01 березня 2024 р.Справа № 160/5261/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянська В.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
26.02.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі наданої Адміністрацією Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України довідки від 25.10.2021 № 518/6.3/878 про розмір грошового забезпечення, без обмеження її максимального розміру;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі наданої довідки Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України від 25.10.2021 № 518/6.3/878 про розмір грошового забезпечення, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, провести індексацію пенсії відповідно до постанов №№ 118, 168, без обмеження максимального розміру пенсії.
Згідно з п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності. Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно з відомостями комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» 13.07.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якій він просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі наданої Адміністрацією Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України довідки від 25.10.2021 № 518/6.3/878 про розмір грошового забезпечення, без обмеження її максимального розміру;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі наданої довідки Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України від 25.10.2021 № 518/6.3/878 про розмір грошового забезпечення, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням раніше виплачених сум без обмежень.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2023 у справі № 160/17081/23, яке набрало законної сили 10.10.2023, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фону України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019, на підставі наданої Адміністрацією Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України довідки від 25.10.2021 № 518/6.3/878 про розмір грошового забезпечення, без обмеження її максимального розміру; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі наданої довідки Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України від 25.10.2021 № 518/6.3/878 про розмір грошового забезпечення, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням раніше виплачених сум без обмежень; стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.
13.10.2023 позивачу було видано виконавчі листи у справі № 160/17081/23.
Відповідно до частини 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
За змістом статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено обов'язковість судового рішення.
Згідно з частиною 2 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Положеннями статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.
Крім того, приписами частини 1 статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення у цій справі.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Звертаючись до суду із адміністративним позовом, ОСОБА_1 фактично оскаржує бездіяльність Головного управління Пенсійного фону України в Дніпропетровській області, допущену під час виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2023 у справі № 160/17081/23 в частині проведення перерахунку і виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром.
Таким чином, оскаржувана бездіяльність Головного управління Пенсійного фону України в Дніпропетровській області щодо виконання судового рішення у вказаній справі, може бути оскаржена відповідно до статті 383 КАС України.
Такий порядок оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, прийнятого на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення частини п'ятої статті 383 КАС України, відповідно до якої, розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.
Відповідно до частини шостої цієї статті, за наявності підстав для задоволення заяви, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У частині першій статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З аналізу вищезазначених законодавчих норм слідує, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а та від 16.02.2019 у справі № 816/2016/17.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.
Аналогічних висновків Верховний Суд дотримувався у постановах від 17.04.2019 у справі № 355/1648/15-а, від 13.04.2022 у справі № 826/15178/18.
За вказаних обставин, суд зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправною бездіяльності, допущеної під час виконання рішення суду. Проте спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Якщо позивач вважає, що бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, він мав звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не подавати новий адміністративний позов.
Вказані правові висновки були викладені Верховним Судом у постановах від 24.09.2020 у справі № 640/15623/19, від 11.02.2021 у справі № 420/5234/19 та від 28.09.2021 у справі № 440/2130/21.
Верховний Суд у постанові від 26.05.2022 у справі № 520/11343/18 дійшов висновку, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Цей спір не є публічно-правовим спором у розумінні статті 19 КАС України та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.
Керуючись статтями 4, 19, 170, 242, 248, 256 КАС України, суд -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя В.В. Рянська