26 лютого 2024 року Справа № 160/3367/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, а також про стягнення моральної шкоди, -
06.02.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить:
- визнати незаконним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 від 27.09.2022 року №275 щодо зняття ОСОБА_1 з усіх видів забезпечення грошового забезпечення;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 вчинити певні дії, а саме:
1.1. нарахувати та виплатити ОСОБА_1 всі види грошового забезпечення з 28.09.2022 року по день виключення зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ;
1.2. здійснити видачу продовольчого, речового та інших видів забезпечення з 27.09.2022 року по день виключення зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ;
- визнати незаконним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 від 10.11.2022 року №1965 про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини ОСОБА_1 ;
- визнати незаконним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 від 11.11.2022 року №320 в частині зазначення про те, що ОСОБА_1 «період з 27.09.2022р. по 11.11.2022р. відповідно п.5 розділу IV наказу МОУ №260 від 07.06.2018р. до вислуги років в календарному обчисленні не зарахований час самовільного залишення військової частини або місця служби» (абзац 3 Наказу);
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ОСОБА_1 II групи інвалідності;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням II групи інвалідності у сумі 805200,00грн.(вісімсот п'ять тисяч двісті гривень);
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 150000грн. завдану протиправними діяннями Військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності цих причин.
На виконання вимог ухвали суду від 12.02.2024 року до суду від представника позивача надійшла заява про поновлення процесуального строку звернення до суду, в якій представник позивача просить поновити пропущений строк, посилаючись на те, що з 03.06.2022р. позивач внаслідок отриманих травм перебував на лікуванні у важкому стані, а після 19.08.2022р. його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, а саме таким, що потребує стороннього супроводу, що, зокрема, підтверджується пунктом 14 свідоцтва про хворобу №60 позаштатної військово-лікарської комісії психіатричного профілю, при цьому ОСОБА_1 страждає на різко виражені стійкі психічні розлади і має діагноз: «різко виражений постконтузійний синдром з стійкою амнезією, емоційно-вольовою нестійкістю, помірним когнітивним зниженням», крім того, позивачеві встановлено другу групу інвалідності у зв'язку із його станом здоров'я, а отже позивач потребує стороннього супроводу і обмежений у здійсненні будь-яких дій у тому числі щодо захисту своїх прав, разом з цим, про оскаржувані накази позивач дізнався лише після запитів його представників, на які було надано копії спірних наказів, з якими позивача до цього ознайомлено не було, відтак, строк звернення до суду було пропущено з поважних причин
Розглядаючи подану заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, суд зазначає таке.
Так, згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
При цьому абз.1 ч.2 ст.122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас ч.3 ст.122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За змістом приписів п.17 ч.1 ст.4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Наведеній нормі кореспондують приписи ч.6 ст.161 КАС України, якими встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд зауважує, що законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
При цьому дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі №809/1087/17, від 22 листопада 2018 року у справі №815/91/18, від 26 лютого 2020 року у справі №826/14417/18.
Як слідує з позовної заяви ОСОБА_1 , останнім, зокрема, оскаржуються накази Військової частини НОМЕР_1 від 27.09.2022 року №275 щодо зняття ОСОБА_1 з усіх видів забезпечення грошового забезпечення; наказ Військової частини НОМЕР_1 від 10.11.2022 року №1965 про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини ОСОБА_1 ; наказ Військової частини НОМЕР_1 від 11.11.2022 року №320 в частині зазначення про те, що ОСОБА_1 «період з 27.09.2022р. по 11.11.2022р. відповідно п.5 розділу IV наказу МОУ №260 від 07.06.2018р. до вислуги років в календарному обчисленні не зарахований час самовільного залишення військової частини або місця служби» (абзац 3 Наказу), при цьому, доказів ознайомлення позивача з вищевказаними наказами пізніше, ніж вони датовані, матеріали справи не містять, відтак, з урахуванням приписів ч.5 ст.122 КАС України, з позовними вимогами щодо оскарження таких наказів позивач мав звернутися до суду не пізніше 27.10.2022р, 10.12.2022р. та 11.12.2022р., відповідно.
