29 лютого 2024 року м. Київ № 320/10284/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії викладені в листах - відповідях : від 28.03.2022 № 2600-0307-8/3493, від 25.04.2022 № 7399-5367/В-02/8-2600/22 та від 20.01.2023 № 1991-3007/В-02/8-2600/23 Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 державної пенсії по інвалідності, обчисленої в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ;
- зобов'язати Головне Управлінню Пенсійного фонду України у місті Києві провести перерахунок та поновити виплату ОСОБА_1 з 17.02.2022 державної пенсії по інвалідності, обчисленої в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з урахуванням постанови Оболонського районного суду міста Києва від 24.02.2011 року № 2-а-1108/11;
- Головному управлінню Пенсійного фонду України в місті Києві врахувати розмір державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у зв'язку зі зміною розміру мінімальної пенсії за віком встановленого законодавством за відповідний період.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та особою з інвалідністю ІІ групи, захворювання пов'язане з виконанням службових обов'язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Позивач переконаний, що має право на отримання пенсії по інвалідності, обчисленої у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у відзиві щодо задоволення позову заперечив та вказав, що основний розмір пенсії позивача з 01.01.2022 обчислений відповідно до пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 виходячи із заробітної плати, визначеної з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Розмір пенсії розрахований наступним чином: 11807,99 грн основний розмір пенсії від середнього заробітку (5 х 6000 грн (мінімальний розмір заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2021) / 10340,35 грн (показних середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020) = 2,90126 (коефіцієнт заробітної плати) х 5426,60 (4888,83 грн. х 1,11 (показник середньої заробітної плати по Україні з 01.03.2021) =15743,98 x 75% (розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках втрати працездатності). Згідно Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни» від 16.03.2004 позивачу встановлено цільову грошову допомогу у розмірі 50 грн. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 1210 від 23.11.2011 особам, які належать до 1 категорії з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС додаткова пенсія інвалідам ІІ групи виплачується у розмірі 379,60 грн. Відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії та їх соціальний захист» позивачу встановлено підвищення як інваліду війни II групи в розмірі 40 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідач вважає, що з боку управління правомірно здійснюється виплата пенсії і доплат до неї у порядку та розмірах, що встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У відповіді на відзив позивач заперечував проти доводів відповідача та просив суд позов задовольнити.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності як особа з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, призначену відповідно до ст.50, 54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У зв'язку із прийняттям Конституційним Судом України рішення від 07.04.2021 № 1-р(II)/2021, позивач 17.02.2022 звернувся до відповідача із заявою про поновлення йому виплати державної пенсії відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком з моменту звернення.
Листом від 28.03.2022 № 2600-0307-8/34193 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні (Оболонський район) та отримує пенсію по інвалідності II групи внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі відшкодування фактичних збитків, розраховану відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яку призначено з 01.01.2022.
Розмір пенсії по інвалідності ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі фактичних збитків становить 13011,19 грн, із них:
11807,99 грн (15743,98 грн. х 75%) - основний розмір пенсії по інвалідності II групи внаслідок Чорнобильської катастрофи;
379,60 грн - додаткова пенсія інвалідам ІІ групи з числа ліквідаторів ЧАЕС, першої категорії, постанова № 112 п.5;
773,60 грн - підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 11 групи (40% від 1934 грн.);
50 грн -цільова допомога інвалідам війни ІІ групи.
01.03.2022 проведено індексацію заробітної плати.
У листі від 25.04.2022 № 7399-5376/В-02/8-2600/22 на звернення позивача від 17.02.2022 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві роз'яснило, що пенсія розрахована відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 1210 від 23.11.2011.
Листом від 20.01.2023 № 1991-30076/В-02/8-2600/23 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача, що відповідно до статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для обчислення пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, стосовно яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, особам, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) визначається виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії по інвалідності, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Урядом 09.12.2021 було прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 № 1307 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 і від 26 вересня 2012 р. № 886», яка набрала чинності з 01.01.2022.
Відповідно до цієї постанови з 01.01.2022 перераховані пенсії:
- по інвалідності учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, стосовно яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою,
- по інвалідності осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, пенсії поінвалідності,
- у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із числа вищезазначених осіб.
В разі, коли у вищезазначених осіб розмір пенсії, обчислений виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, більший від розміру пенсії, обчисленої відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» здійснювалося автоматичне, без звернення особи, переведення на пенсію на умовах, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи зазначене, позивача було переведено з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», автоматично без заяви.
