29 лютого 2024 рокуСправа №160/34051/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -
26 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.09.2023 № 047050024044 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах;
- визнати протиправним Рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 30.10.2023 № 0470500240044 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 всі періоди роботи трудової книжки серії НОМЕР_1 від 09.08.1989;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №1 період його навчання у Середньому професійно-технічному училищі №26 м. Дніпродзержинська з 01.09.1988 по 05.06.1989;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №1 період його роботи в Ремонто-будівельно-монтажному Управлінні №2 тресту “Дніпрохімремонт” з 09.08.1989 по 30.10.1989, з 18.02.1992 по 01.05.1994;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №1 період служби в армії з 11.11.1989 - 09.21.1991;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №1 період його роботи в АТ “Дніпроазот” з 03.05.1994 - 24.06.2002;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити з 21.08.2023 ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах як працівнику, зайнятому, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 13.09.2023 року ОСОБА_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. а) ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991, як працівнику, зайнятому повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом міністрів України.
За принципом екстериторіальності заяву було розглянуто Управлінням пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг, відділ перерахунків № 3 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Федора Караманиць, буд 37, м. Кривий Ріг, 50096).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.09.2023 № 047050024044 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку з тим, що позивач не має права на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.1 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-1V від 09.07.2003 №1058-ІV, оскільки не має необхідного пільгового страхового стажу.
Вказав, що після отримання зазначеного вище рішення позивач звернувся до АТ «Дніпроазот» з проханням надати уточнену довідку № 018-1-256 від 08.09.2023, на що отримав змінену довідку та додатково архівну довідку № 018-1-311 від 19.10.2023.
Вважаючи відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах передчасною, позивач повторно 25.10.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та додатково надав відповідачу змінену довідку та додатково архівну довідку № 018-1-311 від 19.10.2023.
Заяву було розглянуто відділом призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Рішенням № 0470500240044 від 30.10.2023 позивачу вдруге було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку з тим, що позивач не має права на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 Закону №1058-IV оскільки не має необхідного пільгового страхового стажу.
Позивач не погоджується з такими рішеннями відповідача, вважає їх протиправними та такими, що порушують право позивача на соціальний захист.
Позивач стверджує, що пільговий стаж визначено відповідачем невірно, без урахування всіх періодів роботи, зазначених в трудовій книжці та додатково доданих документів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.01.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно довідки про доставку електронного листа, відповідачем ухвалу про відкриття провадження у справі отримано 08.01.2024 року.
Станом на 29.02.2024 року відзив на позов від відповідача не надходив.
Статтею 261 КАС України визначенні особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні, а саме відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі (ч.1). Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч.2).
Відповідно до положень ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи обставини ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк (протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі) та законодавчу встановлену послідовність надання письмових заяв по суті, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі викладеного вище, суд зазначає, що останній вжив заходи, щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, у порядку визначеним КАС України.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалам справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 .
13.09.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління пенсійного фонду в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. а) ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 як працівнику, зайнятому повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом міністрів України.
За принципом екстериторіальності заяву було розглянуто Управлінням пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг, відділ перерахунків № 3 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.09.2023 № 047050024044 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку з тим, що позивач не має права на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.1 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-1V від 09.07.2003, оскільки не має необхідного пільгового страхового стажу.
В спірному рішенні від 20.09.2023 № 047050024044, зокрема, зазначено:
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацом першим і п'ятнадцятим-двадцять третім цього пункту відповідного стажу, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статі 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Страховий стаж становить 27 років 2 місяці 15 днів;
Пільговий стаж за Списком №1-3 роки, 7 місяців, 2 дні.
За доданими документами до страхового стажу не зараховано:
- періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 09.08.1989, оскільки на титульній сторінці не вказана повна дата народження.
До пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно довідки від 02.06.2000 № 09/228, оскільки не вказано підстави на прийняття та звільнення з роботи, а також відсутні накази на атестацію робочих місць. В довідці від 08.09.2023 № 018-1-256, виданої АТ «Дніпроазот» є інформація про те, що з 05.12.1997 посада газоелектрозварник (не атестована), інформація коли перейшов на посаду електрогазозварника відсутня. Крім того, пільговий стаж роботи в довідці зазначений не по періодах роботи.
