29 лютого 2024 рокусправа №380/20734/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України у Львівській області, Головного управління Національної поліції України у Львівській області, про визнання протиправними та скасування наказів.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України у Львівській області (далі - відповідач 1, Стрийське РУП ГУНП у Львівській області), Головного управління Національної поліції України у Львівській області (далі - відповідач 2, ГУНП у Львівській області), в якому просить:
- визнати незаконним та скасувати наказ начальника Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області від 06.07.2023 №307 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії»;
- визнати незаконним та скасувати наказ начальника Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області «Про застосування дисциплінарного стягнення до дізнавача сектору дізнання Стрийського РУП ГУНП у Львівській області» від 14.08.2023 №371 про застосування до дізнавача сектору дізнання Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - догана;
- стягнути на користь ОСОБА_1 з відповідачів Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області та Головного управління Національної поліції у Львівській області судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 копійок.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до нього необґрунтовано застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани, оскільки доручення ГУНП у Львівській області відповідно до якого на щоденних ранкових нарадах здійснюється, зокрема, перевірка дотримання правил носіння однострою, належно не доведено до відома особового складу, а начальником Стрийського РУП ГУНП у Львівській області на виконання доручення не видано жодного наказу чи розпорядження щодо проведення щоденних зборів особового складу та проведення стройового огляду. Додатково зазначив, що під час проведення службового розслідування було допущено грубі порушення чинного законодавства.
Ухвалою суду від 06.09.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.
Відповідач 1 відзиву на позов у встановлений строк не подав. Про розгляд справи повідомлений належним чином.
Відповідач 2 проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Вказав, що відповідно до висновку службового розслідування від 04.08.2023 позивача фактично притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, який полягав у невиконанні чи неналежному виконанні вимог службової дисципліни, що стало підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Спірний наказ винесено на підставі результатів проведення службового розслідування та в межах повноважень, встановлених законом, тому відсутні підстави для його скасування.
У відповіді на відзив позивач вказав, що відповідач 2 не спростував зазначені в позовній заяві обґрунтування, а лише виклав норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, а також розкрив зміст матеріалів службового розслідування.
Ухвалою суду від 12.02.2024 витребувано в Головного управління Національної поліції у Львівській області наказ ГУНП у Львівській області «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» від 27.04.2023 №1470. Такі докази на виконання ухвали суду надано.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 статті 262 КАС України).
Суд на підставі позовної заяви, відзиву, відповіді на відзив, а також долучених письмових доказів,-
ОСОБА_1 проходить службу в Стрийському РУП ГУНП у Львівській області на посаді дізнавача сектору дізнання Стрийського РУП ГУНП у Львівській області у спеціальному званні «старший лейтенант поліції».
Наказом Стрийського РУП ГУНП у Львівській області №306 від 06.07.2023 призначено службове розслідування на підставі рапорта начальника сектору кадрового забезпечення Стрийського РУП ГУНП у Львівській області. Підставою для подання рапорту стало прибуття позивача в цільному одязі 05.07.2023 на щоденний ранковий збір особового складу на виконання доручення начальника ГУНП у Львівській області «Про щоденні збори особового складу та організацію загальнонаціональної хвилини мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України» №27 від 07.07.2022, під час проведення якої проводилась перевірка носіння однострою.
Наказом Стрийського РУП ГУНП у Львівській області №307 від 06.07.2023 призначено службове розслідування на підставі рапорта начальника сектору кадрового забезпечення Стрийського РУП ГУНП у Львівській області. Підставою для подання рапорту стало порушення позивачем вимог доручення начальника ГУНП у Львівській області «Про щоденні збори особового складу та організацію загальнонаціональної хвилини мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України» №27 від 07.07.2022 та наказу ГУНП у Львівській області «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» №1470 від 27.04.2023.
За результатами службового розслідування, розпочатого на підставі наказу №306, встановлено, що факти викладені в рапорті начальника сектору кадрового забезпечення Стрийського РУП ГУНП у Львівській області частково знайшли своє підтвердження. Відповідачем 1 прийнято рішення наголосити на виконанні вимог доручення, а також прибувати на ранковий збір особового складу у форменому одязі. Крім того, 13.07.2023 позивача ознайомлено та доведено до відома доручення начальника ГУНП у Львівській області, у присутності особового складу роз'яснено про необхідність прибуття на ранковий збір в форменому одязі.
За результатами службового розслідування, розпочатого на підставі наказу №307 від 06.07.2023, встановлено: « 2. Відомості, що стали підставою для призначення службового розслідування, вважати такими, що частково знайшли своє підтвердження. 3. За грубе порушення вимог пункту 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 2 частини 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, підпункту 1.1 та частини 3 підпункту 1.7 пункту 1 наказу керівника ГУНП у Львівській області «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» від 27.04.2023 №1470, на підставі п. 2 ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України - до дізнавача сектору дізнання Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0118499) застосувати дисциплінарне стягнення - догана».
