Справа № 638/13394/23
Провадження № 2/638/1808/24
Іменем України
27 лютого 2024 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Щепіхіної В.В.,
при секретарі - Рєзнік І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання,-
Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» (надалі Позивач) звернулося до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (надалі Відповідачі) заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01.10.2016 по 31.01.2022 в розмірі 55 425,70 грн., 3% річних у сумі 1 081,00 грн., інфляційних витрат у сумі 5 849,12 грн. та судових витрат у розмірі 2 684,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивач надає послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання відповідно до норм ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 року №630, що регулюють відносини між виконавцем послуг та споживачами. Зазначає, що відповідачі не в повному обсязі сплачували вартість наданих послуг, у зв'язку з чим виникла заборгованість за період з 01.10.2016 по 31.01.2022, на яку відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України нараховано 3% річних та інфляційні витрати.
Ухвалою суду від 28.09.2023 відкрито провадження у цивільній справі та прийнято рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Від представника позивача надійшла до суду заява, в якій зазначено, що він позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та не заперечує проти заочного розгляду справи. Представник також просив розглянути справу без його участі на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.
Відповідачі належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, про наявність поважних причин своєї неявки суд не повідомили, заяви про відкладення судового засідання відповідачі не надавали, відзиву на позов не направляли.
Оскільки відповідачі належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, не з'явилися у судове засідання без поважних причини, не направили до суду відзив на позовну заяву, а позивач не заперечує проти заочного розгляду спраи, суд постановив проводити заочний розгляд справи.
На підставі частини 2 статті 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відносини, що виникають у процесі надання споживачам комунальних послуг, зокрема, послуг з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання регулюються Житловим кодексом УРСР, Законом України «Про теплопостачання», ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», Постановою Кабінета Міністрів України № 630 від 21.07.2005 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», Законом України №2119-VIII від 22.06.2017 р. «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 9 листопада 2017 року (надалі Закон №2189-VIII) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Позивач КП «Харківські теплові мережі», відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради №1407 від 23.12.1998 (із змінами, внесеними рішенням №946 від 30.09.2003) визначений виконавцем послуг з централізованого опалення та підігріву гарячої води в житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харків.
В матеріалах справи міститься відповідь з реєстру територіальної громади міста Харкова, відповідно до якої відповідачі зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 . Будинок АДРЕСА_2 оснащений єдиною централізованою системою опалення. Таким чином, відповідачі є споживачем комунальної послуги, що надається позивачем як виконавцем цієї послуги, в розумінні ЗУ "Про житлово-комунальні послуги".
Відповідно до статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону України від 24.06.2004 року № 1875-IV до 01 травня 2019 року (далі - Закон № 1875-IV), відповідні відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово - комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Статтею 13 даного Закону № 1875-IV визначено, що централізоване постачання гарячої води та централізоване опалення відноситься до комунальної послуги.
Пунктом 1 с. 3 ст. 20 Закону 1875-V унормовано, що споживачі зобов'язані укласти договір на надання житлово-комунальні послуги, підготовлений виконавцем такої послуги на основі типового договору. Аналогічна норма закріплена і в ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" від 9 листопада 2017 року №2189-VIII в редакції з 01.05.2019 року (далі Закон №2189-VIII), а саме в пункті 1 частини 2 статті 7 Закону 2189-VIII.
Після офіційного опублікування виконавцем (виробником) комунальної послуги на своєму офіційному сайті типового договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води відповідачі не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин, не припинив споживання зазначених послуг, здійснювали нерегулярно оплату за надані послуги, отже, здійснювали дії, що свідчать про укладення публічного договору приєднання до умов вказаного договору (ч.7 ст.26 ЗУ №1875-IV та ч.5 ст.13 ЗУ № 2189-VIII).
Таких висновків суд дійшов також з урахуванням норм статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України. Так, відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Нормою статті 641 ЦК України встановлено, що пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Враховуючи встановлені вище обставини та норми діючого законодавства, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачами укладено договір в порядку ст. ст. 633, 634, 638, 642 ЦК України про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води і водовідведення на умовах типового договору, що був офіційно опублікований та розміщений на сайті позивача. Отже, між сторонами на підставі публічного договору склалися фактичні договірні відносини щодо послуг з теплопостачання. Крім того, суд наголошує, що договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води не потребує обов'язкового двостороннього підписання письмової форми договору.
Крім того, обов'язок вносити плату за комунальні послуги, отримані споживачами таких послуг, закріплений положеннями ЖК УРСР. Відповідно до ст.ст.67, 68 ЖК УРСР плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Така сама норма закріплена і в ст.162 Житлового кодексу УРСР, яка передбачає обов'язок наймача, який користується жилим приміщенням зі згоди власника цього приміщення в будинку (квартирі), що належить останньому на праві приватної власності, своєчасно вносити плату за комунальні послуги за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно вимог пункту 5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (№ 2189-VIII) індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII). Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII) .
