Рішення від 29.02.2024 по справі 320/23488/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року м.Київ № 320/23488/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просить суд:

- визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо невірного розрахунку ОСОБА_1 стажу судді та дати призначення щомісячного довічного грошового утримання;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві врахувати під час розрахунку ОСОБА_1 стажу судді для призначення щомісячного довічного грошового утримання наступні періоди на посадах:

- з 01.11.1974 по 28.06.1975 (7 місяців 28 днів) - на посаді судового виконавця Фастівського міського народного суду Київської області;

- з 10.11.1977 по 30.11.1979 (2 роки 21 день) - на службі у Збройних Силах СРСР;

- з 04.12.1980 по 31.01.1981 (1 місяць 28 днів) - на посаді консультанта з судової роботи відділу юстиції Київського облвиконкому;

- з 01.02.1981 по 05.11.1981 (9 місяців 5 днів) - на посаді державного нотаріуса Першої Київської обласної державної нотаріальної контори;

- з 06.11.1981 по 15.05.1983 (1 рік 6 місяців 10 днів) - на посаді Консультанта з правової роботи в народному господарстві відділу юстиції Київського облвиконкому;

- з 16.05.1983 по 09.06.1987 (4 роки 25 днів) - на посаді народного судді Бородянського районного народного суду Київської області;

- з 10.06.1987 по 22.09.1992 (5 років 3 місяці 13 днів) - на посаді члена (судді) військового трибуналу Білогородського гарнізону Далекосхідного військового округу (служба у віддаленій місцевості);

- з 18.11.1992 по 14.04.1993 (4 місяці 28 днів) - на посаді першого заступника начальника управління організаційного забезпечення діяльності судів Міністерства юстиції України;

- з 15.04.1993 по 06.12.1993 (7 місяців 22дні) - на посаді начальника управління організаційного забезпечення діяльності судів і судово-правової реформи Міністерства юстиції України;

- з 07.12.1993 по 05.04.1994 (3 місяці 30 днів) - на посаді старшого консультанта секретаріату комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності;

- з 06.04.1994 по 29.03.2007 (12 років 11 місяців 24 днів) - на посаді судді Військової судової колегії Верховного Суду України;

- з 30.03.2007 по 02.08.2010 (3 роки 4 місяці 4 дні) - на посаді голови Військової судової колегії Верховного Суду України;

- з 03.08.2010 по 02.03.2023 (11 років 4 місяці 13 днів) - на посаді судді Верховного Суду України;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві призначити та з 03.03.2023 виплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 98% від заробітної плати.

Ухвалою суду від 12.07.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 02.08.2023 прийнято до розгляду заяви ОСОБА_1 про збільшення та уточнення позовних вимог.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно не врахував позивачу до стажу роботи на посаді судді періоди роботи позивача з 01.11.1974 по 28.06.1975 (7 місяців 28 днів) - на посаді судового виконавця Фастівського міського народного суду Київської області; з 10.11.1977 по 30.11.1979 (2 роки 21 день) - на службі у Збройних Силах СРСР; з 04.12.1980 по 31.01.1981 (1 місяць 28 днів) - на посаді консультанта з судової роботи відділу юстиції Київського облвиконкому; з 01.02.1981 по 05.11.1981 (9 місяців 5 днів) - на посаді державного нотаріуса Першої Київської обласної державної нотаріальної контори; з 06.11.1981 по 15.05.1983 (1 рік 6 місяців 10 днів) - на посаді Консультанта з правової роботи в народному господарстві відділу юстиції Київського облвиконкому; з 16.05.1983 по 09.06.1987 (4 роки 25 днів) - на посаді народного судді Бородянського районного народного суду Київської області; з 10.06.1987 по 22.09.1992 (5 років 3 місяці 13 днів) - на посаді члена (судді) військового трибуналу Білогородського гарнізону Далекосхідного військового округу (служба у віддаленій місцевості); з 18.11.1992 по 14.04.1993 (4 місяці 28 днів) - на посаді першого заступника начальника управління організаційного забезпечення діяльності судів Міністерства юстиції України; з 15.04.1993 по 06.12.1993 (7 місяців 22дні) - на посаді начальника управління організаційного забезпечення діяльності судів і судово-правової реформи Міністерства юстиції України; з 07.12.1993 по 05.04.1994 (3 місяці 30 днів) - на посаді старшого консультанта секретаріату комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності; з 06.04.1994 по 29.03.2007 (12 років 11 місяців 24 днів) - на посаді судді Військової судової колегії Верховного Суду України; з 30.03.2007 по 02.08.2010 (3 роки 4 місяці 4 дні) - на посаді голови Військової судової колегії Верховного Суду України; з 03.08.2010 по 02.03.2023 (11 років 4 місяці 13 днів) - на посаді судді Верховного Суду України. В сукупності з роботою на посаді судді, стаж позивача становить 44 роки 09 місяців 20 днів. Розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача становить 98% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. Розрахунок: 50% (за 20 років роботи на посаді судді) + 48 % (24*2 % (за кожний рік роботи понад 20 років).

