27 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 904/138/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючої - Вронської Г.О., суддів - Губенко Н.М., Кондратової І.Д.,
за участю секретаря судового засідання Балли Л.М.,
представників учасників справи:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Самсонової Н.В.,
від третьої особи: Мкртчян О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради
про стягнення судових витрат
у справі за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"
до Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Нікопольська міська рада,
про стягнення 6 212 218,95 грн,
1. Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради (далі - Відповідач) про стягнення 6 212 218,95 грн збитків за пільгові перевезення громадян.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з січня по грудень 2018 року Позивач надавав послуги з пільгового перевезення окремих категорій громадян. Натомість Відповідач, який є розпорядником бюджетних коштів, не провів розрахунки за пільгові перевезення відповідно до вимог пунктів 2, 3, 5, 6, 7, 8 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, унаслідок чого Позивачу завдані збитки у розмірі 6 212 218,95 грн.
3. Справа № 904/138/21 розглядалася господарськими судами неодноразово.
4. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2021 у справі № 904/138/21, позов задоволено повністю. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 6 212 218,95 грн збитків за пільгове перевезення пасажирів за 2018 рік та 93 183,28 грн витрат зі сплати судового збору.
5. Постановою Верховного Суду від 20.01.2022 касаційну скаргу Відповідача задоволено частково. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2021 скасовано, а справу № 904/138/21 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
6. За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2022, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.2023, у задоволенні позову відмовлено.
7. Ухвалою Верховного Суду від 06.02.2024 закрито касаційне провадження у справі № 904/138/21 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.2023.
8. 09 лютого 2024 року представник Відповідача - адвокат Самсонова Наталя Валентинівна, подала до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Позивача на користь Відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції, в розмірі 140 000 грн (далі - Заява).
9. До Заяви додані копії таких документів:
- додаткової угоди від 08.02.2024 № 1 (далі - Додаткова угода) до договору про надання правової допомоги від 17.01.2024 № 12 (далі - Договір).
- рахунку-фактури від 08.01.2024 № 19/24;
- акта прийому-передачі наданих послуг від 08.01.2024 (далі - Акт).
10. Копія Договору та копія калькуляції попередньо подавалися Відповідачем до Верховного Суду разом з відзивом на касаційну скаргу.
11. 27 лютого 2024 року Позивач подав до Верховного Суду заперечення на Заяву про ухвалення додаткового рішення, у яких просить залишити зазначену Заяву без задоволення.
12. Заперечення обґрунтовані тим, що:
- наведені Відповідачем послуги, які він отримав від Адвокатського бюро "Герман і Партнери", не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами;
- надання адвокатом послуг у цій справі не вимагає значного часу та не потребує надмірної юридичної роботи. При цьому представник Відповідача вже мав відповідний досвід участі в аналогічних справах, зокрема справах № 904/141/20 та 904/142/22;
- в умовах воєнного стану Позивач здійснює військові залізничні перевезення, забезпечує відновлення та ремонт об'єктів інфраструктури й техніки, витрачаючи матеріали та кошти, здійснює евакуацію людей. Відомості про Позивача внесені до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Позивач, докладаючи усіх зусиль для збереження життів людей та зміцнення обороноздатності країни, несе значні витрати для виконання цих завдань з одночасним зменшенням доходу від здійснення своєї основної підприємницької діяльності.
13. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
14. Частинами першою, третьою статті 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
15. Згідно зі статтею 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
16. Статтею 16 ГПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
17. Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
18. Пункт 4 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI визначає, що договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
19. До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (частина третя статті 27 Закону № 5076-VI).
20. Згідно зі статтею 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
21. Адвокатський гонорар може існувати у двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
22. Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правничої допомоги.
23. Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
24. Практична реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, у частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
- попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
- визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
25. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
26. Верховний Суд встановив, що 17 січня 2024 року між Адвокатським бюро "Герман і партнери" (виконавець) та Відповідачем (клієнт) був укладений Договір.
27. Відповідно до пункту 1.2 Договору виконавець зобов'язується у 2024 році за плату надавати клієнту юридичні послуги за кодом ДК 021:2015- 79112000-2 "Послуги з юридичного представництва", а саме у вигляді правової допомоги Управлінню соціальної політики Нікопольської міської ради у Верховному Суді за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на постанову Центрального апеляційного господарського суду в справі № 904/138/21, надання консультацій виключно щодо захисту та представництва клієнта у зазначеній справі.
28. Виконання послуг за Договором засвідчується двостороннім актом приймання-передачі наданих послуг, який складається щомісячно або за фактом надання послуг (за домовленістю сторін) (пункт 1.3 Договору).