Разом з тим, як свідчать матеріали справи, з цим позовом ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду лише 02.02.2024 року, що підтверджується поштовою накладною на конверті, в якому ця позовна заява надійшла до суду.
Отже, позивачем пропущено встановлений ст.122 КАС України строк звернення до суду з цим позовом.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Разом з цим, ч.1 ст.121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку.
З урахуванням положень ст. ст. 122, 123 КАС України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).
Рішенням Європейського Суду з прав людини по справі “Іліан проти Туреччини” встановлено, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Верховний Суд у постанові від 23.10.2018р. у справі №569/16060/17 роз'яснив, що у визначенні моменту і виникнення права на позов мають значення дві обставини: об'єктивна - наявність факту порушеного права, суб'єктивна - особа дізналася або повинна була дізнатись про факт порушення права. З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу строку звернення до адміністративного суду може бути пов'язаний із різними юридичними фактами та їх оцінкою. При цьому, слід врахувати, що пропуск цього строку не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки за наявності поважних причин його пропуску такий строк може бути поновлено судом за заявою особи, яка його подала.
Також суд касаційної інстанції роз'яснив, що обов'язковою умовою для залишення адміністративного позову без розгляду є не лише встановлення факту пропуску строку звернення до суду, а й відсутність підстав вважати, що такий строк пропущений з поважних причин.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, суд наголошує, що пропуск строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування правових наслідків його пропуску (повернення позовної заяви позивачу/залишення позову без розгляду), оскільки процесуальним законодавством передбачено можливість визнання судом причини пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається та вирішується в порядку, встановленому КАС України.
Поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об'єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Водночас на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.
Так, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, позивач посилається на важкий стан його здоров'я через отримання травм, в наслідок чого він визнаний інвалідом 2 групи та таким, що потребує стороннього догляду, що підтверджується відповідними медичними документами, копії яких долучено до матеріалів справи, при цьому погане самопочуття завадило йому вчасно звернувся за правничою допомогою, а про спірні накази він довідався лише після надання відповідачем їх копій на адвокатські запити представників позивача, відтак, встановлені законом строки звернення до суду було пропущено з поважних причин.
З огляду на наведене у сукупності, суд доходить висновку, що обставини, на які вказує позивач, мають об'єктивний характер і причини пропуску строку звернення до суду з позовом, вказані позивачем у заяві про його поновлення, є поважними, а отже, такий строк підлягає поновленню.
Таким чином, позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно з приписами згідно з приписами частин 1, 2 статті 257, частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до п.20 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин - є адміністративною справою незначної складності (малозначною справою).
Так, відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з п.10 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
З урахуванням наведеного та з огляду на те, що ця справа є справою незначної складності, для якої пріоритетним є її швидке вирішення, враховуючи характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Керуючись статтями 72, 73, 94, 80 171, 243, 248 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, а також про стягнення моральної шкоди.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №160/3367/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, а також про стягнення моральної шкоди.
Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 28.03.2024 року за наявними у справі матеріалами у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань №11.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Туровою О.М.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також зобов'язати відповідача надати до суду разом із відзивом на позов документи, що підтверджують надання відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити позивачеві строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов, а також зобов'язати позивача надати до суду разом із відповіддю на відзив документи, що підтверджують надання відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи
Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив, а також зобов'язати відповідача надати до суду разом із запереченням на відповідь на відзив документи, що підтверджують надання заперечень на відповідь на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.
Витребувати у Військової частини НОМЕР_1 та ОСОБА_1 :
- письмові пояснення та докази на їх підтвердження відносно того, чи звертався ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 із заявою і документами щодо перебування його на лікуванні у період з 03.06.2022р. по 19.08.2022р., і щодо визнання його таким, що не придатний до військової служби.
Інформацію щодо даної адміністративної справи учасники справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).
Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі, відповідачу разом з ухвалою надіслати копію позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя: О.М. Турова