Справа № 953/9728/23
Провадження № 1-кс/953/1616/24
28 лютого 2024 року м. Харків
Слідчий суддя Київського районного суду м.Харкова ОСОБА_1 , за участю прокурора - ОСОБА_2 , власника майна - ОСОБА_3 , представника власника майна - ОСОБА_4 , секретар судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12023220000000867 від 28 липня 2023 року,
Представник власника майна ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту, в якому просив скасувати арешт на наступне майно: мобільний телефон марки Samsung Galaxy A12 червоного кольору IMEI1: НОМЕР_1 IMEI2: НОМЕР_2 з сім-карткою мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_3 , грошові кошти у розмірі 19734 доларів США та 40 Євро купюрами різних номіналів та зобов'язати начальника відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 повернути ОСОБА_3 вказане майно. Вважає, що арешт майна на грошові кошти накладено необґрунтовано, оскільки вони є сімейним накопиченням ОСОБА_3 та її покійного чоловіка ОСОБА_7 , що підтверджується банківськими документами про депозитні вклади у період 2015-2017 років. Також, після смерті чоловіка ОСОБА_7 його дружина ОСОБА_3 вступила у спадщину. Враховуючи викладене, вказані грошові кошти не мають жодного відношення до кримінального провадження №12023220000000867 від 28 липня 2023 року. Також відпала потреба у застосуванні арешту на мобільний телефон, оскільки слідчому та прокурору було достатньо часу після накладення арешту на мобільний телефон для проведення усіх необхідних слідчих дій.
Власник майна ОСОБА_3 надала слідчому судді письмові пояснення, в яких зазначила, що її померлий чоловік ОСОБА_7 за життя працював за кордоном, зокрема: у 1998 року у Тереччині, в 2000 році - у Німеччині та в 2011-2012 роках - у США та отримував достойну заробітну плату, протягом 2011-2017 років перерахував коштів по курсу на приблизну суму 53500 доларів США.
У судовому засіданні власник майна ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 просили задовольнити клопотання з підстав, викладених у ньому.
Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти зняття арешту з мобільного телефону та його повернення, оскільки з ним проведені всі необхідні слідчі дії, у задоволенні клопотання про скасування арешту на грошові кошти просив відмовити, посилаючись на ті обставини, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, зазначені грошові кошти є речовими доказами у даному кримінальному провадженні. На цей час з ними не проведені всі необхідні слідчі дії.
Слідчий суддя, вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши надані учасниками кримінального провадження документи, встановив наступне.
Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Харківській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023220000000867 від 28 липня 2023 року.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 13 грудня 2023 року накладений арешт на майно, вилучене в ході проведення 06.12.2023 обшуку за місцем проживання та реєстрації ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони його користуван6ня, розпорядження та відчуження, власником якого є ОСОБА_3 , а саме на майно: мобільний телефон марки Samsung Galaxy A12 червоного кольору IMEI1: НОМЕР_1 IMEI2: НОМЕР_2 з сім-карткою мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_3 , грошові кошти у розмірі 19734 доларів США та 40 Євро купюрами різних номіналів. Визначено місцем зберігання арештованого майна згідно Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізацією, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого Постановою КМУ №1104 від 19.11.2021.
Згідно ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених статтею 131 КПК України, суть якого полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому порядку, позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (частина перша статті 170 КПК України).
Арешт майна застосовується з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Арешт може бути накладено на: рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 КПК України), а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Заарештованим може бути як майно підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого, так і третіх осіб, а також юридичної особи, до якого можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду або слідчого судді.
Підставою скасування арешту майна є: ухвала слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано; винесення прокурором постанови про закриття кримінального провадження; ухвалення судового рішення, яким закінчується судовий розгляд.
