Справа № 570/447/24
Номер провадження 3/570/410/2024
01 березня 2024 року м. Рівне
Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Гладишева Х.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Крилів Корецького району, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 від 04.05.2000 р., виданий Рівненським РВ УМВС України, за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 23 січня 2024 року серії ВАВ № 987747, 23 січня 2024 року близько 15 год. 00 хв. в см. Клевань, вул. Космонавтів, ОСОБА_1 , перебуваючи в п'яному вигляді образливо чіплявся до ОСОБА_2 , обзивав її нецензурною лайкою, бив ногами по столі, на зауваження не реагував, вів себе зухвало, чим порушив громадський порядок та спокій громадян, чим вчинив правопорушення, передбачене 173 КУпАП.
ОСОБА_1 був належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, однак до суду не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання не подав.
Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, враховуючи вимоги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за відсутності вказаної особи та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справ та долучені до протоколів про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст.251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення від 23 січня 2024 року серії ВАВ № 987747, письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_4 від 23 січня 2024 року, а також письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких визнав, що перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння виражався нецензурною лайкою.
Таким чином, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразилися у дрібному хуліганстві, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
Відповідно до ст.173 КУпАП, дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Обираючи стягнення за дане адміністративне правопорушення, суд враховує його характер, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність та вважає за доцільне застосувати до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85,00 грн.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України "Про судовий збір" в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 40-1, 173, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та обрати їй адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя Гладишева Х.В.