Справа № 760/7012/17 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/2178/2024 Доповідач у ІІ інстанції ОСОБА_2
16 січня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду
кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
потерпілої ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_12 , захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 23 лютого 2022 року, яким:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч. 2 ст. 115 КК України,-
ОСОБА_7 ,ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Коломия Івано-Франківської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч. 2 ст. 115 КК України,-
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , за попередньою змовою групою осіб, вчинили умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, за таких обставин.
Так, ІНФОРМАЦІЯ_4, приблизно о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_8 , разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_13 , перебували в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_4 , де, на ґрунті раптових неприязних відносин між ОСОБА_13 та ОСОБА_8 , виник конфлікт. Під час вказаного конфлікту, який відбувався при ОСОБА_7 , у ОСОБА_8 виник умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_13 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 , з метою умисного вбивства ОСОБА_13 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно наніс останньому один удар ножем, який дістав з кишені своїх штанів, в правий бік шиї. Після чого, наніс один удар ОСОБА_13 в правий бік грудної клітки з-заду. У свою чергу, ОСОБА_7 , усвідомлюючи вчинення злочинних дій ОСОБА_8 , з метою подолання опору ОСОБА_13 , допомоги ОСОБА_8 та, маючи на меті умисне протиправне спричинення смерті ОСОБА_13 , наніс плоскогубцями, які взяв на дивані в кімнаті, один удар в область потилиці останнього, внаслідок чого ОСОБА_13 перестав рухатись та перебував у нерухомому стані.
З метою доведення злочину до кінця ОСОБА_8 , діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_7 , розкидали по кімнаті квартири та поруч із ОСОБА_13 , що знаходився в нерухомому стані на дивані, книжки та журнали, які були розміщені поруч, та підпалили їх, що призвело до пожежі в приміщенні квартири та отримання останнім термічних опіків. Після, отриманих внаслідок протиправних дій ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , тілесних ушкоджень ОСОБА_13 помер на місці.
В результаті вищезазначених протиправних дій ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , згідно висновку експерта №636 від 05.04.2017 КМБ СМЕ, при судово-медичній експертизі трупу ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з урахуванням даних лабораторних досліджень, виявлені такі прижиттєві тілесні ушкодження: а) термічні опіки шкіри голови, шиї, поперекової ділянки зліва, верхньої третини правого плеча, обох надпліч, обох зап'ястків, обох кистей, нижньої третини лівого передпліччя -2-3 ступеню; б) проникаюче колото-різане поранення шиї: колото-різана рана на передній поверхні шиї справа (на висоті 153 (см) від підошов та в 5 (см) праворуч від передньої серединної лінії), від якої відходить рановий канал, який проходить у напрямку знизу вверх, справа наліво та спереду назад, по ходу його ушкодженні м'які тканини шиї, права зовнішня сонна артерія та глотка, в порожнину якої він проникає та там сліпо закінчується; довжина ранового каналу по зонду складає біля 4 (см); в) закрита черепно-мозкова травма: забійна рана в центрі потиличної ділянки ( на висоті 168 (см) від підошов) без ушкодження апоневрозу; обмежено-дифузний субарахноїдальний крововилив в стовбуровому відділі головного мозку; г) не проникаюче сліпе колото-різане поранення грудей: колото-різана рана на задній поверхні грудної клітини справа (на висоті 123 (см) від підошов та в 15 (см) праворуч від задньої серединної лінії) від якої відходить рановий канал, що йде ззаду наперед, ззовні у середину, по ходу якого ушкоджені лише м'які тканини грудей, де він сліпо закінчується, та глибина якого становить біля 1 (см.). Тілесне ушкодження, вказане у п. б) даних підсумків, за ступенем тяжкості, (стосовно живих осіб) має ознаки тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя). Зазначене тілесне ушкодження перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Тілесне ушкодження, вказане у п. г) даних підсумків, за ступенем тяжкості, стосовно живих осіб, має ознаки легкого тілесного ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров'я). Ушкодження, вказані у п. а) даних підсумків, за ступенем тяжкості, стосовно живих осіб, має ознаки середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я (за критерієм тривалості розладу здоров'я). Кожне із вказаних у цьому пункті тілесних ушкоджень не є небезпечним для життя. Від визначення ступеню тяжкості тілесного ушкодження, вказаного у п. в) даних підсумків, є підстави утриматися, так як не є визначеним його клінічний кінець. Всі виявлені тілесні ушкодження могли утворитися 21.02.2017. Судити про послідовність спричинення виявлених тілесних ушкоджень не представляється можливим. Тілесні ушкодження, вказані у п. б), п. г) даних підсумків, утворилися від дії гострого предмету, якому притаманні колюче-ріжучі властивості (типу клинка ножа). Більш розширена інформація щодо характерних ознак такого предмету може бути надана після проведення медико - криміналістичного дослідження клаптя шкіри з раною. Тілесне ушкодження, вказане у п. в) даних підсумків, утворилася від ударної дії тупого твердого предмету. Ушкодження, вказані у п. а) даних підсумків, утворилися від дії термічного фактору (високої температури, полум'я).
Смерть ОСОБА_13 настала від проникаючого колото-різаного поранення шиї з ушкодженням правої зовнішньої сонної артерії, яке супроводжувалося розвитком крововтрати та шоку, на що вказує наявність вищезазначеного поранення на шиї, нерівномірне (переважно знижене) кровонаповнення внутрішніх органів, ознаки шокової реакції в структурах легень, печінки, нирки, а також ознаки порушення реологічних властивостей крові, наявність смугастих крововиливів під ендокардом лівого шлуночку серця. Виявлені тілесні ушкодження були спричинені у проміжок часу, який міг вимірюватися десятками хвилин (допустима розбіжність між кожним із спричинених тілесних ушкоджень не перевищує 20-30 хвилин). З огляду на дані експертизи трупа ОСОБА_13 є підстави стверджувати, що після спричинення йому наявних тілесних ушкоджень, вказаних у п. б) даних підсумків, він не був позбавлений можливості здійснювати певний обсяг дій - пересуватися, рухатися. Об'єм рухів поступово зменшувався по мірі зростання крововтрати та розвитку явищ шоку. Спричинення тілесного ушкодження, вказаного у п. в) даних підсумків, могло супроводжуватися втратою свідомості, що могло обмежувати здійснення ним активних дій (рухатися, кричати, пересуватися). Зростання об'єму внутрішньо-черепного крововиливу скорочувало часові проміжки, якими можна обчислювати можливість здійснення ним активних дій. Спричинення всіх інших тілесних ушкоджень ОСОБА_13 не обмежувало його можливості здійснення різноманітних активних дій. На момент настання смерті ОСОБА_13 був тверезий.
Вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 23 лютого 2022 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 15 (п'ятнадцять) років. До набрання вироком законної сили запобіжний захід, застосований до ОСОБА_8 у виді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор», - залишено без змін. Строк відбування покарання ОСОБА_8 ухвалено рахувати з 25 лютого 2017 року, тобто з моменту затримання. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_8 строк попереднього ув'язнення, а саме з 25 лютого 2017 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 15 (п'ятнадцять) років. До набрання вироком законної сили запобіжний захід, застосований до ОСОБА_7 у виді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор», - залишено без змін. Строк відбування покарання ОСОБА_7 ухвалено рахувати з 27 лютого 2017 року, тобто з моменту фактичного затримання. Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_7 строк попереднього ув'язнення, а саме з 27 лютого 2017 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на користь держави в рівних частинах процесуальні витрати на залучення експертів: за проведення дактилоскопічної експертизи, в розмірі 439 грн 80 коп; за проведення молекулярно-генетичної експертизи, в розмірі 3 569 грн 28 коп. Вирішено питання стосовно речових доказів.
Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_12 подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить скасувати вирок та закрити кримінальне провадження, так як не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_8 в суді та вичерпані можливості їх отримати.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що оскаржуваний вирок не ґрунтується на вимогах матеріального та процесуального законодавства, винесений внаслідок неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, з невідповідністю висновків суду в частині доведеності вини ОСОБА_8 фактичним обставинам кримінального провадження, та з неповнотою судового розгляду.
Звертає увагу, що місцевий суд належним чином не врахував, що жодним належним і допустимим доказом сторони обвинувачення у кримінальному провадженні не доведено поза будь-яким розумним сумнівом, що в діях ОСОБА_8 наявний склад інкримінованого правопорушення, що також спростовується і фактичними обставинами кримінального провадження в своїй сукупності та взаємозв'язку. Крім іншого, висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового засідання, при цьому, судом не було взято до уваги окремі докази за клопотанням сторони захисту, які могли б значно вплинути на висновки суду.
Наголошує на тому, що оскаржуваний вирок не відповідає вимогам КПК України, оскільки є необґрунтованим та немотивованим, ухваленим на недопустимих доказах, зібраних органом досудового розслідування.
Зазначає, що суд, в оскаржуваному вироку, послався як на доказ винуватості ОСОБА_8 заяву ОСОБА_7 про зізнання у вбивстві ОСОБА_13 , втім, в порушення вимог КПК України, не було враховано, що зазначені заяви є недопустимими доказами у розумінні вимог КПК України, адже вони не є фактично ні показаннями, ні речовими доказами, ні документами. До того ж, вказані заяви містить власноручно написаний текст, однак будь-яких відміток про прийняття вказаних заяв уповноваженими працівниками поліції, немає.
Крім того, сторона захисту вважає недопустимими доказами протокол огляду місця події та висновок судово-медичного експерта № 636 від 05.04.2017 року, при судово-медичній експертизі трупу ОСОБА_13 . Більш того, на спростування важливих обставин (факторів), які могли б суттєво вплинути на об'єм обвинувачення, стороною захисту було надано рецензію спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи, у відповідності до висновків якої вищезазначений висновок експерта, по судово-медичній експертизі трупа гр. ОСОБА_13 , в значній мірі є науково необґрунтованим, не підтвердженим об'єктивними даними, складеним з порушенням методичних вимог і таким, що переважно не відповідає низці положень законодавства. Однак суд першої інстанції, всупереч вимогам КПК України, відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту щодо долучення вказаного доказу.
До того ж, суд першої інстанції заслухавши останнє слово обвинувачених, видалився до нарадчої кімнати, однак вийшовши через декілька днів, без жодної правової підстави відновив з'ясування обставин встановлених під час кримінального провадження, фактично для надання можливості стороні обвинувачення надати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, постанови про призначення групи слідчих, групи прокурорів, оскільки суд порушив порядок судового розгляду, отже вважає, що долучені прокурором вказаний витяг та постанови, є очевидно недопустимими доказами. Із цих же підстав, не міг бути проведений і допит експерта КМКБСМЕ, а покази експерта є недопустимим доказом. Як висновок, час настання смерті, як обставина, яка напряму впливає на предмет доказування, залишилася невстановленою.
