Справа № 638/20252/23
Провадження № 1-кс/638/969/24
01 березня 2024 року Дзержинський райсуд м. Харкова в складі :
головуючого слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харків клопотання начальника відділення ХРУП №3 ГУ НП в ХО ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12023221200002634 від 20.10.2023 за ознаками складу кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 190 ч. 5 КК України у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого у м. Харкові, громадянина України, українця, одруженого, з вищою освітою, військовозобов'язаного, утриманців немає, ФОП, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , раніше несудимого,
за участю :
прокурора ОСОБА_4
слідчого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_5
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 190 ч. 5 КК України, -
29.02.2024 начальник відділення СВ ХРУП №3 ГУНП в ХО ОСОБА_3 звернулась з зазначеним клопотанням, яке погоджено з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 .
Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що не пізніше 30.09.2023 у ОСОБА_5 виник умисел на заволодіння чужим майном, а саме ювелірними виробами, шляхом обману (шахрайство), які потерпілий ОСОБА_7 передав йому на зберігання. Таким чином, ОСОБА_5 шляхом обману заволодів ювелірними виробами ОСОБА_7 на загальну суму (зі слів потерпілого) 28 644 350 грн. золотих виробів та 1 968 614 грн. срібних виробів, що є особливо великим розміром.
У зв'язку з чим, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з визначенням розміру застави у розмірі 30 612 964 грн.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 та слідчий ОСОБА_3 вказане клопотання підтримали повністю, просили його задовольнити, з підстав на які слідчий посилається в своєму клопотанні. При цьому слідчий наголошувала на тому, що підозрюваний ОСОБА_5 веде нормальний спосіб життя, має постійне місце мешкання, раніше судимим не був до кримінальної відповідальності не притягувався, під час досудового рослідування від виконання своїх процесуальних обов"язків не ухилявся, від органів досудового розслідування не переховувався. На теперішній час вартість золотих виробів визначена зі слів потерпілого ОСОБА_7 .
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що свою вину у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення визнає частково, а саме на суму вартості ювелірних виробів у розмірі 120000 гривен, які ним були реалізовані, а також щодо вартості вилученого у нього під час проведеного обшуку належного потерпілому майна, просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі. Окрім того, підозрюваний ОСОБА_5 зазначив, що він має міцні соціальні та сімейні зв"язки, свої процесуальні обов"язки він сумлінно виконує та має і в подальшому виконувати. Від органів досудового розслідування не переховувася.
Захисник ОСОБА_6 зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні, застава не помірна, просив застосувати запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, а саме у вигляді домашнього арешту у певний період доби, з покладення відповідних обов"язків.
Слідчий суддя, заслухавши думки прокурора, слідчого, захисника, пояснення підозрюваного та вивчивши письмові матеріали, надані на підтвердження заявленого клопотання, вважає, що клопотання в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено наступне:
Матеріал досудового розслідування внесено до ЄРДР за № 12023221200002634 від 20.10.2023 за ознаками складу кримінального правопорушення-злочину, первісно, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України, зі зміною правової кваліфікації 29.02.2024, на ознаки складу кримінального-правопорушення-злочину, передбаченого ст. 190 ч. 5 КК України.
29.02.2024 о 10:20 годині слідчим у кримінальному провадженні - начальником відділення ХРУП №3 ГУ НП в ХО ОСОБА_3 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 190 ч. 5 КК України.
29.02.2024 о 10:53 годині копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у відповідності до приписів ч. 4 ст. 184 КПК України надана підозрюваному ОСОБА_5 та захиснику.
Слідчим у своєму клопотанні та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 190 ч. 5 КК України, яка підтверджується протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 20.10.2023, протоколами допитів свідків ОСОБА_8 від 29.11.2023, ОСОБА_9 від 29.10.2023 та від 15.12.2023, ОСОБА_10 від 08.11.2023, ОСОБА_11 від 18.12.2023, ОСОБА_12 від 22.01.2024, ОСОБА_13 від 19.01.2023, ОСОБА_14 від 09.02.2024, протоколами пред'явлення особи для впізнання від 09.12.203 та від 18.12.2023, протоколом огляду предмету від 18.12.2023, протоколом про результати негласних слідчих (розшукових) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 18.01.2024, протоколами обшуків від 05.02.2024 та іншими доказами.
При цьому слід зазначити, що слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі - Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).
Також, ЄСПЛ у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.04.2011 термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30.08.1990 у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику ЄСПЛ, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Частиною 2 статті 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
За умовами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 190 ч. 5 КК України за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна.
У якості ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчим зазначено, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за інкримінованим кримінальним правопорушенням, особу підозрюваного, його вік, сімейний стан, майновий стан та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, є вірогідною можливість підозрюваного ОСОБА_5 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Разом з тим, такі ризики як можливість підозрюваного ОСОБА_5 переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, під час розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено.
Враховуючи те, що під час розгляду клопотання, прокурором та слідчим не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначених в клопотанні (п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України), слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Крім того, в судовому засіданні прокурор та слідчий наголошували на тому, що під час досудового розслідування не встановлено фактів намагання ОСОБА_5 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконного впливу на потерпілого, свідків, експертів, спеціалістів, переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності
Для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені в судовому засіданні слідчий суддя вважає, що підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, у зв'язку з чим клопотання «Про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» задоволенню не підлягає.
Між тим, згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
У судовому засіданні встановлено, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 190 ч. 5 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме : можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
В той же час прокурором не доведено недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Таким чином, враховуючи особу підозрюваного, який має постійне місце проживання в м. Харкові, де мешкає разом з дружиною, що свідчить про наявність міцних соціальних зв'язків, раніше не засуджувався, окрім того слідчим суддею враховано, що органом досудового розслідування не надано доказів того, що ОСОБА_5 має намір переховуватись від органу досудового розслідування, має намір не з'являтись на виклики для проведення слідчих дій, також, органом досудового розслідування не надано доказів того, що ОСОБА_5 намагався переховуватись від органу досудового розслідування, впливати на потерпілого, свідків, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим та прокурором не надано доказів, що застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно ОСОБА_5 , є недостатніми для запобігання ризику або ризикам, тому слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню, а відносно ОСОБА_5 , необхідно застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.
За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України - домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Таким чином, враховуючи існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а також запобігання можливим спробам перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з урахуванням вказаного ризику, сукупності обставин, а саме : вагомість наявних доказів щодо підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним у кримінальному правопорушенні-злочину, у вчиненні якого підозрюється, даних про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для обрання відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, чим той який зазначений у клопотанні слідчого, а саме у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням певших додаткових обов'язків, передбачених приписами ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання начальника відділення ХРУП №3 ГУ НП в ХО ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12023221200002634 від 20.10.2023 за ознаками складу кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 190 ч. 5 КК України у відношенні ОСОБА_5 , - відмовити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 190 ч. 5 КК України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем реїстрації та мекашння за адресою АДРЕСА_1 , на строк до 29 квітня 2024 року.
Покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- заборонити цілодобово залишати місце реєстрації та мешкання за адресою АДРЕСА_1 ,
-прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді та суду,
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду,
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання,
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну,
- утримуватися від спілкування з потерпілим, свідками, експертами, спеціалістами у вказаному кримінальному провадженні,
- носити електронний засіб контролю.
Ухвалу направити для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали складено 01.03.2024.
Слідчий суддя : ОСОБА_1