01 березня 2024 року справа № 340/4474/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Брегея Р.І.,
за участі секретаря судового засідання Батаєвої І.О.,
представників позивача Гури К.В.
і відповідачів ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кропивницький у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (далі - Управління), Державної податкової служби України (далі - Служба), Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі - Управління 2) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання сплатити кошти, належні при звільненні, і стягнення моральної шкоди,
Позивач звернулася до суду зі заявою до Управління і Служби про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання сплатити кошти, належні при звільненні, і стягнення моральної шкоди (Том 1 а.с.1-20).
18 жовтня 2023 року справу прийнято до провадження судді Брегея Р.І. і продовжено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (Том 1 а.с.97-98).
15 листопада 2023 року суд залучив Управління 2 до участі у справі, як співвідповідача (Том 1 а.с.116-117).
Відповідачі заявили клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду (Том 1 а.с.153-154, 236-237).
Позивач заявила такі клопотання:
- про поновлення строку звернення до суду;
- про заміну Управління і Служби на Управління 2;
- про залучення до участі у справі Управління державного казначейства в Кіровоградській області (далі - Управління 3), як третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору (Том 2 а.с.7-29).
У судовому засіданні представники сторін підтримали власні клопотання.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін і ознайомившись з матеріалами справи, зробив такі висновки.
Перш за все, спір стосується питань проходження публічної служби (служба в податковій міліції).
Отже, відноситься до компетенції адміністративного суду.
25 листопада 2021 року ОСОБА_2 звільнена Управлінням 2 зі служби у податковій міліції (Том 1 а.с.27).
Позов подано до суду 05 вересня 2022 року (Том 2 а.с.36-37).
Подання позовної заяви - процесуальна дія.
Приписами частини 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Тому суд застосовує норму права стосовно строку звернення до суду на день подання позовної заяви.
Приписами частини 2 статті 233 КЗпП України (в редакції станом на 19 липня 2022 року) встановлено, що зі заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, на день звернення до суду до спірних правовідносин поширюється строк звернення до суду.
Приписами частини 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Питання стосовно строку звернення до суду у справах щодо виплати заборгованості з грошового забезпечення військовослужбовців при звільненні досліджував Верховний Суд і зробив такий висновок (постанова від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22).
« 38. Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Верховний Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
39. Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
40. Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
40.1. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
42. Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.»
Суд погоджується з правовим висновком Верховного Суду.
Отже, строк звернення до суду становить 3 місяці.
Строк звернення до суду треба обчислювати з дня його встановлення, бо до 19 липня 2022 року не поширювався на спірні правовідносини.
Позов подано до суду 05 вересня 2022 року (Том 2 а.с.36-37).
Таким чином строк звернення до суду не пропущений.
Тому суд відмовляє позивачу у його поновленні, а відповідачам - у залишенні позову без розгляду.
Визначення відповідача - право позивача.
Позивач подала уточнення до позову, в якому всі вимоги звернуті до Управління 2 (Том 2 а.с.18-29).
Так як Управління 2 вже бере участь у справі, як відповідач, то клопотання про заміну Управління і Служби на Управління 2 треба розуміти, як клопотання про виключення з числа відповідачів Управління та Служби.
Клопотання належить задовільнити, так як ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах з Управлінням 2.
Суд не вбачає підстав залучення Управління 3 у процесуальному статусі третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, оскільки рішення у справі не вплине на його права і обов'язки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.48-49, 121-122 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні клопотань Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, Державної податкової служби України про залишення позовної заяви без розгляду.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку звернення до суду.
Виключити з числа відповідачів Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, Державну податкову службу України.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про залучення до участі у справі Управління державного казначейства в Кіровоградській області, як третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Ухвала не може бути оскаржена.
Ухвала набирає законної сили після проголошення суддею.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