Також вважає, недопустимими доказами протокол обшуку автомобіля "Чері Біт"; звіт про причини виникнення пожежі в квартирі АДРЕСА_5 ; технічний висновок; записи з камер спостереження; протокол огляду місця події; протоколи проведення із ОСОБА_8 слідчих експериментів; протоколи негласних слідчих дій.
Крім того, місцевим судом не було перевірено законність затримання ОСОБА_8 , та обставини тиску на обвинувачених під час проведення слідчих дій, чим допущено неповноту судового розгляду.
Зауважує, що сторона захисту в судовому засіданні стверджувала про відсутність в матеріалах справи як ножа, так і плоскогубців, якими було, за версією обвинувачення, вчинено злочин. Втім, суд, мотивуючи в оскаржуваному вироку доводи винуватості ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , зазначив, що відсутність предметів злочину не спростовує факт їх використання. Вважає, що суд першої інстанції, без жодних доказів, не маючи в матеріалах справи предмети вчинення злочину, встановив факт їх використання обвинуваченими, чим фактично вийшов за межі висунутого обвинувачення та порушив стандарти доведення «поза розумним сумнівом».
Сторона захисту стверджує, що покази свідків та потерпілої свідчить про виключно формальний підхід суду до стандартів доведення в порушення вимог ст. 62 Конституції України, що свідчить про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Крім того, залишилась неперевіреною, а отже не спростованою версія ОСОБА_8 стосовно того, що першочергово він мав зізнатися у вбивстві ОСОБА_13 через обіцяну йому значну грошову винагороду від батька ОСОБА_7 , що свідчить про наявність у нього самообмови при наданні заяви до поліції, яка містить ознаки «явки з повинною» та при проведенні слідчих експериментів із ним. Як висновок, такі сумніви мають тлумачитись на користь ОСОБА_8 .
Також, звертає увагу, що не було задоволено жодного із численних клопотань сторони захисту про визнання доказів недопустимими, що додатково свідчить про очевидну неповноту судового розгляду справи.
На думку захисника, місцевий суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, та надав очевидно неправильну правову оцінку обставин кримінального провадження, що вплинуло на законність та обґрунтованість оскаржуваного вироку.
Окрім цього, суд першої інстанції не навів жодних доказів як вчинення умисного вбивства ОСОБА_8 , так і попередньої змови із ОСОБА_7 , обмежився виключно загальними фразами щодо наявності такої в діях ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . При цьому, суд не навів жодних конкретних допустимих, належних та достовірних доказів наявності такої «змови», її дійсних та беззаперечних умов. Жоден із вказаних доказів не вказує на наявність попередньої змови між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . Місцевий суд, не оцінив жодних доводів сторони захисту, та послався лише на дані, які викладені в обвинувальному акті.
Звертає увагу, що твердження в оскаржуваному вироку про підпал тіла ОСОБА_13 в той час як він ще був живий, та посилання на відповідні прижиттєві тілесні ушкодження, свідчить про вихід суду першої інстанції за межі власних повноважень, адже будь яких даних про підпал тіла ОСОБА_13 в матеріалах справи не міститься, та такі дії не ставляться в вину обвинуваченим. Більш того, висновки суду щодо прижиттєвого підпалу тіла потерпілого ОСОБА_13 , є хибними, оскільки з огляду на результати токсикологічного дослідження крові потерпілого, в ній не знайдено «карбоксигемоглобін», що свідчить про неможливість прижиттєвих опіків потерпілого. Цим же і спростовуються висновки суду про застосування предметів, що містять високі травмуючи властивості та підпалювання потерпілого. Разом з тим, ненадання медичної допомоги потерпілому, містить інший склад кримінального правопорушення, проте аж ніяк не п.12 ч.2 ст. 115 КК України.
В свою чергу не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_9 , подала апеляційну скаргу, в якій просить вирок скасувати та закрити кримінальне провадження.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що вирок не відповідає вимогам ст. 370 КПК України, так як його ухвалено з порушенням норм процесуального права, на підставі недопустимих доказів, обґрунтовано припущеннями, що вказує на незаконність, необґрунтованість та невмотивованість оскаржуваного вироку.
Звертає увагу, що суд першої інстанції пішов до нарадчої кімнати та вийшовши з неї, замість оголошення вироку оголосив ухвалу про повернення до судового слідства, повторний допит потерпілої ОСОБА_14 та допит судово-медичного експерта ОСОБА_15 . Реалізуючи дане судове рішення судом відразу було допитано потерпілу. Хоча, з огляду на зміну складу суду захисником ОСОБА_9 було заявлено клопотання про виконання вимог ч. 1 ст. 319 КПК України, здійснення судового слідства спочатку, в тому числі і здійснити допит потерпілої, однак суд відновив судове слідство без, передбачених ч. 4,5 ст. 364 КПК України підстав для отримання доказів сторони обвинувачення, чим порушив вимоги ч. 6 ст. 22, ст. 363-366, ст. 376 КПК України. Отже, вважає, що вищевказане порушення процесуального закону є істотним, так як воно вказує на необ'єктивність та упередженість суду.
Наголошує на тому, що висновки суду ґрунтуються на припущеннях та не доведено поза розумними сумнівами, мотивувальна частина оскаржуваного вироку не містить встановлення судом мотивів та мети кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України в діях ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .
Також відсутні докази, що смерть потерпілого ОСОБА_13 наступила приблизно о 12 годині та в момент нанесення потерпілому тілесних ушкоджень обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_7 були присутні на місці події, а отже спричинили потерпілому тілесні ушкодження, які призвели до його смерті, а також спричинили пожежу на місці події.
Крім того, відсутні докази, які доводять обставини, на які посилається суд у вироку, обґрунтовуючи вину ОСОБА_7 , що саме ним завдано удар потерпілому в область потилиці та спричинено забійну рану голови, виявлену у потерпілого, що забійна рана голови потерпілого спричинена саме плоскогубцями, виявленими на місці події, так як експертизи, якими дані обставини можливо було встановить не проводились та на стадії подання доказів та клопотань стороною захисту, їх не можливо провести.
Також, в своїх показаннях 17.02.2022 судово-медичний експерт ОСОБА_15 зазначив, що ним не встановлено та не встановлювалось, чи тілесне ушкодження у вигляді забійної рани голови було заподіяно плоскогубцями, а також послідовність нанесення тілесних ушкоджень. Крім того, експерт зазначив, що для встановлення даної обставини необхідно було провести ряд експертиз як судово-медичних так і медико-криміналістичних, та дані рекомендації ним відображено у висновку експерта №636. Відповідні експертизи, стороною обвинувачення не призначались та не проводились, а тому дані докази відсутні і після п'яти років судового слідства відсутні можливості їх отримання.
Також у даному висновку експерта, на який посилається суд як на доказ, зазначено, що на підставі Акту судово-медичного дослідження, складеного за результатами судово-медичного дослідження судово-медичним експертом-токсикологом, встановлено відсутність в крові потерпілого карбоксигемоглобіну та відсутність клітинної реакції в ділянках шкіри з місць термічних опіків, наявність вогнищево субарханоїдального крововиливу в стовбурі головного мозку без клітинної реакції, обширний крововилив в прилеглих до капсули м'яких тканин без клітинної реакції. Дана обставина вказує, що вплив вогню на тіло потерпілого відбувся після його смерті. Але не дивлячись на встановлення даних обставин судово-медичним експертом-токсикологом висновок судово-медичної експертизи, який їх включає, містить протилежні висновки.
Сторона захисту вважає, що місцевим судом не встановлено істотні обставини справи що вказують на наявність у діях обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 складу інкримінованого кримінального правопорушення та прямо доводять їх вину, при цьому встановлено, що стороною обвинувачення вичерпана можливість отримання даних доказів, а тому, діючи з обвинувальним ухилом, суд першої інстанції обґрунтував вирок виходячи з припущень.
Стверджує, що відмова у задоволенні клопотань захисту щодо проведення ряду додаткових експертиз та долучення рецензії на висновок експерта №636 призвело до невстановлення судом істотних обставин справи.
Апелянт звертає увагу, що вину ОСОБА_7 в оскаржуваному вироку обґрунтовано на підставінедопустимих доказів.
Крім того, судом першої інстанції не було дотримано вимоги ст. 86, 87, 290 КПК України та в обґрунтування вироку покладено недопустимі докази, а саме: висновок №636 від 05.04.2017 КМБ СМЕ; Рапорт заступника СКР 2-ВП Солом'янського УП про усне звернення ОСОБА_7 до Портофранківського відділу поліції в м. Одеса із зізнанням у вчиненні вбивства ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_4 його затримання 27.02.2017 о 23 годині для проведення слідчих дій; Заява ОСОБА_7 начальнику Солом'янського УП ГУНП у м. Києві від 28.02.2017; Протокол огляду місця події від 21.02.2017 та ілюстративні таблиці до нього; протокол огляду мобільного телефону Nокіа з фототаблицею; протокол перегляду відеозапису від 23.02.2017 з камер спостереження; Звіт про причину виникнення пожежі в квартирі №232 житлового будинку ЖЕД №904 від 21.02.2017; Технічний висновок №15 від 21.02.2017; Протокол обшуку автомобіля Сhегу Веаt д.н.з. НОМЕР_1 від 25.02.2017; Протокол слідчого експерименту від 26.02.17, протокол слідчого експерименту від 01.03.2017 за участю ОСОБА_8 , протокол слідчого експерименту від 01.03.2017 за участю обвинуваченого ОСОБА_7 ; Висновок експерта №91 від 17.03.2017; Висновок експерта №86 ц від 05.04.2017;Висновок судово-психіатричного експерта №155 від 14.03.2017; Протокол про результати аудіо-, відео контролю місця від 10.04.2017 за ОСОБА_7 в Ізоляторі тимчасового тримання; Речові докази: джинсові штани Rоbоt Fish та куртка Вlek woll вилучені з автомобілі Сhегу Веаt д.н.з. НОМЕР_1 , плоскогубці вилучені на місці події в кв. АДРЕСА_6 .
До того ж, оскаржуваний вирок не містить відомостей, що судом встановлено мотив і мету вчинення обвинуваченими ОСОБА_16 та ОСОБА_7 інкримінованого правопорушення.
Також вирок не містить доводів, які б поза розумними сумнівами на підставі належних та допустимих доказів доводили вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 дій направлених на заподіяння смерті потерпілому та наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями/бездіяльністю обвинуваченого ОСОБА_7 що призвели до смерті потерпілого.
