ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"01" березня 2024 р. справа № 300/729/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Тимощука О.Л.,
за участю:
секретаря судового засідання - Зюбак Н.І.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Тарасової Х.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 до Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ) 01.02.2024 звернувся в суд з позовною заявою до Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі, також - відповідач, орган ДВС) про визнання протиправною та скасування постанови від 08.01.2024 про накладення штрафу у виконавчому провадженні №73659916.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що 08.01.2024 відповідачем, при примусовому виконанні виконавчого листа №554/6227/22, виданого 19.12.2023 Октябрським районним судом м. Полтави про визначення порядку спілкування ОСОБА_2 з малолітнім онуком щомісяця першої п'ятниці з 15.00 години до 17.00 години за місцем проживання дитини, накладено штраф на користь держави у розмірі 1700 грн. Позивач не погоджується з накладенням на нього штрафу у виконавчому провадженні №73659916, оскільки саму постанову про відкриття виконавчого провадження №73659916 отримав лише 22.01.2024. Вважає, що постанова про накладення штрафу може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано і таке невиконання сталося без поважних причин. Оскільки на момент винесення спірної постанови позивач не знав про існування обов'язку такого виконання, то це є підставою для скасування постанови про накладення штрафу.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення виявлених суддею недоліків (а.с. 21-23).
Позивачем недоліки позовної заяви усунуто у строк, встановлений судом, тому ухвалою суду від 22.02.2024 відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд справи на 01.03.2024 о 10:30 год, відповідно до особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) (а.с.27-28).
Також, пунктом 5 резолютивної частини цієї ухвали витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії всіх матеріалів виконавчого провадження №73659916.
Представник відповідача 28.02.2024 подав до суду відзив на позовну заяву №25174 від 28.02.2024 (а.с. 35-38). У поданому відзиві відповідач заперечив щодо задоволення позову. На підтвердження своєї позиції представник зазначив, що на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження №73659916 на підставі виконавчого листа №554/6227/22 від 19.12.2023 виданого Октябрським районним судом м.Полтави про визначення порядку спілкування ОСОБА_2 з малолітнім онуком. Державним виконавцем здійснено перевірку виконання цього рішення боржником ОСОБА_1 05.01.2024 у першу п'ятницю з 15.00 години до 17.00 години за місцем проживання дитини. Згідно акту державного виконавця від 05.01.2024 з виходом за адресою, вказаною у виконавчому документі, встановлено, що на стук дверей ніхто не відчиняє, зустріч згідно з рішенням суду не відбулася. Таким чином, 08.01.2024 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 1700,00 грн. З огляду на викладене, державний виконавець діяв у межах своїх повноважень та здійснював заходи, які передбачені Законом для повного і своєчасного виконання судового рішення. Вказав на безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 та просив відмовити у їх задоволенні.
Разом із зазначеним відзивом представник відповідача долучив копії витребуваних, ухвалою суду про відкриття провадження, письмових доказів (а.с. 51-93).
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, зважаючи на обставини, викладені у позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю. Також вказав, що у випадку задоволення позову, просить суд не розподіляти судові витрати та не стягувати з відповідача на його користь сплачений у цій справі судовий збір.
Представник відповідача заперечила щодо задоволення позову, з підстав, викладених у відзиві на позов, у зв'язку з чим просила відмовити у його задоволенні.
Заслухавши позиції позивача, представника відповідача, розглянувши та дослідивши в сукупності позовну заяву, відзив на позов та письмові докази, наявні у матеріалах цієї адміністративної справи, судом встановлено такі обставини.
Постановою старшого державного виконавця Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Тарасовою Христиною Миколаївною від 22.12.2023 відкрито виконавче провадження №73659916 з виконання виконавчого листа №554/6227/22 від 19.12.2023 виданого Октябрським районним судом м.Полтави про визначення порядку спілкування ОСОБА_2 з малолітнім онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зобов'язавши ОСОБА_1 дозволяти ОСОБА_2 спілкуватися з онуком в його, ОСОБА_1 , присутності та фахівця соціальної роботи Калуського міського центру соціальних служб щомісяця перша п'ятниця з 15.00 годин до 17.00 за місцем проживання дитини (а.с. 42). Пунктом 2 цієї постанови повідомлено боржника про необхідність виконання рішення суду протягом 10 днів.
Зазначена постанова супровідним листом №96647/96647 від 22.12.2023 направлена ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення №0600072824013, що підтверджується списком згрупованих відправлень №26.12.2023 за 26.12.2023 (а.с. 43-45).
Відповідно до копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600072824013, ОСОБА_1 отримав зазначене відправлення 22.01.2024 (а.с. 46).
