Іменем України
01 березня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/6/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Луганській області), в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Луганській області щодо припинення виплати позивачу з 01 листопада 2023 року щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та неврахуванні доплати у розмірі 2000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у період з 01 липня 2021 року по 31 жовтня 2023 року під час перерахунку пенсії позивачу на підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року у справі № 360/425/23;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Луганській області поновити з 01 листопада 2023 року виплату позивачу щомісячної доплати, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у розмірі 2000,00 грн, врахувати щомісячні доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у період з 01 липня 2021 року по 31 жовтня 2023 року під час перерахунку пенсії позивачу на підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року у справі № 360/425/23 та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Луганській області щодо проведення виплати пенсії позивачу після її перерахунку на підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року у справі № 360/425/23 з 01 грудня 2019 року з обмеженням максимального розміру, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Луганській області здійснити з 01 грудня 2019 року виплату пенсії позивачу без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01 липня 2021 року, з урахуванням індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» з 01 березня 2022 року, з урахуванням індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» з 01 березня 2023 року та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01 грудня 2019 року.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що він перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ). Пенсію позивачу призначено у розмірі 56 % грошового забезпечення.
14 липня 2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - постанова № 713), якою установлено з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01 березня 2018 року, щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Відповідно до постанови № 713 позивачу з 01 липня 2021 року встановлено щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн, яка виплачувалась по 31 жовтня 2023 року.
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року у справі № 360/425/23 у жовтні 2023 року відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 16 червня 2021 року № 33/33-1600 без врахування вищезазначеної доплати у розмірі 2000,00 грн з 01 листопада 2023 року, а також обмежено максимальний розмір пенсії, а саме розмір пенсії став складати з 01 грудня 2019 року - 16380,00 грн, з 01 липня 2020 року - 17120 грн, з 01 грудня 2020 року - 17120,38 грн, з 01 березня 2022 року - 19340,00 грн, з 01 липня 2022 року - 19517,23 грн, з 01 березня 2023 року - 20930,00 грн.
На думку позивача, відповідачем після перерахунку пенсії позивачу на підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року у справі № 360/425/23 з 01 грудня 2019 року було протиправно обмежено пенсію позивачу максимальним розміром з 01 грудня 2019 року по 01 грудня 2020 року, та з 01 липня 2021 року по теперішній час, при перерахунку з 01 липня 2021 року протиправно не було враховано щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн, яка передбачена постановою № 713, а з 01 листопада 2023 року протиправно припинено щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн, яка передбачена постановою № 713, тому просить задовольнити позовні вимоги.
Заперечуючи проти задоволення позову ОСОБА_1 , ГУ ПФУ в Луганській області 23 січня 2024 року подало відзив на позовну заяву та 24 січня 2024 року додаткові пояснення, вказуючи на те, що позивач з 01 січня 2007 року перебуває на обліку відповідача, як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), по лінії Міністерства внутрішніх справ. Розмір пенсії обчислено із розрахунку 56 % відповідних сум грошового забезпечення.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон № 2262-ХІІ.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно з якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - постанова № 713) установлено з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01 березня 2018 року, щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000,00 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000,00 грн, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01 липня 2021 року.
Пунктом 3 постанови № 713 надано вказівку Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 01 липня 2021 року виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій» для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ.
Виходячи із наведених норм слідує, що постановою № 713 визначено, зокрема, для осіб, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року, щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, при цьому обумовлено, що вказана доплата не виплачується у разі, коли пенсія переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. У такому випадку щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
На виконання постанови № 713 відповідач доплачував позивачу, як особі, пенсію якій призначено до 01 березня 2018 року, з 01 липня 2021 року щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн. Розмір пенсії позивача з 01 липня 2021 року з урахуванням постанови № 713 склав 8081,26 грн.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» установлено, що з 01 березня 2022 року особам, пенсія яких призначена відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ до 31 грудня 2021 року, включно, розмір пенсії підвищується на коефіцієнт збільшення, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Таким чином, Уряд визначив провести індексування військових пенсій за такими критеріями: особам, яким пенсія була призначена до 31 грудня 2021 року; виплату здійснювати у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
З розрахунку за пенсійною справою № 101203009968-МВС ОСОБА_1 вбачається, що, починаючи з 01 березня 2022 року розмір пенсії позивача з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» складав 8932,64 грн.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» установлено, що з 01 березня 2023 року розмір пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року включно, підвищується на коефіцієнт збільшення, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
При цьому абзацом другим пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 установлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500,00 грн (12492,93 х 0,197 = 1500,00 грн).