Суд першої інстанції в своєму вироку не навів переконливих доказів щодо попередньої змови ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , в матеріалах справи в їх сукупності та взаємозв'язку, не вбачається, що ОСОБА_17 та ОСОБА_7 якимось чином попередньо домовились про скоєння вбивства ОСОБА_13 , як і відсутні дані щодо спільності вчиння злочину.
Заслухавши доповідь судді,
пояснення захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_10 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, а саме скасувати вирок суду першої інстанції та закрити кримінальне провадження на підставі ст. 284 КПК України щодо ОСОБА_8 ,
пояснення захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, а саме скасувати вирок суду першої інстанції та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_7
пояснення обвинуваченого ОСОБА_8 , який підтримав позицію свого захисника,
пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 , який підтримав позицію свого захисника,
потерпіла ОСОБА_11 , яка не виявила бажання надавати будь-які пояснення,
пояснення прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційних скарг,
перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень статей 7, 9 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження. Під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Ухвалюючи вирок, суд, у відповідності зі ст. 368 КПК України, повинен вирішити питання:чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений.
При цьому, положеннями ст. 94 КПК України встановлено обов'язок суду за його внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінювати кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів ? з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
За змістом ст. 17 та ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише в тому випадку, коли вина обвинуваченого доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов'язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні злочину, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
Разом з тим, судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного вироку вищевказаних вимог закону дотримано не було.
Так, допитаний у суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні не визнав та пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_4 вранці він був у квартирі потерпілого ОСОБА_14 , оскільки залишався у нього переночувати. Коли вони прокинулися у квартирі уже нікого не було. Близько 11 години до них прийшов його друг ОСОБА_7 . Через деякий час, коли він знаходився на кухні та слухав музику на телефоні в навушниках, коли закінчилась музика, почув шум, крик із однієї з кімнат. Після цього відразу зайшов до кімнати та побачив, що ОСОБА_7 стоїть, а поруч у калюжі крові лежить ОСОБА_13 . Зрозумів, що у нього ножове поранення, але ножа ні в ОСОБА_7 , ні біля потерпілого не бачив. Після цього він сказав, що треба йти з квартири, що останні відразу і зробили. Пішли до машини ОСОБА_7 , де останній переодягнувся, потім цілий день їздили по місту. Увечері вони зустрілися з батьком ОСОБА_7 , останній дав грошей та сказав щоб вони їхали з міста. Приїхали разом до м. Одеса, де жили три чи чотири дні. Про кримінальне правопорушення у ОСОБА_7 не запитував, той сам нічого не пояснював.
Потім він пішов до поліції в місті Одесі та написав заяву, що він скоїв вбивство ОСОБА_13 . Приїхали працівники поліції з Києва та забрали до Києва. Добровільно, без тиску та фізичного впливу розповідав працівникам поліції, що це він все зробив, тому що також відчував провину та вирішив, що так буде краще.
Ніякої пожежі в квартирі не було, звідки вона взялась пояснити не може. З потерпілим конфліктів ніколи не було, останній дуже спокійний та не конфліктний, при собі він ніколи ножа не мав. Вважає, що вбивство було вчинено ОСОБА_7 , більше нікого в квартирі в той час не було. Визнає вину в тому, що нічого не зробив та не допоміг потерпілому.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні вбивства не визнав та суду пояснив, що в той день він домовився зі своїм другом ОСОБА_8 про зустріч. Приблизно 11 години прийшов до квартири ОСОБА_13 , де вже знаходився ОСОБА_8 , який відчинив йому двері. У цей час відчув запах диму, після чого пройшов до кімнати потерпілого та побачив його без свідомості з однією раною на шиї, з якої текла кров. Від цього йому стало дуже зле.
Повідомив, що бачив біля потерпілого газети, з яких йшов дим та диван, біля якого лежав потерпілий, також димів. Приблизно через двадцять хвилин, він вийшов з квартири та ОСОБА_8 вийшов за ним. Весь цей час ніхто нічого не питав і не пояснював, лише переглядались. Коли знаходився в квартирі він також нічого не робив, що робив ОСОБА_18 не знає. Коли зайшов до квартири слідів крові на ОСОБА_8 не бачив, в квартирі також крові не було, лише біля потерпілого.
Потім разом з ОСОБА_8 підійшли до машини. Чи перевдягався там не пам'ятає. Певний час ходили разом по м. Києву, після чого поїхали спочатку в м. Житомир, потім в м. Одесу. У м. Одесі були три дні, потім зрозуміли, що треба зізнатися та пішли до поліції. Після цього приїхали працівники поліції з Києва, затримали та відвезли до Києва. Весь час, що були разом, про обставини кримінального правопорушення не спілкувались, що трапилось з потерпілим не знає та не питав, але зрозумів, що вбивство скоїв ОСОБА_8 ..
Під час досудового розслідування ніхто із співробітників поліції не бив, але морально тиснули, тому показання під час допиту та слідчого експерименту давав під диктовку. До поліції із зізнанням прийшов тому що почував себе винним і тому взяв вину на себе. Вважає себе винним, оскільки не викликав швидку та не повідомив про злочин. Звідки тілесні ушкодження на голові у потерпілого не знає, на досудовому розслідуванні розповідав, що ударив його чим та як уже не пам'ятає.
Місцевий суд обґрунтував свій вирок щодо доведеності вини ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, поясненнями потерпілої ОСОБА_14 та свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , поясненнями експерта КМКБ СМЕ ОСОБА_15 .
Так, допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_14 , показала, що вона разом зі своїм сином ОСОБА_13 та дочкою ОСОБА_24 проживала за адресою: АДРЕСА_7 . ЇЇ син ОСОБА_13 мав товариша зі школи ОСОБА_25 та ОСОБА_26 .
Її син не працював та вільний час проводив вдома, вона матеріально забезпечувала його.
З початку січня 2017 року її син дуже здружився з ОСОБА_8 , який часто залишався у них ночувати. Про ОСОБА_8 та ОСОБА_7 її син повідомляв, що вони живуть в хостелі Адлер, у зв'язку з тим, що посварилися з батьками.
20.02.2017, приблизно о 20 годині 30 хвилин, вона прийшла додому, де в квартирі знаходились її дочка та син. Приблизно о 21 годині прийшов друг дочки ОСОБА_24 - ОСОБА_27 , який перебував в квартирі до 23 годині 30 хвилин, після чого пішов. Вона лягла спати, жодних звуків та шуму вона не чула. ІНФОРМАЦІЯ_4, приблизно о 06 годині 30 хвилин, вона прокинулась та заглянула в кімнату ОСОБА_28 , де побачила, що поряд з сином на його ліжку лежить ОСОБА_8 . Хлопці спали, порушення обстановки в кімнаті не було. Далі о 07 годині, пішла з квартири на роботу, закривши двері на замок. Приблизно о 11 годині, вона зі свого номеру НОМЕР_2 зателефонувала на номер сина НОМЕР_3 , в якого запитала чи він вдома, на що останній повідомив, що вдома сам, а ОСОБА_8 пішов з квартири. Також остання повідомила, що її син міг сказати неправду з приводу знаходження ОСОБА_8 в квартирі, так як вона не одноразово виказувала незадоволення з даного приводу.
Приблизно о 13 годині 40 хвилин їй зателефонувала дочка та повідомила, що в квартирі за їх місцем проживання виникла пожежа.
Далі, вона приїхала додому та побачила, що в квартирі розбиті вікна. Від працівників пожежної служби дізналась, що квартира не була зачинена на момент їх приїзду та що в кімнаті квартири виявлено труп її сина ОСОБА_29 . Зайшовши в квартиру вона також виявила, що в прохідній кімнаті зникли гроші в сумі 800 гривень, які лежали в стільці, а також були включені газові конфорки.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_19 , показала суду, що потерпілий - це її рідний брат, обвинувачені були його друзями. Брат більше спілкувався з ОСОБА_30 , а ОСОБА_31 був кращим другом ОСОБА_32 . Останні мали конфлікти з батьками, тому пішли з дому та ОСОБА_18 часто залишався у них вдома, а ОСОБА_33 ночував у себе в машині.
20.02.2017 увечері вона разом з мамою та братом були вдома, заходив її хлопець, який близько 24 години пішов з квартири, більше нікого не чула і не бачила. Приблизно о 2 годині ночі чула, що двері квартири відчинялись, подумала, що брат вийшов з квартири, потім заснула. Вранці, близько 08 години 30 хвилин, коли виходила з дому на роботу, бачила в коридорі кросівки ОСОБА_34 , двері до кімнати брата були зачиненні та ніяких голосів, розмов не чула, брата з ОСОБА_35 вранці не бачила.
Повідомила, що приблизно о 14 годині подзвонив сусід та сказав, що у їхній квартирі пожежа, двері до квартири були причинені та що останній викликав пожежників. Через декілька хвилин вона прибула на місце, але до квартири не заходила, через 5-7 хвилин прибули пожежники. Мати приїхала приблизно о 15 годині. Чула розмови пожежників, що в квартирі обгоріле тіло чоловіка та кров. Коли вони разом з матір'ю зайшла до квартири, виявила пропажу коштів у сумі 800 гривень та фотоапарату. Крім того, вказує, що в своїй кімнаті на ліжку помітила каплі крові.
В подальшому дізналась, що у потерпілого було два ножових поранення та від пожежі, яка була в його кімнаті він обгорів. Чи зникли з квартири ножі вказати не може, пригадує, що були в квартирі плоскогубці, які раніше знаходились в ящику з будівельними інструментами. Знає, що обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 було затримано через декілька днів у м. Одеса.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 показав, що він у 2017 році перебував на посаді оперуповноваженого Портофранківського відділення поліції в м. Одеса. Знаходячись на добовому чергуванні 25.02.2017, йому зателефонував черговий та повідомив, що звернувся невідомий йому чоловік, який попросив переговорити з працівником поліції. Після чого, він спустився до чергової частини, де побачив хлопця, який представився як ОСОБА_36 та повідомив йому, що він скоїв вбивство в м. Києві і знаходиться у розшуку. Далі останній повідомив дату вчинення кримінального правопорушення, та свідок, зайшовши в базу поліції АРМОР, знайшов відповідну інформацію про вбивство, після чого запросив ОСОБА_34 до кабінету та зв'язався із співробітниками Солом'янського управління поліції, які відразу виїхали за підозрюваним до м. Одеси. Поки чекали співробітників поліції з Києва ОСОБА_18 надав добровільно свідчення та власноручно написав заяву як сталось кримінальне правопорушення. При цьому, йому роз'яснювалось право відмовитись свідчити відносно себе та близьких родичів, однак, враховуючи добровільне з'явлення до органів поліції, підозрюваний бажав надати показання та співпрацювати зі слідством. ОСОБА_18 щодо обставин кримінального правопорушення повідомив, що в день прийшов до свого раніше знайомого та між ними під час спілкування в квартирі останнього виникла суперечка із-за дівчини, під час якої потерпілий чи хотів кинути чи кинув в ОСОБА_34 якимось предметом, а той в свою чергу взяв ніж та наніс ним удар по тілу потерпілого, після чого пішов з квартири. Відповідна заява була внесена до журналів обліку заяв та передана за належністю до органу, що здійснював досудове розслідування.