28.09.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі як співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, оскільки саме ним було прийнято рішення від 18.05.2023 №262940014274 про призначення ОСОБА_1 довічного грошового утримання з 09.05.2023 у розмірі 74 % від суддівської винагороди судді, згідно заяви позивача від 09.05.2023.

Ухвалою суду від 15.11.2023 залучено до участі у справі як співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві, не погоджуючись з позовними вимогами ОСОБА_1 , подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив про те, що відповідно до статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402) до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражі України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його склад. А також, до стажу роботи на посаді судді зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Згідно з розрахунком стаж судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складає 44 роки 09 місяців 20 днів. Спеціальний стаж, обрахований відповідно до статті 137 Закону 1402 та який право на щомісячне грошове утримання суддям, складає 32 роки 11 місяців 22 дні. До спеціального стажу не зараховано наступні періоди роботи позивача: на посаді судового виконавця Фастівського міського народного суду Київської області у період з 01.11.1974 по 28.06.1975; службу у Збройних силах СРСР у період з 10.11.1977 по 31.11.1979; на посаді консультанта з судової роботи відділу юстиції Київського облвиконкому у період з 04.12.1980 по 31.01.1981; на посаді нотаріуса Першої Київської обласної державної нотаріальної контори у період з 01.02.1981 по 05.11.1981; на посаді консультанта з правової роботи в народному господарстві відділу юстиції Київського облвиконкому у період з 06.11.1981 по 15.05.1983; період роботи членом військового трибуналу Білогірського гарнізону Далекосхідною військового округу (служба у відділеній місцевості) у період з 10.06.1987 по 22.09.1992; період роботи на посаді першого заступника начальника управління організаційною забезпечення діяльності судів Міністерства юстиції України у період з 18.11.1992 по 14.04.1993; період роботи на посаді начальника управління організаційного забезпечення діяльності судів і судово-правової реформи Міністерства юстиції України у період з 15.04.1993 по 06.12.1993; період роботи на посаді старшого консультанта секретаріату комісії Верховної Ради Україні у питаннях законодавства і законності у період з 07.12.1993 по 05.04.1994. Оскільки спеціальний стаж ОСОБА_1 складає повні 32 роки, то щомісячне довічне грошове утримання розраховано в розмірі 74% на підставі даних довідки від 28.02.20123 № 46/0/21 23 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання відставці, видану Верховним Судом України. Відповідно до ч.3 ст.142 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” № 1402 від 02.06.2016 року щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. При цьому, додатково п.2 Закону № 1402 визначено право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді з результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності Законом № 1402, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення з; результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу та окремо суддей, які йдуть у відставку після набрання чинності Законом № 1402. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, змінюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 відмовлено виплачувати з 03.03.2023 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 98% від суддівської винагороди. Відтак, відповідач вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України є правомірними, у спірних правовідносинах Головне управління діяло у відповідності до чинного законодавства та в межах своєї компетенції.

Позивач, не погоджуючись з позицією відповідача, викладеною у відзиві на позовну заяву, надіслав відповідь на відзив, у якій зазначив про те, що відзив не містить інформації про обставини, що визнаються, або про заперечення щодо наведених позивачем обставин, не містить правового обґрунтування не врахування того чи іншого стажу для обрахування стажу для довічного грошового утримання судді, не містить посилань та норми права, докази. Посилання відповідачем на п. 1.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення/перерахунку пенсії згідно з Постановою Пенсійного фонду №33-1 від 25.11.2021 (згідно якого днем звернення за перерахунком пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, припиненням перерахування пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами) не має братися судом до уваги з огляду на те, що відповідно до п.3 Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України (затв. Постановою правління Пенсійного фонду України 25 січня 2008 року № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 09 лютого 2023 року № 7-2 , надалі за текстом - Порядок подання документів ... ), щомісячне довічне грошове утримання призначається з дня, наступного за днем звільнення судді з посади у відставку або звільнення/припинення повноважень судді Конституційного Суду України (далі - звільнення судді з посади), якщо звернення за призначенням щомісячного довічного грошового утримання відбулося не пізніше трьох місяців з дня звільнення судді з посади. Крім того, щомісячне довічне грошове утримання за своєю природою не є пенсією, а тому до правовідносин, що виникають з підстав, порядку виплат, обрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді не може застосовуватися Порядок подання та оформлення документів для призначення/перерахунку пенсії, оскільки такі відносини регулюються Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, тобто спеціальними нормами законодавства, що не враховано відповідачем.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 , з 23.02.2023 є суддею у відставці, отримує довічне грошове утримання судді у відставці та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві.

