Справа № 420/33481/23
29 лютого 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Шаповалов Олексій Юрійович, звернувся до суду з позовом до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка полягає у невнесенні до оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020, 01.01.2021 від 21.06.2023 № ЮО103916, які видані на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 у справі №420/3141/23, відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби (65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років) та премії (95% від посадового окладу) відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 та рішення Міністра оборони України від 14.01.2020 № 248/291;
зобов'язати Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними станом на 29.01.2020, 01.01.2021, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб. звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 у редакції до внесення змін постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2018 № 103 та рішення Міністра оборони України від 14.01.2020 № 248/291 із зазначенням відомостей: про розмір посадового окладу; окладу за військове звання (старший прапорщик); надбавки за вислугу років (45% від посадового окладу та окладу за військове звання); надбавки за особливості проходження служби у розмірі (65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років); премії (95% посадового окладу), які обчислені із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 29.01.2020, 01.01.2021 з урахуванням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 по справі № 420/3141/23, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2020, 01.02.2021 основного розміру пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУПФУ в Одеській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ. На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 у справі № 420/3141/23 відповідачем виготовлено довідки про грошове забезпечення. В довідці станом на 29.01.2020 міститься наступна інформація: посадовий оклад 10 тарифний розряд - 3890,00 грн, оклад за військовим званням (старший прапорщик) - 1220,00 грн, надбавка за вислугу років (45%) - 2299,50 грн, надбавка за особливості проходження військової служби (1%) - 74,10 грн, надбавка за кваліфікацію (5%) - 194,5 грн. В довідці станом на 01.01.2021 міститься наступна інформація: посадовий оклад 10 тарифний розряд - 4200,00 грн, оклад за військовим званням (старший прапорщик) - 1320,00 грн, надбавка за вислугу років (45%) - 2484,00 грн, надбавка за особливості проходження військової служби (1%) - 80,04 грн, надбавка за кваліфікацію (5%) - 210,0 грн. У зазначених довідках в порушення постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 та рішення Міністра оборони України від 14.01.2020 № 248/291 протиправно не внесено надбавку за виконання ОВЗ (НОПС) в розмірі 65%, а також премію в розмірі 95%.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Ухвалою від 06.12.2023 провадження у справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Станом на дату розгляду справи відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки виготовлено та надіслано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення від 21.06.2023 № ЮО97078, відповідно до якої грошове забезпечення станом на 29.01.2020 становить: посадовий оклад 3890,00 грн); оклад за військовим званням старший прапорщик (1220,00 грн); надбавка за вислугу років 45 % (2299,50 грн); надбавка за особливості проходження служби 1 % (74,10 грн); надбавка за класну кваліфікацію 5 % (194,50 грн); премія 10 % (389,00 грн), а всього 8067,10 грн.
Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки виготовлено та надіслано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення від 21.06.2023 № ЮО97078, відповідно до якої грошове забезпечення станом на 01.01.2021 становить: посадовий оклад 4200,00 грн); оклад за військовим званням старший прапорщик (1320,00 грн); надбавка за вислугу років 45 % (2484,00 грн); надбавка за особливості проходження служби 1 % (80,04 грн); надбавка за класну кваліфікацію 5 % (210,00 грн); премія 10 % (420,00 грн), а всього 8714,04 грн.
Не погоджуючись з правомірністю таких дій Одеського обласного ТЦК та СП, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.
Статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (далі - Закон №2262-ХІІ) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Наведені положення статті 43 Закону №2262-ХІІ визначають складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Даний висновок висловив Верховний Суд у постанові від 12.11.2019 у справі №826/3858/18.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-ХІІ, відповідно до частин першої, другої, четвертої якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови і порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для його проведення.
Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв Постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постановою №704 установлено надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзаци 4, 5 підпункту 1 пункту 5 Постанови №704).