29. Згідно з пунктом 3.2 Договору вартість послуг, передбачених у пункті 1.2 цього Договору, становить 140 000 грн без ПДВ.
30. Невід'ємною частиною Договору є калькуляція (орієнтовний розрахунок вартості послуг) (пункт 9.4 Договору).
31. Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31 грудня 2024 року (пункт 5.1 Договору).
32. 08 лютого 2024 року Додатковою угодою до Договору сторони внесли зміни до калькуляції, виклавши її у такій редакції:
- аналіз касаційної скарги у справі № 904/138/21, підготовка, оформлення та направлення відзиву на касаційну скаргу, підготовка клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, вартість за 1 годину - 5 000 грн без ПДВ, кількість годин - 25, загальна вартість - 125 000 грн без ПДВ;
- участь у судовому засіданні в касаційній інстанції у місті Києві (очно) - вартість за 1 засідання - 15 000 грн без ПДВ.
Усього - 140 000 грн без ПДВ.
33. Згідно з Актом Адвокатське бюро "Герман і партнери" надало, а Відповідач прийняв такі послуги:
- аналіз касаційної скарги у справі № 904/138/21, підготовка, оформлення та направлення відзиву на касаційну скаргу, підготовка клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, вартість за 1 годину - 5 000 грн без ПДВ, кількість годин - 25, загальна вартість - 125 000 грн без ПДВ;
- участь у судовому засіданні в касаційній інстанції у місті Києві (очно) - вартість за 1 засідання - 15 000 грн без ПДВ.
Усього - 140 000 грн без ПДВ.
34. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зазначається, що частина третя статті 126 ГПК України не визначає конкретний склад відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Отже, зважаючи на принципи рівності й справедливості, правової визначеності, ясності та недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного та достатнього ступеня деталізації опису робіт є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис. Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
35. З огляду на це Суд відхиляє доводи Позивача щодо відсутності доказів, які б підтверджували надання Відповідачу правничої допомоги. Надані Відповідачем копії документів дозволяють встановити види наданих послуг, кількість часу, що був витрачений на їх надання, а також загальну вартість послуг.
36. Водночас Верховний Суд звертає увагу на наступне.
37. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правничу допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
38. Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
39. Не є обов'язковими для суду зобов'язання, що склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
40. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
41. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
42. Суд зазначає, що на стадії касаційного розгляду справи правова позиція Відповідача вже була сформована, а доказів додаткового комплексного та всебічного вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано. Доводи та аргументи Відповідача переважно дублюють ті з них, що висловлювалися у судах попередніх інстанцій.
Крім того, у справах про здійснення компенсаційних виплат за перевезення пільгових категорій пасажирів залізничним транспортом склалася усталена судова практика. Об'єднана палата Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду сформувала висновки щодо застосування норм Бюджетного кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.12.2016 № 1789-VIII, у подібних правовідносинах (постанова від 09.06.2023 у справі № 916/3938/21)
43. З огляду на це Суд вважає, що час, витрачений представником Відповідача на аналіз касаційної скарги, підготовку, оформлення та направлення відзиву на касаційну скаргу (25 годин), не повною мірою відповідає обсягу наданих адвокатом послуг та є надмірним, ураховуючи, зокрема, складність справи та фактичні обставини, на яких вона ґрунтується.
44. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, Верховний Суд вважає, що узгоджений Відповідачем та Адвокатським бюро "Герман і партнери" гонорар не відповідає критерію розумності, такі витрати не є співмірними з обсягом наданої правничої допомоги у суді касаційної інстанції, а їх повне відшкодування за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини цієї справи матиме надмірний характер.
45. Разом із тим Суд відхиляє аргументи Позивача, що представник Відповідача вже мав відповідний досвід участі в аналогічних справах, зокрема справах № 904/141/20 та 904/142/22. Досвід адвоката не може бути підставою для зменшення витрат. Твердження "чим більш досвідчений адвокат, тим менше він має отримувати відшкодування адвокатських витрат" не відповідає принципу розумності (постанова Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 910/12155/22).
46. На підставі викладеного вище, дослідивши надані Відповідачем докази, встановивши фактичний обсяг наданих адвокатом послуг, з урахуванням критеріїв пропорційності та реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення Заяви Відповідача та стягнення на його користь 40 000 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді касаційної інстанції.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Заяву Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради про стягнення судових витрат задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ: 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ: 40081237) на користь Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради (53213, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 3А, код ЄДРПОУ: 26136955) 40 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи № 904/138/21 у суді касаційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча Г. Вронська
Судді Н. Губенко
І. Кондратова