Рішенням Вищої ради правосуддя №136/о/15-23 від 23.02.2023 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Верховного Суду України у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до розрахунку стажу судді Верховного Суду України, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 02.03.2023 становить 44 роки 09 місяців та 20 днів та складається з наступних посад:

- судовий виконавець Фастівського міського народного суду Київської області - з 01.11.1974 по 28.06.1975;

- служба у Збройних силах СРСР - з 10.11.1977 по 30.11.1979;

- консультант з судової роботи відділу юстиції Київського облвиконкому - з 04.12.1980 по 31.01.1981;

- державний нотаріус Першої Київської обласної державної нотаріальної контори - з 01.02.1981 по 05.11.1981;

- консультант з правової роботи в народному господарстві відділу юстиції Київського облвиконкому - з 06.11.1981 по 15.05.1983;

- народний суддя Бородянського районного народного суду Київської області - з 16.05.1983 по 09.06.1987;

- член військового трибуналу Білогірського гарнізону Далекосхідного військового округу (служба у відділеній місцевості) - з 10.06.1987 по 22.09.1992;

- перший заступник начальника управління організаційного забезпечення діяльності судів Міністерства юстиції України - з 18.11.1992 по 14.04.1993;

- начальник управління організаційного забезпечення діяльності судів і судово-правової реформи Міністерства юстиції України - з 15.04.1993 по 06.12.1993;

- старший консультант секретаріату комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності - з 07.12.1993 по 05.04.1994;

- суддя військової колегії, суддя військової судової колегії Верховного Суду України - з 06.04.1994 по 29.03.2007;

- голова військової судової колегії Верховного Суду України - з 30.03.2007 по 02 08 2010;

- суддя Верховного Суду України - з 03.08.2010 по 02.03.2023.

Трудовий стаж позивача також підтверджується копією трудової книжки.

02 березня 2023 року наказом № 36-к Верховного Суду позивача було виключено зі складу Верховного Суду України.

09 травня 2023 року позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про призначення щомісячного довічного грошового утримання.

Документи позивача за принципом екстериторіальності надійшли на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яким було прийнято рішення від 18.05.2023 № 262940014274 про призначення ОСОБА_1 довічного грошового утримання з 09.05.2023.

Отже, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 18.05.2023 №262940014274 призначено позивачу з 09.05.2023 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, яке обчислене у розмірі 74% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, зокрема, враховано лише 32 років 11 місяців та 22 дні на посаді судді та, одночасно, були виключені періоди, коли позивач обіймав посаду виконавця Фастівського міського народного суду Київської області у період з 01.11.1974 по 28.06.1975; проходив службу у Збройних силах СРСР у період з 10.11.1977 по 31.11.1979; обіймав посаду консультанта з судової роботи відділу юстиції Київського облвиконкому у період з 04.12.1980 по 31.01.1981; обіймав посаду нотаріуса Першої Київської обласної державної нотаріальної контори у період з 01.02.1981 по 05.11.1981; обіймав посаду консультанта з правової роботи в народному господарстві відділу юстиції Київського облвиконкому у період з 06.11.1981 по 15.05.1983; обіймав посаду членом військового трибуналу Білогірського гарнізону Далекосхідного військового округу (служба у відділеній місцевості) у період з 10.06.1987 по 22.09.1992; обіймав посаду першого заступника начальника управління організаційного забезпечення діяльності судів Міністерства юстиції України у період з 18.11.1992 по 14.04.1993; обіймав посаду начальника управління організаційного забезпечення діяльності судів і судово-правової реформи Міністерства юстиції України у період з 15.04.1993 по 06.12.1993; обіймав посаду старшого консультанта секретаріату комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності у період з 07.12.1993 по 05.04.1994.

Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно з частиною першою статті 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Так, організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року №1402-VIII (Закон №1402).

Відповідно до статті 116 Закону № 1402 суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається згідно зі статтею 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Згідно із частинами першою та другою статті 137 Закону № 1402, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;

2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Із наявних у справі доказів слідує, що станом на 02.03.2023 стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді становить 44 років 9 місяці 20 днів.

Однак відповідачем в розрахунку розміру щомісячного грошового утримання вказано лише 32 роки 11 місяців 22 днів, що вочевидь є неправомірним та не відповідає дійсності.

Так, при призначенні позивачеві довічного грошового утримання, відповідачем не враховано до стажу судді періоди, коли позивач обіймав посаду виконавця Фастівського міського народного суду Київської області у період з 01.11.1974 по 28.06.1975; проходив службу у Збройних силах СРСР у період з 10.11.1977 по 31.11.1979; обіймав посаду консультанта з судової роботи відділу юстиції Київського облвиконкому у період з 04.12.1980 по 31.01.1981; обіймав посаду нотаріуса Першої Київської обласної державної нотаріальної контори у період з 01.02.1981 по 05.11.1981; обіймав посаду консультанта з правової роботи в народному господарстві відділу юстиції Київського облвиконкому у період з 06.11.1981 по 15.05.1983; обіймав посаду членом військового трибуналу Білогірського гарнізону Далекосхідного військового округу (служба у відділеній місцевості) у період з 10.06.1987 по 22.09.1992; обіймав посаду першого заступника начальника управління організаційного забезпечення діяльності судів Міністерства юстиції України у період з 18.11.1992 по 14.04.1993; обіймав посаду начальника управління організаційного забезпечення діяльності судів і судово-правової реформи Міністерства юстиції України у період з 15.04.1993 по 06.12.1993; обіймав посаду старшого консультанта секретаріату комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності у період з 07.12.1993 по 05.04.1994.

Згідно з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Таким чином зазначена норма права пов'язує застосування законодавства, яке регулює питання обчислення стажу роботи судді, із часом призначення чи обрання суддею.

Отже, при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді.

Щодо зарахування до стажу судді період проходження позивачем служби у Збройних силах СРСР, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232- XII (далі - Закону №2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно із частиною першої статті 25 Конституційного Договору від 08 червня 1995 року № 1к/95-ВР між Верховною Радою України та Президентом України «Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України» Президент України в межах своїх повноважень видає укази і розпорядження, які є обов'язковими для виконання на всій території України, дає їх тлумачення.

Вказаний Договір був чинний на момент видання Президентом України указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» та втратив чинність із набранням чинності Конституції України 28 червня 1996 року.

Відповідно до пункту 1 Розділу XV «Перехідні положення» Конституції України закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.

Згідно частини третьої статті 106 Конституції України Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.

Статтею 1 Указу Президента України від 10.07.1995 №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» чинної на час набуття ОСОБА_1 стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років визначено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Абзацом 2 пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», доповненим згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 №545, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Враховуючи вищезазначене, календарний період проходження позивачем строкової військової служби повинен бути зарахований відповідачем до стажу роботи позивачем суддею.

Щодо зарахування до стажу судді періоди роботи позивача на посадах: консультанта з судової роботи відділу юстиції Київського облвиконкому (04.12.1980-31.01.1981); консультанта з правової роботи в народному господарстві відділу юстиції Київського облвиконкому (06.11.1981 - 15.05.1983); першого заступника начальника управління організаційного забезпечення діяльності судів Міністерства юстиції України (18.11.1992 - 14.04.1993); начальника управління організаційного забезпечення діяльності судів і судово-правової реформи Міністерства юстиції України (15.04.1993 - 06.12.1993), суд зазначає таке.

На момент призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання діяв Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-УІІІ (далі - Закон №1402).

Відповідно до пункту 25 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

За правилами частини першої статті 120 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-УІ суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Згідно статті 135 Закону №2453-УІ до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Водночас, відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону №2453-УІ (в редакції чинній до 28.03.2015р.), судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом №2453-УІ зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15.12.1992 №2862-ХІІ "Про статус суддів" (далі - Закон №2862-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 43 Закону №2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.

Абзацом другим частини четвертої цієї статті (43) передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді.

У період з 04.12.1980 по 31.01.1981 позивач працював консультантом з судової роботи відділу юстиції Київського облвиконкому, а у період з 06.11.1981 по 15.05.1983 - консультантом з правової роботи в народному господарстві відділу юстиції Київського облвиконкому. Тобто в зазначені періоди позивач працював на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів.