Після отримання зазначеного вище рішення позивач звернувся до АТ «Дніпроазот» з проханням надати уточнену довідку № 018-1-256 від 08.09.2023, на що отримав змінену довідку та додатково архівну довідку № 018-1-311 від 19.10.2023
Після отримання додаткових доказів, позивач повторно 25.10.2023 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та додатково надав відповідачу уточнену довідку № 018-1-256 від 08.09.2023, на що отримав змінену довідку та додатково архівну довідку № 018-1-311 від 19.10.2023.
Заяву було розглянуто відділом призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Рішенням № 0470500240044 від 30.10.2023 позивачу вдруге було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку з тим, що позивач не має права на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 Закону №1058-IV, оскільки не має необхідного пільгового страхового стажу.
В спірному рішення № 0470500240044 від 30.10.2023 року, зокрема, зазначено:
За доданими документами до страхового стажу не зараховані періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , оскільки на титульній сторінці трудової книжки не повністю зазначена дата народження заявника, що не відповідає вимогам «Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях» від 20.06.1974 № 162.
У наданій довідці від 02.06.2000 № 09/228 не зазначена дата народження заявника та відсутня інформація про підстави зарахування на звільнення.
Для зарахування періоду навчання з 01.09.1988 по 05.06.1989 необхідно надати диплом або довідку з місця навчання.
До пільгового стажу не зараховані наступні періоди роботи:
- з 09.08.1989 по 30.10.1989 та з 18.02.1992 по 30.04.1994, оскільки в пільговій довідці від 02.06.2000№ 09/228 не зазначені накази на зарахування та звільнення з роботи, не виведений підсумок пільгового стажу, що не відповідає додатку № 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. Також не надані накази про результати атестації робочих місць та переліки атестованих посад;
- з 03.05.1994 по 24.06.2002, оскільки інформація, зазначена в довідках від 08.09.2023 № 018-1- 256 та від 19.10.2023 № 018-1-311 містить розбіжності та не відповідає записам у трудовій книжці.
Не погоджується з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Відповідно до п. а) ст. 13 Закону № 1788-ХІІ працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Абзацом 13 п. а) ст. 13 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються зі зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування":
чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Щодо незарахування до страхового стажу періодів роботи, згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , оскільки на титульній сторінці не вказана повна дата народження, суд зазначає наступне.
Статтею 48 Кодексу законів про працю України визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Також, згідно з вимогами ст. 62 Закону № 1788-ХIІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, наявність трудового стажу підтверджується у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок).
Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі Інструкція).
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Пунктом 2.11 Інструкції передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Відповідно до п. 2.12 Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Поряд із цим, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації здійснено з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист та вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах. Відтак суд не погоджується із діями відповідача щодо неврахування страхового стажу позивача вказаного у його трудовій книжці, з підстав того, що вона заповнена з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок (відсутність на титульному аркуші повної дати народження позивача).
Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.
Трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Верховний Суду у постанові від 30.09.2019 року по справі № 638/18467/15-а зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу періоди роботи згідно трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 .
Щодо незарахування до пільгового стажу навчання в середньому професійно - технічному училищі № 26 м. Дніпродзержинська з 01.09.1988 по 05.06.1989, суд зазначає наступне.
Судом з матеріалів справи встановлено, що в трудовій книжці позивача на сторінці 2,3 міститься запис за номером 1 (далі мовою оригіналу):
«До поступления в оформляемую организацию учеба в СПТУ № 26 г. Днепродзержинск с 01.09.88 по 05.06.1989г. Диплом НОМЕР_3 выдан 05.06.1989 г.»
Також, в трудовій книжці на сторінці 2,3 міститься запис за номером 2, датований 09.08.1989 (далі мовою оригіналу):
«Ремонтно-строительно-монтажное Управление №2 треста «Днепрохимремонт» г. Днепродзержинск. Принят газоелектросварщиком по ремонту технологического оборудования химического производства по 4 разряду на участок № 1. Приказ № 43 от 11.08.1989г.»