Старшим державним виконавцем органу ДВС Тарасовою Христиною Миколаївною 05.01.2024 здійснено перевірку виконання рішення в межах виконавчого провадження №73659916, за наслідками якої складено акт, яким зафіксовано: «виходом за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що боржник за адресою відсутній, двері зачинені. Згідно з рішенням суду №554/6227/22 від 19.12.2023 побачення ОСОБА_2 з онуком, ОСОБА_4 в присутності в першу п'ятницю місяця з 15.00 до 17.00 годин за місцем проживання не відбулося.».
Враховуючи зазначений акт, старшим державним виконавцем органу ДВС Тарасовою Х.М. в межах виконавчого провадження №73659916 08.01.2024 винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 1700 грн за невиконання рішення суду (а.с. 49).
Вважаючи постанову про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся із цією позовною заявою до суду.
Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтями 129 та 129-1 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов'язковість судових рішень. Суд ухвалює рішення іменем України, яке є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Поняття та особливості здійснення виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 за №1404-VIII (надалі, також - Закон №1404-VIII).
Так, статтею 1 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина 1 статті 5 Закону №1404-VІІІ).
За змістом пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VІІІ відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону №1404-VІІІ, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з частиною 3 статті 18 Закону №1404-VІІІ, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 1 статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до частини 6 статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Частина 2 статті 63 Закону №1404-VIII передбачає, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Особливості виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною визначені статтею 64-1 Закону №1404-VIII.
Цією статтею передбачено, що виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.
У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.
Рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
З вищевикладеного вбачається, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження, в тому числі і при виконанні рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною, є невиконання рішення у встановлений строк без поважних причин.
Надаючи оцінку наявності підстав для винесення відповідачем 08.01.2024 постанови про накладення штрафу та з'ясовуючи причини невиконання позивачем судового рішення слід зазначити таке.
Частиною 1 статті 28 Закону №1404-VIII передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Таким чином, зазначеною нормою визначено обов'язок виконавця надсилати постанову про відкриття виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням.
При цьому, перед тим, як застосовувати засоби і способи примусу, виконавець повинен пересвідчитися, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому документі адресу боржника та встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою передбачено можливість добровільного виконання вимог виконавчого документа.
Позивач стверджує, що йому не було відомо про відкриття виконавчого провадження №73659916. Про існування такого він дізнався лише 22.01.2024, отримавши у поштову відділенні копію постанови про відкриття виконавчого провадження.
Суд звертає увагу відповідача на те, що аналіз норм Закону №1404-VIII вказує, що сплив строку, наданого на добровільне виконання рішення суду, сам по собі не є достатньою підставою з якою законодавець пов'язує накладення штрафу на боржника. Боржник повинен бути належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження. Підставою для накладення штрафу є невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду. Таким чином, державний виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, але й встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення суду.
У разі з'ясування факту неотримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії.
Зазначені висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, що наведені у постановах від 07 травня 2018 року у справі №916/1605/15-г та від 31 липня 2019 року у справі № 554/13475/15-ц.
З огляду на те, що матеріали справи містять докази, які підтверджують отримання позивачем копії постанови про відкриття виконавчого провадження №73659916 від 22.12.2023 лише 22.01.2024, суд вважає протиправним застосування до нього 08.01.2022 штрафу за невиконання рішення в межах цього виконавчого провадження. Наведені, в судовому засіданні, доводи представника відповідача про повідомлення 08.01.2024 позивача щодо наявності відкритого щодо нього виконавчого провадження, через месенджер мобільного телефону, теж не може слугувати самостійною підставою правомірності дій відповідача в частині застосування, цього ж дня, оскаржуваних штрафних санкцій.
Таким чином, суд дійшов висновку, що державний виконавець на час винесення постанови про накладення штрафу діяв без дотриманням вимог Закону №1404-VIII та не в межах наданих йому повноважень, а тому оскаржувана постанова №73659916 від 08.01.2024 про накладення штрафу в розмірі 1700 гривень є протиправною та підлягає скасуванню.
Таким чином, позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 246 КАС України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
При цьому, право на реалізацію стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача належить самому позивачу.
Наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією №0.0.3475820742.1 від 16.02.2024 підтверджується сплата позивачем судового збору за звернення до суду з цим позовом у розмірі 1211,20 грн (а.с. 1).
Доказів понесення сторонами будь-яких інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, відтак підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачена ним сума судового збору у розмірі 1211,20 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 241-246, 250, 271, 272, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Тарасової Христини Миколаївни від 08.01.2024 про накладення штрафу у виконавчому провадженні №73659916.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ - 38472755) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 70 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ;
відповідач - Калуський відділ державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса: пр. Лесі Українки, буд. 1, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77300, код ЄДРПОУ - 38472755.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.