При цьому підпунктом 2 пункту 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки виготовлено та надіслано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення від 21.06.2023 № ЮО97078, відповідно до якої грошове забезпечення станом на 29.01.2020 становить: посадовий оклад 3890,00 грн); оклад за військовим званням старший прапорщик (1220,00 грн); надбавка за вислугу років 45 % (2299,50 грн); надбавка за особливості проходження служби 1 % (74,10 грн); надбавка за класну кваліфікацію 5 % (194,50 грн); премія 10 % (389,00 грн), а всього 8067,10 грн.
Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки виготовлено та надіслано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення від 21.06.2023 № ЮО97078, відповідно до якої грошове забезпечення станом на 01.01.2021 становить: посадовий оклад 4200,00 грн); оклад за військовим званням старший прапорщик (1320,00 грн); надбавка за вислугу років 45 % (2484,00 грн); надбавка за особливості проходження служби 1 % (80,04 грн); надбавка за класну кваліфікацію 5 % (210,00 грн); премія 10 % (420,00 грн), а всього 8714,04 грн.
Відповідач у довідках про розмір грошового забезпечення позивача від 21.06.2023 № ЮО97078 станом на 29.01.2020 та на 01.01.2021 зменшив розмір надбавки за особливості проходження служби з 65% до 1% та премії з 95% до 10%.
Постановою № 704 Міністру оборони України надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання установлювати надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років та здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Міністр оборони України, використовуючи надане йому Постановою №704 право, кожного календарного року видає телеграму-розпорядження про розмір, зокрема, надбавки за особливості проходження служби та премії військовослужбовців Міністерства оборони України згідно їх тарифних розрядів.
Відповідно до рішення Міністра оборони України від 14.01.2020 № 248/291 з 01.01.2020 встановлено надбавку за особливості проходження служби в мінімальному розмірі 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, а також премію у розмірах згідно з Додатком 1, в залежності від тарифного розряду, при цьому, мінімальний розмір премії встановлено від 35% посадового окладу на 2020 рік.
Відповідно до телеграми Міністра оборони України від 27.01.2021 №248/612 доведено рішення Міністра оборони України, відповідно до якого з 01.01.2021 у Збройних Силах України та у Державній спеціальній службі транспорту встановлено надбавку за особливості проходження служби в мінімальному розмірі 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, а також премію у розмірах згідно з Додатком 1, в залежності від тарифного розряду, при цьому, мінімальний розмір премії встановлено від 35% посадового окладу на 2021 рік.
Суд зазначає, що перерахунок основних видів грошового забезпечення, виходячи з іншого розміру прожиткового мінімуму, не впливає на відсоткове значення одного із додаткових видів грошового забезпечення, а також премії.
Крім того, встановлення надбавки за особливості проходження служби та премії у таких значно знижених розмірах не відповідає положенням постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704.
Враховуючи вищевказане, у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру надбавки за особливості проходження служби з 65% до 1% та 95% розміру премії до 10% у довідках від 21.06.2023 № ЮО103916, виданих станом на 29.01.2020 та на 01.01.2021, відтак, такі дії є протиправними.
З огляду на викладене, зважаючи на встановлення судом протиправності дій відповідача у визначенні надбавки за особливості проходження служби у розмірі 1 % від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, та премії - 10% при виготовленні довідок про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними станом на 29.01.2020 та на 01.01.2021, з метою відновлення порушеного права позивача слід зобов'язати Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020 та на 01.01.2021 відповідно до вимог ст. ст. 43 і 63 Закону України від 19.04.1992 №2262-ХІІ, статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови КМУ від 30.08.2017 № 704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, а саме надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років та премії у розмірі 95% посадового окладу, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2020 та з 01.02.2021 основного розміру пенсії.
Стосовно вимоги про визнання протиправною бездіяльності Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка полягає у невнесенні до оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020, 01.01.2021 від 21.06.2023 № ЮО103916, які видані на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 у справі №420/3141/23, відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби (65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років) та премії (95% від посадового окладу) відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 та рішення Міністра оборони України від 14.01.2020 № 248/291 суд зазначає наступне.
Під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити.
