29 лютого 2024 року м. Ужгород№ 260/7530/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хустського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною та скасування постанови, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Хустського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач, Хустський районний ТЦК та СП) про визнання протиправною та скасування постанови військово-лікарської комісії Хустського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оформлену довідкою № 946 від 10.02.2023 року.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, зазначено, що позивач перебуває па військовому обліку в Хустському районному ТЦК та СП з 11.12.2013 року. 09.02.2023 року ОСОБА_1 , за відсутності виклику з боку ТЦК та СП, прибув до Хустського районного ТЦК та СП з метою отримання відстрочки від призову під час мобілізації, у зв'язку із необхідністю догляду за інвалідом. Однак, відповідачем не було прийнято заяву позивача про надання йому відстрочки. Цього ж дня начальником Хустського районного ТЦК та СП направлено позивача на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до проходження військової служби. В свою чергу, ОСОБА_1 не заявляв про свій намір (бажання) добровільно пройти військово-лікарську експертизу (комісію), а тому його волевиявлення в проходженні ВЛК відсутнє.
Так, 09.02.2023 року військово-лікарською комісією Хустського районного ТЦК та СП проведено військово-лікарську експертизу (медичний огляд) військовозобов'язаного ОСОБА_1 , що підтверджується карткою обстеження та медичного огляду від 09.02.2023 року, за наслідком проведення якої складено довідку військово лікарської комісії № 946 від 10.02.2023 року та внесено відповідні відомості до картки обстеження та медичного огляду від 09.02.2023 року, згідно яких ОСОБА_1 визнано здоровим та придатним до військової служби.
Вказані документи в день проходження ВЛК позивачу видані не були, а тому були затребувані його представником за адвокатським запитом від 20.02.2023 року. За результатами розгляду адвокатського запиту Хустським РТЦК та CП надано лист-відповідь № 2310 від 28.03.2023 року, до якої були додані вказані документи.
Позивач зазначає, що направлення не відповідає положенням чинного законодавства, зокрема додатку № 15 Положення № 402, оскільки містить незаповнені графи та реквізити: відсутній номер направлення; відсутні відомості щодо місяця і року прийняття (призову) на військову службу; відсутні відомості щодо ТЦК, яким прийнято (призвано) на військову службу; відсутні відомості щодо попереднього діагнозу, а також вказане направлення складено не уповноваженою особою.
Вважаючи, що військово-лікарська експертиза проведена відносно позивача безпідставно, із суттєвими порушеннями процедури її проведення, що свідчить про її необґрунтованість та незаконність, як наслідок, висновки, викладені за результатами проходження BЛK, не повинні створювати для позивача жодних правових наслідків, в тому числі таких, які порушують його права, а тому, звернувся до суду із даним позовом за захистом своїх прав.
Ухвалою судді від 04.09.2023 року відкрито провадження за даною позовною заявою та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У встановлений ухвалою суду від 04.09.2023 року строк, відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.
У відповідності до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
09.02.2023 року позивач прибув до Хустського районного ТЦК та СП з метою отримання відстрочки від призову під час мобілізації, у зв'язку із необхідністю догляду за інвалідом.
Однак, цього ж дня начальником Хустського районного ТЦК та СП позивача було направлено на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до проходження військової служби.
Так, військово-лікарською комісією Хустського районного ТЦК та СП проведено військово-лікарську експертизу (медичний огляд) військовозобов'язаного ОСОБА_1 , що підтверджується карткою обстеження та медичного огляду від 09.02.2023 року, за наслідком проведення якої, складено довідку військово лікарської комісії № 946 від 10.02.2023 року та внесено відповідні відомості до картки обстеження та медичного огляду від 09.02.2023 року, згідно яких ОСОБА_1 визнано здоровим та придатним до військової служби.
Вважаючи протиправним направлення позивача на медичний огляд військово-лікарською комісією (з огляду на відсутність про те його прохання), а також, невідповідності направлення начальником Хустського районного ТЦК та СП положенням чинного законодавства, зокрема додатку № 15 Положення № 402, з огляду на наявність незаповнених граф та реквізитів: відсутній номер направлення; відсутні відомості щодо місяця і року прийняття (призову) на військову службу; відсутні відомості щодо ТЦК, яким прийнято (призвано) на військову службу; відсутні відомості щодо попереднього діагнозу, і складення такого направлення не уповноваженою особою, позивач звернувся до суду з цим позовом про визнання протиправною та скасування постанови військово-лікарської комісії Хустського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оформлену довідкою № 946 від 10.02.2023 року.
Фактично, зі змісту позовних вимог, спірним у даному випадку є саме факт протиправного, на думку позивача, направлення його на медичний огляд військово-лікарською комісією, в тому числі, за рішенням начальника Хустського ТЦК та СП, а не за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів, як то визначено п. 3.1 розділу ІІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України № 402, разом з тим, позивач звернувся до суду із позовом саме про скасування постанови ВЛК Хустського РТЦК та СП, оформленої довідкою № 946 від 10.02.2023 року.
В контексті наведеного суд зазначає, що правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також засади проходження в Україні військової служби. передбачені Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно із ч. 2 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 3 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За змістом ч. 5 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону № 2232 щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
Згідно з абз. 1 ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату.