Через декілька годин до Портофранківського відділу поліції прибули працівники поліції та забрали ОСОБА_34 до м. Києва. Також свідок повідомив, що коли ОСОБА_18 пояснював обставини кримінального правопорушення зазначав, що він був один з потерпілим, але в подальшому свідок дізнався, що через декілька днів після явки до поліції ОСОБА_34 до цього ж відділу поліції приходив із зізнанням і другий молодий чоловік, якого також в подальшому забрали працівники поліції з м. Києва. Зазначив, що під час написання заяви про зізнання у злочині, засоби примусу та сили до ОСОБА_34 ніким не застосовувались.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 , показала, що вона була подругою потерпілого ОСОБА_13 та, як друзів останнього, знала обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ..
Приблизно з 24 години до 00 годин 30 хвилин ІНФОРМАЦІЯ_4 спілкувалась по телефону з потерпілим, який в цей час був вдома. Під час розмови вони обговорювали, що ОСОБА_28 має поговорити з ОСОБА_35 з приводу питання щодо крадіжки грошей останнім на роботі, куди, за проханням потерпілого, ОСОБА_34 влаштовував інший друг ОСОБА_37 - ОСОБА_38 , яка трапилась приблизно за два тижні до цього. А також щодо іншої крадіжки у ОСОБА_39 , приблизно місяць до цього, грошей в сумі 600 гривень, що відбулась в квартирі потерпілого, коли там був ОСОБА_18 та ОСОБА_40 .. При цьому, зазначила, що потерпілий повідомив, що якщо ОСОБА_18 його не почує та не відреагує на данні випадки, він піде до поліції.
Крім того, зазначила, що потерпілий повідомив їй, що до нього повинен прийти ОСОБА_18 переночувати, а зранку ОСОБА_41 . Також, під час розмови з потерпілим свідок почула, що прийшов ОСОБА_18 після цього вона з ОСОБА_42 домовились про зустріч наступного дня.
У день вбивства потерпілого, він в останнє телефонував їй ІНФОРМАЦІЯ_4 об 11 годині 57 хвилин, але вона не підняла слухавку, а коли спробувала перетелефонувати, він не відповів. Ввечері дізналася про смерть ОСОБА_28 . Крім того, свідок вказувала, що чула від ОСОБА_34 , що у нього є розкладний ніж, та бачила його у нього раніше. Відомо, що обвинувачені переховувались в м. Одеса.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 суду показав, що був другом потерпілого ОСОБА_13 та обвинувачених, більше товаришував з ОСОБА_8 .
Напередодні вбивства потерпілого ОСОБА_37 , 20.02.2017 ввечері вони всі разом знаходились у спільній компанії друзів, потерпілий пішов від них раніше та сказав, що зателефонує ОСОБА_43 коли до нього можна прийти додому переночувати, а ОСОБА_33 в той вечір пішов до себе в машину ночувати, оскільки останній, як і ОСОБА_18 , посварився з батьками та не проживали вдома. На наступний день йому зателефонував спільний знайомий та сказав, що ОСОБА_44 вбили. Після цього нікого з обвинувачених не бачив, їх телефони були вимкнені.
Про відносини між потерпілим та ОСОБА_45 вказує, що між ними був конфлікт, навіть одного разу, на спільній зустрічі друзів, із-за дівчини, ОСОБА_33 дав ляпаса потерпілому. Інших конфліктів не було, але він розумів, що вони, ОСОБА_33 та ОСОБА_46 , не дуже сприймали один одного. Одного разу, за декілька тижнів до вбивства потерпілого, чув розмову ОСОБА_34 по телефону з кимось щодо грошей, які останній комусь був винен. Крім того, вказує у ОСОБА_34 з собою був розкладний ніж, лезо приблизно 5 см. з рукояткою під дерево, а ОСОБА_33 з собою носив газовий балончик «Терен».
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 показав суду, що є сусідом по квартирі потерпілого. У день вбивства ОСОБА_13 в квартирі почув запах диму, вийшов на сходи та побачив дим зверху дверей квартири АДРЕСА_5 , після чого викликав пожежників та повідомив про пожежу сусідів з цієї квартири. Двері до квартири буди причинені, до квартири не заходив, що було в середині не бачив.
Допитаний в ході судового слідства, експерт КМКБ СМЕ ОСОБА_15 підтвердив свій висновок № 636 та повідомив, що виникнення пожежі в приміщенні супроводжується певними змінами температури, а після прибуття пожежників для гасіння пожежі змінюється мікроклімат, що суттєво впливає на характер перебігу трупних змін в тілі людини, при цьому, у даній ситуації у потерпілого ОСОБА_13 мають місце комбіновані ушкодження (поранення та висока температура). Дані обставини суттєво впливають на визначення часу настання смерті, тому в матеріалах експертизи зазначений орієнтовний час, який, враховуючи викладене, може бути як збільшений так і зменшений.
Також пояснив, що потерпіла особа при наявності ушкоджень у виді опіків на момент їх отримання був живий, проте не тривалий період, так як не зазнав токсичної дії продуктів горіння. Підтвердив, що, вказаний на титульній сторінці, час початку експертизи не вірний, є очевидною опискою.
Крім того, на підтвердження вини обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України суд першої інстанції послався на досліджені у судовому засіданні, письмові та речові доказами, наданими стороною обвинувачення, а саме:
- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від потерпілої ОСОБА_14 від 21.02.2017, про вбивство її сина ОСОБА_13 (т. 4, а.п. 203);
- рапортом заступника СКР 2-ВП Солом'янського УП про усне звернення ОСОБА_7 до Портофранківського відділу поліції в м. Одеса із зізнанням у вчиненні вбивства ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_4, його затримання 27.02.2017, о 23 годині, та доставку для проведення слідчих дій (т.4 а.п.204);
- заявою ОСОБА_7 від 28.02.2017 про зізнання у вбивстві ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_4, за адресою: АДРЕСА_4 , яка була власноручно добровільно написана на ім'я начальника Солом'янського УП ГУНП в м. Києві (т. 1 а.п. 236-239);
- заявою від ОСОБА_8 від 25.02.2017 про зізнання у вбивстві ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_4, приблизно о 12-13 годині, за адресою: АДРЕСА_4 , яка була прийнята о/у Портофранківського УП Приморського ВП в м. Одеса ОСОБА_20 (т. 4 а.п. 200-202);
- даними протоколу огляду місця події від 21.02.2017 з фототаблицею, проведеного за адресою: АДРЕСА_4 , на місці скоєння злочину, в ході якого виявлено та вилучено: змиви речовини бурого кольору з дверної коробки та зі стіни, речі зі слідами речовини бурого кольору, плоскогубці, змиви з правої долоні трупа ОСОБА_13 , змиви речовини бурого кольору зі стільця, зрізи нігтьових пластин з правої та лівої руки трупа ОСОБА_13 , три сліди папілярних узорів з чашок, мобільний телефон Нокіа ІМЕІ: НОМЕР_4 , що упаковані, оглянуті та визнані речовими доказами (т. 1 а.п. 240-242, т.2 а.п. 1-12);
- даними протоколу огляду місця події (трупа) від 21.02.2017 з фототаблицею та схемою, проведеного за адресою: АДРЕСА_4 , в ході якого описано труп, видимі тілесні ушкодження, його положення, одяг (т. 1 а.п. 243-250);
- даними протоколу огляду місця події від 26.02.2017 за адресою: АДРЕСА_4 за участю підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_47 , в ході якого було вилучено 14 ножів, що упаковані, оглянуті та визнані речовими доказами (т.2 а.п. 137-145);
- даними протоколу огляду мобільного телефону Нокіа ІМЕІ: НОМЕР_4 з фототаблицею, який належав померлому ОСОБА_13 , в ході якого зафіксовано останні дзвінки від матері ІНФОРМАЦІЯ_4 о 11:09 год., тривалістю 01 хвилина 54 секунди та до ОСОБА_48 21.01.2017 о 11:58 год., тривалістю 20 секунд, (т.2 а.п. 62-74);
- даними протоколу перегляду відеозапису з камер відеоспостереження біля під'їзду будинку АДРЕСА_8 - місця вчинення кримінального правопорушення від 23.02.2017, на якому зафіксовано осіб, схожих на потерпілого, обвинувачених та час перебування їх в будинку, який переглянуто в судовому засіданні (т. 2 а.п. 78-88);
- даними звіту та технічного висновку №15 державної служби України з надзвичайних ситуацій про причину виникнення пожежі в квартирі АДРЕСА_6 , житлового будинку АДРЕСА_9 , з фототаблицею, від 21.02.2017, згідно якого ймовірною причиною пожежі, яка сталась ІНФОРМАЦІЯ_4, є занесення малокалорійного джерела запалювання на ліжко (диван), біля якого виявлено труп ОСОБА_13 , зафіксовано його положення та сліди крові, що можуть вказувати на пересування перед смертю (т. 2 а.п. 51-54, 56-61);
- даними протоколу обшуку від 25.02.2017 автомобіля Chery Beat, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , проведеного на підставі ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 24.02.2017, в ході проведення якого було вилучено: джинсові штани Robot Fish зі слідами РБК, куртка Black woll зі слідами РБК, фрагмент руків'я від ножа, свідоцтво про народження на ім'я ОСОБА_7 , проїзний документ дитини на ім'я ОСОБА_7 , заява №1704, флеш носій, коробка з надписом Stalker, одна сім карта НОМЕР_5 , що оглянуті та визнані речовими доказами (т. 2 а.п. 34-49);
- даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину, від 26.02.2017, в ході якого, в порядку ст.208 КПК України, було затримано ОСОБА_8 , вилучено одяг та особисті речі (т. 2 а.п. 150-154);
- даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину, від 28.02.2017, в ході якого, в порядку ст.208 КПК України, було затримано ОСОБА_7 , вилучено одяг та особисті речі (т.2 а.п. 161-164);
