01 березня 2024 року Справа 160/5578/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
28 лютого 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, у якому позивач просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 встановити та виплачувати до існуючого розміру його пенсії, визначеного Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, установлену постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб";
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, починаючи з 01 липня 2021 року, встановити та виплачувати до розміру його пенсії, визначеного Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, установлену постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб, без його обмеження граничним розміром, а також сплатити заборгованість, що утворилась.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно п. 4, 5, 9 ч. 5, ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
В порушення наведеної норми, позовна заява не містить обґрунтувань щодо відповідача - Дніпропетровського окружного адміністративного суду, оскільки вимоги позовної заяви заявлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Крім того, позивачем пропущений строк звернення до суду, а зазначенні причини для його поновлення не є підставою для їх поновлення.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За приписами частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до актуальної правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 стосовно застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, необхідно враховувати таке:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
У постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 Верховний Суд також відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі №816/197/18, від 20 жовтня 2020 року у справі №640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах. При цьому, Верховний Суд вважав, що з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Як вбачається із тексту позовної заяви, виплата доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн. була припинена позивачу у вересні 2021 року внаслідок перерахунку пенсії на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2021 у справі № 160/17648/20, тому отримавши пенсійну виплату після перерахунку пенсії на підставі зазначеного рішення суду, позивач вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав та законних інтересів.
Аналогічні висновки викладенні в ухвалі Верховного суду від 01 серпня 2023 року по справі № 460/3079/23, та від 04.09.2023 по справу 620/5561/23 щодо строку звернення до суду із такими вимогами.
Отже, позивач звернувся до суду із цим позовом лише 28 лютого 2024 року, тобто з пропуском встановленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду з позовними вимогами.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів.
Крім того, пунктом 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Із матеріалів адміністративного позову вбачається, що в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на протиправні дії відповідача у не нарахуванні та не виплаті з 01 липня 2021 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 гривень згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713, однак доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надає. Зокрема, лист від 26.01.2024 5643-1475/К-01/8-0400/24, у якому відповідач відмовив позивачу у задоволені вимог.
Таким чином, в порушення вказаних норм, до суду не надано докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Отже, позивачу необхідно надати до суду докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема, відмову у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 з 01 липня 2021 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 гривень згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713, а також заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом 5 днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Коренев