01 березня 2024 року Справа 160/5463/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юрков Е.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
27 лютого 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» з вимогами:
- визнати протиправними дії Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» щодо не нарахування та не виплати мені в день звільнення додаткової винагороди в розмірі, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року за період з 11.03.2022 року по 18.07.2022 року із розрахунку 30000 грн на місяць;
- зобов'язати Державну установу «Криворізька виправна колонія (№80)» здійснити перерахунок та виплату мені додаткової винагороди в розмірі, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року за період з 11.03.2022 року по 18.07.2022 року, із розрахунку 30000 грн на місяць, з врахуванням фактично виплачених сум;
- визнати протиправними дії Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» щодо не нарахування та не виплати мені в день звільнення додаткової винагороди в розмірі, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року за період з 19.07.2022 року по 17.10.2022 року із розрахунку 30000 грн. на місяць відповідно відпрацьованого часу;
- зобов'язати Державну установу «Криворізька виправна колонія (№80)» здійснити перерахунок та виплату мені додаткової винагороди в розмірі, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року за період з 19.07.2022 року по 17.10.2022 року, із розрахунку 30000 грн на місяць відповідно відпрацьованого часу;
- визнати протиправними дії Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» щодо не нарахування та не виплати мені в день звільнення грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна у сумі 21637, 56 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 578 від 14.08.2013 року;
- зобов'язати Державну установу «Криворізька виправна колонія (№80)» здійснити нарахування та виплату мені грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна у сумі 21637, 56 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 578 від 14.08.2013 року.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що дана позовна заява подана з порушенням вимог закону.
Згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - 3028,00 грн.
Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є вимога майнового характеру, а саме визнати протиправними дії Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» щодо не нарахування та не виплати в день звільнення грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна у сумі 21637, 56 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 578 від 14.08.2013 року та зобов'язати Державну установу «Криворізька виправна колонія (№80)» здійснити нарахування та виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна у сумі 21637, 56 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 578 від 14.08.2013 року.
Отже ставка судового збору за подання даного позову з урахуванням частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" становить 1211,20 грн.
В матеріалах справи докази сплати судового збору за майнову вимогу відсутні.
Позивач зазначив, що звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
З приводу даного твердження суд зазначає, що за змістом статті 116 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 578 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
З наведеного слідує, що грошова компенсація за неотримане речове майно виплачується під час звільнення зі служби та на підставі заяви, а отже речове забезпечення не має характеру винагороди за виконану працю.
Таким чином, речове майно та грошова компенсації за невикористання такого речового майна не можна ототожнювати із заробітною платою (грошовим забезпеченням).
Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №802/1677/16-а, від 19.10.2020 у справі № 240/934/20.
З огляду на викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно із якою від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивача про нарахування та виплату грошової компенсації вартості неотриманого речового майна.
Отже, позивач, звертаючись до суду з майновими вимогами повинен сплатити судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Таким чином, позивачу слід сплатити та надати до суду доказ сплатити судового збору із заявлених ним майнових вимог у розмірі 1211,20 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код отримувача за ЄДРПОУ 37988155, розрахунковий рахунок UA368999980313141206084004632, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями: 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду доказу сплатити судового збору із заявлених майнових вимог у розмірі 1211,20 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код отримувача за ЄДРПОУ 37988155, розрахунковий рахунок UA368999980313141206084004632, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Е.О. Юрков