До матеріалів справи позивачем долучено копію Диплому Г №368299 від 05.06.1989 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 01.09.1988 вступив середнє професійно-технічне училище № 26 м. Дніпродзержинська і 5 червня 1989 закінчив повний курс технічного училища за професією електрогазозварювальник.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР (зі змінами та доповненнями) час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Оскільки з трудової книжки вбачається, що позивач закінчив навчання в СПТУ № 26 05.06.1989 року, а до роботи за отриманою спеціальністю приступив через два місяці, а саме 09.08.1989 року, період навчання СПТУ № 26 зараховується до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників.
Отже, відповідач протиправно не зарахував період навчання в СПТУ № 26 з 01.09.1988 по 05.06.1989 до пільгового стажу роботи позивача за Списком 1.
Щодо незарахування до пільгового стажу за Списком 1 періодів роботи в Ремонто будівельно-монтажному Управлінні № 2 тресту «Дніпрохімремонт» згідно довідки від 02.06.2000 № 09/228 та періодів служби в армії, суд зазначає наступне.
В рішенні від 20.09.2023 № 047050024044 зазначено, що періоди стажу згідно довідки від 02.06.2000 № 09/228 не зарахований до пільгового стажу, оскільки не вказано підстави на прийняття та звільнення з роботи, а також відсутні накази на атестацію робочих місць.
В рішенні № 0470500240044 від 30.10.2023 зазначено, що періоди стажу з 09.08.1989 по 30.12.1989 та з 18.02.1992 по 30.04.1994 не зараховані до пільгового стажу, оскільки не зазначені накази на зарахування та звільнення з роботи, не виведений підсумок пільгового стажу, що не відповідає додатку № 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. Також не надані накази про результати атестації робочих місць та переліки атестованих посад.
Згідно з вимогами ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, наявність трудового стажу підтверджується у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як зазначалось судом вище, в трудовій книжці на сторінці 2, 3 міститься запис за № 2, датований 09.08.1989 (далі мовою оригіналу):
«Ремонтно-строительно-монтажное Управление №2 треста «Днепрохимремонт» г. Днепродзержинск. Принят газоелектросварщиком по ремонту технологического оборудования химического производства по 4 разряду на участок № 1. Приказ № 43 от 11.08.1989г.».
Під № 3 міститься запис, датований 30.10.1989 (далі мовою оригіналу):
«Уволен с работы по ст. 36 п.3 КЗОТ УССР по призыву в армию. Приказ № 59 от 30. 10.1989».
Під № 4 міститься запис (далі мовою оригіналу):
«Служба в рядах Советской армии с 11.11.1989 по 09.12.1991. В/б УН № 0675102».
Під № 5 міститься запис, датований 18.02.1992 (далі мовою оригіналу):
«Ремонтно-строительно-монтажное Управление №2 треста «Днепрохимремонт» г. Днепродзержинск. Принят на работу електросварщиком по ремонту технологического оборудования химического производства по 4 разряду на участок № 6. Приказ № 23 от 18.02.1992г.».
На підставі викладеного вище, суд приходить до висноку, що робота позивача в Ремонто-будівельно-монтажному Управлінні № 2 тресту «Дніпрохімремонт» підтверджена записами в трудовій книжці.
Також в матеріалах справи наявна довідка № 09/228 від 02.06.2000 року, яка видана ВАТ «Дніпрохімремонт» в якій зазначено (далі мовою оригіналу):
Дана ОСОБА_2 в том, что он действительна работал в Государственном предприятии “Днепрхимремонт" в качестве электросварщика и газосварщика по ремонту технологического оборудо вания химического производства основных цехов Днепродзержинского производственного объединения «Азот».
Работой был занят в основных цехах Днепродзержинского произ водственного объединения «Азот» постоянно полный рабочий день.