Частиною 2 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ визначено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
Відповідно до ч. 12 ст. 12 Закону № 2232-ХІІ військовозобов'язані, які, зокрема, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується Міністерством оборони України та центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).
Відповідно до п. 1.1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
За правилами п.1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза це: медичний огляд, зокрема, військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Пунктом 2.1 розділу І Положення № 402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до п. 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом.
До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах.
ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України (абз. 15 п.п. 2.3.4 п. 2.3 розділу I Положення № 402).
Відповідно до п. 2.4.4 п. 2.4 розділу І Положення № 402 на ВЛК регіону покладаються обов'язки, зокрема, з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.
Згідно з п. 2.4.5 розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової служби), військовозобов'язаних, резервістів, працівників.
Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд (п. 2.4.6. розділу І Положення № 402).
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (п. 2.4.10. розділу І Положення № 402).
У свою чергу, згідно із п. 2.6.1. розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК високомобільних десантних військ; ВЛК військових комісаріатів; ВЛК територіального центру комплектування (далі - ВЛК ТЦК); ВЛК цивільного лікувального закладу з правами госпітальної ВЛК.
На підставі затвердженого переліку начальник ВМКЦ регіону своїм наказом призначає позаштатні постійно діючі ВЛК, їх персональний склад і визначає порядок їх роботи (п. 2.6.7.).
Документи позаштатних ВЛК скріплюються гербовою печаткою військового лікувального, цивільного лікувально-профілактичного закладу, військової частини, при яких ці комісії утворені (2.6.11. розділу І).
Госпітальна ВЛК створюється у військовому госпіталі, на госпітальному судні, у цивільному лікувально-профілактичному закладі, де обстежуються і лікуються військовослужбовці. На особливий період госпітальна ВЛК створюється в усіх військових санаторіях (2.7.1. розділу І).
З наведених вище норм Положення № 402 слідує, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених п. 1.1 розділу І Положення № 402, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служб, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК. До штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до ЦВЛК або до суду.
Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Відповідно до п. 1.2 розділу ІІ Положення № 402 розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).
Згідно з п. 1.4 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд контингентів, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення, проводиться в порядку, визначеному таблицею.
Відповідно до п. 6.6. розділу ІІ Положення № 402 військовослужбовці оглядаються ВЛК у військових лікувальних закладах за територіальним принципом. Військовослужбовці, крім того, оглядаються ВЛК за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки.
За змістом п. 6.28. розділу ІІ Положення № 402 у разі коли ВЛК після амбулаторного обстеження не може прийняти остаточної постанови, вона направляє військовослужбовця на стаціонарне обстеження у військовий лікувальний заклад з подальшим оглядом його госпітальною ВЛК.
Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що військовослужбовці підлягають медичному огляду госпітальною ВЛК, якій, за результатами військово-лікарської експертизи, надане право приймати постанови щодо придатності особи до військової служби.
Як встановлено судом, 09.02.2023 року проведений медичний огляд позивача позаштатною постійно-діючою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 , результати якого оформлені постановою у формі довідки № 946 від 10.02.2023 року із висновками про придатність позивача до військової служби.
Позивач вважає протиправним рішення ВЛК Хустського РТЦК та СП про придатність його до військової служби, покликаючись на недотримання відповідачем порядку проведення медичного огляду.
Оцінюючи зазначені доводи позивача про незаконність постанови, оформленої довідкою № 946 від 10.02.2023 року, суд враховує таке.
Так, суд встановив, що ВЛК Хустського РТЦК та СП, яка проводила медичний огляд позивача та склала довідку від 10.02.2023 № 946, є позаштатною госпітальною ВЛК, підпорядкованою ВЛК регіону.
Суд зауважує, що Положення № 402 не передбачає право особи, що проходила медичний огляд, оскаржувати постанови позаштатних госпітальних ВЛК у судовому порядку.
Згідно із нормами Положення № 402, у разі непогодження із постановами позаштатних ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із скаргою на дії чи рішення ВЛК.
У свою чергу, ВЛК регіону мають право скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Оскарженню у судовому порядку, за приписами п. 2.4.10. розділу І Положення № 402, підлягають тільки постанови ВЛК регіонів та постанови ЦВЛК.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не звертався зі скаргою про протиправність дій/бездіяльності членів ВЛК Хустського РТЦК та СП при проведенні медичного огляду ні до ВЛК регіону, ні до ЦВЛК, з проханням провести повторний медичний огляд із дотримання вимог Положення № 402, тобто, позивач не скористався своїм правом на проведення повторного медичного огляду з метою визначення придатності його до військової служби.
Доказів зворотнього позивач суду не надав.
Беручи до уваги ті обставини, що перевірка рішень позаштатних госпітальних ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби ВЛК регіону чи ЦВЛК не приймали - суд дійшов висновку про недотримання позивачем вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. За вказаних обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, відтак відмовляє позивачу у задоволенні позову.
За правилами ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні позову судовий збір не підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Хустського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Закарпатська область, м. Хуст, вул. Дружби, 11а код ЄДРПОУ 09535240) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
2. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
СуддяС.І. Рейті