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 26.02.2017 за участю підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_47 , із застосуванням відеозапису, який переглянуто в судовому засіданні, в ході якого ОСОБА_8 показав місце та обставини вчинення ним та ОСОБА_7 злочину та повідомив, що наніс потерпілому ножем два удари в область шиї (т.2 а.п. 145-149);
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 01.03.2017 за участю підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_47 , із застосуванням відеозапису, який переглянуто в судовому засіданні, в ході якого ОСОБА_8 , після затримання ОСОБА_7 , уточнив та показав механізм нанесення ним та ОСОБА_7 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_13 та повідомив, що наніс потерпілому ножем, що дістав зі штанів, удар в область шиї, а ОСОБА_7 по голові тупим предметом (т.2 а.п. 155-158);
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 01.03.2017 за участю підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_49 , із застосуванням відеозапису, який переглянуто в судовому засіданні, в ході якого ОСОБА_7 показав місце та обставини вчинення ним та ОСОБА_8 злочину, механізм нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_13 та повідомив, що ОСОБА_8 наніс потерпілому два удари ножем, а він по голові плоскогубцями (т.2 а.п. 167-171);
- висновком експерта №91 від 17.03.2017, згідно якого в бурих плямах на куртці та на джинсах, наданих на дослідження, які були вилучені в ході обшуку 25.02.2017 автомобіля Chery Beat, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , знайдена кров людини, що могла походити від потерпілого ОСОБА_13 (т. 2 а.п. 94-97);
- висновком експерта №86ц від 05.04.2017, згідно якого на губках плоскогубців знайдена кров людини, при визначенні групової належності якої виявлені антиген А та ізогемаглютинін анти-В ізосерологічної системи АВО, що не виключає її походження від потерпілого ОСОБА_13 (т. 2 а.п.99-102);
- висновком експерта №636 від 05.04.2017, згідно якого, з урахуванням гістологічного (Акт №484), судово-медичного дослідження крові від трупу (Акт №422, 163), даних огляду трупу, при судово-медичній експертизі трупу ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з урахуванням даних лабораторних досліджень, виявлені такі прижиттєві тілесні ушкодження: а) термічні опіки шкіри голови, шиї, поперекової ділянки зліва, верхньої третини правого плеча, обох надпліч, обох зап'ястків, обох кистей, нижньої третини лівого передпліччя -2-3 ступеню; б) проникаюче колото-різане поранення шиї: колото-різана рана на передній поверхні шиї справа ( на висоті 153 (см) від підошов та в 5 (см) праворуч від передньої серединної лінії), від якої відходить рановий канал, який проходить у напрямку знизу вверх, справа наліво та спереду назад, по ходу його ушкодженні м'які тканини шиї, права зовнішня сонна артерія та глотка, в порожнину якої він проникає та там сліпо закінчується; довжина ранового каналу по зонду складає біля 4 (см); в) закрита черепно-мозкова травма: забійна рана в центрі потиличної ділянки ( на висоті 168 (см) від підошов) без ушкодження апоневрозу; обмежено-дифузний субарахноїдальний крововилив в стовбуровому відділі головного мозку; г) не проникаюче сліпе колото-різане поранення грудей: колото-різана рана на задній поверхні грудної клітини справа (на висоті 123 (см) від підошов та в 15 (см) праворуч від задньої серединної лінії) від якої відходить рановий канал, що йде ззаду наперед, ззовні у середину, по ходу якого ушкоджені лише м'які тканини грудей, де він сліпо закінчується, та глибина якого становить біля 1 (см.). Тілесне ушкодження, вказане у п. б) даних підсумків, за ступенем тяжкості, (стосовно живих осіб) має ознаки ТЯЖКОГО тілесного ушкодження ( за критерієм небезпеки для життя). Зазначене тілесне ушкодження перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Тілесне ушкодження, вказане у п. г) даних Підсумків, за ступенем тяжкості, стосовно живих осіб, має ознаки ЛЕГКОГО тілесного ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров'я). Ушкодження, вказані у п. а) даних підсумків, за ступенем тяжкості, стосовно живих осіб, має ознаки СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоровя (за критерієм тривалості розладу здоров'я). Кожне із вказаних у цьому пункті тілесних ушкоджень не є небезпечним для життя. Від визначення ступеню тяжкості тілесного ушкодження, вказаного у п. в) даних Підсумків, є підстави утриматися, так як не є визначеним його клінічний кінець. Всі виявлені тілесні ушкодження могли утворитися ІНФОРМАЦІЯ_4. Судити про послідовність спричинення виявлених тілесних ушкоджень не представляється можливим. Тілесні ушкодження, вказані у п. б), п. г) даних підсумків, утворилися від дії гострого предмету, якому притаманні колюче-ріжучі властивості (типу клинка ножа). Більш розширена інформація щодо характерних ознак такого предмету може бути надана після проведення медико - криміналістичного дослідження клаптя шкіри з раною. Тілесне ушкодження, вказане у п. в) даних підсумків, утворилася від ударної дії тупого твердого предмету. Ушкодження, вказані у п. а) даних підсумків, утворилися від дії термічного фактору (високої температури, полум'я). Смерть ОСОБА_13 настала від проникаючого колото-різаного поранення шиї з ушкодженням правої зовнішньої сонної артерії, яке супроводжувалося розвитком крововтрати та шоку, на що вказує наявність вищезазначеного поранення на шиї, нерівномірне (переважно знижене) кровонаповнення внутрішніх органів, ознаки шокової реакції в структурах легень, печінки, нирки, а також ознаки порушення реологічних властивостей крові, наявність смугастих крововиливів під ендокардом лівого шлуночку серця. Виявлені тілесні ушкодження були спричинені у проміжок часу, який міг вимірюватися десятками хвилин (допустима розбіжність між кожним із спричинених тілесних ушкоджень не перевищує 20-30 хвилин). З огляду на дані експертизи трупу ОСОБА_13 є підстави стверджувати, що після спричинення йому наявних тілесних ушкоджень, вказаних у п. б) даних підсумків, він не був позбавлений можливості здійснювати певний обсяг дій - пересуватися, рухатися. Об'єм рухів поступово зменшувався по мірі зростання крововтрати та розвитку явищ шоку. Спричинення тілесного ушкодження, вказаного у п. в) даних підсумків, могло супроводжуватися втратою свідомості, що могло обмежувати здійснення ним активних дій (рухатися, кричати, пересуватися). Зростання об'єму внутрішнє-черепного крововиливу скорочувало часові проміжки, якими можна обчислювати можливість здійснення ним активних дій. Спричинення всіх інших тілесних ушкоджень ОСОБА_13 не обмежувало його можливості здійснення різноманітних активних дій. На момент настання смерті ОСОБА_13 був тверезий (т. 2 а.п. 15-33);
- висновком експерта №114-к від 20.04.2017, згідно якого досліджено пошкодження на одягу потерпілого ОСОБА_13 та встановлено, що вони є колото-різаними, нанесені предметом типу клинка ножа та співпадають за локалізацією із раною на тілі потерпілого; утворені в напрямку справа наліво, одним травмуючим предметом (т. 4 а.п. 220-224);
- висновком судово-психіатричного експерта №154 від 14.03.2017 відносно ОСОБА_8 , в ході якого останній експертам під час проведення експертизи надає пояснення, що наніс 1 удар ножем в шию потерпілого справа, ОСОБА_50 також наніс удар ножем потерпілому, в подальшому останні розкидали журнали біля потерпілого та підпалили їх, потім поїхали до м. Одеси, де через декілька днів звернулись до поліції (т.2 а.п. 132-134);
- висновком судово-психіатричного експерта №155 від 14.03.2017 відносно ОСОБА_7 , в ході якого останній експертам під час проведення експертизи надає пояснення, що ножові поранення не наносив, вдарив один раз плоскогубцями в подальшому разом з ОСОБА_8 розкидали журнали біля потерпілого та підпалили їх, потім поїхали до м. Одеси, де через декілька днів звернулись до поліції(т.2 а.п. 174-176);
- даними протоколу про результати аудіо-, відео контролю особи від 10.04.2017 за участю ОСОБА_7 , проведеного в умовах ізолятора тимчасового тримання ГУ НП у м. Києві, за адресою: м. Київ, пров. Косогірний, 7 , під час якого останній повідомляє про обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема, що ножові поранення потерпілому наносив ОСОБА_8 , а він допомагав йому (т. 2 а.п. 190-193);
- речовими доказами: джинсові штани Robot Fish, куртка Black woll зі слідами крові ймовірно потерпілого ОСОБА_13 , що були вилучені з автомобіля обвинуваченого ОСОБА_7 та металеві плоскогубці зі слідами крові ймовірно потерпілого ОСОБА_13 , вилучені в ході огляду місця вчинення злочину, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні;
- іншими матеріалами у їх сукупності.
Під час апеляційного розгляду захисником обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокатом ОСОБА_10 та захисником обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокатом ОСОБА_9 в порядку ст. 404 КПК України, було заявлено клопотання про дослідження доказів в суді апеляційної скарги.
Заслухавши позицію сторін кримінального провадження та вивчивши доводи заявленого клопотання, колегія суддів прийшла до висновків про необхідність задоволення клопотань сторони захисту.