З 01 березня 2023 року з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» розмір пенсії позивача склав 10298,37 грн.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року у справі № 360/425/23, яке набрало законної сили 20 вересня 2023 року (далі - рішення від 24 травня 2023 року), ГУ ПФУ в Луганській області зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, які визначені у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 16 червня 2021 року № 33/33-1600, та фактично сплачених сум.
До перерахунку, проведеного на виконання рішення від 24 травня 2023 року, розмір пенсії позивача з 01 червня 2021 року складав 6081,26 грн, з 01 липня 2021 року з урахуванням постанови № 713 - 8081,26 грн, з 01 березня 2022 року з урахуванням постанов Кабінету Міністрів України № 713 та № 118 від 16 лютого 2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» - 8932,64 грн, з 01 березня 2023 року з урахуванням постанов Кабінету Міністрів України № 713, № 118 від 16 лютого 2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» і № 168 від 24 лютого 2023 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» - 10298,37 грн.
На виконання рішення від 24 травня 2023 року у жовтні 2023 року ГУ ПФУ в Луганській області ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 16 червня 2021 року № 33/33-1600 з урахуванням раніше виплачених сум. Сума грошового забезпечення за довідкою Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 09 листопада 2021 року № 33/33-4015 усього складає 30572,10 грн.
При цьому, Законом України від 08 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної систем» внесено зміни до статті 43 Закону № 2262-ХІІ, а саме: визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Законом України «Про Державний бюджет на 2019 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму особам, які втратили працездатність; з 01 грудня 2019 року - 1638,00 грн.
Законом України «Про Державний бюджет на 2020 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму особам, які втратили працездатність; з 01 січня 2020 року - 1638,00 грн, з 01 липня 2020 року - 1712,00 грн, з 01 грудня 2020 року - 1769,00 грн.
Законом України «Про Державний бюджет на 2021 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму особам, які втратили працездатність: з 01 січня 2021 року - 1769,00 грн, з 01 липня 2021 року - 1854,00 грн, з 01 грудня 2021 року - 1 934,00 грн.
Законом України «Про Державний бюджет на 2022 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму особам, які втратили працездатність: з 01 липня 2022 року - 2027,00 грн, з 01 грудня 2022 року - 2093,00 грн, який до цього часу не змінювався.
Основний розмір пенсії позивача: 56 % від грошового забезпечення - 30572,10 грн (основний розмір пенсії - 17120,38 грн). З урахуванням постанов Кабінету Міністрів України № 713, № 118 від 16 лютого 2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» і № 168 від 24 лютого 2023 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»: 17789,01 грн. З 01 листопада 2023 року підсумок пенсії з надбавками - 21017,23 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії - 20930,00 грн.
У листопаді 2023 року позивачу виплачено пенсію у розмірі 20930,00 грн.
Розмір розрахованої пенсії після виконання рішення суду у справі № 360/425/23 (без урахування обмежень) складає: з 01 грудня 2019 року по 30 червня 2020 року - 17120,38 грн (максимальний розмір пенсії - 16380,00 грн); з 01 липня 2020 року по 28 лютого 2022 року - 17120,38 грн (максимальний розмір пенсії - 17120,00 грн); з 01 березня 2022 року по 28 лютого 2023 року - 19517,23 грн (максимальний розмір пенсії - 19340,00 грн); з 01 березня 2023 року - 21017,23 грн (максимальний розмір пенсії - 20930,00 грн).
Відповідач правомірно обмежив розмір виплачуваної пенсії на підставі приписів Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної систем» зі змінами.
Отже, позивачу щомісячна доплата у розмірі 2000,00 грн на підставі постанови № 713 нараховувалась та виплачувалась відповідачем з 01 липня 2021 року по 31 жовтня 2023 року.
З 01 листопада 2023 року розмір пенсії позивача становить 20930,00 грн (до перерахунку, проведеному у жовтні 2023 року, було - 10298,37 грн, різниця складає 10631,63 грн, тобто з 01 листопада 2023 року розмір пенсії позивача збільшився понад 2000,00 грн).
