28 лютого 2024 рокусправа № 380/24405/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Желік О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до НОМЕР_2 прикордонного Карпатського загону (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016-2017 рр. та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 по листопад 2017 включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати НОМЕР_2 прикордонний Карпатський загін (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016-2017 рр. та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 по листопад 2017 включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Позивач зазначив, що 14.05.2021 йому було виплачено 33901,28 грн індексацію грошового забезпечення за період липень 2017 - лютий 2018 року та 18.10.2022 виплачено 50941,07 грн на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.03.2022 по справі №380/12078/21. Під час проходження військової служби було проведено нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення у червні 2016 року у розмірі 4932,15 грн., у лютому 2017 року у розмірі 4943,55 грн.
Згідно із особистих карток грошового забезпечення за 2016-2018 рр. у період з січня 2016 по лютий 2018 включно позивачу була нарахована та виплачена щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» (далі - щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889). Однак, у вказаний період місячне грошове забезпечення позивача протиправно не було проіндексоване, відповідно нарахування та виплату щомісячної додаткової грошової винагороди та грошової допомоги на оздоровлення проведено відповідачем виходячи із непроіндексованого (знеціненого) місячного грошового забезпечення. З підстав наведених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою від 20.10.2023 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження для надання відзиву на позовну заяву.
13.12.2023 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позову заперечує. Відзив обґрунтований тим, що до винагорода не включається до складу грошового забезпечення з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат. Окрім того, вказує, що грошова допомога на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення, а також підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця не входить до складу грошового забезпечення військовослужбовця, а є самостійними видами допомоги, які виплачуються за певних умов при вибутті військовослужбовця у щорічну основну відпустку та переїзді до нового місця служби. З врахуванням викладеного просив в задоволенні позову відмовити.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 05.02.2018 № 6-ОС ОСОБА_1 виключено із списку особового складу загону та всіх видів забезпечення звільненого з військової служби за підпунктом «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»
Відповідно до особистих карток грошового забезпечення за 2016-2018 рр. у період з січня 2016 по листопад 2017 включно ОСОБА_1 була нарахована та виплачена щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» (далі - щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889) та у червні 2016 року у розмірі 4932,15 грн., у лютому 2017 року у розмірі 4943,55 грн проведено нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення.
Однак, у вказаний період місячне грошове забезпечення позивача протиправно не було проіндексоване, відповідно нарахування та виплату щомісячної додаткової грошової винагороди та грошової допомоги на оздоровлення проведено відповідачем виходячи із не проіндексованого (знеціненого) місячного грошового забезпечення.
При вирішенні спору по суті суд керувався таким.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-ХІІ від 25.03.1992 (далі - Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Права, пільги та соціальні гарантії військовослужбовців визначаються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-XII).
Частиною першою статті 9 Закону №2011-XII обумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами другою та третьою статті 9 Закону №2011-XII встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Абзацами першим та другим частини четвертої вказаної статті встановлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Також, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №1294 від 07.11.2007 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Суд констатує, що право на грошову допомогу на оздоровлення за 2016-2017 роках та щомісячну додаткову грошову винагороду за період із січня 2016 року по листопад 2017 року позивач набув, в цій частині його право було реалізоване.
Спірним питанням є включення до складу цих виплат, індексації грошового забезпечення.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України №1282-XII від 03.07.1991 «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-XII).
Статтею 1 Закону №1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 (далі Порядок №1078).
Відповідно до пункту другого Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Пунктом 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 цього Порядку.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, яка спрямована на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, суд доходить висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення.
Субсидіарне застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг.
Правова позиція стосовно систематичного та постійного характеру виплати індексації наведена у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №638/9697/17, від 30.12.2020 у справі №359/8843/16-а.
З особистих карток грошового забезпечення за період з 2015-2018 рр. та інформації наявної у відповідях на адвокатські запити, судом встановлено, Відповідач здійснював нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з липня 2015 по лютий 2018 включно з затримкою, зокрема: 14.05.2021 йому було виплачено 33901,28 грн індексацію грошового забезпечення за період липень 2017 - лютий 2018 року, що підтверджується випискою по надходженням по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та 18.10.2022 виплачено 50941,07 грн на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.03.2022 по справі №380/12078/21, що підтверджується випискою по надходженням по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Також судом встановлено, що розрахунок таких виплат, як щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої Постановою №889, грошової допомоги на оздоровлення було проведено без включення сум індексації до розрахунку таких виплат.
Отже, позовні вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016-2017 рр. та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 по листопад 2017 включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Суд звертає увагу на те, що спірним питанням в цій справі є дії відповідача щодо розрахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2016-2017 роках, та щомісячної додаткової грошової винагороди за період із січня 2016 року по листопад 2017 року без урахування, зокрема, індексації. Тобто дослідженню підлягають обставини включення сум індексації до розрахунку таких виплат, як щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, а не включення цих виплат до складу грошового забезпечення військовослужбовця та їх індексації.
Така ж правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №820/3423/18 від 21.12.2021.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити.
Щодо судового збору, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», такий відповідно до ст.139 КАС України, поверненню позивачу не підлягає.
Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 245 КАС України, суд, -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного Карпатського загону (військова частина НОМЕР_1 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016-2017 роках та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по листопад 2017 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати НОМЕР_2 прикордонний Карпатський загін (військова частина НОМЕР_1 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_5 ) грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016-2017 роках та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по листопад 2017 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Желік О.М.