Справа№ 953/1371/24
н/п 3/953/791/24
"29" лютого 2024 р. м. Харків
Київський районний суд м.Харкова у складі: головуючої судді - Лисиченко С.М., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Харківського зонального відділу військової служби правопорядку про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Тарасівка, Київської області, громадянина України, одруженого, посада: стрілець, молодший сержант військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ,
за ч.3 ст.172-20 КУпАП,
Згідно з протоколом ДНХ-2/1090 про військове адміністративне правопорушення від 02.02.2024, 01.02.2024 о 10 год. 30 хв. молодший сержант ОСОБА_1 був виявлений за адресою: АДРЕСА_2 , його було виявлено представниками Військової частини НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння під час виконання службових обов'язків. В подальшому молодшого сержанта ОСОБА_2 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 та проведено огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу АЛКОНТ - М (№00253). Результат огляду 2,22 проміле. Відповідно до акту медичного обстеження молодший сержант ОСОБА_3 знаходився в нетверезому стані під час виконання службових обов'язків в умовах особливого періоду.
Дії ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, кваліфіковано за ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Харкова від 21.02.2024 визначено головуючу суддю: Лисиченко С.М.
Відповідно до ст. 3 Конституції України утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Наведені норми корелюють з положеннями, які з метою захисту прав людини визначені в міжнародно-правових документах (п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка була ратифікована Україною 17.07.1997) і вказують на зобов'язання держав-учасниць забезпечити у національному законодавстві кожному «право на справедливий судовий розгляд».
Відповідно до ст.9 Конституції України, Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело право.
ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 29.02.2024 не з'явився, про час та день розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 , в якій просив розглянути справу по адміністративному протоколу ДНХ-2/1090 від 02.02.2024 без його участі. Вину у вчиненні інкримінованого правопорушення визнав, у повному обсязі, заяв та доповнень до протоколу не мав.
Згідно з положеннями ст.268 КУпАП інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ч.3 ст.172-20 КУпАП відноситься до правопорушень, по яким присутність особи у судовому засіданні не є обов'язковою.
З урахуванням наведеного, з метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також з урахуванням положень ст.268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .
Дослідивши надані разом з протоколом про адміністративне правопорушення матеріали, суд установив наступне.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Диспозиція ч.3 ст.172-20 КУпАП передбачає відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені особою, в умовах особливого періоду.
Відповідно до ст.1, ч.8 ст.4 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" - з моменту оголошення мобілізації в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період - тобто період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Мобілізація - комплекс заходів здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Суд зазначає, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 № 303 «Про часткову мобілізацію» затверджено Законом від 17.03.2014 в Україні з цього часу діє особливий період. Відповідне рішення уповноваженою особою про його скасування, як і рішення про демобілізацію військовослужбовців, прийнятих на військову службу за контрактом на строк до закінчення особливого періоду, не приймалося.
24 лютого 2022 року Україна зазнала чергового акту збройної агресії з боку Російської Федерації. Відбулося широкомасштабне вторгнення в Україну збройних сил Росії, що триває і досі.
Відповідно до Закону № 3429-IX від 08.11.2023 "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
Молодший сержант ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , стрілець.
Факт вчинення молодшим сержантом ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП підтверджується доказами, які наявні в матеріалах справи: протоколом ДНХ-2/1090 про військове адміністративне правопорушення від 02.02.2024; актом 363 огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу; даними результату тесту на алкоголь №5154 від 01.02.2024.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суд вважає вину молодшого сержанта ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, доведеною повністю.
Відповідно до ст.33 КУпАП суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, обставини справи, та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, у вигляді накладення штрафу.
Оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому підлягає звільненню від сплати судового збору відповідно до п.12. ч.2 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного та керуючись ч. 3 ст. 172-20, ст.ст. 245, 283, 284 КУпАП, суд, -
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за вчинення військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.
Направити копію постанови суду до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України - до відома.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає чинності після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя С.М. Лисиченко