Таким чином, оскільки після проведеного перерахунку пенсії позивача на виконання рішення від 24 травня 2023 року її розмір збільшився більше ніж на 2000,00 грн, підстав для продовження з 01 листопада 2023 року виплати щомісячної доплати до пенсії відповідно до постанови № 713 немає (розрахунок доплати проведено з урахуванням раніше виплачених сум).
Доводи позивача про те, що перерахунок його пенсії, проведений на підставі рішення суду, був спрямований на відновлення його прав та не є тим перерахунком (переглядом) пенсії, який мав відбутись після 01 березня 2018 року відповідно до норм чинного пенсійного законодавства, є безпідставними.
Відповідач звертає увагу, що перерахунок (перегляд) пенсії у розумінні постанови № 713 полягає у будь-якому перерахунку пенсії, в тому числі у зв'язку зі зміною складових грошового забезпечення, чи перегляді загального розміру пенсії у зв'язку із встановленням тих чи інших доплат, передбачених чинним законодавством.
Оскільки право на перерахунок пенсії позивач набув з 01 грудня 2019 року (тобто після 01 березня 2018 року), що підтверджено рішенням від 24 травня 2023 року, проведений відповідачем перерахунок пенсії на виконання вказаного рішення суду, за яким розмір пенсії позивача збільшився більше ніж на 2000,00 грн, не дає права на продовження нарахування щомісячної доплати до пенсії відповідно до вимог постанови № 713.
Щодо розрахунку доплати за рішенням від 24 травня 2023 року додатково зазначено, що розрахунок суми доплати проведено з урахуванням раніше виплачених сум, у тому числі 2000,00 грн, що виплачувались позивачу щомісяця фактично у період з 01 липня 2021 року по 31 жовтня 2023 року, як це передбачено постановою № 713.
09 жовтня 2023 року за вхід. № 6698/П-1200-23 відповідачем зареєстровано звернення ОСОБА_1 ВЕБ-12001-Ф-С-23-238668, подане через вебпортал Пенсійного фонду України 09 жовтня 2023 року, в якому заявник просив виконати рішення від 24 травня 2023 року.
Розглянувши звернення позивача від 09 жовтня 2023 року, відповідач листом від 26 жовтня 2023 року вихід. № 6450-6698/П-02/8-1200/23 повідомив про стан виконання рішення від 24 травня 2023 року.
07 листопада 2023 року за вхід. № 7476/П-1200-23 відповідачем зареєстровано звернення ОСОБА_1 ВЕБ-12001-Ф-С-23-267509, подане через вебпортал Пенсійного фонду України 07 листопада 2023 року.
Розглянувши звернення позивача від 07 листопада 2023 року, відповідач листом від 29 листопада 2023 року за вих. № 7280-7476/П-02/8-1200/23, окрім іншого, повідомив, що після проведення у жовтні 2023 року перерахунку пенсії на виконання рішення від 24 травня 2023 року розмір пенсії збільшився на суму, що перевищує 2000,00 грн, за таких обставин з урахуванням абзацу 3 пункту 1 постанови № 713, підстав для встановлення щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн немає.
Перерахунок пенсії проведено в межах покладених судовим рішенням зобов'язань та з урахуванням вимог чинного законодавства.
Лист відповідача від 29 листопада 2023 року за вих. № 7280-7476/П-02/8-1200/23 має суто роз'яснювальний характер та не тягне для позивача правових наслідків, оскільки не є актом індивідуальної дії - рішенням суб'єкта владних повноважень.
Лист ГУ в Луганській області від 29 листопада 2023 року за вих. № 7280-7476/П-02/8-1200/23 не є рішенням суб'єкта владних повноважень, втім позивач і не просить визнати цей лист протиправним та скасувати його у судовому порядку.
При цьому, відповідач звертає увагу, що через друкарську помилку у листі від 29 листопада 2023 року № 7280-7476/П-02/8-1200/23 зазначено невірний розмір розрахованої пенсії після виконання рішення суду у справі № 360/425/23 (без урахування обмежень).
Крім того, заперечує проти стягнення з відповідача судового збору, оскільки відповідно до частини першої статті 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків (частини єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) та використовуються на: виплату пенсій, передбачених цим Законом; надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних виплат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду.