Зі змісту ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 13 грудня 2023 року вбачається, що задовольняючи клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, слідчий суддя виходив з того, що вилучене під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 майно, у тому числі грошові кошти, мало значення для забезпечення даного кримінального провадження та відповідало критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Згідно мотивувальної частини ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 13 грудня 2023 року, при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що слідчий довів наявність вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.366 КК України, спірне майно має важливе доказове значення в даному кримінальному провадженні, а тому слідчий суддя вважав доведеним стороною обвинувачення необхідність арешту майна. Отже, відсутні підстави вважати необґрунтованим накладення арешту слідчим суддею.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи позицію прокурора, який не заперечував проти скасування арешту на мобільний телефон марки Samsung Galaxy A12 червоного кольору IMEI1: НОМЕР_1 IMEI2: НОМЕР_2 з сім-карткою мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_3 , оскільки з ним проведені всі необхідні слідчі дії, слідчий суддя дійшов висновку, що в подальшому застосуванні арешту вказаного мобільного телефону відсутня потреба.
Ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст. 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені.
Як зазначено у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Подальший арешт мобільного телефону, належного ОСОБА_3 , на думку слідчого судді, є нерозумним та неспіврозмірним обмеженням права власності завданням кримінального провадження, а тому подальше втручання у права та інтереси власника майна у даному випадку не відповідає інтересам держави та не є виправданим.
Разом з тим, слідчий суддя не вбачає підстав для скасування арешту на грошові кошти, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Скасування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна шляхом встановлення заборони відчуження може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження. Вищевказаний захід забезпечення має значення для забезпечення кримінального провадження, за існування розумної підозри вважати, що це майно є предметом, доказом злочину, набуте злочинним шляхом.
Доказів того, що в подальшому застосуванні арешту грошових коштів, який був накладений на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 13 грудня 2023 року, відпала потреба при розгляді даного клопотання слідчому судді не надано, а тому на теперішній час слідчий суддя не вбачає підстав для його скасування.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Такий ступінь втручання у права і свободи осіб, як арешт вказаного майна шляхом встановлення заборони його відчуження є пропорційним щодо мети його застосування та не порушує справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи, оскільки не позбавляє власників майна права володіння та користування зазначеним майном.
На теперішній час достатніх даних, що скасування арешту грошових коштів не може негативно вплинути на хід досудового розслідування, слідчому судді не надано. Слідчі дії у вказаному кримінальному провадженні тривають, підозра нікому не повідомлена.
На думку слідчого судді заявником не надано до суду належних та достатніх доказів, які б свідчили, що вилучені грошові кошти належали її покійному чоловіку ОСОБА_7 та отримані законним шляхом. Надані заявником документи, у тому числі договори банківських вкладів, платіжні відомості, квитанції стосуються руху грошових коштів у період часу 2012-2017 роки, тобто у значний проміжок часу до подій кримінального правопорушення. Отже, у слідчого судді відсутні підстави вважати, що вилучені у заявника грошові кошти є саме тими грошовими коштами, які були отриманими її чоловіком. Крім того, як вбачається зі свідоцтва про право на спадщину за законом, заявник успадкувала після смерті її чоловіка банківські вклади, а не готівкові кошти, доказів зняття цих коштів з банківських рахунків у період часу, що передував вчиненню кримінального правопорушення, заявником не надано.
Враховуючи викладене, на теперішній час клопотання про скасування арешту в частині грошових коштів на даному етапі досудового розслідування є передчасним та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 98, 131, 170-175 КПК України, слідчий суддя
Клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12023220000000867 від 28 липня 2023 року- задовольнити частково.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 13 грудня 2023 року шляхом заборони його користування, розпорядження та відчуження на майно, вилучене 06 грудня 2023 року в ході проведення обшуку за місцем проживання та реєстрації ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон марки Samsung Galaxy A12 червоного кольору IMEI1: НОМЕР_1 IMEI2: НОМЕР_2 з сім-карткою мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_3 .
Мобільний телефон Samsung Galaxy A12 червоного кольору IMEI1: НОМЕР_1 IMEI2: НОМЕР_2 з сім-карткою мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_3 повернути власнику ОСОБА_3 .
У задоволенні клопотання в частині скасування арешту на грошові кошти у розмірі 19734 доларів США та 40 Євро купюрами різних номіналів - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складений 01 березня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1