Так само, у період з 18.11.1992 по 14.04.1993 позивач працював на посаді першого заступника начальника управління організаційного забезпечення діяльності судів Міністерства юстиції України, а з 15.04.1993 по 06.12.1993 на посаді начальника управління організаційного забезпечення діяльності судів і судово-правової реформи Міністерства юстиції України.

Тобто, в зазначені періоди позивач працював як на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів, так й у Міністерстві юстиції України.

Зважаючи на вище викладене, стаж роботи на посадах: консультанта з судової роботи відділу юстиції Київського облвиконкому (04.12.1980-31.01.1981); консультанта з правової роботи в народному господарстві відділу юстиції Київського облвиконкому (06.11.1981 - 15.05.1983); першого заступника начальника управління організаційного забезпечення діяльності судів Міністерства юстиції України (18.11.1992 -14.04.1993); начальника управління організаційного забезпечення діяльності судів і судово-правової реформи Міністерства юстиції України (15.04.1993 - 06.12.1993) має бути зарахований до стажу судді для визначення розміру щомісячного довічного грошового забезпечення.

Крім того, Вища рада правосуддя під час ухвалення свого рішення про звільнення позивача з посади судді Верховного Суду України зарахувала стаж на вище зазначених посадах до стажу судді.

Таким чином набутий позивачем стаж роботи на вищезазначених посадах та служба у Збройних Силах СРСР становить 11 років 9 місяців та 28 днів, згідно з абзацом другим частини четвертої статті 43 Закону № 2862-ХІІ також має бути врахований до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання.

Підсумовуючи вищевикладене суд доходить висновку, що до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання підлягають зарахуванню як безпосередній стаж роботи на посаді судді 32 роки 11 місяців 22 днів, так і визначений законом інший стаж, який враховується до стажу судді - 11 років 9 місяців та 28 днів. Загалом, загальний стаж роботи на посаді судді ОСОБА_1 становить 44 роки 9 місяців 20 днів.

Натомість, безпідставне незарахування відповідачем спірних періодів роботи до суддівського стажу позивача призвело до того, що обрахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 як судді у відставці проводиться у значно меншому розмірі, ніж це передбачено Законом № 1402-VIII.

Більше того, на думку суду, відповідач в цілому неправомірно вдається до оцінки суддівського стажу позивача, оскільки розрахунок такого стажу взагалі не входить до повноважень пенсійного органу. Це підтверджується Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 (далі Порядок № 3-1), згідно з яким призначення щомісячного довічного утримання судді у відставці здійснюється, зокрема, на підставі розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, що складається (оформляється) відповідним судом.

А в даному випадку, як вбачається із наданого пенсійному органу розрахунку стажу судді, який надає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 , складеного Верховним Судом України від 02.03.2023, загальний стаж судді ОСОБА_1 становить повних 44 років.

Отже, жодних правових підстав не враховувати даний суддівський стаж позивача як такий, який надає йому право на відставку та виплату щомісячного довічного грошового утримання у відповідачів не має.

Згідно ч. 3 ст. 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Враховуючи, що загальний стаж роботи позивачки на посаді судді, що дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, становить понад 44 років, тому розмір довічного грошового утримання має складати 98 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (20 років стажу = 50% + (24 років стажу х 2% = 48 %) = 98%).

При цьому, суд зауважує, що положеннями Закону № 1402 не передбачено обмеження відсоткового розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді максимальним розміром.

Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.

Крім того, Конституційний Суд України у мотивувальній частині Рішення від 14 грудня 2011 року № 18-рп/2011 вказав на неможливість звуження змісту та об'єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення. До цього Конституційний Суд України неодноразово висловлював аналогічні правові позиції у відношенні гарантій незалежності суддів, їх матеріального та соціального забезпечення у рішеннях, а саме: від 24 червня 1999 року № 6-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 (справа про пільги, компенсації та гарантії), від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 (справа про припинення дій чи обмеження пільг, компенсацій та гарантій), від 1 1 жовтня 2005 року № 8-ргі/2005 (справа про пенсії та щомісячне довічне грошове утримання), від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів); рішення № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.

Також, в рішенні Конституційного Суду Україні від 03 червня 2013 року № З-рп/2013 (у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абзацу 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи, статті 138 Закону України Про судоустрій і статус суддів (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо).