Наказом начальника Стрийського РУП ГУНП у Львівській області №371 від 14.08.2023 «Про застосування дисциплінарного стягнення до дізнавача сектору дізнання Стрийського РУП ГУНП у Львівській області» позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення став дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни.
Вважаючи накази про призначення службового розслідування та накладення дисциплінарного стягнення безпідставними, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Вирішуючи справу, суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Головним питанням у цьому спорі є оцінка дій та рішень суб'єкта владних повноважень в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про Національну поліцію", Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893.
Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України від 02.07.2015 №580-VІІІ "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VІІІ) передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно з пунктами 1-2 частини 1 статті 18 Закону №580-VІІІ поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до статті 19 Закону №580-VIIІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Частиною 1 статті 59 Закону №580-VІІІ визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, визначено Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Дисциплінарним статутом визначено поняття службової дисципліни. Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до частини 2 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно з пунктами 1, 4, 6, 8, 12 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення.
Згідно з пунктом 1 Розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179 під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
Статтею 13 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
При цьому черговість накладення зазначених стягнень Дисциплінарним статутом не визначена, а тому, рішення про застосування того чи іншого дисциплінарного стягнення на порушника приймається керівником на підставі рекомендацій викладених дисциплінарною комісією у висновку службового розслідування за умови його проведення.
Діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського врегульовано статтею 14 Дисциплінарного статуту.
Згідно з частинами 1- 4, 7 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.
Відповідно до статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; користуватися правничою допомогою.
Згідно з частиною 10 статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначено Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 (далі - Порядок №893).
Порядок утворення в органах (підрозділах) поліції, а також закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, дисциплінарних комісій та їх повноваження визначено Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 (далі - Положення №893).
Відповідно до пункту 3 розділу 1 Положення №893 дисциплінарна комісія утворюється у складі не менше трьох осіб, з яких визначається голова дисциплінарної комісії. У разі призначення службового розслідування за відомостями про скоєння поліцейським дисциплінарного проступку, що потребує значного обсягу дій, зокрема опитування великої кількості поліцейських та інших осіб, витребування та аналізу значного обсягу матеріалів, уповноважений керівник може призначати заступника голови дисциплінарної комісії. Головою дисциплінарної комісії, утвореної в поліції, може бути лише поліцейський.
Пунктом 10 розділу 1 Положення №893 передбачена заборона включати до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, щодо якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, заінтересованих у результатах розслідування.
Згідно з пунктом 11 розділу 1 Положення №893 внесення змін до персонального складу дисциплінарної комісії здійснюється шляхом видання відповідного письмового наказу уповноваженого керівника на підставі вмотивованого рапорту голови дисциплінарної комісії, що свідчить про наявність правових підстав для внесення змін до персонального складу дисциплінарної комісії. У разі відсутності з поважних причин голови дисциплінарної комісії зазначений(а) рапорт (заява) подається заступником голови дисциплінарної комісії або членом дисциплінарної комісії, визначеним з дотриманням частини шостої статті 2 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до підпункту 9 пункту 3 розділу 3 Положення №893 член дисциплінарної комісії: зобов'язаний заявити про самовідвід у випадках, передбачених цим Положенням.
Пунктами 2, 7 Розділу 5 Порядку №893 передбачено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:
- одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;
- одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;
- отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
Відповідно до пункту 8 Розділу 5 Порядку №893 за рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб.
Згідно з пунктом 14 Розділу 5 Порядку №893 під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.
У письмовому поясненні поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб зазначаються посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові особи, що одержує пояснення; прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце роботи, посада, адреса проживання особи, що надає пояснення, а якщо пояснення надається поліцейським, додатково зазначаються відомості про освіту, час служби в поліції та на займаній посаді; попередження особи про право відмовитися надавати пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; надання особою, що надає пояснення, згоди на обробку та використання в службових документах поліції її персональних даних.
Відповідно до вказаних норм Порядку №893 службове розслідування стосовно поліцейського може проводитись дисциплінарною комісією у письмовому провадженні або за рішенням уповноваженого керівника на відкритому засіданні комісії. При здійсненні такого розслідування у письмовому провадженні (за наявними матеріалами) обов'язковим є надання поліцейським щодо якого воно проводиться письмових пояснень або фіксації відмови у їх наданні.
Статтею 21 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
Згідно з частинами 1-2 статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується. Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.
Отже, дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, який зафіксовано в матеріалах службового розслідування. Висновок за результатами службового розслідування повинен містити повне та об'єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку та встановлення наявності (або відсутності) вини порушника.