Згідно з частиною другою статті 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
З огляду на вказане відповідач просить під час вирішення питання про стягнення судового збору врахувати те, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заборонено використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
На підставі вказаного, ГУ ПФУ в Луганській області просить відмовити в задоволені позову ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 08 січня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали судової справи у електронній формі, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) є пенсіонером за вислугу років та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Луганській області як отримувач пенсії за вислугу років, розмір пенсії обчислено із розрахунку 56 % відповідних сум грошового забезпечення, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 від 23 вересня 2009 року, виданим Пенсійним фондом України, розрахунком пенсії за пенсійною справою № 101203009968-МВС.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року у справі № 360/425/23, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року, задоволено позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Луганській області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 16 червня 2021 року № 33/33-1600. Зобов'язано ГУ ПФУ в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 16 червня 2021 року № 33/33-1600, та фактично сплачених сум.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01 липня 2021 року ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії та встановлено щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн, розмір пенсії з 01 липня 2021 року складав 8081,26 грн, що підтверджується перерахунком пенсії станом на 01 липня 2021 року за пенсійною справою № 101203009968-МВС.
Щомісячна доплата до пенсії у розмірі 2000,00 грн на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» позивачу нараховувалась та виплачувалась з 01 липня 2021 року по 31 жовтня 2023 року, що підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 101203009968-МВС.
У жовтні 2023 року на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року у справі № 360/425/23 ГУ ПФУ в Луганській області здійснено перерахунок пенсії позивачу з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 16 червня 2021 року № 33/33-1600 року у розмірі 56 % від грошового забезпечення, розмір пенсії станом на 01 листопада 2023 року складає 20930,00 грн, що підтверджується розрахунком пенсії станом на 01 листопада 2023 року за пенсійною справою № 101203009968-МВС.
Згідно з розрахунків на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою позивача № 101203009968-МВС різниця між фактично виплаченою позивачу пенсією та донарахованою сумою доплати до пенсії за період з 01 грудня 2019 року до 31 жовтня 2023 року на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року у справі № 360/425/23 складає 488230,88 грн.
Відповідно до розрахунків пенсії за пенсійною справою № 101203009968-МВС після проведеного перерахунку за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року у справі № 360/425/23 розмір пенсії позивача з 01 грудня 2019 року склав 16380,00 грн, з 01 липня 2020 року - 17120,00 грн, з 01 березня 2022 року - 19340,00 грн, з 01 березня 2023 року - 20930,00 грн.
Відповідно до розрахунків пенсії з урахуванням рішення суду від 24 травня 2023 року у справі № 360/425/23 у період з 01 грудня 2019 року по 30 червня 2020 року позивачу нараховувалась пенсія у розмірі 17120,38 грн (56 % від грошового забезпечення), з урахуванням обмеження максимального розміру пенсії - 16380,00 грн; у період з 01 липня 2020 року до 28 лютого 2022 року позивачу нараховувалась пенсія у розмірі 17120,38 грн (56 % від грошового забезпечення), з урахуванням обмеження максимального розміру пенсії - 17120,00 грн; у період з 01 березня 2022 року до 28 лютого 2023 року позивачу нараховувалась пенсія у розмірі 19517,23 грн (56 % від грошового забезпечення), з урахуванням обмеження максимального розміру пенсії - 19340,00 грн; з 01 березня 2023 року позивачу нараховується пенсія у розмірі 21017,23 грн (56 % від грошового забезпечення), з урахуванням обмеження максимального розміру пенсії - 20930,00 грн.
Отже, з наданих документів та заяв по суті справи судом установлено, що:
- на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року у справі № 360/425/23 ГУ ПФУ в Луганській області проведено перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року як визначено судом;
- після перерахунку пенсії за вислугу років з 01 грудня 2019 року на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року у справі № 360/425/23 з 01 листопада 2023 року позивачу не нараховується та не виплачується щомісячна доплата до пенсії у розмірі 2000,00 грн на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
- перерахунок пенсії за вислугу років з 01 грудня 2019 року на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року у справі № 360/425/23 проведено з урахуванням обмеження розміру пенсії її максимальним розміром.
09 жовтня 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою ВЕБ-12001-Ф-С-23-238668 через вебпортал Пенсійного фонду України, в якій просив виконати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року у справі № 360/425/23.
