянути звернення ОСОБА_1 від 01.11.2023 року, а в іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 90, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (просп. Незалежності, буд. 62, м. Ізмаїл, Одеська область, 68601, код ЄДРПОУ 26569223) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не складання акту встановлення факту здійснення догляду за позивачем, зобов'язання відповідача видати акт встановлення факту здійснення догляду за позивачем ОСОБА_1 , надавачу соціальних послуг ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 01.11.2023 року.
Зобов'язати Ізмаїльську міську раду Ізмаїльського району Одеської області розглянути звернення ОСОБА_1 від 01.11.2023 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Леонід СВИДА