Приписами статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову
Стосовно доводів позивача про те, що його прибуття на щоденні ранкові збори без однострою не може вважатися порушенням службової дисципліни, а тому, дисциплінарне стягнення у виді догани застосовано незаконно, суд керується таким.
Службові розслідування проведені на підставі рапортів начальника сектору кадрового забезпечення Стрийського РУП ГУНП у Львівській області. Підставами для подання стали порушення позивачем вимог доручення начальника ГУНП у Львівській області «Про щоденні збори особового складу та організацію загальнонаціональної хвилини мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України» №27 від 07.07.2022 та наказу ГУНП у Львівській області «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» №1470 від 27.04.2023.
Службове розслідування за фактом прибуття позивача без однострою на щоденний ранковий збір 05.07.2023, під час якого проводилась перевірка правил носіння однострою, розпочато 06.07.2023 на підставі наказу №306 від 06.07.2023, наказом Стрийського РУП ГУНП у Львівській області №328 від 18.08.2023 продовжено строк проведення службового розслідування.
Під час службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 на ранковому зборі особового складу перебував у цивільному одязі, про що 06.07.2023 складено акт про невиконання вимог доручення ГУНП у Львівській області «Про щоденні збори особового складу та організацію загальнонаціональної хвилини мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України» №27 від 07.07.2022.
За результатами службового розслідування встановлено, що факти викладені в рапорті начальника сектору кадрового забезпечення Стрийського РУП ГУНП у Львівській області частково знайшли своє підтвердження. Відповідачем 1 прийнято рішення наголосити на виконанні вимог доручення, а також прибувати на ранковий збір особового складу у форменому одязі. Крім того, 13.07.2023 позивача ознайомлено та доведено до відома доручення начальника ГУНПУ у Львівській області, у присутності особового складу роз'яснено про необхідність прибуття на ранкові збори в форменому одязі.
Службове розслідування за фактом порушення позивачем вимог доручення начальника ГУНП у Львівській області «Про щоденні збори особового складу та організацію загальнонаціональної хвилини мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України» №27 від 07.07.2022 та наказу ГУНП у Львівській області «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» №1470 від 27.04.2023., розпочато 06.07.2023 на підставі наказу №307 від 06.07.2023, наказом Стрийського РУП ГУНП у Львівській області №329 від 18.08.2023 продовжено строк проведення службового розслідування.
Під час службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 систематично прибував у цивільному одязі на щоденні ранкові збори особового складу Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, які проводились відповідно до доручення ГУНП у Львівській області «Про щоденні збори особового складу та організацію загальнонаціональної хвилини мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України» №27 від 07.07.2022. Відповідні акти складені: 06.07.2023, 12.07.2023, 13.07.2023, 18.07.2023, 01.08.2023, 03.08.2023.
За результатами службового розслідування №307 від 06.07.2023 встановлено: « 2. Відомості, що стали підставою для призначення службового розслідування, вважати такими, що частково знайшли своє підтвердження. 3. За грубе порушення вимог пункту 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 2 частини 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, підпункту 1.1 та частини 3 підпункту 1.7 пункту 1 наказу керівника ГУНП у Львівській області «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» від 27.04.2023 №1470, на підставі п. 2 ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України - до дізнавача сектору дізнання Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0118499) застосувати дисциплінарне стягнення - догана».
Відповідно до статті 5№ Закону №580-VІІІ ознаками належності до поліції є символіка поліції, однострій поліцейських, спеціальні звання, відомчі відзнаки, спеціальний жетон та службове посвідчення поліцейського.
Правила носіння однострою поліцейських затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України 19.08.2017 №718 визначають порядок та умови використання предметів однострою (далі - Правила).
Відповідно до пункту 5 розділу 1 Правил поліцейські мають право на носіння однострою у службовий та позаслужбовий час у порядку, визначеному цими Правилами.
Згідно з пунктами 7, 8 розділу 1 Правил під час виконання службових обов'язків (завдань) носіння однострою поліцейськими визначається безпосереднім або прямим керівником. Поліцейські зобов'язані: носити однострій відповідно до вимог цих Правил; утримувати однострій у зразковому стані; бережно ставитися до однострою та запобігати його пошкодженню й забрудненню.
З метою покращення службової дисципліни ГУНП у Львівській області видано наказ «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» №1470 від 27.04.2023 (далі - Наказ №1740).
Відповідно до підпункту 1.2 пункту 1 Наказу №1470 наказано кожному поліцейському органів та підрозділів ГУНП у Львівській області неухильно дотримуватись Правил етичної поведінки поліцейських.
Підпунктом 1.7 пункту 1 Наказу №1470 передбачено, що під час виконання службових обов'язків не допускається перебування на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння. Поліцейський повинен мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу.