У відповіді від 26 жовтня 2023 року № 6450-6698/П-02/8-1200/23 на заяву позивача від 09 жовтня 2023 року, яке зареєстроване за вх. № 6698/П-1200-23, ГУ ПФУ в Луганській області зазначило, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року у справі 360/425/23 управлінням у жовтні поточного року здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 грудня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 16 червня 2021 року № 33/33-1600, та фактично сплачених сум. Після проведення перерахунку розмір пенсійної виплати склав 20930,00 грн, який буде нараховано на виплатну відомість листопада 2023 року. Доплату по проведеному перерахунку за період з 01 грудня 2019 року по 31 жовтня 2023 року у розмірі 488230,88 грн обліковано в ГУ ПФУ в Луганській області та буде виплачено з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством.
29 листопада 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою ВЕБ-12001-Ф-С-23-267509 через вебпортал Пенсійного фонду України, в якій просив поновити виплату щомісячної доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн, здійснити виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року у справі № 360/425/23.
У відповіді від 29 листопада 2023 року № 7280-7476/П-02/8-1200/23 ГУ ПФУ в Луганській області зазначило, що пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» визначено, що підвищення у розмірі 2000,00 грн встановлюється, починаючи з 01 липня 2021 року, до основного розміру пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року відповідно до статей 13, 21, 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та яке враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 цього Закону. З липня 2021 року автоматизованим способом позивачу був проведений перерахунок пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та до основного розміру пенсії встановлено щомісячну доплату у розмірі, визначеному даним нормативно-правовим актом. За нормами абзацу 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту (2000,00 грн), не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000,00 грн. За даними електронної пенсійної справи позивача визначено, що після проведення перерахунку пенсії в жовтні 2023 року на виконання рішення суду у справі № 360/425/23, основний розмір пенсії збільшився на суму, що перевищує 2000,00 грн. За матеріалами електронної пенсійної справи позивача визначено, що після проведення перерахунку пенсії з 01 грудня 2019 року на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року у справі № 360/7277/21 з 01 грудня 2019 року основний її розмір збільшився на суму, що перевищує 2000,00 грн. З огляду на вказане, з урахуванням абзацу 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», підстав для виплати щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн після збільшення основного розміру пенсії в результаті її перерахунку на виконання судового рішення немає. Виплату згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» позивач отримував з 01 липня 2021 року по 31 жовтня 2023 року. Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» з 01 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови (1,14), у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» передбачено, що з 01 березня 2023 року розміри пенсій, призначених, зокрема, відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року, включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови (1,197), передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Частиною другою пункту 10 цієї постанови визначено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії не може перевищувати 1500,00 грн. Пенсію проіндексовано з 01 березня 2022 року та з 01 березня 2023 року з чітким дотриманням норм чинного законодавства України. Статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Законом України «Про Державний бюджет на 2019 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму особам, які втратили працездатність; з 01 грудня 2019 року - 1638,00 грн. Законом України «Про Державний бюджет на 2020 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму особам, які втратили працездатність; з 01 липня 2020 року - 1712,00 грн, з грудня 2020 року - 1769,00 грн. Законом України «Про Державний бюджет на 2021 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму особам, які втратили працездатність: з 01 липня 2021 року - 1854,00 грн, з 01 грудня 2021 року - 1934,00 грн. Законом України «Про Державний бюджет на 2022 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму особам, які втратили працездатність: з 01 липня 2022 року - 2027,00 грн, з 01 грудня 2022 року - 2093,00 грн, який до цього часу не змінювався. Розмір розрахованої пенсії після виконання рішення суду у справі № 360/425/23 (без урахування обмежень) складає: з 01 грудня 2019 року - 19289,79 грн; з 01 липня 2020 року - 19311,99 грн; з 01 грудня 2020 року - 19329,09 грн; з 01 липня 2021 року - 19354,59 грн; з 01 грудня 2021 року - 19378,59 грн; з 01 березня 2022 року - 22003,36 грн; з 01 липня 2022 року - 22031,26 грн; з 01 грудня 2022 року - 22051,06 грн; з 01 березня 2023 року - 23551,07 грн. Судові рішення, що набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України, які визначені за судовою справою боржниками, відповідно до покладених зобов'язань, в установленому чинним законодавством порядку. Зміст мотивувальної й резолютивної частин рішення суду конкретизує встановлені судом зобов'язання, в межах яких органи Пенсійного фонду України виконують рішення судів. У випадках, коли зобов'язання, що покладені судовим рішенням на органи Пенсійного фонду України, не визначають окремий порядок проведення перерахунку пенсії, перерахунок здійснюється з урахуванням вимог чинного законодавства. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року у справі № 360/425/23 зобов'язано ГУ ПФУ в Луганській області здійснити позивачу перерахунок пенсії з 01 грудня 2019 року з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 16 червня 2021 року № 33/33-1600, та фактично сплачених сум. Перерахунок пенсії проведено в межах покладених судовим рішенням зобов'язань та з урахуванням вимог чинного законодавства.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначаються Законом України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII).