Согласно учета отработанного времени ОСОБА_2 за период с 09 августа 1989 года по 30 октября 1989 года, с 18 февраля 1992 года по 30 апреля 1994 года отработал в цехах с вредными условиями труда по льготной профессии электросварщика и газосварщика по ремонту тех нологического оборудования химического производства согласно шифра I080А0І0 пункта № І раздела № VIII Списка № I, утвержденного Постанов лением Кабинета Министров Украины от II марта 1994 года за № 162- 02 года и 05 месяцев.
Работы выполнялись на аттестованных рабочих местах. Приказ об аттестации рабочих мест № 142/14 от 23 июля 1994 года за № 162 - 02 года и 05 месяцев.
Суд зазначає, що довідка № 09/228 від 02.06.2000 року, видана ВАТ «Дніпрохімремонт» на якому працював ОСОБА_1 , а відтак саме ВАТ «Дніпрохімремонт» несе відповідальність за правильність їх складання.
Судом встановлено, що Ремонто-будівельно-монтажне Управління № 2 тресту «Дніпрохімремонт» (яке в 1993 році було перейменоване в Державне підприємство «Дніпрохімренмонт», а згодом перетворене в ВАТ «Дніпрохімремонт») за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, було припинено 03.12.2013 відповідно до рішення Господарського суду Дніпропетровської області про припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом від 12.11.2013 № Б15/40/51/05.
Як вбачається з листа Архівного управління Кам'янської міської ради Дніпропетровської області від 19.10.2023 № К-21/2-08/1172, надати архівні довідки про підтвердження трудового стажу та заробітну плату для призначення пенсії ОСОБА_1 за період роботи Дніпродзержинському ремонто-будівельно-монтажному Управлінні № 2 тресту «Дніпрохімремонт» немає можливості. Документи даного підприємства на довгострокове зберігання до архівного управління Кам'янської міської ради не надходили.
Разом з тим, слід зазначити, що у період з 09.08.1989 по 30.10.1989 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені Постановою Ради міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956, а робота за професією газоелектрозварника, яка виконувалась позивачем в період з 09.08.1989 по 30.10.1989 була передбачена п.1 розділу VIII «Хімічне виробництво» Списку № 1.
У період роботи з 18.02.1992 по 10.03.1994 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26 січня 1991 року, а робота за професією газоелектрозварника, яка виконувалась позивачем в період з 18.02.1992 по 10.03.1994 була передбачена п.1 розділу VIII «Хімічне виробництво» Списку № 1.
У період з 11.03.1994 по 01.05.1994 діяли Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162. а робота за професією газоелектрозварника, яка виконувалась позивачем в період з 11.03.1994 по 01.05.1994 була передбачена п.1 розділу VIII «Хімічне виробництво» (код 1080А010) Списку № 1.
Крім того, робота позивача в Ремонто-будівельно-монтажному Управлінні № 2 тресту «Дніпрохімремонт» складається з двох періодів - до служби в армії та після служби в армії.
Відповідно до абзацу другого ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно- технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Суд зазначає, що час проходження позивачем військової служби вказано в трудовій книжці, а також підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_4 .
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу за Списком 1 періоди роботи в Ремонто будівельно-монтажному Управлінні № 2 тресту «Дніпрохімремонт» згідно довідки від 02.06.2000 № 09/228 та період служби в армії.
Щодо незарахування до пільгового стажу за Списком 1 періодів роботи згідно довідки від 08.09.2023 № 018-1-256 в АТ «Дніпроазот», суд зазначає наступне.
В Рішенні від 20.09.2023 № 047050024044 зазначено, що в довідці від 08.09.2023 № 018-1-256, виданої АТ «Дніпроазот» є інформація про те, що з 05.12.1997 посада газоелектрозварник (не атестована), інформація коли перейшов на посаду електрогазозварника відсутня. Крім того, пільговий стаж роботи в довідці зазначений не по періодах роботи.
В Рішенні № 0470500240044 від 30.10.2023 зазначено, що до пільгового стажу не зараховано період роботи з 03.05.1994 по 24.06.2002, оскільки інформація, зазначена в довідках від 08.09.2023 № 018-1-256 та від 19.10.2023 № 018-1-311 містить розбіжності та не відповідає записам у трудовій книжці.