Далі у листі вказуються розрахунки пенсії позивача, що є аналогічні наданими відповідям у листах від 25.04.2022 № 7399-5376/В-02/8-2600/22 та від 20.01.2023 № 1991-30076/В-02/8-2600/23.
Не погоджуючись з відмовою пенсійного органу у виплаті пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у належному розмірі відповідно до ст. 54, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно достатті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно зі статтею 54 Закону № 796-XII, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання пов'язаного з аварією на Чорнобильській АЕС, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Верховною Радою України 28.12.2014 прийнято Закону України № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», яким текст статті 54 Закону № 796-XII викладено у такій редакції: «Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань».
Отже, із урахуванням змін внесених Законом № 76-VIII, нормами статті 54 Закону № 796-XII передбачалось, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Рішенням Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(II)/2021 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частина третя статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Також цим рішенням Конституційного Суду України врегульовано строк та спосіб його виконання та передбачено, що частина третя статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону України від 28.12.2014 № 76VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнана неконституційною, втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто з 07.07.2021.
Верховній Раді України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення встановлено привести нормативне регулювання, встановлене статтею 54 Закону № 796-XII у редакції Закону України від 28.12.2014 № 76VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим рішенням.
У разі неприведення нормативного регулювання, встановленого статтею 54 Закону № 796-XII у редакції Закону України від 28.12.2014 № 76VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим рішенням через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення застосуванню підлягатиме частина четверта статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону України від 06.06.1996 № 230/96ВР «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»: «В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам 3 мінімальних пенсій за віком».
Згідно із частиною першою статті 91 Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідно до частини першої статті 97 Закону № 2136-VIII суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання, а також зобов'язати відповідні державні органи забезпечити контроль за виконанням рішення, додержанням висновку.
У відповідності із зазначеними нормами Закону № 2136-VIII Конституційний Суд України встановив строк втрати чинності законом, що визнаний неконституційним, а саме через три місяці з дня ухвалення рішення, тобто із 07.07.2021.
До цього моменту діяла стаття 54 Закону № 796-XII у редакції, яка не передбачала перерахунку пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Із урахуванням встановленого Конституційним Судом України порядку і строків виконання рішення від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021, умовою виникнення у позивача права на перерахунок пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком було неприведення Верховною Радою України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення (до 07.07.2021) нормативного регулювання спірного питання у відповідність із Конституцією України.
При цьому, рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 не набуває ретроспективної дії у часі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 373/1978/18, яка в силу вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України врахована судом у спірних правовідносинах.
Водночас, 29.06.2021 Верховною Радою України на виконання рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(II)/2021 прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» № 1584-IX, який набрав чинності 01.07.2021.
Цим законом частини третю, четверту статті 54 викладено у такій редакції: в усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими:
для I групи інвалідності - 6000 гривень;
для II групи інвалідності - 4800 гривень;
для III групи інвалідності - 3700 гривень;
для дітей з інвалідністю - 3700 гривень.
Розміри пенсії, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За вказаних обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для застосування норми частини третьої статті 54 Закону № 796-XII, яка б передбачала виплату позивачеві пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Крім цього, позовна заява не містить жодного обґрунтування щодо незгоди із чинним розрахунком пенсії.
Суд бере до уваги обставини прийняття Оболонським районним судом міста Києва постанови від 24.02.2011 у справі № 2-а-1108/11, якою задоволено позов ОСОБА_1 , вирішено зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Оболонському районі м. Києва перерахувати позивачу з 14.08.2010 пенсію відповідно до розміру, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ч.1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та провести відповідні виплати та проводити їх y подальшому.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2012 у справі № 2а-1108/2011 частково задоволено апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Оболонському районі м. Києва, постанову Оболонського районного суду міста Києва від 24.02.2011 змінено, виключивши з другого абзацу її резолютивної частини словосполучення «та проводити їх в подальшому».
Суд в постанові вказав, що відповідно до принципів судочинства у судовому порядку підлягають захисту порушені чи оспорювані права, тобто суд не може захистити право особи, яке на її думку може бути порушене в майбутньому.
Спірні виплати розпорядженням Управління Пенсійного фонду призначаються на невизначений строк, а тому не можуть бути обмежені проміжком часу, оскільки їх нарахування та виплата може залежати лише від чинності Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'та Закону України «Про соціальний захист дітей війни'і безпосередньо пов'язані з терміном виплати пенсії позивачу.