Відповідно до п.п. 18, 20, 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання, холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМ України від 21.07.2005 р. №630 (надалі Правила №630), розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. У разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства; з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.
Згідно з відомістю про нарахування та оплату послуг з теплопостачання з урахуванням періоду платежа відповідачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , як споживачу послуг, відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Нарахування за особовим рахунком здійснені позивачем згідно з діючими тарифами, затвердженими постановами Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України, посилання на які розміщені на офіційному сайті позивача.
Відповідно до Правил №630 виконавець послуги зобов'язаний своєчасно надавати споживачу послуги в установлених обсягах, належної якості, безпечні для його життя, здоров'я та які не спричиняють шкоди його майну, відповідно до вимог законодавства та цих Правил №630. Такому обов'язку виконавця кореспондує обов'язок споживача своєчасно оплачувати послуги в установлені договором строки (пункти 30, 32 Правил №630).
Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV (в редакції на момент виникнення спірних відносин) визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Обов'язок щодо оплати споживачем комунальної послуги унормовано також в пункті 5 ч.2 ст.7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII в редакції з 01.05.2019 року.
Відповідно до інформації, що міститься в зазначеній відомості, за період з 01.10.2016 по 31.01.2022 у відповідачів утворилась заборгованість за надані позивачем послуги у розмірі 55 425,70 грн.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зважаючи на вищенаведене та на те, що в матеріалах справи відсутні докази відмови відповідачів від споживання послуг з теплопостачання, чи звернення до позивача щодо проведення перерахунку у разі можливої відсутності тривалий час в квартирі та не споживання послуг або з претензіями щодо невиконання позивачем зобов'язань щодо постачання послуг, або надання неякісних послуг, суд дійшов висновку, що позивач надав відповідачам послуги у повному обсязі та належної якості за вказаний у позові період.
Проте, в порушення умов договору та Правил №630 відповідачі свої зобов'язання щодо оплати спожитих послуг не виконали в повному обсязі, у зв'язку з чим у них утворилася заборгованість перед позивачем. З урахуванням часткової оплати відповідачами позивачем проведений остаточний розрахунок заборгованості відповідачів, яка складає 55 425,70 грн. за період споживання з 01.10.2016 по 31.01.2022, що підтверджується наданим позивачем розрахунком.
Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг. За таких обставин зобов'язання відповідачів оплатити надані послуги виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг. Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладених у постановах від 30 жовтня 2013 року по справі №6-59цс13 та від 25 листопада 2014 року по справі №3-184гс14, від 20 квітня 2016 року у справі № 221/515/15-а та Постанові Верховного суду від 18 березня 2019 року у справі № 210/5796/16-ц.
Зважаючи на викладене та з урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку, що відповідачі мають зобов'язання щодо оплати отриманих ними комунальних послуг з теплопостачання, яке на час розгляду справи відповідачами не виконано, тому позовні вимоги в цій частині необхідно задовольнити.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
У зв'язку з порушенням відповідачами грошового зобов'язання, яке виразилося в несвоєчасній оплаті наданих послуг з теплопостачання, позивачем нараховано 5 849,12 грн. - інфляційних витрат та 1 081,00 грн. - 3% річних від простроченої суми боргу за три останні роки 16 891,26 грн.
Розрахунок пені, 3% річних та інфляційних витрат судом перевірено, він є арифметично вірним, тому позовні вимоги в цій частині суд задовольняє в повному обсязі.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з частиною 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, надають суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьою особою. Відповідачі в судове засідання не з'явився, заперечень щодо позовних вимог Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» та доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідно до положень статті 81 ЦПК України, суду не надали.
Судом встановлено неналежне виконання відповідачами взятих на себе зобов'язань по оплаті спожитих послуг з теплопостачання, що є порушенням умов договору, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням повного задоволення позовних вимог суд покладає судовий збір на відповідачів в розмірі 2 684,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», Житловим кодексом УРСР, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 року №630, ст.ст. 525, 526, 549, 610, 612, 625, 633, 634, 638, 642 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76-78, 81, 247, 259, 263-265, 281 ЦПК України, суд,-
Позов Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Комунального підприємства "Харківські тепловімережі" (ЄДРПОУ: 31557119, адреса: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11) заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01.10.2016 по 31.01.2022 у розмірі 55 425 (п'ятдесят п'ять тисяч чотириста двадцять п'ять) грн. 70 коп., 3% річних у розмірі 1 081 (одна тисяча вісімдесят одна) грн. 00 коп. та інфляційні витрати у розмірі 5 849 (п'ять тисяч вісімсот сорок дев'ять) грн. 12 коп.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (ЄДРПОУ: 31557119, адреса: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11) судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя В. В. Щепіхіна