Справа № 638/17120/23
Провадження № 2/638/2098/24
27 лютого 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Цвіри Д.М.,
за участю секретаря судового засідання - Зайченко Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харків, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
встановив:
До Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що 10 жовтня 2023 року між позивачем та відповідачем був укладений шлюб, який сторони зареєстрували у Третьому відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції, актовий запис №766.
Зазначає, що наразі шлюбні відносини між ними фактично припинені, шлюб існує лише формально. Спільне господарство припинили вести задовго до подачі цієї позовної заяви, мають окремий бюджет.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 листопада 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання сторони не з'явились, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалась згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 10 жовтня 2023 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб, який зареєстровано Третім відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 766.
Від шлюбу сторони спільних дітей не мають.
Позивачем зазначено, а відповідачем не заперечується та не спростовано, що сторони втратили почуття любові, взаємоповаги один до одного та мають різні погляди на шлюб, сім'ю.
Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, як беруть участь у справі.
Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 1 статті 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З огляду на викладене, враховуючи, що подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги з огляду на їх законність та обґрунтованість.
Згідно із ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Розв'язуючи питання розподілу судових витрат між сторонами суд виходить з вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, за якими судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Однак, приймаючи до уваги позицію позивача, яка не просить суд стягнути з відповідача сплачений нею за подання до суду даної позовної заяви судовий збір, суд вважає, що судові витрати залишаються за позивачем.
Керуючись ст.ст. 75, 84, 91,110,112-115 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладений 10 жовтня 2023 року, актовий запис № 766, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 10 жовтня 2923 року- розірвати.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з моменту проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua).
Інформація щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Суддя Д.М. Цвіра