Отже, виходячи з наведеного, конституційний статус судді зумовлює обов'язок держави гарантувати достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці - щомісячне довічне грошове утримання. Статус судді та його елементи, зокрема, матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а виступає засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку відповідачем не доведено, що відмовляючи позивачці у зарахуванні до його стажу роботи на посаді судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання, наявного у нього стажу судді 44 роки 9 місяців 20 днів, він діяв законно та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно, тобто з забезпеченням усіх прав особи та в межах визначених законом повноважень.

З огляду на викладене, суд вважає протиправними дії відповідача щодо не зарахування до стажу роботи позивача на посаді судді його трудової діяльності, визначеної законом, та яка враховується до стажу судді, стаж роботи на посаді судового виконавця Фастівського міського народного суду Київської області у період з 01.11.1974 по 28.06.1975; службу у Збройних силах СРСР у період з 10.11.1977 по 31.11.1979; роботу на посаді консультанта з судової роботи відділу юстиції Київського облвиконкому у період з 04.12.1980 по 31.01.1981; роботу на посаді нотаріуса Першої Київської обласної державної нотаріальної контори у період з 01.02.1981 по 05.11.1981; роботу на посаді консультанта з правової роботи в народному господарстві відділу юстиції Київського облвиконкому у період з 06.11.1981 по 15.05.1983; період роботи членом військового трибуналу Білогірського гарнізону Далекосхідною військового округу (служба у відділеній місцевості) у період з 10.06.1987 по 22.09.1992; період роботи на посаді першого заступника начальника управління організаційною забезпечення діяльності судів Міністерства юстиції України у період з 18.11.1992 по 14.04.1993; період роботи на посаді начальника управління організаційного забезпечення діяльності судів і судово-правової реформи Міністерства юстиції України у період з 15.04.1993 по 06.12.1993; період роботи на посаді старшого консультанта секретаріату комісії Верховної Ради Україні у питаннях законодавства і законності у період з 07.12.1993 по 05.04.1994, що загалом зі стажем позивача на посаді судді становить 44 років 9 місяців 20 днів. Разом із тим, оскільки наслідком такого не зарахування є визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання на рівні 74 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (виходячи з неправомірно визначеного стажу судді в 32 років), а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 18.05.2023 №262940014274 суд визнає протиправним, яке підлягає скасуванню у частині невірного розрахунку ОСОБА_1 стажу судді та дати призначення щомісячного довічного грошового утримання.

Щодо іншої частини позовних вимог зобов'язального характеру суд враховує наступне.

Відповідно до вимог ст. 142 Закону України №1402 пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до вимог Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 січня 2008 року № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 09 лютого 2023 року № 7-2) судді у відставці, в тому числі судді Конституційного Суду України у відставці, судді Конституційного Суду України, повноваження якого припинено з підстав, встановлених пунктами 1, 2 частини першої статті 149-1 Конституції України, або якого звільнено з підстав, встановлених пунктами 1, 4 частини другої статті 149-1 Конституції України, за наявності стажу роботи, що дає право на відставку (далі - суддя Конституційного Суду України), призначається щомісячне довічне грошове утримання.

Заява про призначення / перерахунок щомісячного довічного грошового утримання (додаток 1) подається до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання) суддею особисто або через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи.

Згідно із п. 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 №280, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу територіальних органів, серед іншого, щодо: здійснення контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, за достовірністю документів, поданих для призначення пенсії, та відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, «призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій», щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством.

Згідно пункту 7 Положення №280 Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку «територіальні органи».

Відповідно до пункту 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 №28-2, Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).

Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаними управліннями (далі - управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.

Підпунктом 7 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, серед іншого, визначено, що Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві є територіальними органами Пенсійного фонду України, що призначають (здійснюють перерахунок) і виплачують пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Пенсійний фонд України безпосередньо не наділений повноваженнями щодо «призначення (перерахунку) і виплати пенсій», а в силу положень пункту 7 Положення №280 здійснює такі повноваження виключно через утворені в установленому порядку «територіальні органи».

Заява про призначення щомісячного довічного грошового утримання реєструється в електронному журналі звернень органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання.

Приймання, розгляд та опрацювання заяви та документів, необхідних для призначення (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання, органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, здійснюється відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1).

При поданні заяви про призначення щомісячного довічного грошового утримання в паперовій формі документи надаються в оригіналах.