Вказаний Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та статті 63 Закону № 2262-XII.
Частиною третьою статті 63 Закону № 2262-ХІІ визначено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за Законом № 2262-ХІІ пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина четверта статі 63 Закону № 2262-ХІІ).
11 листопада 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 988, яка набрала чинності 02 грудня 2015 року (далі - постанова № 988), якою затверджено схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3-10.
При цьому пунктом 7 постанови № 988 доручено Міністерству внутрішніх справ України за погодженням з Міністерством соціальної політики та Міністерством фінансів затвердити у двотижневий строк порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання.
Такий порядок було затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських» відповідно до статті 94 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII), постанови № 988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, та який набрав чинності 27 травня 2016 року.
Тобто, у встановлений постановою № 988 двотижневий строк уповноваженими особами Міністерства внутрішніх справ України не було затверджено порядку і умов грошового забезпечення поліцейських.
Таким чином, у січня 2016 року поліцейські фактично не отримували доплат, додаткових видів грошового забезпечення через неприйняття уповноваженими особами Міністерства внутрішніх справ України відповідного нормативно-правового акта.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ Уряд ухвалив постанову № 103, яка набрала чинності 24 лютого 2018 року, абзацом першим пункту 3 якої встановив, перерахувати з 01 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови № 988. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Зміст наведеної норми пункту 3 постанови № 103 свідчить про те, що нормотворець пов'язав перерахунок пенсій відповідній категорії осіб, які отримують пенсію за Законом № 2262-ХІІ з 01 січня 2016 року із складовими грошового забезпечення поліцейського, у тому числі щомісячними додатковими видами грошового забезпечення (надбавками, доплатами, підвищеннями), які фактично виплачувались поліцейським у січні 2016 року, оскільки пов'язав їх із сплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування саме за січень 2016 року.
Проте такі обставини не можуть ставитись у залежність з правом на належаний розмір пенсійного забезпечення з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, визначених у статті 43 Закону № 2262-ХІІ.
При цьому пунктом 2 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 № 260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських» визначено, що він застосовується з дня набрання чинності Законом № 580-VIII, тобто з 07 листопада 2015 року.
Так, пунктом 3 розділу І Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Зокрема, розділом ІІ Порядку № 260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7); надбавка за почесне звання «заслужений» (пункт 8); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9); доплата за учене звання (пункт 10); доплата за службу в нічний час (пункт 11).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, в адміністративній справі № 826/12704/18, визнано протиправним та скасовано пункт 3 постанови № 103.
Водночас, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Суд зазначає, що перерахунок пенсії позивачу з 01 грудня 2019 року був зумовлений набранням законної сили рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року у справі № 360/425/23, яким, зокрема, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 16 червня 2021 року № 33/33-1600.
Разом з цим, суд наголошує на тому, що законодавець делегував Уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Так, «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення «розміру» перерахунку пенсій. При цьому орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 43 Закону № 2262-XII.
До повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, натомість приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого (а не його складові) може змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Суд зазначає, що частина третя статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вказане свідчить про суперечність положень пункту 3 постанови № 103 нормам Закону № 2262-ХІІ, про що також, було зазначено й у висновках судів, які розглядали справи № 826/12704/18 та № 826/3858/18.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18 і від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).
Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, суди у період чинності пункту 3 постанови № 103 у правовідносинах щодо перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасована ця норма постанови Уряду судом), хоч ця норма й не була скасована на момент перерахунку пенсій відповідній категорії осіб у 2018 році на підставі постанови № 988.