В свою чергу дії - це юридичні факти, які пов'язані з волею суб'єктів правовідносин; це поведінка людей; зовнішнє вираження волі людини. Відмінна риса даного виду юридичних фактів полягають у тому, що норми права пов'язують з ними юридичні наслідки саме в силу вольового характеру юридичних дій.
Юридичні дії - це вчинки особи, акти державних органів, інших суб'єктів, що відбуваються за волевиявленням суб'єкта правовідносин.
Судом встановлено, що відповідачем виготовлено довідки про грошове забезпечення станом на 29.01.2020 та на 01.01.2021. Тобто, відповідачем вчинені активні дії, спрямовані на видачу оновлених довідок, проте протиправними діями зменшено відсоток надбавки за особливості проходження служби та премії.
Аналізуючи викладене, суд вважає, що саме діями відповідача, а не бездіяльністю порушені права позивача.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Враховуючи те, що відповідач не скористався своїм правом та не надав відзиву на позовну заяву, належних та допустимих доказів, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, враховуючи часткове задоволення позовних вимог та згідно із ст.139 КАС України судові витрати позивача зі сплати судового збору у сумі 536,80 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00 грн, суд зазначає наступне.
За змістом статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі №815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.
Судом встановлено, що між позивачем та адвокатським об'єднанням «Трійця» в особі керівника об'єднання адвоката Шаповалова Олексія Юрійовича укладено договір № 10/23 про надання правової допомоги від 30.01.2023.
Відповідно до пункту 4.1 договору № 10/23 від 30.01.2023 розмір гонорару адвоката погоджується сторонами окремо. Загальна вартість договору складає загальну вартість наданих послуг, які зазначені у актах наданих послуг та/або рахунках-фактурах, які були виставлені клієнту за договором та інших додатках до договору, які є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до додаткової угоди №1 до договору № 10/23 від 30.01.2023 про надання правової допомоги від 16.02.2023 вартість послуг становить 4000,00 грн.
На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу у сумі 4000,00 грн позивачем надано акт № 2 наданих юридичних послуг від 30.11.2023 та квитанцію від 16.02.2023 на суму 4000,00 грн.
Відповідно до акту № 2 наданих юридичних послуг від 30.11.2023 адвокатом були надані такі послуги клієнту, а саме: консультація, підготовка позовної заяви - 4000,00 грн.
Слід зазначити, що згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до статті 30 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Такий самий висновок сформульований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 26 січня 2023 року у справі №280/3242/19, від 19 січня 2023 року у справі №1.380.2019.003790, від 30 листопада 2022 року у справі №520/11678/21.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір був обґрунтованим. Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд, не може бути обов'язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.
З огляду на викладене, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.
Перевіривши обґрунтованість заявлених позивачем до відшкодування витрат у розрізі видів наданих адвокатом послуг, складність юридичних питань, які були предметом дослідження в суді, суд вважає заявлений позивачем до відшкодування розмір правової допомоги частково необґрунтованим та, як наслідок, завищеним, а, відтак таким, що підлягає зменшенню. Розумно обґрунтованими, на думку суду, є витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача, оскільки дана сума є співмірною до предмету спору і ціни позову, складності даної справи та об'єму виконаних робіт.
Відтак, суд доходить висновку, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо зменшення розміру надбавки за особливості проходження служби та премії під час оформлення довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 21.06.2023 року № ЮО103916 станом на 29.01.2020 року та на 01.01.2021 року.
Зобов'язати Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (65044, м. Одеса, вул. Пироговська, 6, код ЄДРПОУ 08402040) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 29.01.2020 року та на 01.01.2021 року відповідно до вимог ст. ст. 43 і 63 Закону України від 19.04.1992 №2262-ХІІ, статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року та на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови КМУ від 30.08.2017 № 704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, а саме надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років та премії у розмірі 95% посадового окладу, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2020 року та з 01.02.2021 року основного розміру пенсії.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (65044, м. Одеса, вул. Пироговська, 6, код ЄДРПОУ 08402040) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (65044, м. Одеса, вул. Пироговська, 6, код ЄДРПОУ 08402040) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.С. Пекний