Так, в судових засідання від 14.03.2023, 09.05.2023, 27.06.2023, 09.10.2023, 26.12.2023 та 16.01.2024, колегією суддів було повторно досліджено наступні докази:
- висновок експерта №636 від 05.04.2017, відповідно до якого, з урахуванням гістологічного (Акт №484), судово-медичного дослідження крові від трупу (Акт №422, 163), даних огляду трупу, при судово-медичній експертизі трупу ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з урахуванням даних лабораторних досліджень, виявлені такі прижиттєві тілесні ушкодження: а) термічні опіки шкіри голови, шиї, поперекової ділянки зліва, верхньої третини правого плеча, обох надпліч, обох зап'ястків, обох кистей, нижньої третини лівого передпліччя -2-3 ступеню; б) проникаюче колото-різане поранення шиї: колото-різана рана на передній поверхні шиї справа ( на висоті 153 (см) від підошов та в 5 (см) праворуч від передньої серединної лінії), від якої відходить рановий канал, який проходить у напрямку знизу вверх, справа наліво та спереду назад, по ходу його ушкодженні м'які тканини шиї, права зовнішня сонна артерія та глотка, в порожнину якої він проникає та там сліпо закінчується; довжина ранового каналу по зонду складає біля 4 (см); в) закрита черепно-мозкова травма: забійна рана в центрі потиличної ділянки ( на висоті 168 (см) від підошов) без ушкодження апоневрозу; обмежено-дифузний субарахноїдальний крововилив в стовбуровому відділі головного мозку; г) не проникаюче сліпе колото-різане поранення грудей: колото-різана рана на задній поверхні грудної клітини справа (на висоті 123 (см) від підошов та в 15 (см) праворуч від задньої серединної лінії) від якої відходить рановий канал, що йде ззаду наперед, ззовні у середину, по ходу якого ушкоджені лише м'які тканини грудей, де він сліпо закінчується, та глибина якого становить біля 1 (см.). Тілесне ушкодження, вказане у п. б) даних підсумків, за ступенем тяжкості, (стосовно живих осіб) має ознаки ТЯЖКОГО тілесного ушкодження ( за критерієм небезпеки для життя). Зазначене тілесне ушкодження перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Тілесне ушкодження, вказане у п. г) даних Підсумків, за ступенем тяжкості, стосовно живих осіб, має ознаки ЛЕГКОГО тілесного ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров'я). Ушкодження, вказані у п. а) даних підсумків, за ступенем тяжкості, стосовно живих осіб, має ознаки СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоровя (за критерієм тривалості розладу здоров'я). Кожне із вказаних у цьому пункті тілесних ушкоджень не є небезпечним для життя. Від визначення ступеню тяжкості тілесного ушкодження, вказаного у п. в) даних Підсумків, є підстави утриматися, так як не є визначеним його клінічний кінець. Всі виявлені тілесні ушкодження могли утворитися ІНФОРМАЦІЯ_4. Судити про послідовність спричинення виявлених тілесних ушкоджень не представляється можливим. Тілесні ушкодження, вказані у п. б), п. г) даних підсумків, утворилися від дії гострого предмету, якому притаманні колюче-ріжучі властивості (типу клинка ножа). Більш розширена інформація щодо характерних ознак такого предмету може бути надана після проведення медико - криміналістичного дослідження клаптя шкіри з раною. Тілесне ушкодження, вказане у п. в) даних підсумків, утворилася від ударної дії тупого твердого предмету. Ушкодження, вказані у п. а) даних підсумків, утворилися від дії термічного фактору (високої температури, полум'я). Смерть ОСОБА_13 настала від проникаючого колото-різаного поранення шиї з ушкодженням правої зовнішньої сонної артерії, яке супроводжувалося розвитком крововтрати та шоку, на що вказує наявність вищезазначеного поранення на шиї, нерівномірне (переважно знижене) кровонаповнення внутрішніх органів, ознаки шокової реакції в структурах легень, печінки, нирки, а також ознаки порушення реологічних властивостей крові, наявність смугастих крововиливів під ендокардом лівого шлуночку серця. Виявлені тілесні ушкодження були спричинені у проміжок часу, який міг вимірюватися десятками хвилин (допустима розбіжність між кожним із спричинених тілесних ушкоджень не перевищує 20-30 хвилин). З огляду на дані експертизи трупу ОСОБА_13 є підстави стверджувати, що після спричинення йому наявних тілесних ушкоджень, вказаних у п. б) даних підсумків, він не був позбавлений можливості здійснювати певний обсяг дій - пересуватися, рухатися. Об'єм рухів поступово зменшувався по мірі зростання крововтрати та розвитку явищ шоку. Спричинення тілесного ушкодження, вказаного у п. в) даних підсумків, могло супроводжуватися втратою свідомості, що могло обмежувати здійснення ним активних дій (рухатися, кричати, пересуватися). Зростання об'єму внутрішнє-черепного крововиливу скорочувало часові проміжки, якими можна обчислювати можливість здійснення ним активних дій. Спричинення всіх інших тілесних ушкоджень ОСОБА_13 не обмежувало його можливості здійснення різноманітних активних дій. На момент настання смерті ОСОБА_13 був тверезий (т. 2 а.п. 15-26);
- висновок експерта № 91 від 17.03.2017, згідно якого в бурих плямах на куртці та на джинсах, наданих на дослідження, які були вилучені в ході обшуку 25.02.2017 року автомобіля Chery Beat, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , знайдена кров людини, що могла походити від потерпілого ОСОБА_13 (т. 2 а.п. 94-98);
- акт судово-медичного дослідження № 484 від 22.03.2017 (т. 2 а.п. 27-30);
- акт судово-медичного дослідження № 422 від 01.03.2017 (т. 2 а.п. 31-32);
- заява ОСОБА_7 від 28.02.2017 про зізнання у вбивстві ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_4, за адресою: АДРЕСА_4 (т. 1 а.п. 236-239);
- протокол огляду місця події від 21.02.2017 з фототаблицею, проведеного за адресою: АДРЕСА_4 , на місці скоєння злочину, в ході якого виявлено та вилучено: змиви речовини бурого кольору з дверної коробки та зі стіни, речі зі слідами речовини бурого кольору, плоскогубці, змиви з правої долоні трупа ОСОБА_13 , змиви речовини бурого кольору зі стільця, зрізи нігтьових пластин з правої та лівої руки трупа ОСОБА_13 , три сліди папілярних узорів з чашок, мобільний телефон Нокіа ІМЕІ: НОМЕР_4 , що упаковані, оглянуті та визнані речовими доказами (т. 1 а.п. 240-242, т.2 а.п. 1-12);
- протокол огляду мобільного телефону Нокіа ІМЕІ: НОМЕР_4 з фототаблицею, який належав померлому ОСОБА_13 , в ході якого зафіксовано останні дзвінки від матері ІНФОРМАЦІЯ_4 о 11:09 год., тривалістю 01 хвилина 54 секунди та до ОСОБА_48 21.01.2017 о 11:58 год., тривалістю 20 секунд, (т.2 а.п. 62-74);
- протокол перегляду відеозапису з камер відеоспостереження біля під'їзду будинку АДРЕСА_8 - місця вчинення кримінального правопорушення від 23.02.2017, на якому зафіксовано осіб, схожих на потерпілого, обвинувачених та час перебування їх в будинку, який переглянуто в судовому засіданні (т. 2 а.п. 78-88);
- звіт та технічний висновок №15 державної служби України з надзвичайних ситуацій про причину виникнення пожежі в квартирі АДРЕСА_6 , житлового будинку ЖЕД № 904, з фототаблицею, від 21.02.2017, згідно якого ймовірною причиною пожежі, яка сталась ІНФОРМАЦІЯ_4, є занесення малокалорійного джерела запалювання на ліжко (диван), біля якого виявлено труп ОСОБА_13 , зафіксовано його положення та сліди крові, що можуть вказувати на пересування перед смертю (т. 2 а.п. 51-61);
- протокол обшуку від 25.02.2017 автомобіля Chery Beat, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , проведеного на підставі ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 24.02.2017, в ході проведення якого було вилучено: джинсові штани Robot Fish зі слідами РБК, куртка Black woll зі слідами РБК, фрагмент руків'я від ножа, свідоцтво про народження на ім'я ОСОБА_7 , проїзний документ дитини на ім'я ОСОБА_7 , заява №1704, флеш носій, коробка з надписом Stalker, одна сім карта НОМЕР_5 , що оглянуті та визнані речовими доказами (т. 2 а.п. 37-47);
- протокол проведення слідчого експерименту від 26.02.2017 за участю підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_47 , із застосуванням відеозапису, який переглянуто в судовому засіданні, в ході якого ОСОБА_8 показав місце та обставини вчинення ним та ОСОБА_7 злочину та повідомив, що наніс потерпілому ножем два удари в область шиї (т.2 а.п. 145-149);
- протокол затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину, від 26.02.2017, в ході якого, в порядку ст. 208 КПК України, було затримано ОСОБА_8 , вилучено одяг та особисті речі (т. 2 а.п. 150-158);
- протокол проведення слідчого експерименту від 01.03.2017 за участю підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_49 , із застосуванням відеозапису, який переглянуто в судовому засіданні, в ході якого ОСОБА_7 показав місце та обставини вчинення ним та ОСОБА_8 злочину, механізм нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_13 та повідомив, що ОСОБА_8 наніс потерпілому два удари ножем, а він по голові плоскогубцями (т.2 а.п. 167-171);
- висновок експерта № 86ц від 05.04.2017, згідно якого на губках плоскогубців знайдена кров людини, при визначенні групової належності якої виявлені антиген А та ізогемаглютинін анти-В ізосерологічної системи АВО, що не виключає її походження від потерпілого ОСОБА_13 (т. 2 а.п.99-102);
- висновок судово-психіатричного експерта № 155 від 14.03.2017 відносно ОСОБА_7 , в ході якого останній експертам під час проведення експертизи надає пояснення, що ножові поранення не наносив, вдарив один раз плоскогубцями в подальшому разом з ОСОБА_8 розкидали журнали біля потерпілого та підпалили їх, потім поїхали до м. Одеси, де через декілька днів звернулись до поліції(т. 2 а.п. 174-176);
- протокол про результати аудіо-, відео контролю особи від 10.04.2017 за участю ОСОБА_7 , проведеного в умовах ізолятора тимчасового тримання ГУ НП у м. Києві, за адресою: м. Київ, пров. Косогірний, 7, під час якого останній повідомляє про обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема, що ножові поранення потерпілому наносив ОСОБА_8 , а він допомагав йому (т. 2 а.п. 190-193);
- протокол огляду місця події (трупа) від 21.02.2017 року з фототаблицею та схемою, проведеного за адресою: АДРЕСА_4 , в ході якого описано труп, видимі тілесні ушкодження, його положення, одяг (т. 1 а.п. 240-242);
- постанова про створення групи слідчих від 21.02.2017 (т. 2 а.п. 13-14);
- постанова про призначення судово-медичної експертизи від 21.02.2017 (т. 2 а.п. 13-14);
- лист прокурора Солом'янської окружної прокуратури ОСОБА_51 (т. 4 а.п. 14);
- заява від ОСОБА_8 від 25.02.2017 про зізнання у вбивстві ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_4, приблизно о 12-13 годині, за адресою: АДРЕСА_4 , яка була прийнята о/у Портофранківського УП Приморського ВП в м. Одеса ОСОБА_20 (т. 4 а.п. 200-202).
Водночас, колегія суддів вважає правильними висновки місцевого суду про не покладення в обґрунтування вироку як докази матеріали, надані стороною обвинувачення, а саме: висновок експерта № 818/д від 27.02.2017, висновок експерта № 10-1/212 від 29.05.2019, оскільки дані документи за своїм змістом не мають доказового значення для підтвердження фактичних обставин кримінального провадження, а також протокол про результати аудіо,- відео контролю особи від 10.04.2017 за участю ОСОБА_8 , оскільки дана процесуальна дія проведена в службовому кабінету слідчого та по своїй суті є допитом обвинуваченого, що не може бути прийнята судом у відповідності до положень ч. 4 ст. 95 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
У даному випадку фактично проводився допит, особа, яка його проводила, мала роз'яснити допитуваним право на захист та на відмову від надання будь-яких пояснень, право залучення захисника, чого дотримано не було, що вказує на істотне порушення прав і свобод людини.
Проаналізувавши встановлені, в ході повторного дослідження доказів обставини кримінального правопорушення, колегія суддів вважає, що вказані докази безпосередньо підтверджують факт вчинення вбивства ОСОБА_8 .
