Справа № 645/6935/21
Провадження № 2-с/645/15/24
іменем України
01 березня 2024 року Суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Ульяніч І.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування судового від 01.11.2021 року, виданого Фрунзенським районним судом м. Харкова за заявою Комунального підприємства «Комплекс з вивозу побутових відходів», про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги з вивезення побутових відходів, -
01.11.2021 року за заявою КП «Комплекс з вивозу побутових відходів» Фрунзенським районним судом м. Харкова видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Комплекс з вивозу побутових відходів» Банк ПАТ «Мегабанк», НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ 33290649, заборгованість за надані послуги з вивезення побутових відходів у загальному розмірі 2307 грн. 17 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Комплекс з вивозу побутових відходів» Банк ПАТ «Мегабанк», НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ 33290649, витрати на оплату судового збору у розмірі 227 грн. 00 коп.
22.02.2024 року боржник ОСОБА_1 звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова із заявою, в якій просять скасувати судовий наказ від 01.11.2021 року, посилаючись на те, що він отримав судовий наказ 13.02.2024 року надавши заяву до суду про його отримання. Про судовий наказ він дізнався після арешту його коштів по ВП № 73532165. До цього часу він не був повідомленим про видачу судового наказу. З вказаним судовим наказом не погоджується, оскільки є спір про право. Зазначає, що він не згоден з недостовірністю свого ім'я, що вказано в даному судовому наказі, тому що згідно п.1 ст. 28 Цивільного кодексу України «Фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям. Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові» , а тому судовий наказ на прізвище ОСОБА_2 з часом народження ІНФОРМАЦІЯ_2 як боржника, не має жодного відношення до його імені. Крім того, заявлені у судовому наказі вимоги заявника не відповідають фактичним обставинам, оскільки він не укладав договору з стягувачем, від стягувача жодних розрахунків за послуги з вивезення побутових відходів за період до 01.11.2021 р. на його адресу не надходило. Про суми нарахування за послуги з вивозу побутових відходів на адресу заявника відомо лише з квитанції АТ Мегабанку «Сплата за комунальні послуги» по строчці - Вид платежу «33. Вивіз ТПВ», на підставі яких нормативних документів витрати за послуги з вивозу побутових відходів розраховувалися в той період заявнику невідомо. Таким чином, стягувач не пред'явив доказів заборгованості за ці послуги. Згідно ч.1 ст. 257 Цивільного кодексу України «Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки», й тому просить прийняти до уваги копії квитанції АТ « Мегабанку» та АТ КБ «Приватбанку» про сплату за вивіз ТПВ з 04 липня 2018 р. по 23 вересня 2021 р. на загальну суму в розмірі 3033 грн. 83 коп. також, просить прийняти до уваги таблицю «Нарахування за вивоз ТПВ згідно даних квитанції АТ МЕГАБАНК сплата за комунальні послуги» визначену по квитанціям АТ Мегабанку «Сплата за комунальні послуги» за період з дати формування з 09 липня 2018р. по 11 жовтня 2021р., згідно яких нарахована, з урахуванням перерахунку, сума за послуги з вивозу побутових відходів в розмірі 3359 грн. 84 коп. Тож борг за послуги з вивозу побутових відходів з урахуванням оплати в розмірі 3033 грн. 83 коп. складає 314 грн. 27 коп. На основі вищевказаного стягувач, зловживаючи своїм правом на подання заяви до суду про видачу судового наказу з вимогою стягнути з боржника заборгованість, яка не відповідає її фактичному розміру. Таким чином, заявник не згоден, що заборгованість за судовим наказам накладена на його ім'я та крім того, зазначений стягувачем розмір заборгованості у сумі 2307 грн. 17 коп. за послуги з вивозу побутових відходів не є безспірною сумою, тому і не може бути розглянуто у наказному проваджені. Просить скасувати судовий наказ, та поновити йому пропущений строк, оскільки судовий наказ він отримав лише 13.02.2024 року.
Суддя, дослідивши матеріали заяви про скасування судового наказу, судовий наказ, приходить до наступного.
Частиною другою статті 171 ЦПК України передбачено, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Відповідно до ч.3 ст. 172 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.
Як встановлено зі змісту заяви ОСОБА_1 судовий наказ, виданий 01.11.2021 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за заявою КП "Комплекс з вивозу побутових відходів", боржник не отримав, про існування судового приказу дізнався після арешту його коштів по ВП №73532165. Судовий наказ отримав за заявою лише 13.02.2024 року. З заявою про скасування судового наказу боржник звернувся до Фрунзенського районного суду м.Харкова 22.02.2024 року, посилаючись на те, що він не знав про існування судового наказу, поштових повідомлені він не отримував про існування наказу дізнався після арешту його коштів. В матеріалах справи є підтвердження отримання судового наказу ОСОБА_1 13.02.2024 року, отже суддя вважає доцільним поновити пропущений ним з поважних причин строк на подання заяви про скасування судового наказу.
Вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суддя вважає, що доводи, викладені в заяві про скасування судового наказу, потребують додаткового дослідження, з матеріалів та обставин даної справи вбачається, що між сторонами наявний спір про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження, отже судовий наказ про стягнення заборгованості підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.170-172,259-261,353 ЦПК України, суддя, -
ухвалив :
Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про скасування судового наказу від 01.11.2021 року, виданого за заявою Комунального підприємства « Комплекс з вивозу побутових відходів», про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за вивезення побутових відходів.
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 01.11.2021 року, виданого за заявою Комунального підприємства «Комплекс з вивозу побутових відходів», про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за вивезення побутових відходів - задовольнити.
Судовий наказ № 645/6935/21, 2-н/645/2456/21, виданий 01 листопада 2021 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за заявою Комунального підприємства «Комплекс з вивозу побутових відходів», про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за вивезення побутових відходів - скасувати.
Роз'яснити Комунальному підприємству «Комплекс з вивозу побутових відходів» право на звернення до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя - І.В.Ульяніч