Тобто, законодавством не встановлено ані строковість, ані обмеженість у часі цих видів виплат. З самого визначення поняття пенсії вбачається, що ці виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. В цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунку). Кінцевий термін, або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії.
Таким чином колегія суддів прийшла до висновку, що задоволення вимог позивача в подальшому здійснювати виплати є задоволенням позову на майбутнє та порушенням норм процесуального права.
Отже, суд в межах цієї справи відмічає, що стаття 54 Закону № 796-XII зазнала змін у зв'язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», який набрав чинності 01.07.2021 та не передбачала виплату позивачу пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. При цьому слід звернути увагу, що суд не є законодавчим органом та не створює норми права, а здійснює їх застосування в ході розгляду судових справ. Отже, у разі зміни законодавцем правового регулювання певних правовідносин, суд застосовує відповідну правову норму, яка підлягає до застосуванню до вказаних правовідносин.
У свою чергу, постанова Оболонського районного суду міста Києва від 24.02.2011 у справі № 2а-1108/2011 на яку посилається позивач у позові не зумовлює виникнення у позивача права на здійснення перерахунку пенсії на підставі ст. 54 Закону № 796-XII у редакції Закону України від 06.06.1996 № 230/96ВР «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 07.04.2021 № 1-р(II)/2021.
Основний розмір пенсії позивача на час звернення з заявою від 17.02.2022 нарахований у сумі 11807,99 грн, тобто, у розмірі , що відповідає вимогам ч. 3 ст. 54 Закону № 796-XII.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно після набрання чинності Закону № 1584-IX здійснив перерахунок пенсії відповідно до нової редакції статті 54 Закону № 796-XII, а також відмовив позивачу у перерахунку пенсії, виходячи з розміру 8 мінімальних пенсій за віком.
Що ж стосується вимог позивача в частині обчислення додаткової пенсії, виходячи із 75% мінімальної пенсії за віком, суд вказує про таке.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - пенсії), а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення. Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків визначає Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 (далі - Порядок № 1210).
Підпунктом 1 пункту 13 Порядку № 1210 визначено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується у таких розмірах:
1) особам, що належать до категорії 1: з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС:
особам з інвалідністю I групи - 474,5 гривні;
особам з інвалідністю II групи - 379,6 гривні;
особам з інвалідністю III групи - 284,7 гривні;
для інших осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою:
особам з інвалідністю I групи - 341,64 гривні;
особам з інвалідністю II групи - 227,76 гривні;
особам з інвалідністю III групи - 170,82 гривні.
Статтею 50 Закону №796-XII, яка діяла у редакції до 01.01.2008 було встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірах:
- інвалідам I групи 100 процентів мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам II групи 75 процентів мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу 50 процентів пенсії за віком.
Підпунктом 12 пункту 28 Розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 28.12.2007 №107-VI у Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» статтю 50 викладено в такій редакції:
«Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна
додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:
інвалідам I групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами».
Ці зміни визнано неконституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008.
Надалі, відповідно до підпункту 9 пункту 4 Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII постановлено у Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» текст статті 50 викласти у такій редакції:
«Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».
Станом на час вирішення спору по суті вказані положення неконституційними не визнавались, положення Постанови КМУ № 1210 є також чинними.
Аналізуючи наведене, суд формує висновки про те, що виплата державної пенсії по інвалідності, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, проводилась у розмірі, встановленому Порядком № 1210.
Варто відмітити, що схожі правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді.
Зокрема у постановах від 25.10.2018 у справі №629/4075/16, від 15.09.2020 у справі № 308/2897/18, від 27.05.21 у справі № 756/14634/16-а та від 24.06.2021 у справі № 211/3311/16-а (2-а/211/10/17) Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність дій відповідача при нарахуванні та виплаті пенсій позивачеві (основної та додаткової) відповідно до статей 50, 54 Закону № 796-XII у розмірах, встановлених Постановою КМ України № 1210.
Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом і в постанові від 16.06.2022 у справі № 644/8266/17.
Отже, резюмуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог і щодо виплати додаткової пенсії, в порядку статті 50 Закону №796-XII, виходячи із 75% мінімальної пенсії за віком.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову в цілому.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог та відсутністю витрат відповідача, пов'язаних із розглядом справи, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.