До заяви, поданої в електронній формі через вебпортал або засобами Порталу Дія, додаються скановані копії оригіналів документів з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади, рішення Конституційного Суду України про звільнення судді з посади, розпорядження Голови Конституційного Суду України (судді, який виконує його обов'язки) про припинення з суддею Конституційного Суду України трудових відносин, ухваленого у зв'язку з припиненням повноважень судді Конституційного Суду України з підстав, встановлених пунктами 1, 2 частини першої статті 149-1 Конституції України, надаються в копіях, завірених відповідним судом, а у разі звернення через вебпортал або засобами Порталу Дія - скануються з копій, завірених відповідним судом.

Не пізніше 10 днів з дня надходження заяви з необхідними для призначення щомісячного довічного грошового утримання документами або надання додаткових документів орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, розглядає подані документи та приймає рішення про призначення щомісячного довічного грошового утримання або відмову в його призначенні з урахуванням пункту 5 розділу І цього Порядку.

Орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, не пізніше 10 днів з дня винесення рішення інформує особу про призначення щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням його розміру або про відмову в призначенні щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ «органу, що призначає (перераховує) пенсію (щомісячне довічне грошове утримання)», який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Заяву про призначення довічного утримання позивач подав за місцем проживання та перебування на обліку, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві.

Подана заява відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, яке прийняло спірне рішення про призначення щомісячного довічного утримання №262940014274 від 18.05.2023.

При цьому, після надання відповіді електронна пенсійна справа, яка була отримана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області для опрацювання, була передана засобами програмного забезпечення до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи.

Тому, справа позивача після розгляду його заяви перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Кодексом адміністративного судочинства України визначено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (ч. 2 ст. 245 КАС України). В цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач.

У рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Також, суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що ефективним способом захисту та поновлення порушених прав позивача є прийняття судом рішення про зобов'язання відповідача врахувати під час розрахунку ОСОБА_1 , як судді у відставці, стажу судді для призначення щомісячного довічного грошового утримання наступні періоди на посадах:

- з 01.11.1974 по 28.06.1975 (7 місяців 28 днів) - на посаді судового виконавця Фастівського міського народного суду Київської області;

- з 10.11.1977 по 30.11.1979 (2 роки 21 день) - на службі у Збройних Силах СРСР;

- з 04.12.1980 по 31.01.1981 (1 місяць 28 днів) - на посаді консультанта з судової роботи відділу юстиції Київського облвиконкому;

- з 01.02.1981 по 05.11.1981 (9 місяців 5 днів) - на посаді державного нотаріуса Першої Київської обласної державної нотаріальної контори;

- з 06.11.1981 по 15.05.1983 (1 рік 6 місяців 10 днів) - на посаді Консультанта з правової роботи в народному господарстві відділу юстиції Київського облвиконкому;

- з 16.05.1983 по 09.06.1987 (4 роки 25 днів) - на посаді народного судді Бородянського районного народного суду Київської області;

- з 10.06.1987 по 22.09.1992 (5 років 3 місяці 13 днів) - на посаді члена (судді) військового трибуналу Білогородського гарнізону Далекосхідного військового округу (служба у віддаленій місцевості);

- з 18.11.1992 по 14.04.1993 (4 місяці 28 днів) - на посаді першого заступника начальника управління організаційного забезпечення діяльності судів Міністерства юстиції України;

- з 15.04.1993 по 06.12.1993 (7 місяців 22дні) - на посаді начальника управління організаційного забезпечення діяльності судів і судово-правової реформи Міністерства юстиції України;

- з 07.12.1993 по 05.04.1994 (3 місяці 30 днів) - на посаді старшого консультанта секретаріату комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності;

- з 06.04.1994 по 29.03.2007 (12 років 11 місяців 24 днів) - на посаді судді Військової судової колегії Верховного Суду України;

- з 30.03.2007 по 02.08.2010 (3 роки 4 місяці 4 дні) - на посаді голови Військової судової колегії Верховного Суду України;

- з 03.08.2010 по 02.03.2023 (11 років 4 місяці 13 днів) - на посаді судді Верховного Суду України,

та призначити й виплатити з 03.03.2023 ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 98% від відповідних сум суддівської винагороди, врахувавши йому стаж на посаді судді 44 років 9 місяців 20 днів.

Посилання ж представника відповідача на те, що зобов'язання територіальний орган Пенсійного фонду вчинити наведені вище дії є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, суд вважає помилковим, так як обрана судом форма захисту порушених прав позивача є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Такий спосіб захисту відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим статтею 2 КАС України.

Щодо дати, з якої необхідно здійснити позивачу призначення довічного утримання, суд зазначає таке.