Суд зазначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
В трудовій книжці позивача містяться записи про роботу в АТ «Дніпроазот» (з урахуванням змін назви) в період з 03.05.1994 по 24.06.2002 за професією електрогазозварник.
Також суд зазначає, що в довідках 1, 2 № 018-1-256 від 08.09 2023 підтверджено, що позивач працював повний робочій день в Дніпродзержинському виробничому об'єднанні «Азот» (з 17.01.1995 Відкрите акціонерне товариство «Дніпро АЗОТ», з 23.03.2011 Публічне акціонерне товариство «ДНІПРОАЗОТ», з 10.05.2018 Акціонерне товариство «Дніпроазот») і за період з 03.05.1994 по 31.03.1996, з 01.04.1996 по 30.09.1998, з 01.01.1998 по 31.01.2000, 01.02.2000 по 24.06.2002 виконував роботи які передбачені Списком 1 розділ 10800000 VIII, підрозділ 1080А000-17541 А пункт 1080А0101, як робітник, зайнятий на ремонті, профілактиці і обслуговуванні технологічного обладнання, а саме у виробництві аміаку, вибухових речовин азотної кислоти і її солей, хлору, його сполук, каустичної соди.
Також згідно зазначених довідок за період з 03.05.1994 по 24.06.2002 загальний стаж роботи позивача за Списком 1 в АТ «Дніпроазот» становить вибірково 4 роки 9 місяців 22 дні.
Отже зі змісту довідок вбачається, що пільговий стаж зазначено по періодам з 03.05.1994 по 31.03.1996, з 01.04.1996 по 30.09.1998, з 01.01.1998 по 31.01.2000, 01.02.2000 по 24.06.2002.
Відтак, суд зазначає, що твердження відповідача про те, що пільговий стаж роботи в довідках зазначений не по періодах роботи спростовується змістом Довідок 1, 2 № 018-1-256 від 08.09 2023.
Крім того, суд зазначає, що в довідці 2 № 018-1-256 від 08.09.2023 вказано, що вперше атестація робочих місць проведена на підприємстві у 1994 році. Робоче місце позивач атестовано: наказом по підприємству № 446 від 18.07.1994; наказом по підприємству № 738 від 19.07.1999; наказом по підприємству № 1224 від 21.09.2000 «Про застосування переліків атестованих робочих місць для працівників реструктуризованих структурних підрозділів».
Враховуючи викладене, судом встановлено, що професії електрозварник, електрогазозварник, газозварник були атестовані за умовами праці та віднесені до Списку №1, а відтак, твердження відповідача, зазначене у рішенні від 20.09.2023 № 047050024044 про те, що з 05.12.1997 посада газоелетрозварник не атестована є безпідставним.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу за Списком 1 періоди роботи в АТ «Дніпроазот» згідно довідки від 08.09.2023 № 018-1-256.
Стосовно вимоги про призначення пенсії, суд зазначає наступне.
Як вбачається з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межахзакону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року № 21-87а13.
Так, призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Відповідно до частин 1, 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункту 4 частини 2статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію вважає за необхідне зобов'язати належний орган призначення пенсії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 13.09.2023 року, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Враховуючи викладене та задоволення адміністративного позову в основній частині вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1073,60 грн., підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Керуючись статями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.09.2023 № 047050024044 та від 30.10.2023 № 0470500240044 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №1 період його навчання у Середньому професійно-технічному училищі №26 м. Дніпродзержинська з 01.09.1988 по 05.06.1989, період його роботи в Ремонто-будівельно-монтажному Управлінні №2 тресту “Дніпрохімремонт” з 09.08.1989 по 30.10.1989 та з 18.02.1992 по 01.05.1994, період служби в армії з 11.11.1989 - 09.21.1991 та період його роботи в АТ “Дніпроазот” з 03.05.1994 - 24.06.2002.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 13.09.2023 року, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник