29 лютого 2024 року № 320/14748/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області
про зобов'язання вчинити певні дії,
I. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області №104650011158 від 09.09.2022 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах;
-зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 період роботи з 02.08.2009 по 25.03.2010 в Київській клінічній лікарні №12 на посаді рентгенолаборанта рентгенвідділення (перерва в атестації робочих місць) та призначити пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до ст. 114 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування».
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
Позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що виконувала роботу в сфері іонізуючого випромінювання, яка дає право на пільгову пенсію. Відповідач відмовив у призначенні пенсії, мотивуючи це тим, що до пільгового стажу не враховано період роботи з 02.01.2002 по 01.08.2004 у зв'язку з відсутністю атестації та переліку робочих місць та період з 02.08.2009 по 25.03.2010 - перерва в атестації робочих місць. Для відновлення порушеного права звернулась з позовом до суду.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач вказав, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки підтвердженням права на пільгове пенсійне забезпечення здійснюється згідно із списками, затвердженими Кабінетом Міністрів України, на підставі записів у трудовій книжці працівника та уточнюючих довідок, виданих підприємствами на підставі первинних документів про характер виконуваної роботи та умови праці, а також про безпосередню зайнятість протягом повного робочого дня на роботах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області правом на надання відзиву не скористалось.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 03.05.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 13.10.2023 надано ОСОБА_1 десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали суду для подачі до Київського окружного адміністративного суду клопотання щодо згоди позивача на залучення співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в разі наявності такої згоди.
Ухвалою суду від 21.12.2023 залучено до участі у справі №320/14748/23 співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
ОСОБА_1 працювала в Київській клінічній лікарні №12 на посаді рентгенолаборанта рентгеновідділення з 02.01.2002 по 10.08.2012, що підтверджується наказами №1-к від 03.01.2002, №136-к від 07.08.2012 та відповідними записами в трудовій книжці.
На цій посаді позивачка виконувала роботу в сфері дії іонізуючого випромінювання, яка зазначена в Списку №1, а саме виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою КМ України №36 від 16.01.2003.
02.09.2022 позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою встановленого зразку та відповідними документами про призначення мені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування».
27.09.2022 позивачка отримала повідомлення про те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Сумській області 09.09.2022 була винесена відмова №104650011158 в призначенні позивачці пенсії на пільгових умовах так як до пільгового стажу не враховано період роботи з 02.01.2002 по 01.08.2004 в зв?язку з відсутністю атестації та переліку робочих місць та період з 02.08.2009 по 25.03.2010 - перерва в атестації робочих місць.
Для отримання більш детальної інформації щодо відмови в призначенні позивачці пенсії, ОСОБА_1 направила звернення до Пенсійного фонду України, зареєстроване 01.12.2022 за №18108/Д-1000-22, однак отримала від Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області аналогічну відмову.
Вважаючи рішення протиправним, позивачка звернулася до суду з позовом.
V. Норми права, які застосував суд
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.8 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування» визначено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: 1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; 2) особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.
Відповідно до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам зазначеним в абзаці першому пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Згідно з п.1 ч.2 ст.114 Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок), затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Періоди роботи на пільгових умовах зараховуються відповідно до «Порядку застосування списків №1 та №2 виробництв, робіт професій, посад і показників про обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», який передбачає для нарахування пенсії за віком на пільгових умовах обов'язкову атестацію робочих місць та зайнятість працівника повний робочий день на роботах зі шкідливими умовами праці на посадах, передбачених Списками (п.4.2 та п.6 Порядку).
VI. Оцінка суду
Як вбачається з оскаржуваного рішення, позивачка станом на час звернення за призначенням пенсії має страховий стаж 40 років 4 місяці 4 дні. Відповідач визначив її пільговий стаж - 7 років 4 місяці 16 днів.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461, яка набрала чинності з 03.08.2016, затверджено нова редакція списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Зокрема, були внесені зміни до Розділу XIX списку №1, а саме у цей розділ включені посади молодших спеціалістів з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодших спеціалістів з медичною освітою, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок).
Як вбачається з довідки від 26.05.2022 №52 з 02.01.2002 по 10.08.2012 позивачка працювала на посаді рентгенлаборанта рентгеновідділення.
Проте до пільгового стажу робіт за списком №1, цей стаж не зарахований з 02.01.2002 по 01.08.2004 в зв?язку з відсутністю атестації та переліку робочих місць та період з 02.08.2009 по 25.03.2010 - перерва в атестації робочих місць.
Відповідно до вимог ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та розділу XIX Охорона здоров'я, списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи, за результатами атестації робочих місць та повної трудової зайнятості, мають серед іншого молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів).
Професійна назва "рентгенлаборант" міститься у Національному класифікаторі професій України ДК 003:2010, затвердженому наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 №327.
В редакції списку №1, введеному в дію постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461, законодавець пішов шляхом не зазначення в Списку №1 конкретних посад згідно з Національним класифікатором професій України ДК 003:2010, а шляхом зазначення всієї номенклатури спеціальностей «молодших спеціалістів з медичною освітою».