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 01 листопада 2022 року колегією суддів було надано можливість обвинуваченому ОСОБА_8 дати пояснення стосовно обставин інкримінованого кримінального правопорушення, на що обвинувачений відмовився, однак на уточнюючі запитання колегії суддів пояснив, що в останні дні ночував у ОСОБА_13 тому що пішов із дому, з останнім був знайомий та перебував у товариських відносинах, не знає чому його обвинувачують у вчиненні даного злочину. На той момент, а саме 21 лютого 2017 року приблизно о 12 год. він перебував у квартирі потерпілого ОСОБА_13 , сидів у навушниках в «мессенджері Вайбер» та домовлявся зі своєю тіткою щоб зустрітися о другій годині біля НАУ. Далі він почув якись шум, зняв навушники зайшов у кімнату де ОСОБА_28 уже лежав, а ОСОБА_52 просто стояв поруч. Потерпілий лежав в крові на полу, ОСОБА_8 зайшов і вони одразу разом із ОСОБА_45 пішли із квартири. ОСОБА_8 побіг, вдягнувся, накинув куртку вдягнув кросівки та вийшов з квартири. В ОСОБА_53 він нічого не запитував та з ним взагалі не розмовляв на той момент взагалі думав що це начебто сон тому нічого не міг думати взагалі. З потерпілим у них були добрі стосунки, були гарними друзями. В подальшому вони пішли до машини, ОСОБА_52 перевдягнув кофту і поїхали, вже не пам'ятає куди. Будь-яких конфліктних ситуацій з потерпілим у нього взагалі ніколи не було. Що там взагалі відбулося йому не відомо та навіть на цей день не розуміє чому це відбулося та як це могло статись. Також ОСОБА_8 уточнив, що потерпілий ОСОБА_54 лежав біля дивану на підлозі, не спав, «трохи в крові лежав», а тому він одразу зрозумів, що сталося, а саме що потерпілий мертвий. На запитання чому не викликали поліцію ОСОБА_8 зазначив, що злякався, одягнувся і вибіг. Лише через два дні зрозумів, що потрібно було викликати поліцію або швидку бо їх рано чи пізно знайдуть і пішов у поліцію сам. Прийшовши до поліції признався що він це зробив. Сказав це тому, що один його друг вже був мертвий та не хотів щоб обоє йшли в тюрму. По іншому тоді не міг зробити.
Щодо апеляційної скарги захисника ОСОБА_9 про невинуватість обвинуваченого ОСОБА_7 то колегія суддів при цьому враховує наступне. Як вбачається із вироку ОСОБА_7 засуджено за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України. Об'єктивна сторона цього злочину проявляється в умисному протиправному позбавленні життя іншої людини, вчиненому за попередньою змовою групою осіб. Відповідно до ч. 2 ст. 28 КК України злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення. В застосуванні до злочину, поставленого у вину ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , підлягало доказуванню те, що між обвинуваченими завчасно, тобто до початку застосування щодо потерпілого ОСОБА_13 протиправних дій, відбулася домовленість про умисне вчинення щодо потерпілого діянь, які повинні було призвести до його смерті і обидва обвинувачених вчиняли умисні діяння направленні на реалізаціє цієї домовленості та настання смерті потерпілого ОСОБА_13 . Про наявність попередньої змови між обвинуваченими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про спільне вчинення умисного вбивства ОСОБА_13 із зазначенням того коли та за яких умов відбулася така змова, а також які діяння в межах цієї змови вчинив кожен із обвинувачених повинно було висунуте обвинувачення як ОСОБА_7 , так і ОСОБА_8 , судовий розгляд повинен був проведений виключно у межах цього обвинувачення, а обвинувальний вирок із визнанням вини обох обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України повинен був ухвалений у випадку доведення цього обвинувачення.
Між тим, обвинуваченим ОСОБА_7 і ОСОБА_8 обвинувачення про попередню змову між ними на вчинення умисного вбивства ОСОБА_13 не висувалось взагалі. Судом, при формулюванні обвинувачення, яке ним визнано доведеним, також не зазначено про наявність попередньої змови ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на вбивство потерпілого ОСОБА_13 . Більше того, судом визнано доведеним те, що умисел на вбивство ОСОБА_13 на грунті раптово виниклих неприязнених стосунків виник виключно у ОСОБА_8 і саме він на реалізацію цього умислу вчинив дії, які призвели до смерті потерпілого. Наведене указує на те, що обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були засуджені за вчинення умисного вбивства потерпілого ОСОБА_13 за попередньою змовою між ними без висунення обвинувачення про наявність такої змови. Цим самим судом першої інстанції були допущені порушення вимог ст. 337, 370, 373, 374 КПК України. У звязку із тим, що вирок був ухвалений без висунення обвинувачення про наявність у обвинувачених попередньої змови на умисне вбивство потерпілого, вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 23 лютого 2022 року щодо обвинувачених в частині засудження їх за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України не може визнаватись законним та обгрунтованим, а тому у цій частині він підлягає зміні.
Вирішуючи питання про доведеність винності ОСОБА_7 у вчиненні умисного вбивства потерпілого колегія суддів повторно звертає увагу на те, що органом досудового слідства не було висунуте обвинувачення про вчинення умисного вбивства за попередньою змовою групою осіб, а тому вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 23 лютого 2022 року щодо ОСОБА_7 підлягає перевірці виключно в частині доведеності особистого вчинення ОСОБА_7 дій, які призвели до смерті потерпілого ОСОБА_13 . Колегія суддів вважає, що у ході судового розгляду у суді першої інстанції винність ОСОБА_7 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_13 доведена не була. Як було встановлено судом першої інстанції ОСОБА_7 , завдав потерпілому один удар плоскогубцями в область потилиці чим потерпілому було завдане тілесне ушкодження у вигляді забійної рани в центрі потиличної ділянки без ушкодження апоневрозу, ступінь тяжкості якого експертом не була визначена, але яке не перебуває у причинному зв'язку із настанням смерті потерпілого. Зазначений удар був завданий після того, як ОСОБА_8 на реалізацію його умислу на вбивство потерпілого йому був завданий удар, від якого настала смерть останнього, а саме ножем в шию. Аналіз зібраних у цій частині доказів, які були досліджені судом апеляційної інстанції, зокрема показань обох обвинувачений та висновку судово-медичного експерта № 636 від 05.04.2017 спростовують наявність умислу ОСОБА_7 на спричинення смерті потерпілого ОСОБА_13 . Сукупність доказів, що зібрані у справі і перевірені судами першої та апеляційної інстанції приводить колегію суддів до переконання про недоведеність також того, що обвинуваченим ОСОБА_7 були вчинені діяння, які призвели до смерті потерпілого ОСОБА_13 . Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до висновку експерта смерть ОСОБА_13 настала виключно від тілесного ушкодження у тому числі і у виді пошкодження сонної артерії, яке виникло від удару ножем у шию нанесеним обвинуваченим ОСОБА_8 на реалізацію свого особистого умислу, направленого на протиправне позбавлення потерпілого життя. Наведене у своїй сукупності указує на недоведеність обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні умисного вбивства потерпілого ОСОБА_13 .
Колегія суддів позбавлена можливості перекваліфікувати дії ОСОБА_7 , які виразились у нанесенні потерпілому удару плоскогубцями в область потилиці, чим останньому було завдане тілесне ушкодження, у звязку із тим, що експертом не був визначений ступінь тяжкості цього тілесного ушкодження. Клопотань про призначення повторної чи додаткової експертизи за наявності відповідних підстав учасниками судового провадження заявлено не було.
Дії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які проявилися у підпалюванні приміщення де перебував ОСОБА_13 не можливо розцінити як умисне вбивство обвинуваченими потерпілого, оскільки смерть останнього настала від умисних дій ОСОБА_8 , які проявились в нанесенні потерпілому удару ножем у шию, чим йому були завдані тілесні ушкодження, які перебувають у прямому причинному зв'язку із смертю потерпілого. Будь-якого іншого обвинувачення по факту вчинення цього підпалу обвинуваченим не висувалось, що позбавляє суд можливості визнати їх винним в учиненні будь-якого іншого.
Перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції поверхово дослідив докази винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, оскільки на переконання колегії суду, вони не доводять вини ОСОБА_7 у вчиненні вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_13 за попередньою змовою групою осіб.
Суд першої інстанції дослідивши докази у провадженні не надав належну правову оцінку кожному доказу окремо і разом в їх сукупності, щодо їх належності, допустимості та достатності, не зазначив у вироку доказів, які безумовно свідчать, що обвинуваченим ОСОБА_7 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України та вина обвинуваченого ОСОБА_7 підтверджується поза розумним сумнівом.
Матеріалами кримінального провадження, зокрема доказами, які були повторно передосліджені апеляційним судом, безпосередньо підтверджують факт вчинення вбивства ОСОБА_8 , але не містять жодних відомостей про те, що саме ОСОБА_7 вчинив даний злочин.
Інші докази, які б поза розумним сумнівом доводили що ОСОБА_7 вчиняв будь-які активні дії направленні на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_13 , у матеріалах кримінального провадження відсутні.
За змістом ст. 374 КПК України формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу та наслідків вчинення кримінального правопорушення, його форми вини і мотивів, має відповідати статті(частині статті) закону про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Статтями 91, 92 КПК України, визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, зокрема подія кримінального правопорушення та винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
Обов'язок доказування події злочину, винуватості обвинуваченого покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках - на потерпілого.
Відповідно до положень ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Згідно із ч. 2 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1ст. 9 Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (№ 475/97-ВР). Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006року передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». Так, у справі «Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain» від 6 грудня 1998 року (п. 146) Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно із ст. 417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 КПК України, скасовує обвинувальний вирок і закриває кримінальне провадження.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що зібрані стороною обвинувачення докази не можуть однозначно, поза розумним сумнівом вказувати на те, ОСОБА_7 вчиняв будь-які активні дії направленні на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_13 . Відтак, колегія суддів вважає, що матеріалами кримінального провадження не встановлені достатні належні та допустимі докази для доведення винуватості ОСОБА_7 у вчиненні умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_13 .
Отже, висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_55 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і не підтверджуються достатніми доказами.
При цьому, місцевий суд не сформулював належним чином обвинувачення, не вказав, які дії вчиняв ОСОБА_7 , лише зазначив, що ОСОБА_8 під час конфлікту з потерпілим ОСОБА_13 вирішив нанести та наніс останньому ножем тілесні ушкодження в життєво важливий орган людини, після чого ОСОБА_7 , підтримуючи дії ОСОБА_8 , розуміючи їх наслідки, наніс тілесні ушкодження по голові потерпілого плоскогубцями, наслідками яких стали колоті та забійні рани. Після цього, обвинувачені підпалили тіло потерпілого, який мав ознаки життя, про що свідчать виявлені опіки, після чого останній помер.