Відповідно до п.3 Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України (затв. Постановою правління Пенсійного фонду України 25 січня 2008 року № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 09 лютого 2023 року № 7-2), щомісячне довічне грошове утримання призначається з дня, наступного за днем звільнення судді з посади у відставку або звільнення / припинення повноважень судді Конституційного Суду України (далі - звільнення судді з посади), якщо звернення за призначенням щомісячного довічного грошового утримання відбулося не пізніше трьох місяців з дня звільнення судді з посади.

Оскільки Вища рада правосуддя прийняла рішення про звільнення позивача з посади судді 23 лютого 2023 року, Верховним Судом України було прийнято наказ про виключення позивача зі складу ВСУ 02 березня 2023 року, та позивач звернувся із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання до ГУ ПФУ в м. Києві 09 травня 2023 року, тобто не пізніше трьох місяців з дня звільнення, то відповідач зобов'язаний був у силу п. 3 Порядку подання документів призначити позивачеві щомісячне довічне грошове утримання з дня, наступного за днем його звільнення з посади судді, а саме з 03 березня 2023 року, проте відповідачем не було виконано зазначеного припису та протиправно призначено позивачу щомісячне довічне грошове утримання з 09 травня 2023 року.

Таким чином, слід зобов'язати ГУ ПФУ в м.Києві призначити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання з 03 березня 2023 року.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У силу частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанцій позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 3220,80 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору на суму 3220,80 грн, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, протиправним рішенням якого безпосередньо порушено права позивача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 18.05.2023 №262940014274 щодо невірного розрахунку ОСОБА_1 стажу судді та дати призначення щомісячного довічного грошового утримання.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (код ЄДРПОУ - 42098368, вул.Бульварно-Кудрявська, 16, м.Київ) врахувати під час розрахунку ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) стажу судді для призначення щомісячного довічного грошового утримання наступні періоди:

- з 01.11.1974 по 28.06.1975 (7 місяців 28 днів) - на посаді судового виконавця Фастівського міського народного суду Київської області;

- з 10.11.1977 по 30.11.1979 (2 роки 21 день) - на службі у Збройних Силах СРСР;

- з 04.12.1980 по 31.01.1981 (1 місяць 28 днів) - на посаді консультанта з судової роботи відділу юстиції Київського облвиконкому;

- з 01.02.1981 по 05.11.1981 (9 місяців 5 днів) - на посаді державного нотаріуса Першої Київської обласної державної нотаріальної контори;

- з 06.11.1981 по 15.05.1983 (1 рік 6 місяців 10 днів) - на посаді Консультанта з правової роботи в народному господарстві відділу юстиції Київського облвиконкому;

- з 16.05.1983 по 09.06.1987 (4 роки 25 днів) - на посаді народного судді Бородянського районного народного суду Київської області;

- з 10.06.1987 по 22.09.1992 (5 років 3 місяці 13 днів) - на посаді члена (судді) військового трибуналу Білогородського гарнізону Далекосхідного військового округу (служба у віддаленій місцевості);

- з 18.11.1992 по 14.04.1993 (4 місяці 28 днів) - на посаді першого заступника начальника управління організаційного забезпечення діяльності судів Міністерства юстиції України.

- з 15.04.1993 по 06.12.1993 (7 місяців 22 дні) - на посаді начальника управління організаційного забезпечення діяльності судів і судово-правової реформи Міністерства юстиції України;

- з 07.12.1993 по 05.04.1994 (3 місяці 30 днів) - на посаді старшого консультанта секретаріату комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності;

- з 06.04.1994 по 29.03.2007 (12 років 11 місяців 24 днів) - на посаді судді Військової судової колегії Верховного Суду України;

- з 30.03.2007 по 02.08.2010 (3 роки 4 місяці 4 дні) - на посаді голови Військової судової колегії Верховного Суду України;

- з 03.08.2010 по 02.03.2023 (11 років 4 місяці 13 днів) - на посаді судді Верховного Суду України.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (код ЄДРПОУ - 42098368, вул.Бульварно-Кудрявська, 16, м.Київ) призначити та виплачувати з 03.03.2023 ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 98% від відповідних сум суддівської винагороди, врахувавши йому стаж на посаді судді - 44 роки 9 місяців 20 днів.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області (код ЄДРПОУ - 14099344, майдан Свободи, 3, 3 під'їзд, 2 поверх, м.Харків, 61022) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3220 (три тисячі двісті двадцять) грн 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.