З урахуванням вказаного, оскільки зміна грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2016 року, як колишнього працівника міліції на підставі постанови № 988, з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, визначеного у статті 43 Закону № 2262-ХІІ та в повному розмірі.
У свою чергу, з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України 14 липня 2021 року прийняв постанову № 713 (далі - постанова № 713), пунктом 1 якої установив з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ станом на 01 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000,00 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ (абзац 1 пункту 1 постанови № 713).
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту (абзац 2 пункту 1 постанови № 713).
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000,00 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000,00 грн, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру (абзац 3 пункту 1 постанови № 713 в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом № 2262-ХІІ, починаючи з 01 липня 2021 року (абзац 4 пункту 1 постанови № 713).
Таким чином, перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 гривень до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах.
Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 08 листопада 2022 року у справі № 420/2473/22, від 02 березня 2023 року у справі № 600/870/22-а і від 04 квітня 2023 року у справі № 380/25987/21.
З урахуванням вказаного, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ в Луганській області з 01 грудня 2019 року на виконання рішення суду з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, не є перерахунком пенсії у зв'язку зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 гривень відповідно до постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття цієї постанови, а саме поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року.
Отже позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині обмеження пенсії її максимальним розміром суд зазначає наступне.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України від 08 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної систем» (далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності 01 жовтня 2011 року.
Відповідно до статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20 грудня 2016 року.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, визнав такими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано такими, що не відповідають статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
При цьому, положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Суд зауважує, що подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
Зокрема у постановах від 16 грудня 2021 року у справі № 400/2085/19, від 20 липня 2022 року у справі № 340/2476/21, від 25 липня 2022 року у справі № 580/3451/21, від 30 серпня 2022 року у справі № 440/994/20, від 10 травня 2023 року у справі № 620/9370/21 та від 02 червня 2023 року у справі № 420/14462/20 Верховний Суд дійшов висновку, що на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону № 3668-VI. Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13 лютого 2019 року у зразковій справі № 822/524/18 Великою Палатою Верховного Суду, з посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, до спірний правовідносин застосуванню підлягають саме положення Закону № 2262-XII як спеціального, а не Закону № 3668-VI, яким лише внесено зміни до Закону № 2262-XII.
Враховуючи цей висновок, обмеження відповідачем з 01 грудня 2019 року максимального розміру пенсії ОСОБА_1 є протиправним.
З урахуванням вказаного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача, починаючи з 01 грудня 2019 року без обмеження пенсії її максимальним розміром.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача із заявою про необхідність нарахування та виплати щомісячної доплати за постановою № 713. При цьому відповідач не приймав жодного рішення за результатами надходження до нього цієї заяви, чим допустив протиправну бездіяльність у здійсненні виплати щомісячної допомоги. Отже вимога про визнання дій відповідача протиправними не підлягає задоволенню, оскільки обраний позивачем спосіб захисту не відповідає об'єкту порушено права.
Згідно із загальними засадами права, дії суб'єкта владних повноважень це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, а бездіяльність це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень. Як дії, так і бездіяльність можуть мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Луганській області у здійсненні виплати з 01 листопада 2023 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, установленої постановою № 713;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Луганській області нарахувати та виплатити позивачу з 01 листопада 2023 року щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн згідно з постановою № 713;
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Луганській області щодо проведення виплати пенсії позивачу з обмеженням максимального розміру пенсії;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Луганській області провести з 01 грудня 2019 року перерахунок пенсії за вислугу років позивачу відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII без обмеження розміру пенсії її максимальним розміром та здійснити виплату перерахованої пенсії за вислугу років з урахуванням виплачених сум.
З урахуванням вказаного суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1717,76 грн.
З огляду на те, що судом установлено порушення відповідачем конституційного права позивача на перерахунок пенсії як складової частини права на соціальний захист, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1717,76 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 КАС України, суд
Частково задовольнити позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: вул. Шевченка, 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області у здійсненні ОСОБА_1 виплати з 01 листопада 2023 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01 листопада 2023 року щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 з обмеженням максимального розміру пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести з 01 грудня 2019 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» без обмеження розміру пенсії її максимальним розміром та здійснити виплату перерахованої пенсії за вислугу років з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1717,76 грн (одна тисяча сімсот сімнадцять гривень сімдесят шість копійок).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Кисіль