Виходячи із змісту вимог ч. 3 ст. 373 КПК України, у суду першої інстанції не було законних підстав для винесення стосовно ОСОБА_7 обвинувального вироку.
Із урахуванням викладеного колегія суддів знаходить обґрунтованими доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 та приходить до висновку, що обвинувачення у вчиненні ОСОБА_7 злочину, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України не знайшло свого підтвердження у ході апеляційного розгляду. Вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 23 лютого 2022 року щодо нього не відповідає вимогам ст. 370 та 374 КПК України у звязку із чим він підлягає скасуванню, а провадження щодо ОСОБА_7 - закриттю із підстав передбачених п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме у зв'язку встановленням відсутності в його діянні складу кримінального правопорушення.
Апеляційний суд проаналізувавши положення законодавства та встановивши фактичні обставини, на підставі доказів, які були досліджені під час апеляційного розгляду, приходить до висновку про доведеність того, що ІНФОРМАЦІЯ_4, приблизно о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_8 , разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_13 , перебували в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_4 , де, на ґрунті раптових неприязних відносин між ОСОБА_13 та ОСОБА_8 , виник конфлікт. Під час вказаного конфлікту, який відбувався при ОСОБА_7 , у ОСОБА_8 виник умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_13 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , з метою умисного вбивства ОСОБА_13 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс останньому один удар ножем, який дістав з кишені своїх штанів, в правий бік шиї. Після чого, наніс один удар ОСОБА_13 в правий бік грудної клітки з-заду. Після отриманих внаслідок протиправних дій ОСОБА_8 тілесних ушкоджень ОСОБА_13 помер на місці.
В результаті вищезазначених протиправних дій ОСОБА_8 , згідно висновку експерта №636 від 05.04.2017 КМБ СМЕ, при судово-медичній експертизі трупу ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з урахуванням даних лабораторних досліджень, виявлені такі прижиттєві тілесні ушкодження: а) термічні опіки шкіри голови, шиї, поперекової ділянки зліва, верхньої третини правого плеча, обох надпліч, обох зап'ястків, обох кистей, нижньої третини лівого передпліччя -2-3 ступеню; б) проникаюче колото-різане поранення шиї: колото-різана рана на передній поверхні шиї справа (на висоті 153 (см) від підошов та в 5 (см) праворуч від передньої серединної лінії), від якої відходить рановий канал, який проходить у напрямку знизу вверх, справа наліво та спереду назад, по ходу його ушкодженні м'які тканини шиї, права зовнішня сонна артерія та глотка, в порожнину якої він проникає та там сліпо закінчується; довжина ранового каналу по зонду складає біля 4 (см); в) закрита черепно-мозкова травма: забійна рана в центрі потиличної ділянки ( на висоті 168 (см) від підошов) без ушкодження апоневрозу; обмежено-дифузний субарахноїдальний крововилив в стовбуровому відділі головного мозку; г) не проникаюче сліпе колото-різане поранення грудей: колото-різана рана на задній поверхні грудної клітини справа (на висоті 123 (см) від підошов та в 15 (см) праворуч від задньої серединної лінії) від якої відходить рановий канал, що йде ззаду наперед, ззовні у середину, по ходу якого ушкоджені лише м'які тканини грудей, де він сліпо закінчується, та глибина якого становить біля 1 (см.). Тілесне ушкодження, вказане у п. б) даних підсумків, за ступенем тяжкості, (стосовно живих осіб) має ознаки тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя). Зазначене тілесне ушкодження перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Тілесне ушкодження, вказане у п. г) даних підсумків, за ступенем тяжкості, стосовно живих осіб, має ознаки легкого тілесного ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров'я). Ушкодження, вказані у п. а) даних підсумків, за ступенем тяжкості, стосовно живих осіб, має ознаки середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я (за критерієм тривалості розладу здоров'я). Кожне із вказаних у цьому пункті тілесних ушкоджень не є небезпечним для життя. Від визначення ступеню тяжкості тілесного ушкодження, вказаного у п. в) даних підсумків, є підстави утриматися, так як не є визначеним його клінічний кінець. Всі виявлені тілесні ушкодження могли утворитися ІНФОРМАЦІЯ_4. Судити про послідовність спричинення виявлених тілесних ушкоджень не представляється можливим. Тілесні ушкодження, вказані у п. б), п. г) даних підсумків, утворилися від дії гострого предмету, якому притаманні колюче-ріжучі властивості (типу клинка ножа). Більш розширена інформація щодо характерних ознак такого предмету може бути надана після проведення медико - криміналістичного дослідження клаптя шкіри з раною. Тілесне ушкодження, вказане у п. в) даних підсумків, утворилася від ударної дії тупого твердого предмету. Ушкодження, вказані у п. а) даних підсумків, утворилися від дії термічного фактору (високої температури, полум'я).
Смерть ОСОБА_13 настала від проникаючого колото-різаного поранення шиї з ушкодженням правої зовнішньої сонної артерії, яке супроводжувалося розвитком крововтрати та шоку, на що вказує наявність вищезазначеного поранення на шиї, нерівномірне (переважно знижене) кровонаповнення внутрішніх органів, ознаки шокової реакції в структурах легень, печінки, нирки, а також ознаки порушення реологічних властивостей крові, наявність смугастих крововиливів під ендокардом лівого шлуночку серця. Виявлені тілесні ушкодження були спричинені у проміжок часу, який міг вимірюватися десятками хвилин (допустима розбіжність між кожним із спричинених тілесних ушкоджень не перевищує 20-30 хвилин). З огляду на дані експертизи трупа ОСОБА_13 є підстави стверджувати, що після спричинення йому наявних тілесних ушкоджень, вказаних у п. б) даних підсумків, він не був позбавлений можливості здійснювати певний обсяг дій - пересуватися, рухатися. Об'єм рухів поступово зменшувався по мірі зростання крововтрати та розвитку явищ шоку. Спричинення тілесного ушкодження, вказаного у п. в) даних підсумків, могло супроводжуватися втратою свідомості, що могло обмежувати здійснення ним активних дій (рухатися, кричати, пересуватися). Зростання об'єму внутрішньо-черепного крововиливу скорочувало часові проміжки, якими можна обчислювати можливість здійснення ним активних дій. Спричинення всіх інших тілесних ушкоджень ОСОБА_13 не обмежувало його можливості здійснення різноманітних активних дій. На момент настання смерті ОСОБА_13 був тверезий.
Дослідивши в судовому засіданні показання обвинуваченого, свідків, письмові докази, проаналізувавши всі зібрані докази у їх сукупності, надавши їм оцінку, суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_8 вчинив умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_13 .
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_8 з п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 115 КК України визнавши його винним у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіяння смерті іншій людині.
Статтею 50 КК України регламентовано, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні злочину.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
При цьому, відповідно до вимогст. 65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Призначаючи покарання ОСОБА_8 за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України колегія суддів враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, внаслідок якого настала смерть людини, наслідки чого не мають зворотнього характеру та не можуть бути усунені, а також дані, які характеризуються особу ОСОБА_8 , який характеризується задовільно, не працює, не одружений, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжуються покарання ОСОБА_8 судом не встановлено.
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 14 (чотирнадцять) років, що буде необхідним для можливого виправлення і перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, що в цілому буде відповідати меті покарання, тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого, оскільки його виправлення можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства.
Крім того, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VІІІ від 26 листопада 2015 року) зарахувати ОСОБА_8 в строк відбування покарання за даним вироком попереднє ув'язнення, а саме з 25 лютого 2017 року з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.
Доводи апеляційної скарги з доповненнями захисника ОСОБА_8 про порушення судом першої інстанції вимог ст. ст. 411-412 КПК України. а саме обґрунтування вироку очевидно недопустимими письмовими доказами, зокрема: заяву ОСОБА_7 ( т. 1 а.п. 236-239), протокол огляду місця події, а саме квартири (т.1 а.п. 240-242, т. 2 а.п. 1-12), висновок судово-медичного експерта № 636 від 05.04.2017 (т.2 а.п. 15-33), протокол огляду трупа від 21.02.2017 (т.1 а.п. 243-250), протокол обшуку автомобіля «Чері Тіго» (т.2 а.п. 34-49) від 25.02.2017, звіт про причини виникнення пожежі в квартирі АДРЕСА_5 та технічний висновок № 15 від 21.02.2017 (т.2 а.п. 51-54, 56-61), протокол огляду предмету, а саме мобільного телефону «Nokia» (т.2 а.п. 62-74), записи камер відео спостереження (т.2 а.п. 78-88), не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду кримінального провадження. Належність та допустимість вказаних в апеляційній скарзі захисника письмових доказів була перевірена судом апеляційної інстанції під час розгляду кримінального провадження.
Також не заслуговують на увагу доводи сторони захисту про формальний підхід суду до стандартів доведення у зв'язку з покладенням показів свідків та потерпілої в основу вироку.
Крім того, колегія суддів знаходить частково обґрунтованим доводи апеляційної скарги з доповненням захисника ОСОБА_8 про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що відображено у даному судовому рішення.
Враховуючи викладене, апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_12 , захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 підлягають до часткового задоволення, а вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 23 лютого 2022 року щодо ОСОБА_7 необхідно скасувати, а кримінальне провадження № 12017100090001888 від 21.02.2017 в частині обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України - закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення. Вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 23 лютого 2022 року щодо ОСОБА_8 необхідно змінити та перекваліфікувати дії ОСОБА_8 з п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України на ч.1 ст. 115 КК України та призначити останньому покарання у виді позбавлення волі на строк 14 (чотирнадцять) років.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 - задовольнити.
Вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 23 лютого 2022 року щодо ОСОБА_7 - скасувати.
Кримінальне провадження № 12017100090001888 від 21.02.2017 в частині обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України - закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_7 у виді тримання під вартою - скасувати, звільнивши ОСОБА_7 з-під варти негайно.
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_12 - задовольнити частково.
Вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 23 лютого 2022 року щодо ОСОБА_8 - змінити.
Перекваліфікувати дії ОСОБА_8 з п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 115 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком 14 (чотирнадцять) років.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_8 у виді тримання під вартою - залишити без змін.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VІІІ від 26 листопада 2015 року) зарахувати ОСОБА_8 в строк відбування покарання за даним вироком попереднє ув'язнення, а саме з 25 лютого 2017 року з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з 25 лютого 2017 року, тобто з моменту затримання.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів:
- за проведення дактилоскопічної експертизи, в розмірі 439 грн. 80 коп.;
- за проведення молекулярно-генетичної експертизи, в розмірі 3569 грн. 28 коп..
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_8 в той самий строк з моменту отримання судового рішення.
Судді ____________________ ___________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4