Зазначений підхід розкривається в Положенні про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.11.2007 №742.
Згідно з п.1.6, п.4.14 Положення про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою та пункту 12 «Рентгенологія» додатку 1 до п.1.6 цього Положення, атестація проводиться за спеціальностями, передбаченими Номенклатурою спеціальностей молодших спеціалістів з медичною освітою (додаток 1) з урахуванням вимог кваліфікаційних характеристик молодших спеціалістів з медичною освітою. При цьому робота на посаді рентгенлаборанта зараховується до стажу роботи за спеціальністю "рентгенологія", що включена до номенклатури спеціальностей молодших спеціалістів з медичною освітою. Відповідно позиція списку №1 "молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів)», поширюється на рентгенлаборантів у разі їх зайнятості повний робочий день на роботах і в умовах передбачених цією позицією Списку.
З наведеного слідує, що за новою редакцією списку №1 та Положення про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.11.2007 №742, посада ренгенлаборанта відноситься до номенклатури посад молодших спеціалістів з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів).
Пунктом 3 Порядку №383 унормовано, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Згідно з п.10 Порядку для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Відповідно до п.1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес,
використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Згідно з п.3 Порядку №442 атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджуваними Мінпраці і МОЗ.
Пунктом 4 Порядку №442 передбачено, що атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Державної експертизи умов праці з участю установ санітарно-епідеміологічної служби МОЗ.
Відповідно до п.6 Порядку №442 атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Згідно з п.10 Порядку №442 результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Клопотання підприємств та організацій про внесення змін і доповнень до списків №1 і №2 після їх попереднього розгляду органами Державної експертизи умов праці вносяться до Мінпраці, яке готує та подає пропозиції до Кабінету Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 №383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Разом з цим, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10.07.2018 (справа №227/545/17).
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Матеріалами справи підтверджується, що згідно з наказом від 02.08.2004 №95 «Про підтвердження права працівників рентгеновідділення на пільгове пенсійне забезпечення за списком №1» та наказом №38 від 26.03.2010 «Про підтвердження права працівників рентгеновідділення на пільгове пенсійне забезпечення за списком №1», проведено атестацію робочого місця позивачки та підтверджено її право на пільгове забезпечення за списком №1.
Строк дії атестації робочого місця проведеної 02.08.2004 закінчився 02.08.2009, а наступна атестація була проведена 25.03.2010, тобто з перервою в майже вісім місяців, що також свідчить про порушення державним закладом вимог п.4 Порядку №442.
Отже, матеріали справи свідчать про те, що було несвоєчасно проведено атестацію робочого місця позивачки.
Проте, враховуючи позицію Верховного Суду, яка наведена вище, суд вважає, що порушення строків проведення атестація робочого місця позивачки в цьому випадку, свідчить лише про порушення вимог чинного законодавства з боку медичного закладу, а не працівника.
Згідно трудової книжки позивачки серії НОМЕР_1 , позивачка безперервно працювала в Київській міській клінічній лікарні №12 на посаді рентгенолаборанта рентгеновідділення з 02.01.2002 по 10.08.2012, що підтверджується наказами №1-к від 03.01.2002, №136-к від 07.08.2012 (записи №4 - №6 трудової книжки).
Отже, оскільки позивачка в період після проведеної 02.08.2004 атестації до наступної 25.03.2010 виконувала роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, на думку суду, такий період її роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Враховуючи наведене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області №104650011158 від 09.09.2022 є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з пп.1 п.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення з пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Таким чином, оскільки відповідачем визначено пільговий стаж позивачки - 7 років 4 місяці 16 днів, а судом, в свою чергу, зараховано період роботи позивачки з 02.08.2009 по 25.03.2010 до пільгового стажу,тобто більше 7 років 6 місяців, суд висновує, що позивачка набула право на пенсію за віком на пільгових умовах.
З огляду на наведене, позовні вимоги слід задовольнити та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до стажу роботи, який дає право на пільгову пенсію по списку №1, період роботи з 02.08.2009 по 25.03.2010 в Київській клінічній лікарні №12 на посаді рентгенолаборанта рентгенвідділення, та призначити позивачці пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 з дати подання заяви про призначення пенсії, а саме з 02.09.2022.
VII. Висновок суду
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
VIII. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 2147,20 грн.
Враховуючи задоволення позову, на користь позивачки слід присудити понесені нею судові витрати в розмірі 2147,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області №104650011158 від 09.09.2022 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах.
Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ: 22933548, місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 період роботи з 02.08.2009 по 25.03.2010 в Київській клінічній лікарні №12 на посаді рентгенолаборанта рентгенвідділення (перерва в атестації робочих місць) та призначити пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до ст. 114 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» з 02.09.2022.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань (код ЄДРПОУ: 22933548, місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 2147,20 грн. (дві тисячі сто сорок сім грн. 20 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Леонтович А.М.
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 29.02.2024