Відповідно до пункту 11 розділу 1 Правил контроль за зовнішнім виглядом поліцейських, наявністю, станом предметів однострою та за дотриманням поліцейськими вимог цих Правил здійснюється керівниками (заступниками керівників, уповноваженими особами від керівництва) органів (підрозділів) поліції, ЗВО під час проведення ними стройових оглядів, інструктажів, занять.
У дорученні начальника ГУНП у Львівській області №27 від 07.07.2022 «Про щоденні збори особового складу та організацію загальнонаціональної хвилини мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України» зазначено: «Начальникам управлінь, відділів, секторів апарату ГУНП, районних управлінь, відділів, відділень поліції, командирам стройових підрозділів ГУНП у Львівській області забезпечити щоденний контроль за службовою діяльністю особового складу, дотриманням підлеглими службової дисципліни, внутрішнього розпорядку дня, готовністю до виконання завдань та функцій поліції. З цією метою, серед інших дієвих заходів, проводити щоденний збір особового складу о 09.00 год., під час якого здійснювати перевірку:
- дотримання правил носіння однострою;
- готовності працівників до несення служби (роботи), стану здоров?я (в тому числі на предмет перебування у стані сп?яніння).
Відповідно до резолюції проставленій на дорученні з його змістом 08.07.2022 ознайомились 4 посадові особи, які повинні забезпечити виконання доручення особовим складом.
З огляду на вказане слід виснувати, що однострій поліцейського - формений одяг працівника поліції встановленого зразка. Однострій поліцейського є невід'ємною ознакою належності працівника до органів Національної поліції. Поліцейський зобов'язаний під час виконання службових обов'язків перебувати у форменому одязі та дотримуватися правил носіння однострою.
У цьому контексті суд не бере до уваги доводи позивача, що носіння однострою відповідно до Правил є його правом, а не обов'язком.
Відповідно до результатів службового розслідування, розпочатого на підставі наказу №306 від 06.07.2023, дисциплінарна комісія прийняла рішення наголосити на виконанні вимог доручення, а також прибувати на ранковий збір особового складу у форменому одязі. Крім того, слід акцентувати увагу, що 13.07.2023 позивача ознайомлено та доведено до відома доручення начальника ГУНПУ у Львівській області, у присутності особового складу роз'яснено про необхідність прибуття на ранкові збори в форменому одязі.
Тому, суд критично ставиться до доводів позивача про те, що йому не доведено до відома доручення начальника ГУНУ у Львівській області №27 від 07.07.2022 «Про щоденні збори особового складу та організацію загальнонаціональної хвилини мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України».
Службовим розслідування, розпочатим на підставі наказу №307 від 06.07.2023, встановлено, що після додаткового ознайомлення та роз'яснення доручення, позивач продовжував з'являтися на щоденні ранкові збори без форменого одягу. Стрийським РУП ГУНП у Львівській області складено Акти «про невиконання вимог доручення ГУ НПУ у Львівській області від 07.07.2022 №27 дізнавачем сектору дізнання Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 » від 13.07.2023, 18.07.2023, 01.08.2023, 03.08.2023.
Суд акцентує увагу, що відповідно до статті 26 Дисциплінарного статуту якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським, стосовно якого призначено службове розслідування, вчинено інший дисциплінарний проступок, обставини його вчинення підлягають перевірці уповноваженою особою під час проведення такого службового розслідування.
Щодо доводів позивача про порушення під час призначення та проведення службового розслідування суд зазначає таке.
Відповідач 2 не заперечує, що під час проведення службового розслідування одним із членів дисциплінарної комісії, ОСОБА_2 , подано рапорт про виключення її зі складу дисциплінарної комісії, оскільки вона перебуває в дружніх відносинах із ОСОБА_1 . Розглянувши рапорт, ОСОБА_2 виключена зі складу дисциплінарної комісії на підставі наказу начальника Стрийського РУП ГУНП у Львівській області «Про внесення змін до наказу Стрийського РУП ГУНП у Львівській області від 06.07.2023 №307 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» №359 від 04.08.2023.
Дослідивши обставини призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії, суд не встановив порушення відповідачем 1 норм Дисциплінарного статуту, Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 №893. Крім того, позивач жодним чином не довів що ця обставина призвела до порушення його прав під час проведення службового розслідування.
Відповідно до вимог частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Обставини справи свідчать, що рішення та дії відповідачів, вчинені у процесі притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відповідають встановленим КАС України критеріям, є законними та обґрунтованими.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, законність і обґрунтованість дій та рішень відповідачів. Отже, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС відшкодування судових витрат позивачу, якому у задоволенні позову відмовлено повністю, не передбачено.
Керуючись статтями 2, 19, 22, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 294 КАС України суд,-
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кравців О.Р.