01 березня 2024 року Справа № 280/404/24 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Садовий І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107 код ЄДРПОУ ВП 44118663)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про стягнення податкового боргу, -
11.01.2024 Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача податкову заборгованість у сумі 136 019,57грн з єдиного податку з фізичних осіб (код платежу 18050400 на р/р UA968999980314000699000008479) ГУК у Зап.обл/ТГ м.Запоріжжя /18050400, код одержувача 37941997 в Казначейство України (ЕАП).
Ухвалою суду від 11.01.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №280/404/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження).
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві (вх.№1723 від 11.01.2024). Зокрема зазначено про наявність у відповідача податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 136 019,57грн, який виник внаслідок несплати відповідачем узгоджених сум податкових зобов'язань. З метою погашення податкового боргу позивачем було сформовано податкову вимогу форми “Ф” №0002061-1304-0801 від 10.07.2023, яка разом із детальним розрахунком суми податкового боргу направлялась на адресу відповідача засобами поштового зв'язку та була отримана ним особисто, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу. Зауважено, що станом на момент звернення із даною позовною заявою до суду податковий борг у добровільному порядку відповідачем не сплачено. На підставі вищевикладеного представник позивача просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 136 019,57грн.
Відзив на позовну заяву до суду не надходив, поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження у справі повернулось на адресу суду 16.02.2024 з відміткою поштового відділення зв'язку «за закінченням терміну зберігання» (а.с.22).
Відповідно до частини четвертої статті 124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
На підставі частини шостої статі 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються вимоги заяви, судом встановлено наступне.
Згідно з відомостями із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстровано фізичною особою-підприємцем 02.08.2019 (номер запису: 21030000000103453) (а.с.23-24).
За результатами здійснення фінансово-господарської діяльності платником податків надано до контролюючого органу податкові декларації платника з єдиного податку - фізичної особи-підприємця, відповідно до яких самостійно визначені податкові зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб, зокрема:
№9307167516 від 09.02.2023 за 2022 рік, з терміном сплати 20.02.2023, на суму 115 866,57 грн (а.с.7);
№9103279933 від 08.05.2023 за І квартал 2023 року, з терміном сплати 22.05.2023, на суму 20 153,00 грн (а.с.8).
Самостійно визначені відповідачем суми податкового зобов'язання за вказаними деклараціями у розмірі 136 019,57грн не сплачені, про що свідчать розрахунок податкового боргу та дані інтегрованої картки платника податків (а.с.4, 13).
З метою погашення податкового боргу позивачем сформовано податкову вимогу форми “Ф” №0002061-1304-0801 від 10.07.2023, яка разом із детальним розрахунком суми податкового боргу направлялась на адресу відповідача засобами поштового зв'язку та була отримана ним особисто 13.07.2023, про що свідчить особистий підпис останнього на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с.5).
Доказів оскарження вказаної податкової вимоги у адміністративному чи судовому порядку чи доказів сплати відповідачем вказаної заборгованості суду не надано.
У зв'язку з несплатою відповідачем податкової заборгованості у добровільному порядку Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось із даним позовом до суду.
Оцінивши представлені докази, суд приходить до висновку, що вимоги позовної заяви підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (далі - Податковий кодекс України) визначено, що платниками податків є фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або проводять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
За приписами пунктів 49.1, 49.2 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
За змістом пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 Податкового кодексу України).
Тобто, суми податкового зобов'язання, визначені відповідачем самостійно у вищевказаних податкових деклараціях, не є спірними.
За приписами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (пункт 291.3 статті 291 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 293.1 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Пунктом 294.1 статті 294 Податкового кодексу України передбачено, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (крім податкового періоду для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного пунктом 202.1 статті 202 цього Кодексу).
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 самостійно визначено податкові зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб за 2022 рік, І квартал 2023 року, які в установлені законодавством строки сплачені не були, відтак набули статусу податкового боргу.
Доказів зворотного суду не надано.
Згідно з пунктом 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
За правилами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
З метою погашення податкового боргу позивачем сформовано податкову вимогу форми “Ф” №0002061-1304-0801 від 10.07.2023, яка разом із детальним розрахунком суми податкового боргу направлялась на адресу відповідача засобами поштового зв'язку та була отримана ним особисто 13.07.2023, про що свідчить особистий підпис останнього на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с.5).
Доказів оскарження в адміністративному або судовому порядку зазначеної вище податкової вимоги відповідачем не надано.
Статтею 19-1.1 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, серед іншого, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів (пункт 19-1.1.22 статті 19-1.1 Податкового кодексу України); звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством (пункт 19-1.1.45 статті 19-1.1 Податкового кодексу України).
Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на те, що на даний час податкова заборгованість є узгодженою та відповідачем не сплачена, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.
Згідно з частиною 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
З огляду на те, що суб'єкт владних повноважень не поніс витрати пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, жодні витрати не підлягають розподілу та стягненню.
Керуючись ст.ст. 139, 241, 243, 244, 245, 246, 250 КАС України, суд
Позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) податкову заборгованість у сумі 136 019,57грн (сто тридцять шість тисяч дев'ятнадцять гривень 57 копійок) з єдиного податку з фізичних осіб (код платежу 18050400 на р/р UA968999980314000699000008479) ГУК у Зап.обл/ТГ м.Запоріжжя /18050400, код одержувача 37941997 в Казначейство України (ЕАП).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 01.03.2024.
Суддя І.В.Садовий